uabooks.top » Біологія » 48. Поняття про популяцію, екосистему та чинники середовища
Інформація про новину
  • Переглядів: 213
  • Дата: 11-08-2020, 11:28
11-08-2020, 11:28

48. Поняття про популяцію, екосистему та чинники середовища

Категорія: Біологія




ОРГАНІЗМИ ТА СЕРЕДОВИЩА ІСНУВАННЯ

Які є основні пристосування тварин до впливу різних чинників?

Як людина впливає на тваринний світ?

Які є напрями охорони тваринного світу?

 

Пригадайте, у яких основних середовищах мешкають тварини. Яких тварин називають холоднокровними, а яких - теплокровними? Які є форми взаємодій тварин між собою та з іншими організмами? Які є групи чинників середовища існування?

Популяція та екосистема. Ви вже знаєте, що будь-який організм належить до певного виду. У свою чергу, будь-який вид складається з популяцій.

Сукупність особин одного виду, яка тривалий час мешкає певною мірою відокремлено від інших подібних угруповань, має назву популяція.

Існування виду у формі популяцій насамперед пов’язане з нерівномірністю розподілу сприятливих умов по території, яку займає вид. Наприклад, білка звичайна (її ще називають вивіркою звичайною) поширена по всій Європі, але мешкає лише в лісових і лісопаркових угрупованнях, розділених рослинними угрупованнями інших типів (лучними або степовими), річками, гірськими хребтами тощо. Тому кожний з лісів чи парків має одну або кілька популяцій білки (мал. 256). Отже, що різноманітніші умови існування на території, яку займає вид, то більшою буде кількість популяцій, з яких він складається.

Територію або простір, у якому живе вид, називають його ареалом.

Багато видів організмів - тварин, рослин, грибів, бактерій - утворюють на певній території багатовидові угруповання.

Наведіть приклади угруповань рослин і тварин, характерних для таких місцеіснувань, як ліс, лука, болото, степ тощо.

Організми в угрупованнях тісно взаємодіють між собою та з неживою природою. Вони беруть з навколишнього середовища певні речовини (кисень, вуглекислий газ, воду, їжу), потрібні для забезпечення нормальної життєдіяльності, та виділяють туди продукти власного обміну речовин (неперетравлені рештки їжі, продукти виділення тощо). Унаслідок такої взаємодії організмів між собою та із чинниками неживої природи формуються екосистеми (мал. 257).

Екосистема — сукупність взаємопов’язаних популяцій організмів, які взаємодіють між собою та з умовами середовища існування. Сукупність усіх екосистем нашої планети має назву біосфера. Взаємозв’язки організмів та їхніх угруповань між собою й умовами існування вивчає наука екологія.

Екологічні чинники. Кожен організм — рослина, гриб або тварина -мешкає у певному середовищі.

Сукупність умов, у яких мешкають організми різних видів і з якими вони безпосередньо взаємодіють, називають середовищем існування.

На нашій планеті є чотири основних середовища існування: водне, ґрунт, наземно-повітряне та організми живих істот.

Усі компоненти середовища існування, які впливають на організми та їхні угруповання, називають екологічними чинниками.

Залежно від природи й особливостей дії екологічні чинники поділяють на чинники неживої та живої природи, а також ті, що пов’язані з людиною та її діяльністю.

Чинники неживої природи, або абіотичні, — це температура, вологість, освітленість, газовий склад повітря, сольовий склад води тощо. Чинники живої природи, або біотичні, — це різні форми взаємодій між особинами як одного виду, так і різних видів (пригадайте, які ви знаєте форми взаємодій між особинами різних видів). Антропогенні чинники — це різні форми господарської діяльності людини та їхні наслідки, що змінюють стан середовища існування різних видів живих істот і самої людини зокрема.

Тварини, як й інші організми, змушені регулювати власні процеси життєдіяльності відповідно до змін інтенсивності дії різних екологічних чинників. Пристосування до умов середовища існування мають назву адаптації. Вони дають змогу організмам краще виживати в певних умовах, пристосуватися до їхніх змін і забезпечувати розмноження та поширення виду. Прикладами адаптацій тварин до певного середовища існування є обтічна форма тіла риб і птахів, захисне забарвлення окуня, попереджувальне забарвлення жука сонечка, попереджувальна поведінка кобри та ін.

Кожний вид організмів може мешкати лише там, де для нього є необхідні умови існування. Саме до них він пристосовується протягом усієї своєї історії. Так, білий ведмідь поширений лише в Арктиці, пінгвіни -переважно в Антарктиці та прилеглих до неї територіях, качкодзьоб - в Австралії та Тасманії тощо. Лише окремі види тварин розселилися майже повсюдно (пацюк сірий, миша хатня).

• Найрізноманітніше за своїми умовами - наземно-повітряне середовище. Провідна роль серед екологічних чинників неживої природи тут належить освітленості, температурі, вологості, газовому складу атмосфери тощо.

За відношенням до світла тварин можна поділити на активних уночі (нічні метелики, таргани, сови, їжаки, кажани) та активних удень (денні метелики, мухи, соколоподібні, ластівки, копитні та інші) (мал. 258).

Здатність тварин реагувати на зміни тривалості світлового періоду доби дає можливість заздалегідь пристосовуватись до сезонних змін у природі. Наприклад, зростання тривалості світлового дня навесні стимулює у тварин процеси розмноження: створення пар, влаштування гнізд, відкладання яєць тощо. Натомість скорочення світлового дня спонукає тварин готу-

ватися до зими: робити запаси їжі (як-от білки), здійснювати далекі міграції (ластівки, солов’ї та ін.), готуватися до сплячки або зимового сну (бурі ведмеді, борсуки) тощо.

Реакції організмів на тривалість світлового періоду доби мають назву фотоперіодизм.

Важливу роль у житті тварин відіграє температура навколишнього середовища. Холоднокровні тварини (безхребетні, амфібії, рептилії) за низьких або надто високих температур впадають у стан заціпеніння. Теплокровні тварини (птахи і ссавці) мають досконалі механізми теплорегуляції, а також високий рівень обміну речовин, завдяки чому в їхньому організмі утворюється багато тепла. Вони пристосовані як до життя у спекотних тропіках, так і до мешкання в екосистемах Арктики та Антарктики. Але мешкання в умовах несприятливих температур потребує значних витрат енергії.

Тварин, які можуть існувати в умовах понижених температур, називають холодолюбними (пінгвіни, білий ведмідь) (мал. 259. А). У них добре розвинений волосяний чи пір’яний покрив, підшкірний жировий прошарок. Види, для існування яких потрібні підвищені температури, належать до теплолюбних (мадрепорові корали, антилопи, бегемоти, папуги тощо) (мал. 259. Б). Багато видів тварин здатні існувати в умовах періодичних змін температур. Вони належать до холодостійких (вовки, лисиці, білки, сіра ворона, голуби тощо) (мал. 259. В). Для них характерна періодична зміна волосяного або пір’яного покриву залежно від пори року (перед зимою прошарок пуху стає густішим, навесні — навпаки).

Ще один важливий екологічний чинник - волога. Серед тварин виділяють вологолюбні, посухостійкі та сухолюбні види. До вологолюбних належать ті види тварин, які можуть існувати лише в умовах підвищеної вологості (мокриці, дощові черв’яки, амфібії). Ці тварини не витримують навіть нетривалих посушливих періодів, оскільки не здатні утримувати у своєму тілі вологу або їхнє розмноження пов’язане з водним середовищем.

Посухолюбні тварини можуть утримувати вологу у своєму тілі. Наприклад, кутикула комах, які мешкають у пустелях чи посушливих степах (пустельна сарана, жук скарабей священний, жуки-чорнотілки тощо), має добре розвинений зовнішній шар, утворений жироподібною речовиною. Багато таких видів активні вночі, коли повітря більш вологе і прохолод-

не. Великі тварини (антилопи, слони) долають значні відстані в пошуках джерел води. Посухостійкі тварини здатні переживати певні посушливі періоди, наприклад у стані заціпеніння.

• У водному середовищі провідна роль належить температурі, освітленості, тиску, газовому складу й солоності води, рельєфу дна тощо. Коливання температури у воді значно менші, на відміну від повітря. Освітленість водойм швидко зменшується зі збільшенням глибини. Глибоководні тварини навіть із добре розвиненими органами зору (головоногі молюски, риби, китоподібні) бачать лише на незначній відстані. Для спілкування, орієнтації в просторі, пошуку їжі вони використовують звукові, світлові та інші способи передачі та сприйняття інформації. Зокрема звукові хвилі швидко поширюються у водному середовищі.

Водойми різних типів відрізняються за сольовим складом води. Тому одні види здатні існувати лише у прісних водоймах (карась, короп, щука), інші - лише в солоних (акули, кити). Цікавим видом є рачок артемія. Він здатний мешкати як у прісних водоймах, так і в солоних, з високим умістом солей.

• Порівняно з наземно-повітряним ґрунт — стабільніше середовище існування. Тут значно менші коливання добових і сезонних температур. Вологість ґрунту завжди вища за вологість повітря, тому організмам у ґрунті легше переносити періоди посухи. Проте оскільки кисень надходить у ґрунт переважно з атмосферного повітря, то з глибиною його вміст знижується. Відповідно тварини пристосовуються до життя в таких умовах. Нестачі кисню, вологи або, навпаки, перезволоження тварини здатні уникати за допомогою вертикальних переміщень (дощові черв’яки, кліщі, комахи тощо).

Біологічний словничок: популяція, ареал, екосистема, екологічні чинники, фотоперіодизм.

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

1. Що досліджує екологія? 2. Що таке популяція? 3. Що таке середовище існування організмів? Які основні середовища існування опанували тварини? 4. Які ви знаєте екологічні чинники? 5. Що таке фотоперіодизм? Яку роль він відіграє в житті тварин? 6. Які чинники неживої природи відіграють провідну роль у водному середовищі? Як тварини пристосовуються до їхньої дії?

Обговоріть у групах

Наведіть приклади пристосування тварин до дії різних екологічних чинників, використавши власний досвід.

Для допитливих і кмітливих

1. Від чого залежить ступінь відокремленості популяцій? 2. Рептилії краще пристосовані до мешкання в посушливих умовах, ніж теплокровні ссавці. Як це пов’язано з необхідністю витрачати вологу для зниження температури власного тіла?

Творче завдання

Виберіть один з найпоширеніших видів тварин вашої місцевості та назвіть риси його пристосованості до середовища існування.

 

Це матеріал з підручника Біологія за 7 клас Остапченко, Балан

 





^