uabooks.top » Історія України » Монгольська навала на Русь-україну. Похід хана Батия на землі Переяславщини, Чернігівщини та Київщини
Інформація про новину
  • Переглядів: 222
  • Дата: 14-08-2020, 01:17
14-08-2020, 01:17

Монгольська навала на Русь-україну. Похід хана Батия на землі Переяславщини, Чернігівщини та Київщини

Категорія: Історія України




 

Роздивіться карту на с. 110 і дайте відповіді на запитання. 1. Які князівства на наших теренах першими зазнали нападу монголів під час навали 1239 р.?

2. Якими містами пролягав шлях монгольських орд на захід після зруйнування Києва? 3. Які сусідні держави зазнали ударів монголів у 1241 р.?

Після смерті Чингісхана його наступники не відмовилися від політики підкорення земель і народів. Похід на Русь очолив онук Чингісхана Бату, якого, услід за автором літопису, традиційно називають Батиєм. Його орда рушила на руські землі наприкінці 1237 р. і незабаром спустошила Північно-Східну Русь.

Навесні 1239 р. монголи попрямували на південний захід. Першим на їхньому шляху був Переяслав, населення якого протягом кількох століть успішно боролося проти кочовиків. Однак того разу захисники руської твердині не змогли відстояти місто. Монголи захопили Переяслав, зруйнували й спалили його. Того самого року сумна доля спіткала й

Чернігів. Наприкінці 1239 р. монгольська кіннота вдерлася в Крим, переслідуючи переможених половців. Завойовники захопили майже весь півострів.

Наприкінці 1240 р. основні сили монголів на чолі з ханом Батиєм підступили до Києва й оточили місто. Ви вже знаєте, що Київ тоді перебував під владою Данила Романовича. Тож обороною міста від монгольської навали випало опікуватися тисяцькому князя - воєводі Дмитру. Такої великої армії для захоплення одного міста Бату не збирав ні до, ні після штурму Києва. Про тривалість облоги Києва, так само як і про точну дату падіння міста, у писемних джерелах збереглися різні свідчення. За одним літописним списком, монголи узяли Київ на Миколин день, тобто 6 (за «новим стилем» - 19) грудня 1240 р. В іншому списку дату не вказано, а лише зазначено, що місто трималося 10 тижнів і чотири дні. У будь-якому разі облога була тривалою, а штурм - запеклим.

1. Який зовнішній вигляд воїнів? 2. Які пристрої використовували монголи для облоги фортець? 3. Як ви гадаєте, чому русичі, загартовані в протистоянні з половцями, не змогли відбити навалу монголів?

Облога монголами середньовічного міста. Мініатюра зі збірки літописів Рашид-ад-діна Хазуллаха Хамадані

1. Прочитайте уривок з літопису та відновіть перебіг подій під час облоги Києва, доповнивши речення.

Основний удар Батий спрямував з півдня в районі... Безперервно, удень і вночі монголи били.., аж поки не захопили ділянку валу і не увірвалися в межі... Опір киян був настільки відчайдушним, що Батий мусив віддати наказ про... Цим скористалися захисники Києва: вони відійшли в межі... й укріпилися на нових позиціях. Останнім прихистком киян була...

2. Роздивіться малюнок-реконструкцію «Облога Києва». Який епізод оборони Києва, на вашу думку, зображено на картині? Знайдіть у тексті літописного джерела рядки, якими можна прокоментувати картину. Складіть розповідь від імені одного з учасників оборони Києва про події осені 1240 р.

«...Прийшов Батий до Києва з великою силою, многим-множеством сили своєї, і окружив город. І обступила Київ сила татарська, і був город в облозі великій. І пробував Батий коло города, а вої його облягали город. І не було чути нічого од звуків скрипіння теліг його, ревіння безлічі верблюдів його, і од звуків іржання стад коней його, і сповнена була земля Руськая ворогами... І поставив Батий пороки під город коло воріт Лядських, і пороки безперестану били день і ніч. Вибили вони стіни, і вийшли городяни на розбиті стіни, і було тут видіти, як ламалися списи і розколювалися щити, а стріли затьмарили світ переможеним, і Дмитро поранений був.

Вийшли татари на стіни і сиділи там того дня й ночі, а городяни зробили ще друге укріплення навколо церкви святої Богородиці Десятинної. А назавтра прийшли татари на них, і була битва межи ними велика. Люди тим часом вибігли і на церкву, і на склепіння церковне з пожитками своїми, і од тягаря повалилися з ними стіни церковні, і так укріплення було взяте татарськими воями. Дмитра ж вивели до Батия, пораненого, але вони не вбили його через мужність його».

Галицько-Волинський літопис

Похід монгольської орди на Галичину і Волинь

У перші місяці 1241 р. орда Батия рушила на Володимир і Галич, тимчасом як інші монгольські загони залишилися плюндрувати Київщину. Розкопки Вишгорода й Білгорода, городищ по Тетереву, Случі, Горині, Південному Бугу та інших річках відтворюють картини героїчної оборони й загибелі цих міст. Усюди археологи виявили потужні шари згарищ; під фортечними мурами, спаленими будинками, а часто й просто на вулицях і площах виявлено сотні людських кістяків, безліч зброї, знарядь праці. Тривалою й запеклою була битва за Володимир. Ворог із великими труднощами здобув місто. Під Галич монгольська орда підійшла з’єднаними силами й після триденної облоги взяла його штурмом.

1241 р. монголи вийшли на західні рубежі Русі. Частина монгольського війська вторглася на територію Польщі. Основні ж сили вступили в межі Угорщини. Проте вже 1242 р. Батий припинив похід на Захід і через Боснію, Сербію, Болгарію та причорноморські степи вивів війська в пониззя Волги. Приводом до цього стала смерть головного хана Угедея: Батий прагнув узяти найактивнішу участь у виборах нового монгольського зверхника. Проте причини припинення походу були глибшими: Батий не мав сил тримати в покорі всі завойовані країни Східної та Центральної Європи, надто великих втрат зазнало його військо.

Деякі американські дослідники вважають, що Батия зупинила... погода. Вчені «прочитали» у річних кільцях дерев, що у 1242 р. в регіоні, який лежить на межі нинішніх Угорщини, Австрії і Польщі, випала аномально велика кількість опадів. Через паводки кіннота - основна ударна сила монгольської армії - була фактично виведена з ладу. Рівнинна Угорщина, де перебували основні сили монголів, перетворилася на суцільне болото. Заболочена місцевість позбавила монгольських вершників швидкості й маневреності. Але головною проблемою став брак пасовищ. Весна була дощовою, трава з’явилася пізніше, ніж зазвичай, і монголам стало просто нічим годувати коней. Відтак було вирішено відступити.

Наслідки золотоординського панування

Монгольську імперію було переділено на чотири частини (улуси). Батиєві володіння становили найзахіднішу частину - улус Джучі: тут на підкорених територіях степової зони Східної Європи, Центральної Азії та Західного Сибіру було створено державу - Золоту Орду - зі столицею в місті Сарай на Волзі.

Унаслідок монгольської навали землі Південно-Західної Русі територіально не увійшли до складу Золотої Орди, проте потрапили у васальну залежність від монголів. Відтак, руські князі перестали бути повноправними володарями на власних землях і перетворилися на намісників монгольських ханів. їх призначали в Сараї ханськими ярликами - грамотами-дозволами на володіння землями. Ярлики іноді давали князям право збирати на підвладних землях данину -ясир на користь хана. За свідченням джерел, монголи вимагали від усього населення сплати десятої частини - як продуктами та майном, так і, власне, людьми. До страшної «людської десятини» потрапляли й ті, хто не міг віддати встановлену данину.

За обчисленням і збиранням данини наглядали монгольські урядовці - баскаки. Баскак мав у розпорядженні військові загони, що постійно перебували в укріпленому поселенні - баскацькому містечку.

Найбільше потерпала від Орди найближча до неї Переяславщина. Втративши князя, Переяславське князівство перестало існувати. Занепало й Чернігівське князівство. Від кінця XIII - протягом першої половини XIV ст. воно розпадалося на нові й нові уділи.

Київський стіл перебував під зверхністю владимиро-суздальських князів. Утім, призначені правителі ніколи не бували в київській землі. 1243 р. першим із князів визнав зверхність монголів та дістав ярлик на міста Київ і Владимир (на Суздалі) Ярослав Всеволодович. Проте до зруйнованого Києва князь не поїхав, а послав туди намісника. Після смерті князя Ярослава Всеволодовича право «на Київ і всю Руську землю» отримав його син Олександр, згодом названий Невським. Одначе й він відмовився від перебування в Києві. А пізніше золото-ординські правителі не допускали до князівського столу в Києві будь-яких впливових князів.

Вдаючись до давнього правила «розділяй і володарюй», монголи на підвладних землях сіяли розбрат між князями. Зокрема, підбурювали їх до міжусобиць, на власний розсуд страчували претендентів, які прибували до ординської столиці по ярлик.

Прочитайте уривок із джерела на с. 119 і дайте відповіді на запитання. 1. Через скільки років після монгольської навали посланець Папи Римського відвідав Київ? Яку картину він побачив? 2. Пригадайте з вивченого матеріалу з історії Русі-України та всесвітньої історії, коли ще українські землі потрапляли в данницьку залежність від інших народів? Чи траплялися такі випадки з іншими країнами?

«Коли ми їхали через їхню землю, ми знаходили незліченні голови і кістки мертвих людей, які лежали на полі, бо місто (Київ) це було досить великим і дуже багатолюдним; а тепер воно зведено майже нанівець, ледве існує там 200 будинків, а людей там тримають вони в найтяжчому рабстві. (До навали місто мало 9 тис. дворів, і мешкало в ньому 50 тис. осіб)...

Вони (золотоординці) ні з ким не укладали мир, окрім тих, що підкорялися їм, бо... мають від Чингісхана наказ підпорядкувати собі всі народи... І ось, що вони від них вимагають: ходити з ними, коли їм заманеться, на війну і давати десятину з усього - як з людей, так і з речей... Чоловіків, що не мають дружин, забирали з собою, так само чинили з жінками, у яких не було законних мужів... Іншим же, за ординськими звичаями, переписавши їх, наказували, щоб кожен, як малий, так і дорослий, навіть одноденне немовля, бідне й багате, платили данину... Хто не заплатить данину, залишається у рабстві...».

Із записів італійського посланця Папи Римського

Плано де Карпіні. 1245 р.

Залежність Галицько-Волинського князівства від Золотої Орди

Віддалене від Орди Галицько-Волинське князівство перебувало в кращому становищі порівняно з іншими руськими землями. Романовичі розбудовували державу, зміцнювали фортеці та оборонні споруди, готуючись до нових зіткнень із монголами.

Заходи князів, спрямовані на зміцнення держави, спричинили невдоволення Батия, який викликав Данила Романовича в Орду. У жовтні 1245 р. Данило виїхав до ханської столиці. Літописець згадував, що коли Данило проїжджав Київ, він відвідав Видубицький монастир, де молився за щасливе повернення додому. Данило пробув в Орді 25 днів. Батий затвердив владу Данила в Галицько-Волинському князівстві. Виплату данини не було передбачено, а залежність Галицько-Волинського князівства від Золотої Орди полягала в участі княжого війська в походах монгольської армії. Тож князь Данило, який щасливо повернувся з Орди, виграв час для зміцнення держави й війська.

ПІДСУМОВУЮЧИ ВИВЧЕНЕ

Я ВЖЕ ЦЕ ЗНАЮ

У 30-х роках XIII ст. онук Чингісхана Батий продовжив завоювання діда й разом із монгольським військом вторгся на територію Русі-України. Під тиском орди у 1239 р. впали Переяслав і Чернігів, а 1240 р. - і Київ. Кількамісячна облога Києва військами Батия увійшла в історію як одна із найбільш відчайдушних і кривавих подій в історії Русі. Київ було знищено майже ущент разом із населенням міста.

Після спустошення Київщини монголи рушили на Галицько-Волинські землі, оборону яких тримав князь Данило Романович. Проте і йому не вдалося уникнути розорення князівства монголами. Похід Батия на Польщу й Угорщину закінчився для монголів поразкою. Тож ординці, не зумівши просунутися далі руських земель, мусили повернутися в степ, де хан Батий заснував державу - Золоту Орду.

Землі Русі-України після розорень і пограбувань потрапили у васальну залежність від Золотої Орди. Руське населення потерпало від податків і поборів, князі - від обов'язку купувати дозвіл на правління (ярлик) і брати участь у військових походах на користь монголів. Київщина, Чернігівщина й Переяславщина перестали існувати як самостійні держави. Проте Галицько-Волинське князівство зусиллями князя Данила Романовича продовжило державотворчі традиції Русі.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Установіть хронологічну послідовність подій.

Битва союзного війська русичів і половців проти монголів на р. Калці; облога й розорення Києва військами хана Батия; утворення Романом Мстиславовичем Галицько-Волинської держави.

2. Якими були напрямки вторгнення орди хана Батия в князівства Русі та інших європейських країн під час походу 1239-1242 рр.?

3. Дайте визначення понять.

Орда, баскак, ярлик, улус.

4. Дайте відповіді на запитання.

♦ Які основні події Батиєвої навали на руські землі? ♦ Як відбувалося захоплення монгольськими ордами Києва? ♦ У чому полягала залежність руських князівств від Золотої Орди?

5. Серед причин завоювання монголами Русі називають: символічний характер влади великого київського князя, на яку не зважали володарі удільних князівств; нехтування удільними князями загальнодержавних інтересів, відсутність об'єднаної армії; перевага монголів у чисельності, військовому вишколі та озброєнні.

Яка з причин, на вашу думку, була найвагомішою?

6. Які факти підтверджують думку, що Батиєва навала завдала величезної шкоди Русі? У чому, на вашу думку, історичне значення Русі-України?

 

 

Це матеріал з підручника Історія України за 7 клас Власов

 




^