Пригадайте, як полюють тварини нічної групи - кажани. Як орієнтуються китоподібні?

Які є способи орієнтування тварин? Під час орієнтування у просторі тварини використовують різноманітні подразники: зорові, звукові, нюхові тощо. Однією з найдосконаліших «навігаційних» систем є ехолокація, за якої тварина видає високочастотні звукові сигнали та виявляє предмети за відлунням, що відбивається від них. Такий самий принцип військові використовують у радіолокаторах.

Мал. 217. Тварини, які використовують прості форми ехолокації: 1 - метелик совка; 2 - гуахаро (птах, поширений на півночі Південної Америки); 3 - саланган (птах, поширений в Океанії, на півдні Азії і в Північно-Східній Австралії)

Чому тварини для ехолокації використовують саме високочастотні звуки (ультразвук)? Зазвичай природні звуки мають більш низьку частоту, тому не заважають під час ехолокації. Прості форми ехолокації, коли тварини використовують її переважно для орієнтації у просторі, використовують метелики-совки, птахи гуахаро й деякі салангани (мал. 217). Досконаліші форми ехолокації властиві зубатим китоподібним і кажанам. Вони її використовують, крім орієнтування, також і для полювання (див. мал. 196).

Здатність до орієнтування яскраво проявляється під час хомінгу — здатності тварини за певних умов повертатися зі значної відстані на свою ділянку проживання.

Хомінг (від англ, хоум — дім) — інстинкт повернення додому.

Найяскравіше інстинкт повернення додому проявляється у голубів. Тому люди тривалий час використовували голубів для листування. За багато сотень років було створено породу поштових голубів, яким властивий дуже високий рівень хомінгу. Альбатроси, завезені від гніздової території за 2000-6000 км, повертаються до своїх гнізд, пролітаючи в середньому по 200-500 км на день.

Найскладніші форми орієнтації у просторі характерні саме для птахів. Багато з них використовують для визначення напрямку руху наземні орієнтири - якісь особливості ландшафту, поодинокі дерева тощо. Але такий спосіб орієнтування не спрацьовує, коли птахи вирушають у далекі міграції, у деяких випадках вони долають тисячі кілометрів. Доведено, що під

час таких міграцій птахи орієнтуються за положенням Сонця на небосхилі, зір на нічному небі. Деякі з них здатні визначати положення магнітних полюсів («магнітний компас»).

Міграція тварин — періодичне переміщення тварин «туди і назад» між істотно відмінними середовищами існування.

Міграції можуть бути сезонними (наприклад, переліт птахів або кажанів) та добовими - протягом дня (наприклад, вертикальні міграції дрібних ракоподібних у товщі океану: вранці - до освітленої прогрітої сонцем поверхні води, де багато корму, вночі - на глибину). Для здійснення активної міграції тварині потрібне біологічне відчуття часу та напрямку.

До міграцій здатні різноманітні групи тварин. Багато видів птахів з настанням холодів і нестачі кормів летять на південь, у теплі краї. Однак до сезону розмноження вони повертаються додому - до тих місць, де народилися. Сивка бурокрила, що відлітає наприкінці літа на зимівлю за 13 тис. км від місця свого гніздування, наступної весни влаштовує гніздо зазвичай не далі ніж за кілька метрів від торішнього.

Серед риб яскравим мігруючим видом є прісноводний вугор європейський, який живе у прісних водоймах Європи, а на нерест вирушає в Сар-гасове море (мал. 218). Дрібні новонароджені личинки розносяться океанічними течіями, а потім пливуть до гирл річок, з яких пливли на нерест їхні батьки, і піднімаються вгору за течією.

Як дорослі риби знаходять шлях до Саргасового моря? Учені припускають, що їм допомагають глибинні течії, а також орієнтація за температурою, солоністю води та запахами.

За запахами, на думку дослідників, орієнтуються лососеві риби (горбуша, сьомга, кета, нерка та інші). їхні мальки вилуплюються з ікри у проточній воді річок. Через рік або два молодь більшості видів лососевих відпливає в море. Досягнувши статевої зрілості, риби повертаються на нерест саме в ту річку, де вилупилися з ікринок. Знаходити правильний шлях їм дає змогу здатність реагувати на запах, що закарбувався з народження. Регулярно пересувається на тисячі кілометрів до місця розмноження зелена морська черепаха.

Міграції властиві багатьом видам ссавців. Так, на сотні й навіть тисячі кілометрів мігрують деякі копитні (північний олень, антилопа гну), ластоногі, китоподібні, а також кажани (мал. 219). Ці кочівлі здійснюються щороку за певними міграційними шляхами.

Серед комах міграції властиві представникам різноманітних рядів. Наприклад, деякі види сарани, які в пошуках їжі перелітають на сотні кілометрів і спустошують посіви культурних рослин (мал. 220, 1, 2). Серед метеликів найдовші міграції здійснює данаїда монарх (мал. 220, 3). Протягом міграції метелик уздовж Американського континенту пролітає понад чотири тисячі кілометрів. До міграцій здатні й метелики, які живуть в Україні. Наприклад, сонцевик будяковий (мал. 220, 4) зимує в Північній Африці. Там він розмножується, і нове покоління мігрує на північ, де виводиться літнє покоління метеликів. Наприкінці літа метелики цього покоління мігрують назад в Африку.

Мал. 220. Комахи, яким властиві міграції: 1 - самець перелітної сарани; 2 - зграя перелітної сарани; 3 - данаїда монарх; 4 - сонцевик будяковий

Біологічний словничок: хомінг, міграції.

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

1. Назвіть тварин, здатних до ехолокації. Чому вони використовують для цього ультразвук? 2. Яке явище називають хомінгом? Чим він зумовлений? 3. Для чого тварини здійснюють міграції? Наведіть приклади таких тварин.

Обговоріть у групах

Які є види міграцій у тварин?

творче завдання

Користуючись різними джерелами інформації, підготуйте мініпроєкт на тему «Чому мігрують тварини».

Цікаво знати

• Гуахаро - великий (розміром з курку) довгокрилий нічний птах (див. мал. 217, 2). Поширений на півночі Південної Америки, де мешкає в лісах з великими печерами. Птах здійснює сезонні кочівлі, переміщуючись від печер, де він розмножується, у пошуках фруктових дерев. Нині більшість печер, де гніздяться гуахаро, перебувають під охороною в національних парках. Раніше, зокрема в Болівії, місцеве населення полювало на цих птахів у печерах заради смачного й жирного м’яса.

• Лабораторні дослідження показують, що кажан з розмахом крил 40 см може пролетіти в повній темряві крізь сітку з вічком 14 х 14 см з нейлонових ниток завтовшки всього 80 мкм.

• Риби-слоники для орієнтування в просторі, пошуку корму й виявлення хижаків використовують власне електромагнітне поле, яке генерують особливими м’язами.

Це матеріал з підручника Біологія за 7 клас Остапченко, Балан