Першою кочовою державою доби середньовіччя, що включала терени сучасної України, був Хозарський каганат (середина VII-X ст.). До його складу входили приазовський, почасти причорноморський степи і більша частина Кримського півострова. Літопис свідчить, що слов’янські племена полян, сіверян і деревлян сплачували данину хозарам.

На основних торговельних шляхах, що проходили через підконтрольні землі, хозари закладали укріплені зимовища. Поступово довкола них почали виникати поселення міського типу, заселені етнічно строкатим ремісничим та купецьким людом. Із зимовища-фортеці кагана виросло й столичне місто Ітиль у пониззі Волги, а згодом - Саркел на Дону.

Каганат багатів завдяки міжнародній транзитній торгівлі, адже хозари контролювали основні торговельні шляхи, які зі Сходу й Візантії вели на землі балтів, фінів та слов’ян. У містах бурхливо розвивалося ремісництво, а в провінціях - землеробсько-скотарське господарство.

За віруваннями населення Хо-зарії не було однорідним: поряд із язичниками в містах мешкали християни, мусульмани та іудеї.

Перші київські князі також мусили сплачувати хозарам данину. Саме бажання позбутися залежності й підштовхнуло їх до війни з Хозарським каганатом. Перемігши у 965 р., русичі перестали бути хозарськими данниками, проте спустілий степ відкрив шлях на Русь ордам печенігів.

1. З іменем якого руського князя пов’язаний сюжет картини А. М. Булдакова «Розгром Хозарії»? Які деталі картини підтверджують причетність цього київського князя до зображених подій? 2. Які наслідки для Русі мали події, відображені на картині?

Розгром Хозарії. Художник А. Булдаков. 2009 р.

Печеніги

Перша згадка про печенігів у руських літописах датується 915 р.

Упродовж X - першої третини XI ст. Русь воювала зі степовими сусідами, а печенізькі орди підходили до самого Києва. За свідченням літописів, 972 р. печеніги на чолі з ханом Курею в засідці біля Дніпрових порогів розбили загін Святослава. У цьому бою загинув київський князь.

Печеніги не застосовували ні щитів, ні списів, користуючись переважно луками. їхня легка кіннота перемагала завдяки ефекту раптовості - саме тому їх часто називали «летючими людьми». Звичними за середньовіччя методами відкритого зустрічного бою стрімку кінноту печенігів зупинити було неможливо. Тож наприкінці X ст. зародилася нова форма захисту - спорудження високих і довгих дерево-земляних стін-укріплень («Змієві вали»), які тяглися кількома смугами, відділяючи руське порубіжжя від Степу.

У 1036 р. печеніги зазнали нищівної поразки від Ярослава Мудрого під стінами Києва. Частина розгромлених кочовиків перемістилася за Дунай, а звідти - на Балкани.

Однак взаємини Русі з печенігами не зводилися тільки до протистояння. Приміром, у 943-944 рр. Ігор Рюрикович використовував печенізький загін під час походу на Візантію. Є свідчення в літописі й про те, що у самому Києві вже наприкінці X ст. мешкали вихідці з печенігів.

Прочитайте уривок із джерела на с. 102 і дайте відповіді на запитання. 1. За часів якого з руських князів відбувалися події, описані в уривку з історичного джерела? Де перебував князь київський, доки печеніги брали Київ в облогу? 2. Що в уривку підтверджує факт співіснування на руських землях слов’янського і печенізького населення?

Прийшли печеніги вперше на Руську землю... І заперлася Ольга з онуками своїми - Ярополком, і Олегом, і Володимиром - у городі Києві. І оступили печеніги город силою великою, - незчисленне множество [стояло їх] довкола города, - і не можна було вийти з города, ні вісті послати, і знемагали люди од голоду й безвіддя.

І затужили люди в городі, і сказали: «Чи нема кого, який би на ту сторону міг дійти і переказати: "Якщо ви не приступите завтра під город, - ми здамось печенігам"». І сказав один хлопець: «Я можу перейти». Городяни ж, зрадівши, сказали хлопцеві: «Коли можеш ти якось іти - іди». Він тоді вийшов із города з уздечкою і ходив серед печенігів, запитуючи: «Чи ніхто не бачив коня?» - бо він умів по-печенізькому і вони вважали його [за одного з] своїх. А як приблизився він до ріки, [то], скинувши одежу з себе, скочив у Дніпро і побрів. І коли побачили [це] печеніги, кинулися вони за ним, стріляючи в нього, але не могли йому анічого зробити.

«Повість минулих літ»

Половці

Словом «половець» у руських джерелах позначали тюркські племена кипчаків. Вийшовши у IX ст. з теренів сучасних Киргизстану й Казахстану, вони спершу витіснили печенігів із Приаралля, а згодом - і з Причорномор’я. Печеніги, відступаючи під тиском половців, попросили захисту київського князя. Тож після 1060 р. їм дозволили оселитися на прикордонні Київської та Переяславської земель. За це печенізька кіннота служила у війську київського князя.

За такою захисною лінією зі «своїх» кочовиків пролягало безмежне Половецьке поле (Дешт-і-Кипчак), що розпросторилося від Волги до Дунаю. Ця територія була розподілена між окремими родами. Кожен із них кочував у певних межах, облаштовуючи тут постійні укріплені зимовища.

Половецькі баби - намогильні кам’яні статуї половців, пам’ятки мистецтва ІХ-ХІІІ ст. Для них кипчаки вибирали місця на найвищих ділянках степу або курганних могильниках давніших часів. У центрі святилища, які іноді обгороджувалися камінням, ставили одну і більше чоловічих або жіночих статуй, повернутих обличчям на схід. Святилища з бовванами були місцем здійснення поминального культу предків, не пов’язаного безпосередньо з похованнями.

До початку XIII ст. половці здійснили більш ніж сорок великих походів на Русь, під час яких руські землі зазнавали нещадних розорень і людських втрат. Половці щоразу забирали з собою чимало полонених.

Проте торгові контакти з сусідами-половцями, а особливо - регулярні династичні шлюби, якими скріплюва-

лися мирні угоди між князями й ханами, призводили до поступового пом’якшення гостроти протистояння. Не дивно, що внаслідок такого інтенсивного родичання вже з XII ст. половецькі хани на запрошення своїх руських двоюрідних братів, свояків і родичів брали активну участь у князівських усобицях, дедалі ближче переймаючись внутрішніми проблемами Русі.

Крим у складі Візантії

1. Відшукайте на карті території, які входили до складу Тмутороканського князівства. Пригадайте, який із відомих вам великих київських князів правив у ньому. 2. Знайдіть на карті Херсонес. Яку руську назву мало місто? З якими подіями й історичними діячами Русі-України пов’язане це місто? 3. Які території входили до феми Клімата?

З кінця VI ст. володіння Візантії в Криму включали територію Боспорсько-го царства, Херсонеса та його околиць.

Боспорське царство сплачувало Візантії морський податок, який передбачав постачання кораблів, а також морського спорядження.

З кінця VII ст. на території Північного Причорномор’я поширив владу Хозарський каганат. У Боспорі інтереси кагана представляв спеціальний посадовець - тудун. Проте Візантія не втрачала влади над регіоном. Для воєнних потреб - виготовлення «грецького вогню» - візантійці почали розробляти нафтові родовища на Таманському півострові. Боспор став основним портом для вивезення цінної сировини.

З кінця X ст. територія Боспорського царства перебувала у складі руського Тмутороканського князівства. Після захоплення князівства половцями у XII ст. Боспор входив до складу Трапезундської імперії, а на початку XIV ст. став генуезькою колонією Воспро.

Херсонес із IV ст. безпосередньо перебував у складі Візантійської імперії. Місто виконувало функції пункту спостереження за степами Північного Причорномор’я. Тому херсонесити отримували від Константинополя політичну й економічну підтримку. Імперія утримувала й тисячний військовий гарнізон із місцевих жителів.

Стан решти візантійських володінь у гірських районах і на південному узбережжі Криму в часи панування Хозарського каганату відомий за вкрай уривчастими даними. Найімовірніше, Візантія зберігала суверенітет над цими територіями, проте Хозарський каганат збирав частину мит і податків на свою користь. У 833-834 рр. відбулася організація феми - візантійської воєнно-адміністративної округи на півдні Криму, що дістала назву «феми Клімата». Ця подія відбувалася водночас із воєнною співпрацею з хозарами - під проводом візантійського експерта будували фортецю Саркел на Дону. На сході до візантійських володінь у XI ст. увійшов порт Судак. Ця округа проіснувала до завоювання Константинополя хрестоносцями у 1204 р. Потім перейшла під владу Трапезундської імперії.

1. Пригадайте з вивченого матеріалу, хто такі Кирило і Мефодій. Який внесок вони зробили у розвиток культури Русі-України? 2. Що в уривку з джерела може бути підтвердженням наявності писемної мови у слов’ян до створення кириличного письма? 3. Що відбувалося на руських землях під час перебування Кирила і Мефодія у Херсонесі?

Пам'ятка свідчить, що за кілька років до Моравської місії (близько 860 р.) брати Кирило та Мефодій вирушили із просвітницькою місією до Хозарії.

«По дорозі зупинились на деякий час у Херсонесі, де вивчали мови, потрібні для проповіді серед хозар, навчали людей християнської віри, хрестили тих, що увірували, з допомогою херсонеського єпископа Георгія знайшли мощі святого Климента,

Папи Римського, і частину їх узяли із собою.

В Херсонесі [св. Кирило знайшов] Євангеліє і Псалтир, "руською" мовою написані, а також зустрів чоловіка, який розмовляв "руською" мовою, і розмовляв з ним, і зрозумів зміст цієї мови, і, порівнявши її зі своєю мовою, розрізнив літери голосні і приголосні, і, творячи молитву Богові, незабаром почав читати і викладати їх, і багато хто дивувався з нього, воздаючи хвалу Богові».

«Житіє Костянтина (Св. Кирила)»

ПІДСУМОВУЮЧИ ВИВЧЕНЕ

Я ВЖЕ ЦЕ ЗНАЮ

У середині VII ст. на причорноморські та приазовські степи України поширила вплив кочова імперія - Хозарський каганат. Слов'янські племена - мешканці українських земель, а також перші руські князі мусили платити данину хозарам.

На початку X ст. на півдні України з'явилися кочові племена печенігів, які після загибелі Хозарії заполонили майже увесь степ. Печеніги постійно здійснювали грабіжницькі напади на прикордонні руські землі. Після того, як князь Ярослав Мудрий розгромив печенізькі загони під Києвом, частина кочовиків вирушила на Балкани, інші ж вступили на службу до київського князя.

У другій половині XI ст. біля кордонів Русі з'явилися кочові племена половців. Територія, де вони розселилися, дістала назву Дешт-і-Кипчак, або Половецький степ. Від початку Русь і Половецький степ часто воювали між собою. За доби роздробленості Русі-України половецькі хани дедалі частіше втручалися у внутрішні справи Русі, родичаючись із князівськими родами.

У VI ст. Візантія поширила вплив на Боспорське царство, перетворивши його на великий торговельний центр імперії. Упродовж VII—XIII ст. Боспор сплачував данину хозарам, а згодом перебував у складі Тмутороканського руського князівства й Трапезундської імперії. З початку XIV ст. перетворився на генуезьку торговельну колонію.

У IX ст. на південному узбережжі Криму Візантія створила спеціальну військову округу -фему Клімата, яка мала обороняти візантійські території з боку причорномських степів. Округа проіснувала до початку XIII ст.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Установіть хронологічну послідовність подій.

Створення феми Клімата в Криму; виникнення Хозарського каганату; поява половців у південноруських степах.

2. Роздивіться карти на с. 86 та 103. Порівняйте, які території України входили до Хозарського каганату, Печенізького степу та Дешт-і-Кипчак. Пригадайте з вивченого у 6 класі матеріалу, які народи проживали на теренах Кримського півострова у різний час. Які держави існували на тих територіях?

3. Виберіть слова і словосполучення, які стосуються кочових народів степів України, і ті, що стосуються візантійських територій у Криму. Результати оформіть у вигляді таблиці. Саркел, половці, Боспор, данина, візантійська провінція, Хозарія, боввани, фема, каган, степ, «грецький вогонь», військова округа.

4. Використовуючи додаткову літературу, інтернет-ресурси, а також текст параграфа, порівняйте державний устрій, спосіб життя (осілий чи кочовий), суспільний та господарський лад, релігійне життя і відносини із сусідами (зокрема, Руссю) кочових племен півдня України. Дані оформіть у вигляді таблиці.

5. Дайте відповіді на запитання.

♦ Що спонукало руських князів вирушати у військові походи проти Хозарського каганату? ♦ Чи можна назвати залежність Боспорського царства від Хозарії васальною? Відповідь обґрунтуйте. ♦ Як, на вашу думку, формувалось мирне співіснування слов'ян і печенігів у руських землях? ♦ Що спонукало печенігів переходити до осілості? ♦ Чим керувалися руські князі, укладаючи династичні шлюби з половцями? Пригадайте з вивченого матеріалу приклади «шлюбної дипломатії» руських князів і половців. ♦ Які функції виконували візантійські провінції в Криму?

6. З додаткових джерел інформації з'ясуйте, як перебування в різний час на теренах України різних народів могло вплинути на формування сучасної української мови. Які слова іншомовного походження ми використовуємо в повсякденному вжитку нині?

Перевірте, чого навчилися з теми

1. Позначте на лінії часу вказані події.

A. Князювання в Києві Володимира Мономаха.

Б. Любецький з'їзд князів.

B. Найдавніша згадка назви «Україна» в Київському літописі.

Г. Утворення Галицько-Волинської держави.

Д. Невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича проти половців, описаний у «Слові о полку Ігоревім».

2. З іменами яких відомих князів/діячів пов'язане створення пам'яток, зображених на ілюстраціях? З якою метою створені ці пам'ятки? Що вплинуло на їх появу?

3. Підготуйте розповідь про одного з визначних діячів доби за планом: 1. Коли жив; за якого часу мав найбільшу владу, унаслідок яких подій здобув її. 2. Опишіть зовнішність історичного діяча, схарактеризуйте його вдачу. Що, на вашу думку, вплинуло на формування його характеру? 3. Висловіть власне ставлення до історичного діяча (які вчинки і справи викликають захоплення, а які ви не можете схвалити; як ви ставитеся до засобів, якими він прагнув досягти мети).

4. Установіть причинно-наслідковий зв'язок подій, зазначених у схемі.

5. Роздивіться картину П. Андрусіва «Княжа пристань у Києві» (1975). Розкажіть, що на ній зображено. Що продавали й купували тогочасні руські купці? Підготуйте розповідь про розвиток торгівлі в Русі від імені іноземного купця.

6. Назвіть події або явища, про які розповідають джерела, установіть їх хронологічну послідовність.

A. «Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руську землю. Кожен хай держить отчину свою...»-.

Б. «Перестали князі невірних воювати, стали один одному казати: “Се моє, а се теж моє, брате!” Стали вони діла дрібні вважати за великі, на себе самих підіймати чвари, -а невірні з усіх сторін находили, землю Руську долали».

B. «Що то шумить, що то дзвенить перед зорею ранньою? Ігор полки свої повертає, жаль йому брата любого Всеволода. Бились день та бились і другий, а на третій, в південну годину, похилились Ігореві стяги!».

Г. «Заснована ж була сія божественна церква Богородична [Успенський собор Києво-Печерського монастиря] в літо 1073. У дні благовірного князя Святослава, сина Яросла-вового, який своїми руками почав рів копати, стала будуватися церква ця».

Д. «Він бо любив дружину, і золота не збирав, майна не жаліє, а давав дружині; був же він князь доблесний і всякими чеснотами був сповнений. За ніш же Україна багато потужила».

7. Уявіть, що за умовами комп'ютерної гри ви маєте можливість опинитися в одному з князівств за часів роздробленості як представник однієї із суспільних верств Русі (князь, боярин, священник, дружинник, ремісник, селянин і т. д.). Яке князівство ви обрали б і чому? Розкажіть про свою фантастичну подорож у невеличкому творі.

 

 

Це матеріал з підручника Історія України за 7 клас Власов