uabooks.top » Всесвітня історія » Зв'язок людини і природи. Рух населення. Внутрішня і воєнна колонізація
Інформація про новину
  • Переглядів: 94
  • Дата: 21-08-2020, 02:40
21-08-2020, 02:40

Зв'язок людини і природи. Рух населення. Внутрішня і воєнна колонізація

Категорія: Всесвітня історія




СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

 

З курсу історії Стародавнього світу пригадайте, якими були шляхи переміщення і розселення первісних людей. Як природа впливала на життя і заняття людей? Коли відбулося Велике переселення народів? Якими були його причини? Пригадайте визначення поняття «міграція».

1. ЛЮДИНА І ПРИРОДА

Із стародавніх часів життя людини було залежним від природи. Так було й за Середньовіччя. Клімат і природа визначають спосіб життя людини, її заняття і знаряддя праці, одяг і їжу, житло, традиції, дозвілля. Клімат впливає навіть на характер людини.

У Європі в середні віки клімат часто змінювався. Похолодання спонукало людей до зміни місць розселення і було одним із чинників Великого переселення народів. Подальше потепління знову вплинуло на життя і заняття людей. Тоді, наприклад, на Британських островах вирощували виноград. У XIII-XVII ст. клімат у Європі знову став прохолоднішим.

Від ландшафту залежить вигляд міст і селищ, мостів і шляхів. Він багато в чому визначає заняття людей. На рівнинах поблизу водойм розвивалось землеробство, у більш посушливих степах — скотарство. На степових просторах особливу цінність для людей мали коні, які забезпечували їжею і можливостями пересування. У гірській місцевості пасли кіз та овець, вирощували виноград.

Фортеці й міста, які навколо них виростали, розташовувалися на пагорбах, поблизу водних джерел. Річки й озера були природними перепонами, які захищали від нападів ворогів. Водночас водойми мали важливе значення для торгівлі — у середні віки саме через річки й моря пролягали основні торговельні маршрути. Моря відкривали жителям узбережжя шляхи до далеких країв. Уздовж річок, озер, морів люди здавна займалися рибальством.

Історичні подробиці

У період Раннього Середньовіччя були в основному втрачені традиції землеробства античних часів. Господарство селянина, як правило, орієнтувалося на освоєння лісових ресурсів. За висловом французького історика Марка Блока, ліс супроводжував селянина «від колиски до домовини».

Спалюючи великі масиви лісу, люди отримували відкриті ділянки, удобрені попелом. Проте підсічно-вогневе землеробство на таких землях давало гарні врожаї лише протягом кількох років, після чого люди переходили до нового місця і знову випалювали ліс, викорчовували залишки дерев й орали землю.

Поміркуймо!

1. Обґрунтуйте думку, що ліс був основним джерелом життя і доходів у середні віки.

2. Які наслідки для Європи мало споживацьке, варварське ставлення до лісів?

Середньовічна людина вважала себе господарем над природою, що може безжально використовувати її багатства, які наші пращури вважали невичерпними.

2. РУХ НАСЕЛЕННЯ. ВНУТРІШНЯ КОЛОНІЗАЦІЯ

Величезні простори Європи на початку Середньовіччя не були заселені. Але поступово кількість людей збільшилася й вони все ж таки заселили Європу. Наприкінці XI ст. дедалі більше людей шукали кращої долі. Європейці розпочали колонізацію — освоєння нових земель.

Спочатку переважала внутрішня колонізація — люди шукали вільні, ще не освоєні землі на окраїнах

європейських країн. Тут вони вирубували лісові хащі, осушували болота і перетворювали їх у родючі поля, тут споруджували свої домівки.

Варто запам'ятати!

Внутрішня колонізація — заселення і господарське освоєння людьми вільних земель своєї країни.

Освоєння земель було важким, виснажливим і тривалим, але загроза неврожаїв і голоду підштовхувала людей до цього. Лише упродовж кількох поколінь селянська родина могла перетворити непридатну для сільського господарства місцевість на родючу ниву.

Землевласники розуміли: освоєння нових земель зумовить приріст населення, адже тоді більше людей зможуть прогодуватися. Тому вони заохочували селян до обробітку цілинних земель, інколи навіть звільняючи їх на певний час від сплати податків.

Внутрішня колонізація, що розгорнулася в ХІ-ХІІІ ст. у Європі, дала значні позитивні результати. Протягом цього періоду населення стрімко зростало і на початок XIV ст. до-сягло 75 млн (наприкінці X ст. було лише 38 млн). Сільське господарство невпинно розвивалося: почали використовувати нові знаряддя праці, зросли врожаї, що дало змогу забути жахливі голодні роки. Змінився й раціон харчування: зернові культури поступово витіснили дари лісу.

Поміркуймо!

Що спонукало людей вирушати на освоєння нових земель? З якими труднощами вони стикалися? Якими були позитивні і негативні наслідки внутрішньої колонізації?

3. ЗОВНІШНЯ КОЛОНІЗАЦІЯ

Зменшення площ вільної землі в Європі спонукало людей до пошуку її поза межами своєї країни (зовнішня колонізація). Для захоплення нових просторів вони часто використовували військову силу.

Варто запам'ятати!

Зовнішня колонізація — заснування поселень за межами своєї країни, що відбувається, як правило, за допомогою війни, насильницьких методів.

Першою спробою воєнної колонізації були хрестові походи, про які ви дізнаєтеся з наступних параграфів цього підручника.

У другій половині XII ст. розпочалися завойовницькі походи («натиск на Схід») німецьких князів на землі полабських слов’ян, які жили між річками Ельба й Одер. Майже століття німецькі рицарі «вогнем і мечем» підкоряли слов’янські племена, на землях яких виникали маркграфства. Німецькі князі і єпископи будували тут укріплені фортеці й організовували переселення селян із Німеччини, Нідерландів, Фландрії. Переселенці отримували пільги та землю, натомість зобов’язувалися підтримувати графа та сплачувати певний податок. Однак поступово вони потрапляли в особисту залежність.

Особливо активну роль у колонізації слов’янських земель відігравала церква, яка не тільки благословляла на підкорення язичницьких племен, а й активно брала участь у цьому, засновуючи монастирі й захоплюючи землі.

Ще одним напрямком воєнної колонізації була Північ — Скандинавія. А на південному заході відбулася Реконкіста: християни відвоювали землі на Піренейському півострові, які захопили араби. Про це також ітиметься в наступних параграфах підручника.

Діємо: практичні завдання

Уважно розгляньте схему та репродукцію картини на с. 44. Поміркуйте, який характер мала зовнішня і внутрішня колонізація: мирний чи воєнний. Чому? Висловте припущення щодо можливих наслідків колонізації.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Поясніть, як природа, клімат, ландшафт впливали на спосіб життя людей у середньовічній Європі.

2. Що таке «міграція», «внутрішня колонізація», «зовнішня колонізація»'?

3. Коли розпочалася внутрішня колонізація у Європі?

4. Назвіть причини міграції в середньовічній Європі.

5. Користуючись картою атласу, покажіть напрямки зовнішньої колонізації в середньовічній Європі.

6. Перевірте, як ви засвоїли матеріал, погравши в онлайн-гру:

1. Французький історик Жак Ле Гофф зазначав: «Середні віки — це світ дерева... Ліс, разом із продуктами землі, був настільки дорогоцінним матеріалом, що став символом земних благ». Про які земні блага говорить історик?

2. Якими були позитивні й негативні наслідки зовнішньої колонізації?

1. Як ви думаєте, чи засвоїли сучасні люди уроки історії у ставленні до природи та її багатств? Що змінилося в цьому із часів Середньовіччя? Свою думку обґрунтуйте фактами із сучасного життя.

2. Які зміни клімату відбуваються в наш час? Якими природними явищами вони супроводжуються? Змоделюйте ймовірні наслідки зміни клімату для подальшої історії людства.

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія за 7 клас Щупак

 




^