uabooks.top » Всесвітня історія » Торгівля і гільдії. Міська культура й повсякденне життя
Інформація про новину
  • Переглядів: 97
  • Дата: 21-08-2020, 02:42
21-08-2020, 02:42

Торгівля і гільдії. Міська культура й повсякденне життя

Категорія: Всесвітня історія




 

Пригадайте, яке заняття з’явилося раніше — ремесло чи торгівля. Дайте визначення поняття «натуральне господарство». Яка роль торгівлі в розвитку господарства? Пригадайте/поміркуйте, чим відрізняється товарне господарство від натурального.

1. ТОРГІВЛЯ І ГІЛЬДІЇ

Поміркуймо!

Чому середньовічні міста називали центрами ремесла і торгівлі?

Становлення ремісничої справи разом із натуральним господарством дали поштовх розвитку товарного господарства, за якого вироби виготовляли на продаж й обмінювали за допомогою грошей. Місто було центром торгівлі, яка відбувалася здебільшого на ринках.

У добу Середньовіччя торгівля була небезпечною, але вигідною справою. На суші купців грабували рицарі, на морі — пірати. За проїзд володіннями феодала, за користування мостами і переправами купцям доводилося платити.

Щоб захиститися від розбійників і допомогти один одному, купці об’єднувалися у спілки — гільдії.

Варто запам'ятати!

Гільдія (нім. gilde — об’єднання) — об’єднання купців для захисту своїх інтересів або цехових привілеїв.

Розвивалася торгівля зі Сходом. Купці плавали Середземним морем до Сирії і Єгипту, Чорним морем — до берегів Криму і Кавказу. Тут європейці скуповували в східних купців предмети розкоші, а також різноманітні прянощі. Особливо прибутковою була торгівля прянощами — перцем, корицею тощо. їх цінували на вагу золота.

Вигідні торговельні шляхи на Схід захопили купці з італійських міст — Венеції та Генуї. Важливий торговельний шлях пролягав Північним і Балтійським морями. Тут купці продавали сіль, хутро, вовну, віск, залізо й інші товари. Центром північної торгівлі було м. Брюгге.

Щоб витіснити конкурентів із торгівлі на Північному і Балтійському морях, купці понад 70 німецьких міст у XIV ст. об’єдналися в Ганзу (у перекладі з німецької — союз). Цей союз очолювало місто Любек.

Найбільш жвавими місцями продажу товарів були ярмарки — щорічні торги, у яких брали участь купці з різних країн. У XIII ст. найвідомішими були ярмарки у графстві Шампань на північному сході Франції. Вони тривали майже рік.

2. ГОРОДЯНИ. МІСЬКА КУЛЬТУРА

Міста змінювали спосіб життя людей епохи Середньовіччя. Містяни відрізнялися від селян не лише заняттями. Вони інакше дивилися на світ, були енергійнішими, покладалися здебільшого на власні сили. Значно більше знали про довколишній світ, цікавилися новинами. Городяни завжди поспішали, цінували час. Не випадково, що перший годинник виник у місті. Мешканці міст прагнули до успіху, намагалися розбагатіти, примножити те, що їм діставалося у спадок. Поступово такі мешканці сформували міську знать. їх називали патриціями.

Чорнороби, поденники та жебраки становили міську бідноту, яку називали плебеями.

Повноправних мешканців міст називали бюргерами.

Важливим наслідком боротьби міст із сеньйорами була особиста незалежність городян. Якщо залежному селянинові, що втік від свого пана, вдавалося прожити в місті один рік і один день, він ставав вільною людиною. Недарма в середні віки з’явилось прислів’я: «Міське повітря робить вільним».

Саме в містах поступово формувалося розуміння важливості людських прав і свобод, без яких сьогодні не можна уявити життя в розвинених демократичних країнах світу.

3. ЖИТЛО ТА ПОБУТ

У містах із XIII ст. споруджували вузькі кам’яні дво- або чотириповерхові будинки. Це було пов’язано з обмеженістю міської території. Саме в таких будинках жила переважна більшість городян. На першому поверсі розташовувалися крамниці чи майстерні, що виходили на вулицю, і зала або кімната для праці й відпочинку. Спальні були на другому поверсі.

Будинки міської знаті вирізнялися розміром, розкішним оздобленням. Під час їхнього спорудження повторювали архітектуру феодального замку.

Яку інформацію про життя людей у середні віки «розповідають» мініатюри?

За Середньовіччя своєрідним було ставлення до гігієни. Туалетів не було навіть у палацах, відходи через вікна викидали на вулицю, де збиралися сморідні калюжі. Вважалося, що вмивання і миття тіла шкодять здоров’ю. У Франції, щоб усунути неприємний запах немитого тіла, були винайдені парфуми зі стійким ароматом.

Засклені вікна були лише у знаті, бо скло було нечува-но дорогим. Склодуви видували скляні кулі, надрізали їх і розгортали в диски, які вставляли в рами. Тому вікна мали багато ґраток. Бідні люди затуляли віконні отвори звичайними дошками, тканиною або хутром.

У будинках постійно панувала темрява. Свічки використовували лише в помешканнях великих феодалів, церквах і монастирях, оскільки віск був дуже дорогим.

Меблів у будинках селян і бідних городян було небагато: скриня, грубий дерев’яний стіл, дві лави, колиска. Із кухонних предметів — кілька видів казанів.

У будинках заможних городян і феодалів меблі були вишукані: столи різних розмірів, виготовлені з дерева, каменю або металу; лавки або табурети для сидіння; скрині для одягу, білизни; шафи для дорогого посуду. Почали розрізняти столовий і кухонний посуд. Найпрестижнішим вважалося мати гарне й зручне ліжко.

Діємо: практичні завдання

1. Опишіть зразки середньовічних меблів.

2. Якими вміннями мали володіти середньовічні майстри для виготовлення таких меблів?

Стіни й стелі фарбували лише в помешканнях дуже заможних людей. Та й вимостити підлогу кольоровими кахлями міг дозволити собі не кожен. Зазвичай підлогу встеляли солом’яними доріжками. З XII ст. для опалювання кімнат у міських будинках і замках феодалів почали ставити каміни. Утім, камін давав небагато тепла. Становище змінилося на краще з появою в XIV ст. кахельних печей.

Знаю і систематизую нову інформацію

1. Схарактеризуйте особливості торгівлі в середньовічних містах. Чому купці об’єднувалися в гільдії?

2. Якими були житло й побут городян? Чи збереглися тодішні традиції облаштування житла донині?

3. Покажіть на карті, уміщеній у вашому атласі, важливі торговельні шляхи доби Середньовіччя. Які сучасні європейські міста виникли як центри середньовічної торгівлі?

4. Перевірте, як ви засвоїли матеріал, розгадавши онлайн-кросворд:

1. Чим вирізнялися поведінка городян, їх ставлення до навколишнього світу?

2. Проведіть паралелі між географічним розташуванням середньовічних міст — центрів торгівлі і напрямками торговельних шляхів. Який висновок можна зробити?

3. Роздивіться емблеми німецьких середньовічних гільдій. Спробуйте пояснити, які професії представлені, і розшифрувати ці своєрідні рекламні зображення.

4. Складіть зі слів хмаринок крилаті вислови про особливості життя в середньовічних містах. Як ви їх розумієте?

Напевно, ви здійснювали або мрієте здійснити мандрівку стародавніми містами Європи. Укладіть свій туристичний маршрут за допомогою сучасної карти Європи та підготуйте фотоанонс своєї мандрівки. У ньому поясніть, чому саме ці міста ви обрали і які середньовічні пам’ятки в них ви мрієте побачити.

Старий ринок у м. Брюгге, Бельгія (сучасне фото)

У середні віки, добу свого найбільшого розквіту, м. Брюгге налічувало близько 200 тис. жителів. Нині їх майже вдвічі менше.

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія за 7 клас Щупак

 




^