Інформація про новину
  • Переглядів: 1927
  • Дата: 11-08-2020, 10:50
11-08-2020, 10:50

8. Ракоподібні

Категорія: Біологія





Попередня сторінка:  7. Членистоногі
Наступна сторінка:   9. Павукоподібні

Пригадайте ознаки, притаманні членистоногим. За рахунок чого формуються головогруди в членистоногих?

Ознаки, притаманні ракоподібним. Ракоподібні - переважно мешканці водойм, тому дихають за допомогою зябер. У їхній кутикулі зовнішній шар із жироподібної речовини розвинений слабко або взагалі відсутній, тому ці тварини не витримують пересихання (поміркуйте чому). На голові розташовані дві пари чутливих вусиків.

В Україні поширені різні представники ракоподібних. Найвідоміші з-поміж них - довгополий і широкополий річкові раки. Широкопалий

річковий рак потребує охорони. Цей вид занесено до Міжнародної червоної книги та Червоної книги України.

Мал. 33. Річковий рак: А. Будова: 1 - головогруди; 2 - черевце; 3 - довгі вусики; 4 — очі; 5 — ходильні ноги; 6 — хвостовий плавець; 7 — короткі вусики. Б. Ознака статевого диморфізму: 1-у самця черевце вужче; 2-у самки черевце ширше

Тіло річкового рака має головогруди, зверху вкриті суцільним панциром, і черевце, що складається з окремих рухливих сегментів, укритих щитками (мал. 33). У самок черевце ширше за головогруди, у самців -вужче. Це пов’язано з тим, що самки на нижньому боці черевця виношують ікринки. У передній частині тіла на рухомих стебельцях розташовані складні очі. На головогрудях є дві пари вусиків, кінцівки, що утворюють ротовий апарат (три пари щелеп і три пари ногощелеп), та п’ять пар ходильних ніг. На першій парі ходильних ніг добре розвинені клешні. Раки використовують їх для захисту від ворогів, захоплення їжі та її шматування. Ходильні ноги слугують річковому раку для повзання по дну. Ще шість пар кінцівок розташовані на черевці. Ніжки останньої пари розширені й разом з анальною пластинкою, якою закінчується черевце, утворюють віялоподібний хвостовий плавець. Підгрібаючи під себе воду, рак здатний швидко плавати, пересуваючись заднім кінцем уперед.

Розбіжності в будові, забарвленні, пропорціях тіла тощо, які відрізняють особин різної статі (самок від самців), називають статевим диморфізмом (від грец. ди — два та морфа — форма).

Річкові раки населяють водойми із чистою водою та високим умістом кисню. Тому їх можна вважати покажчиками рівня забруднення водойм. Річковий рак — всеїдна тварина. Він може живитися водними рослинами, дрібними тваринами (червами, молюсками, личинками комах, пуголовками, рибою тощо) та рештками тварин. Ракоподібним властивий прямий розвиток.

Прямий розвиток означає, що новонароджена особина за будовою майже не відрізняється від дорослої.

Різноманітність ракоподібних. їхня роль у природі та житті людини.

У прісних водоймах України можна натрапити на водяних віслюків та бокоплавів (мал. 34, 1, 2). Тіло бокоплавів стиснуте з боків, тому вони можуть повзати, лежачи на боку. Саме звідси й походить назва цих тварин.

У вологих місцях суходолу: лісовій підстилці, під камінням, у приміщеннях (погребах, підвалах тощо) трапляються, невеличкі сірі ракоподіб-

ні - мокриці (мал. 34, 3). Вони беруть участь у процесах ґрунтоутворення: перероблюють рештки органіки, збагачують нею ґрунт. На відміну від мешканців водойм, мокриці пристосувалися дихати атмосферним киснем.

Якщо в прісній стоячій водоймі зачерпнути сачком воду, то можна виловити дрібних рачків - дафній (мал. 35, 1). Тіло дафній сплющене з боків і міститься в двостулковому панцирі. Перша пара вусиків укорочена, друга - видовжена, за її допомогою рачки плавають, ніби стрибаючи у воді.

Цікаво знати

Дафній та деяких інших ракоподібних можна використовувати в ролі тест-об’єктів, за допомогою яких визначають токсичність середовища. Такі організми на присутність у середовищі певних токсичних речовин реагують змінами своїх процесів життєдіяльності та поведінки.

Водойми також населяють циклопи (мал. 35, 2). Перша пара вусиків цих ракоподібних видовжена й слугує для ширяння у товщі води, друга пара вкорочена. На голові циклопів є лише непарне просте око. Саме це й зумовило назву тварин.

Цікаво знати

Згідно з давньогрецькими міфами, на одному з островів проживали вепетні-цикпо-пи, нащадки богів, відомі своєю жорстокістю. Вони мали на лобі лише одне непарне око.

До ракоподібних належать також щитні. Знайти їх можна в прісних водоймах, навіть у весняних калюжах. Тіло цих невеличких ракоподібних (завдовжки до 5 см) укрите щитом, звідки й походить їхня назва. Живуть щитні недовго: щойно сонце висушить весняні калюжі, дорослі тварини гинуть. Але яйця, які вони відклали, можуть витримувати тривалу посуху (до 9 років і більше). Висушені яйця щитнів легко розносяться вітром, що забезпечує поширення виду. Коли яйця потрапляють у калюжі, з них

виходять личинки, що швидко (протягом 2-3 тижнів) стають статевозрілими. На території України мешкає щитень літній (мал. 35, 3). Це один з найдавніших мешканців нашої планети. Уявіть собі: цей вид виник понад 200 млн років тому!

У морях України мешкають креветки, раки-самітники, краби тощо. Креветки мають видовжене тіло й здатні плавати у товщі води. Креветка піщана має захисне забарвлення тіла, що нагадує колір піщаного дна (мал. 36, 1). Це захищає її від ворогів. Щорічний світовий промисел цієї креветки сягає десятків тисяч тонн.

У Чорному морі мешкає кілька видів раків-самітників (мал. 36, 2). Головогруди та клешні цих тварин добре розвинені та захищені твердим покривом, тоді як видовжене м’яке черевце має тоненький покрив. Молоді рачки, які щойно вилупилися з яєць, знаходять мушлі черевоногих молюсків відповідних розмірів і ховають своє черевце у порожню мушлю. Під час росту такі тварини вимушені шукати мушлі більшого об’єму та міняти на них старі.

Мал. 36. Ракоподібні - мешканці морів: 1 - креветка піщана; 2 - рак-самітник;

З - краб кам’яний

У крабів черевце вкорочене й підігнуте під головогруди, які вкриті міцним панциром. Перша пара ходильних ніг, як і в річкових раків, має потужні клешні. В Україні трапляються краб кам’яний (мал. 36, 3) та краб прісноводний. Вони потребують захисту через забруднення водойм і занесені до Червоної книги України.

До промислових видів ракоподібних належать різні види омарів і лангустів, що мешкають у морях (мал. 37).

Мал. 37. Промислові ракоподібні: 1 - омар; 2 - лангуст

Омари, або лобстери, мають добре розвинені клешні, за допомогою яких вони розчавлюють черепашки молюсків або панцири крабів. Лангусти не мають клешень або мають лише маленькі клешні. Використовуючи кінцівки та панцир, лангусти здатні видавати голосні звуки, що відлякують ворогів.

Біологічний словничок: статевий диморфізм, прямий розвиток.

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

1. Які риси притаманні ракоподібним? 2. Які види ракоподібних мешкають у прісних водоймах України? 3. Назвіть представників ракоподібних, які мешкають на суходолі. Яка їхня роль у природі? 4. Які ракоподібні мешкають у морях?

5. Яка роль ракоподібних у природі та житті людини?

Для допитливих і кмітливих

Чому ракоподібні не можуть мешкати на посушливих ділянках суходолу?

творче завдання

За допомогою різних джерел інформації опишіть пристосування до середовища існування кількох представників різних видів ракоподібних (на ваш розсуд).

Цікаво знати

• Ваблячий краб живе у припливно-відпливній зоні морів. Свою назву цей краб дістав через особливості поведінки. У разі небезпеки він відступає до води задкуючи і здійснює захисні рухи більшою із клешень. Створюється враження, що краб запрошує («вабить») ворога разом із собою у воду (мал. 38,1).

• Краб пальмовий крадій дістав свою назву завдяки непорозумінню (мал. 38, 2). Довгий час вважали, що ці мешканці піщаних пляжів тропічних островів, що сягають завдовжки до 40 см та маси до 3 кг, залазять на пальми, зрізують клешнями кокосові горіхи та живляться їхнім м’якушем. Насправді ця хижа тварина залазить на пальми в пошуках дрібних безхребетних тварин.

• Важливе промислове значення мають дрібні планктонні евфаузієві раки (мал. 38, 3). Вони відомі під кулінарною назвою «криль».

Мал. 38. Різноманітність ракоподібних: 1 — ваблячий краб; 2 — краб пальмовий

крадій; 3 - евфаузієві раки

 

 

Це матеріал з підручника Біологія за 7 клас Остапченко, Балан

 




Попередня сторінка:  7. Членистоногі
Наступна сторінка:   9. Павукоподібні



^