Пригадайте з курсу історії 6 класу, хто був засновником буддизму, хто такий Конфуцій і чого він навчав.

1. Держава та суспільство в Середньовічному Китаї. З давніх-давен китайський імператор вважався посередником між Небом (верховним божеством) та Землею. Тому він мав титул Сина Неба, а його країну називали Піднебесною імперією. Вступ Китаю в добу Середньовіччя ознаменувався розпадом єдиної імперії на декілька держав, що ворогували між собою і стали легкою здобиччю для сусі-дів-кочівників. Лише наприкінці VI ст. країну вдалося знову об’єднати.

Відбудова Великої китайської стіни мала продемонструвати міць імператорської влади. Ведення велетенських будівництв і невдалі війни потребували величезних витрат. Становище в країні так ускладнилося, що відбулася зміна влади. На мператорський трон зійшла династія Тан (618-907). У спадок нош правителі отримали господарчу розруху. Аби виправити ситуацію, імператори роздали в користування біднякам занедбані землі. Наполегливою працею селяни поступово перетворили пустир на родючі ниви й різко збільшили врожаї. Відповідно прибутки до державної скарбниці теж зросли.

Успішно розвивалася морська й караванна торгівля. Важливу роль відігравав Великий шовковий шлях, який з’єднував Китай з країнами Середньої Азії та Середземномор’я. Для утвердження свого головування на Великому

шовковому шляху танські імператори проводили активну зовнішню політику. Китай підкорив значні території та розширив свої кордони від Тихого океану до Аральського моря і від пустелі Гобі до берегів Гангу. Але спроби китайських військ просунутися в Середню Азію зупинили війська Арабського халіфату.

У танському Китаї швидко поширився і перетворився на одну з основних релігій буддизм. Ця віра приваблювала багатьох проповіддю милосердя, обіцянням благ за добр справи й покарання за погані. Поряд із буддизмом існувало тради ційне для Китаю конфуціанство, яке закликало бути справедливим і чесним, ставитися до інших людей з повагою, шанувати старших і піклуватися про молодших. Особливість Китаю полягала в наявності релігійної терпимості - становища, коли релігії не ворогують, а взаємодіють між собою і доповнюють одна одну.

Імперія Тан охоплювала величезну територію. Імператору ставало дедалі складніше тримати її під своїм контролем. З VIII ст. завойовані землі стали відокремлюватися від Китаю. У 874 р. вибухнула справжня селянська війна під проводом торговця гіллю Хуан Чао.

Складним становищем імперії скористалися войовничі сусіди. Поступово кочівники захопили північ країни та утворили власну державу. Імператорський двір переїхав на південь, де були головні центри розведення рису і чаю, виготовлення шовку й порцеляни. Тут уперше в історії виготовили паперові гроші - асигнації. Китайці стали застосовувати порох під час воєнних дай.

У 1279 р. під владою степняків опинилася вся країна. Монгольський хан переселився в Пекін, прийняв імператорський титул і заснував династію Юань.

XIII ст. Розповідь про китайські міста з «Книги» Марко Поло

Місто Тянфу, куди ми прийшли, велике й красиве, торгівля тут велика, а також промисловість; виробляють тут безліч зброї для військ хана. Багато тут чудових виноградників, і вина виробляють вдосталь. Безліч тут шовку; є в них тутові дерева і багато шовковичних хробаків.

Місто Кінсєій найкраще, найбільше місто у світі, 12 тисяч кам’яних мостів у ньому. Живуть тут піддані великого хана, гроші в них паперові. У цьому місті всі вулиці вимощено камінням і цеглою. І верхи їздити, і пішки ходити по них добре. У цьому місті є добрих чотири тисячі лазень, де люди ніжаться, кілька разів на місяць ходять туди, бо чистоти тіла дотримуються. Лазні ці найкрасивіші, найліпші і найпросторіші у світі.

З якими почуттями Марко Поло описує життя середньовічного китайського міста? Що його вразило?

Монгольське завоювання спричинило жорстоке гноблення китайського народу. Наслідком цього стало прагнення китайців до визволення. Вибухнуло могутнє повстання, під час якого головні сили монголів було розбито. Останній монгольський хан, який правив Китаєм, із залишками військ утік до Монголії. На китайський трон зійшла династія Мін - Блискуча (1368-1644).

2. Досягнення китайської культури. Середньовічний Китай був центром оригінальної і високорозвиненої культури.

Китайці перші винайшли папір і налагодили найпростішу форму книгодрукування, однак винахід залишився невідомим поза межами Китаю.

Винайдення компаса дозволило китайцям здійснювати на своїх великих кораблях далекі плавання Тихим та Індійським океанами. Астрономи добре знали причини сонячних і місячних затемнень і вміли їх передбачати.

Китайські чиновники були водночас поетами, художниками, чудово володали мистецтвом гарного письма - каліграфією. Чимало з них належало до членів імператорської Академії мистецтв, започаткованої в X ст.

Золотою добою китайської поезії називають епоху Тан, коли небаченого розквіту досягла література. Новим явищем стало створення роману, насамперед історичного.

У Середньовічному Китаї було багато зроблено для розвитку архітектури. Велим міста мали вигляд справжніх фортець, де існували торгов, житлові, палацові та храмові квартали. Будинки зводили з каменю, дерева, мармуру, вони мали дахи з вигнутими догори кутами. Такі споруди набували урочистого й водночас витонченого вигляду, а не звичайна покрівля добре захищала від дощу та яскравого світла. Дахи імператорських палаців і храмів зазвичай оббивали золотими листами.

У культурному й політичному житті Китаю велику роль відігравали буддійські монастир. Спочатку (за індійськими зразками) їх вирубували в товщі скель і прикрашали статуями Будди, які часом досягали 15 м заввишки і начебто зросталися із самою скелею. Згодом стали будувати дерев’яні буддійські храми й високі багатоярусні башти - пагоди, де зберігали релігійні реліквії.

Головне місце серед усіх видів мистецтва посідав живопис. Китайські художники з надзвичайною точністю зображували сценки палацового життя і міського побуту, історичні події й дитячі ігри. Найбільше ж вони любили пейзажі - картини природи, красі якої вони вклонялися. Пейзажі виконували не з натури, а з пам’яті так, начебто дивилися на них з висоти пташиного польоту.

У середньовіччі китайські художники малювали свої твори на шовковому або паперовому полотні. Важливу роль відігравали декоративні ремесла. Високою майстерністю і смаком вирізнялися порцелянові вироби, різьблення по слоновій кістці й вишивка по шовку.

Культура Середньовічного Китаю мала величезний вплив на сусідні країни, стала безцінним внеском у загальну скарбницю людських досягнень.

3. Середньовічна Японія. Своєрідність Японії зумовило її географічне положення - вона розташована на кількох великих і десятках малих островів на Далекому Сход. Тому Японію називають Країною Вранішнього Сонця. Ці острови населяли різні за етнічною належністю племена. Серед них поступово виокремилося плем’я ямато, яке завоювало та об’єднало інші племена. Це привело до утворення в кінці V ст. першої держави.

Правителі Японії взяли за зразок для свого правління досвід Китаю. За прикладом Китаю вони стали називати себе імператорами. Ки тайський вплив на Японію значно посилився починаючи із VI ст., зокрема звідти до японців прийшов буддизм. Ця релігія існувала паралельно із синтоїзмом, традиційною японською релігією, яка обожнювала імператора.

Основу японського суспільства в ранньому середньовіччі складали селяни-общинники, головним заняттям яких було землеробство. Вони платили ренту - оброк до державної казни. Поступово селяни потрапили в економічну залежність від місцевих феодалів і стали сплачувати повинності їм замість державної казни. Отже, у Японії посилилася влада місцевої знай, а влада імператора послабилася.

Важливою верствою суспільства були самураї - дрібні землевласники-воїни, які перебували на службі у представників знатних родів. Поступово вони ставали професійними вояками, з них складалися загони, які захищали свого пана в нескінченних міжусобних війнах. Цим вони нагадують європейських лицарів. Реальну владу отримали впливові аристократичні роди, які боролися за повний контроль над державою.

Наприкінці XII ст. розгорнулася жорстка боротьба між двома сильними родами. У цій боротьбі перемогу здобув рід Мінамо-то, голова якого отримав титул сьогуна -військового правителя. Склалася така система, за якої імператор не мав реальної влади. Натомість справжніми очільниками країни були сьогуни, які видавали накази та навіть провадили релігійні обряди.

Імператори здебільшого опікувалися питаннями культури. При дворах імператорів розвивалося мистецтво та література.

ПЕРЕВІРЯЄМО ЗНАННЯ

1. Чому відродження Піднебесної мперії супроводжувалося грандіозним будівництвом? Що засвідчували споруди і яке значення вони мали?

2. У чому полягала своєрідність релігійного життя Китаю?

3. Що дало змогу монголам завоювати Китай? Чому китайці повстали проти монгольських завойовників?

4. Батьківщиною яких важливих винаходів, наукових і технічних досягнень став Китай?

5. Якими своєрідними рисами вирізнявся китайський живопис?

6. Хто мав реальну владу у Країні Вранішнього Сонця?

Удосконалюємо вміння

1. Попрацюйте з додатковими джерелами та на контурній карті позначте

' та ^г .

2. У стрічці часу позначте ' династії періоду серед

ньовіччя.

ДІЄМО ТВОРЧО

1. Робота у групах. Розгляньте фотоілюстрації, прочитайте підписи під ними. З допомогою старших родичів чи знайомих скористайтеся інтер-нет-мережею, енциклопедією або іншими додатковими джерелами та знайдіть інформацію про середньовічну пам’ятку Індії (1 група) та Китаю (2 група). Підготуйте уявну екскурсію середньовічною будовою.

Печерні храми Еллори. Індія. VI-IX ст.

Заборонене місто - найбільший палацовий комплекс у світі.

Китай. XV ст.

2. Колективний проект. Об’єднайтеся у дві команди та складать по сім-вісім запитань за темою «Що запозичили європейські народи в індійців і китайців?». Візьміть участь у вікторині. Переможцем стає команда, яка дасть більше правильних відповідей.

Значення середньовіччя в історії людства

Упродовж навчального року ви відкривали для себе яскраві сторінки історії середньовіччя - доби, що тривала понад тисячу років. Вона увібрала в себе Ве лике переселення і змішування народів, звичаї сільського життя і бурхливий розквіт міст. Це був час мирної пращ та кривавих війн, великих святих і вогнищ інквізиції, видатних ви находів і переслідування вільнодумців.

Варварські нашестя знищили античний сыт, його господарство та культура пори нули в безодню занепаду. Про те коріння європейської цивілізації збереглося й змогло пройти шлях до ново го піднесення. За десять століть склало ся нове суспільство, повністю змінився вигляд Європи та Азії, постала нова цивілізація. Саме в добу середньовіччя виник ли народи й країни, яга існують і сьогодні. Навіть звичний для наших сучасників розподіл Європи на Західну і Східну відбувся теж тоді.

На зміну язичництву прийшло християнство - сила, яка об’єднала Європу. Виник і перетворився на світову релігію іслам. Проте на відміну від християнства, він не став єдиною трою Сходу, а існував поряд з буддизмом, індуїзмом та іншими релігіями. Тому східні суспільства помітніше відрізнялися одне від одного, ніж європейські.

У середні віки виникли й зросли міста з їхніми ремеслами, торгівлею, соборами, університетами та особливим способом життя. Вони стали центрами формування но вого гуманістичного світогля ду й нової ренесансної культури. Середньовіччя виявило здатність постійно вдосконалюватися, знаходити нош форми розвитку. Во но засвідчило по тяг тогочасної людини до активності та її прагнення розширити свої життєві горизонти. Подорож Колумба й відкриття Америки пере-гор нули чергову сторінку світової історії. Але це вже інша -Нова історія.

На завершальному уроці пропонуємо вам пригадати моменти із середньовічної історії, що вас найбільше вразили, а також видатних постатей, досягнення науки й техніки, невмирущі шедеври культури. Поділіться з вашими однолітками, учителем/учителькою своїми думками та почуттями від знайомства зі світом середньовіччя.

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія за 7 клас Подаляк