Пригадайте теорію про три стани середньовічного суспільства в Західній Європі.

1. Від політичної роздробленості до Делійського султанату. Територія Індії простягалася від снігових вершин Гімалаїв долинами багатоводних річок Інду та Гангу, включала непролазні хащ, джунглі й закінчувалася на піщаному узбережжі Індійського океану. Оточена водою, горами та безплідними пустелями крана здавалася важкодоступним замкненим світом. І лише на північному заход, серед гірських ущелин, пролягав природний шлях до Індії. Саме цим шляхом у крану тисячоліттями рухалися купецькі каравани, мирні переселенці та іноземні загарбники.

У VI ст. під ударами чергових завойовників могутня імперія Гуптів припинила своє існу-

вання. Територія країни розпалася на декілька держав, кожна з яких складалася з невеликих князівств на чолі з правителями - раджами, між якими теж не вщухала ворожнеча.

Які подібні процеси відбувалися на теренах України після розпаду Русі-України?

Починаючи з XI ст. Індія постійно зазнавала руйнівних набігів мусульманських завойовників. Правитель тюркської Газнійської держави Махмуд Газневі 17 разів розорював країну та нескінченними караванами

вивозив незліченні багатства. Загарбники невпинно просувалися у глиб Індії і в 1206 р. створили на півночі країни міцну мусульманську державу зі столицею в Делі - Делійський султанат. Поступово під владу султанів потрапляли нові індійські землі.

Постійні походи вимагали величезних витрат на утримання численного війська. Султани збільшували податки - народ у відповідь повставав. Виявляла невдоволення також індійська знать. Ситуація особливо загострилася після того, як з кінця XIV ст. у султанат спалахнула міжусобна війна. Постійні палацові перевороти та зміна династій послаблювали державну владу.

Важкого удару Делійському султанату завдало нашестя жорстокого завойовника Тимура. Наприкінці XIV ст. він розграбував Делі й забрав у полон безліч ремісників. Тимур залишив Індію зруйнованою і спустошеною. Внутрішні протиріччя знесилювали країну, робили її беззахисною перед зовнішніми ворогами. Під їхніми ударами на початку XVI ст. Делійський султанат припинив своє існування.

2. Індійське суспільство в добу середньовіччя. Попри численні зміни в державі, життя звичайних селян і ремісників в Індії минало за заведеним порядком. Одна з причин такого становища полягала у своєрідності індійської общини й кастовому поділі суспільства. Община об’єднувала вільних землеробів, які мали власні господарства і виконували частину робіт разом, а також сплачували встановлені податки.

Іншою особливістю індійського суспільства був його подал на окремі групи. З давніх часів існували чотири варни (стани): брахмани - жерці, учителі, учені; кшатрії - воїни, правителі, знать; вайш’ї - землероби, ремісники, торговці; шудри - залежні люди, слуги. Розподіл суспільства за варнами випливав з переконання, що кожна людина має свій обов’язок і свій життєвий шлях.

Поступово всередині варн утворилися дрібніші групи населення -касти (роди). Каста - це група людей, яких об’єднує одна професія. Кожна каста посідає певне місце в суспільстві й чітко вирізняє себе з-поміж інших каст.

Зазвичай кастове становище відповідає добробуту: що вища каста, то багатша людина. Деякі касти вважалися «недоторканними». Ті, хто належав до них, виконували «брудну» роботу прибиральників, слуг тощо. Представникам вищих каст не дозволялося спілкуватися з «недоторканними», які іноді мали спеціальні знаки - свідчення їхнього низько го становища. Належність людини до тієї або іншої касти визначалася за типом одягу і манерою його носити, за наявністю чи відсутністю певних прикрас, за типом зачіски, намальованим на лобі знаком, якістю житла, їжі, посуду, а також за родовим іменем.

Належність до касти визначалася від народження, змінити її самовільно ніхто не мав права. Заборонялося переходити до іншої касти, а також укладати шлюби між вихідцями з різних каст. Найсуворішим покаранням для індійця було вигнання з касти.

У Середньовічній Індії основною релігією був індуїзм. Богів в індуїзмі так багато, що порахувати їх усіх неможливо. До того ж дозволялося вірити як в одного, так і в багатьох богів. Головною вважається божественна трійця: Брахма -творець світу, Вішну - його хранитель і Шива -руйнівник світу, який знову його відтворює. Усіх трьох богів часто зображають разом: або вони стоять поряд, або їхні тіла начебто виростають одне з одного.

Яким основним богам поклонялися давні греки?

Індуїзм вважає навколишній сит священним. Важливою частиною цієї релігії є віра в очисну та магічну силу води. Індуїсти вірять у переселення душ і переконані, що за наступних народжень можуть з’явитися на Землі у вигляді якоїсь тварини. Тому до тварин ставляться як до істот священних і не завдають їм шкоди. Особливо шанують корову, убивство якої жахає індуїстів більше, ніж убивство людини.

Починаючи із VII ст. індуїзм дедалі активніше витісняв буддизм, який приваблював частину населення тим, що не вимагав зречення від колишніх богів.

Після виникнення Делійського султанату почалося навернення населення до ісламу. Одні ставали мусульманами проти своєї волі, інші самі приймали нову віру заради привілеїв: адже тільки мусульмани мали право посідати керівні посади. Утім іслам став не єдиною, а лише однією з двох (поряд з індуїзмом) головних релігій Індії. Ба більше, індійські мусульмани перейняли з індуїзму кастовий устрій і вшанування деяких місцевих святих.

Чому в Індії водночас існували різні релігії?

3. Досягнення індійської культури.

Середньовічна індійська наука успадкувала і продовжувала успішно розвивати досягнення давнини в різних галузях знань, насамперед у математиці. Індійці винайшли десяткову систему числення, якою сьогодні користуються в усьому світі, навчилися виконувати дії з дробами, обчислювати площу фігур і об’єм тіл. Цінні знання накопичила медицина, особливо в лікуванні цілющими травами.

У мистецтві основну роль відігравали архітектура та скульптура. Спо-

чатку будували переважно печерні храми. Після остаточного утвердження індуїзму храми стали будувати з тесаного каміння. Внутрішні приміщення робили низькими й темними: це були святилища, туди не вам дозволялося входити. У двор й на стінах храму стояли численні скульптури із зображеннями богів.

Після утворення Делійського султанату стали зводити мусульманські культов споруди - мечеті, мінарети, медресе й розкішні гробниці -мавзолеї. Вони мали незвичні для Індії форми й були позбавлені скульптур, але вражали своєю пропорційністю і суворою красою.

Середньовічна Індія дала світові також багату літературу. У буддійських монастирях здавна вивчали рукописи й писали нош тексти.

Спочатку середньовічна індійська література створювалася переважно санскритом (літературно опрацьованою давньоіндійською мовою). Подібно до латини, санскрит залишався малозрозумілим для народу і став винятково мовою науки. Стала розвиватися література народними мовами, у якій переважали твори, що містили релігійно-міфологічні сюжети індуїзму.

ПЕРЕВІРЯЄМО ЗНАННЯ

1. Унаслідок яких подій на території Індії виник Делійський султанат? Що призвело до його розпаду?

2. Чим визначалася належність до певної касти? Яка відмінність касти від варни?

3. Яких основних богів вшановували індійці?

4. Які найвизначніші досягнення культури Середньовічної Індїі?

Удосконалюємо вміння

1. Попрацюйте з додатковими джерелами та на контурній карті позначте

^г Індії.

2. У зошитах на стрічці часу позначте ключові дати середньовічної історії

Запам’ятовуємо дати

1206 р. - створення Делійського султанату

Це матеріал з підручника Всесвітня історія за 7 клас Подаляк