uabooks.top » Всесвітня історія » Новгородська боярська республіка, велике князівство московське в X-XV столітті
Інформація про новину
  • Переглядів: 175
  • Дата: 19-08-2020, 03:16
19-08-2020, 03:16

Новгородська боярська республіка, велике князівство московське в X-XV столітті

Категорія: Всесвітня історія




У чому були особливості розвитку Новгородської боярської республіки

Чому Новгород перетворився на боярську республіку? Кому належала і як здійснювалась влада у республіці?

Новгород постав на землях ільменських словен і угро-фінських племен у X ст. Відтоді місто взаємодіяло з Києвом: їх пов’язував торговельний шлях «із варягів у греки», у Новгороді правили великі київські князі Володимир Великий і Ярослав Мудрий.

Новгородська земля простягалася на північ і схід аж до Північного Льодовитого океану та Уралу.

Знайдіть на карті (с. 101) Новгород. На основі карти та ілюстрації визначте, якими були особливості місцерозташу-вання Новгорода. Як це вплинуло на його господарське життя?

Середньовічний Новгород (сучасна історична реконструкція)

Місто вело жваву торгівлю. Торговельні шляхи пролягали по річці Волхов, Ладозькому озеру, а далі — по Неві, Балтійському морю до Швеції, Німеччини, Англії та інших країн. На європейські ринки новгородці вивозили мед, віск, хутро, льон, коштовне й напівкоштовне каміння. Свічки, зроблені з новгородського воску, освітлювали європейські будинки та собори, а шуби й шапки, пошиті з руського хутра, зігрівали європейську знать. Додому купці поверталися зі сріблом, золотом, міддю, бронзою та зброєю.

Як і європейські, новгородські купці об’єднувались у гільдії. Із XIV ст. Новгород став одним із головних партнерів Ганзи, здійснюючи її основні торговельні операції на Русі. Така активна зовнішня торгівля перетворила Новгород на важливу сполучну ланку між середньовічними Європою та Руссю.

Використовуючи репродукцію картини Аполінарія Васнецова «Новгородський торг», проведіть уявну екскурсію середньовічним Новгородом. Де він розташований? Чим торгують купці? Про що свідчить присутність на ринку міняйл, жінок, дітей, заморських купців? Чи можна за картиною встановити обсяги торгівлі в Новгороді?

Панівною верствою населення Новгорода були бояри, які володіли великими вотчинами з десятками й навіть сотнями сіл. Декого з них називали «золотими поясами» Новгорода. Ця верства не поповнювалася за рахунок інших верств населення — боярином потрібно було народитися.

Новгородська боярська республіка (XII—XV ст.) —

держава в Північно-Східній Русі, вищою владою якої вважалося віче — загальноміські збори всіх дорослих чоловіків. Віче розглядало питання війни і миру, обирало посадовців, зокрема й князя, розподіляло повинності.

На відміну від більшості держав Середньовіччя, Новгород був республікою.

Вічовий дзвін і вічовий поміст для промовців віддавна були символами вільного Новгорода. Свої думки, рекомендації, ініціативи учасники віче висловлювали вигуками: за чию пропозицію вигуки були голоснішими, те рішення і приймалося. Для захисту своїх володінь від ворогів віче запрошувало до Новгорода князя разом із дружиною. Якщо князь порушував умови договору, його виганяли з міста.

За Ярослава Мудрого, у першій половині XI ст., у Новгороді було відкрито школу. Про поширення освіти на цих землях свідчать берестяні грамоти. Відтоді, як у середині XX ст. їх знайшли під час археологічних розкопок, учені прочитали й усебічно вивчили сотні таких джерел! Дослідження показали, що читати, писати і рахувати уміли

і містини, і селяни, чоловіки й жінки. Діти також привчалися писати — для цього виготовляли спеціальні «абетки», вирізані на дощечках.

Одним з найвеличніших храмів Новгорода і досі залишається Софійський собор, зведений в XI ст. Тут було засновано першу новгородську бібліотеку, навчалися діти, зберігалася державна скарбниця і скарби новгородців.

Як зміст ілюстрацій пов'язаний з особливостями розвитку Новгорода?

Коли і як відбулась монгольська навала на Русь

Використовуючи текст та ілюстрації (с. 152), доберіть 3-4 ключових слова, що дадуть вам змогу розтлумачити поняття: «монголи», «монгольська навала».

Батьківщиною монголів була Центральна Азія. Об’єднані у XIII ст. Чингісханом, кочові монгольські племена почали завоювання Північного Китаю, згодом підкорили Південний Сибір, Середню Азію та інші території. В історичних джерелах зустрічається як назва монголи, так і татари. Руські дружини вперше зіткнулися з ними, прийшовши на допомогу половцям, на річці Калка в 1223 р. Проте об’єднане русько-половецьке військо зазнало нищівної поразки.

Згодом нове військо монголів на чолі з онуком Чингісхана Бату (наші предки називали його Батий) у 1237—1241 роках здійснило похід на Русь і зруйнувало багато міст, зокрема Переяслав, Чернігів, Київ, Галицьку і Волинську землі. Далі монголи спустошили Угорщину, Польщу, Хорватію, частину Сербії та Болгарії і повернули назад, на схід, до річки Волга.

У пониззі Волги монголи створили державу, столицею якої стало місто Сарай. Попри те, що в монгольських та інших східних джерелах ця країна не має єдиної назви, в історії за нею закріпилося поняття Золота Орда. Це була потужна середньовічна держава.

На Русі, як і раніше, правили свої князі, але вони мали отримувати в Орді ярлики — грамоти, на право управління своїми державами. Ярлики, які хани роздавали за принципом «розподіляй і володарюй», порушували престолонаслідування в руських князівствах, ставали однією з причин княжих усобиць. Населення платило Орді тяжку данину, за її збиранням наглядали баскаки — ханські намісники, які здійснювали облік населення, пильнували за порядком на підвладних землях.

Як Іван III сприяв піднесенню Москви

Знайдіть на карті (с. 101) Велике князівство Московське. Визначте, як змінилася його територія у XV ст. Які землі сучасної України були приєднані до цієї держави? Працюючи в парах, охарактеризуйте основні напрями діяльності Івана III.

За літописом, першу згадку про Москву в 1147 р. пов’язують з Юрієм Долгоруким, сином великого київського князя Володимира Мономаха. А власна історія Великого князівства Московського починається з XIII ст. У цей час його правителі беруть активну участь в міжусобицях руських князів, придушенні антимонгольських виступів, у завойовницьких

походах Золотої Орди. За це в XIV ст. московські князі отримують ярлик від хана на збір данини з підвладних ординцям земель. Поступово Московське князівство стає центром політичного життя, збирає і накопичує сили для подальшого об’єднання земель навколо Москви.

Важливу роль у зміцненні Московської держави відіграв великий князь Іван III (1462-1505).

За описами літописців, він був високий на зріст, діяв розумно, обережно, поступово, відступаючи перед явною небезпекою. Для зміцнення своєї влади й авторитету за кордоном Іван III прийняв титул «Великого князя всієї Руси» й одружився з племінницею останнього візантійського імператора — Софією Палеолог.

За Івана III важливу роль відіграє Боярська дума — дорадчий орган при великому князеві.

У цей час було створено єдиний для країни збірник законів «Судебник», який започаткував законодавче оформлення кріпацтва на всій території Московської держави.

Прагнучи збільшити свої території, Іван III приєднав до Москви Новгородську республіку, землі Новгород-Сіверського, Чернігівського князівств та ін.

У 1480 р. війська Івана III і хана Ахмата зустрілися на річці Угрі. Проте, залишившись без союзників, Ахмат не наважився розпочати битву й відступив. Ця подія і вважається звільненням Московської держави від золотоординської залежності.

Головним підсумком правління Івана III стало об’єднання довкола Москви значної частини земель Північно-Східної Русі.

У XIV-XV ст. на території Північно-Східної Русі споруджувалися храми, створювалися фрески, ікони і книжкова мініатюра. Ікони писали на дерев’яних дошках, фарби, розтерті на яєчному жовтку, були яскравими і стійкими. Справжнім шедевром стала ікона Андрія Рубльова «Трійця», яка належить до найвидатніших творів світового образотворчого мистецтва.

1. Що таке віче?

2. Хто такий баскак і що таке ярлик?

3. Хто писав на берестяних грамотах?

4. Що таке «Судебник»?

5. Порівняйте Московське князівство з Новгородською республікою або іншою державою Середньовіччя.

6. Складіть історичний портрет Івана III.

7. Які джерела ви дослідили на уроці? Які з них ви вважаєте найбільш об'єктивними? Обґрунтуйте свою думку.

1. Пригадайте, у яких містах було зведено Софійські собори. Що їх об'єднувало?

2. Уявіть, що ви створюєте сценарій фільму «Новгород і Ганза». Доберіть ілюстрації — «кадри» для нього і складіть у зошиті їх перелік. Знайдіть у тексті підписи-пояснення.

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія за 7 клас Пометун, Малієнко

 




^