uabooks.top » Біологія » 32. Опора і рух. Види скелета і способи пересування безхребетних тварин
Інформація про новину
  • Переглядів: 207
  • Дата: 11-08-2020, 11:13
11-08-2020, 11:13

32. Опора і рух. Види скелета і способи пересування безхребетних тварин

Категорія: Біологія




Пригадайте, що таке шкірно-м’язовий мішок.

Опорно-рухова система органів тварин створює опору для внутрішніх органів, забезпечує їхній захист, рухи окремих частин тіла та всього організму. Пасивна частина опорно-рухової системи - скелет (зовнішній або внутрішній), активна — мускулатура.

Скелет — конструкція, що підтримує тіло у просторі й зберігає його форму.

Скелет також виконує захисну функцію, підтримує в певному положенні внутрішні органи. М’язи, приєднуючись до скелета, забезпечують різноманітні рухи тварин. Є два основні типи скелета - зовнішній (кутикула членистоногих, мушля молюсків тощо) та внутрішній (хордові тварини) (мал. 174).

Типи симетрії тіла тварин. Зі способом життя тварин пов’язаний і певний тип симетрії тіла. У більшості тварин є однакові парні органи, розташовані як на правому, так і лівому боці тіла. Через тіло таких тварин можна провести тільки одну уявну площину, що ділить тіло тварини на дві однакові половини. Тварин із симетрично розташованими парними органами називають двобічносиметричними, а симетрію тіла — двобічною (мал. 175, 1). Тварини з двобічною симетрією тіла зазвичай здатні до активного руху, їхня передня частина тіла першою стикається з перешкодами, їжею, тому туди зсувається ротовий отвір, органи чуття.

У тварин, які ведуть прикріплений або малорухливий спосіб життя (наприклад, поліпи кишковопорожнинних), симетрія тіла здебільшого радіальна, або променева (мал. 175, 2): через поздовжню вісь їхнього тіла можна провести кілька уявних площин, кожна з яких ділить тварину на дзеркально подібні частини. Отже, лінії перетину цих площин розходяться від центра перетину променями. Такий тип симетрії притаманний організмам, які можуть ловити здобич і відчувати наближення небезпеки з будь-якого боку.

Є тварини з несиметричним тілом. Наприклад, тулуб молюска ставковика повторює завитки мушлі, розташовані в різних площинах. Завдяки цьому тиск маси мушлі рівномірно розподіляється по тілу молюска.

Особливості будови опорно-рухової системи безхребетних тварин. У представників безхребетних тварин особливості будови опорно-рухової системи є результатом пристосування до відповідних умов середовища.

• У кишковопорожнинних (жалких) немає спеціалізованої опорно-рухової системи. Шкірно-м’язові клітини, які утворюють покриви гідри, мають м’язові відростки, здатні до скорочення. Коли клітини зовнішнього шару скорочуються, тіло тварини стискається. М’язові відростки мають і клітини внутрішнього шару. При їхньому скороченні тіло видовжується. Медузи виштовхують воду з-під своєї парасольки й рухаються її опуклою частиною вперед.

• У кільчастих червів опорно-рухова система представлена шкірно-м’язовим мішком. Він складається з одного шару епітеліальних клітин та двох шарів м’язів: зовнішнього шару кільцевих і внутрішнього - поздовжніх (мал. 176. А). Усередині тіла є порожнина, заповнена рідиною. Тиск усередині цієї порожнини вищий, ніж зовні. Унаслідок цього тіло черв’яка

стає пружним. Коли скорочуються кільцеві м’язи шкірно-м’язового мішка, тіло черва видовжується, його передній кінець стає тоншим і проникає між частинками ґрунту. Коли скорочуються поздовжні м’язи, тіло потовщується і розсуває частинки ґрунту (мал. 176. Б).

• Тіло членистоногих укрите міцним зовнішнім скелетом, утвореним кутикулою. Вона захищає внутрішні органи від ушкоджень. Кутикула містить особливу органічну сполуку - хітин, яка надає їй міцності. У річкових раків, омарів, крабів кутикула просочена кальцій карбонатом, що надає їй додаткової міцності.

До внутрішніх виростів кутикули прикріплюються пучки м’язів.

Членисті кінцівки здатні здійснювати точні й складні рухи: біг, стрибання, плавання. Окремі їхні членики сполучаються між собою за допомогою суглобів.

У різних суглобах окремі членики можуть рухатись у різних площинах, тому членистоногі здатні здійснювати складні рухи.

За рахунок крил комахи здатні до польоту. Рухи крил забезпечують особливі групи м’язів. На відміну від роботи крил птахів, крила комах не лише опускаються та піднімаються, а ще й описують у повітрі фігуру, що нагадує символ нескінченності — °о.

Цікаво знати

У деяких комах (твердокрилих, двокрилих і перетинчастокрилих) є ще особливі «швидкі» м’язи, які забезпечують політ. Такі м’язи можуть скорочуватися надзвичайно швидко, забезпечуючи активний політ. Наприклад, дрібні кровосисні комахи - мокреці - за 1 с можуть здійснювати до 1000 помахів крил!

Тип пересування членистоногих залежить від середовища існування. Річковий рак здатний повзати по дну, застосовуючи п’ять пар ходильних ніг, і плавати, використовуючи хвостовий плавець (мал. 177, 1). Мешканці морів - евфаузієві рачки - плавають за допомогою як грудних, так і черевних кінцівок, густо вкритих щетинками (мал. 177, 2).

У хижого жука-туруна - бігальний тип ніг (мал. 177, 3), за їхньою допомогою він може швидко бігати, наздоганяючи здобич. Коники пересуваються переважно стрибками, оскільки мають стрибальну задню пару ніг (мал. 177, 4). У жука-плавунця густо вкриті щетинками плавальні ноги забезпечують швидке пересування в товщі води. Комахи — єдина група безхребетних тварин, які здатні активно літати (мал. 177, 5).

• Головним органом руху черевоногих і двостулкових молюсків є нога. Тулуб молюсків з боків оточений складкою шкіри - мантією і захищений мушлею, яка становить собою особливий тип зовнішнього скелета. М’язи молюсків, яків членистоногих, поділені на окремі пучки. Одні з них втягують ногу та голову молюсків у черепашку, інші забезпечують пересувай-

ня тощо. Особливі м’язи-замикачі, скорочуючись, закривають стулки мушлі двостулкових молюсків. Пересуваються такі молюски повільно.

Мал. 177. Членистоногі здатні до різних типів рухів. Рухи безхребетних тварин: 1 - річковий рак повзає по дну водойми; 2 — евфаузієвий рачок плаває в товщі води; 3 - жук-турун бігає; 4 - коник зелений стрибає; 5 - оса літає

Багатьом головоногим молюскам притаманний реактивний рух (мал. 178, 1). На нижньому боці їхньої голови розташована лійка -конічна, звужена спереду трубка.

Через неї з мантійної порожнини виштовхується вода. Реактивна сила, яка виникає при цьому, штовхає тіло тварини в протилежний бік. Головоногі молюски рухаються заднім кінцем уперед.

Біологічний словничок; зовнішній та внутрішній скелети, двобічна та променева симетрії, реактивний рух.

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

1. Який скелет називають зовнішнім, а який - внутрішнім? Наведіть приклади тварин, яким притаманний той чи той тип скелета. 2. Яку симетрію тіла називають двобічною, а яку - радіальною? Як тип симетрії пов’язаний зі способом життя тварини? Наведіть приклади. 3. Як можуть пересуватись медузи? 4. Який характер рухів забезпечує шкірно-м’язовий мішок кільчастих червів? 5. Які особливості будови опорно-рухової системи членистоногих? Які типи рухів можуть забезпечувати членисті кінцівки членистоногих? 6. Як пересуваються молюски?

Для допитливих і кмітливих

Уважно розгляньте малюнок 178 і визначте, що спільного та відмінного в характері реактивного руху медуз і головоногих молюсків.

 

 

Це матеріал з підручника Біологія за 7 клас Остапченко, Балан

 




^