uabooks.top » Всесвітня історія » Московська держава. Іван III
Інформація про новину
  • Переглядів: 166
  • Дата: 21-08-2020, 03:15
21-08-2020, 03:15

Московська держава. Іван III

Категорія: Всесвітня історія




 

Пригадайте значення понять: «баскак», «ярлик», «Золота Орда».

1. МОСКОВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО І РУСЬ

Саме з Московського князівства виросла Російська держава. Радянські, російські історики здавна намагалися представити Москву як «історичного наступника» Києва й Русі. Проте до ІХ-Х ст. територію басейну річки Москва та прилеглі землі населяли здебільшого фіно-угорські племена (мурома, весь, мокша, печора, мордва, марі та ін.). Слов’яни цю територію почали освоювати лише в X ст.

Датою заснування міста Москва російські історики традиційно вважають 1147 рік. Літопис згадує зустріч двох князів — Юрія Долгорукого та Святослава Сіверського — у садибі Юрія Долгорукого, що розташовувалася на лівому березі Москви-ріки.

Історичні подробиці

Український історик Ярослав Дашкевич пише: «За часів існування держави Київська Русь про Московську державу не було ні згадки. Відомо, що Московське князівство як улус (володіння монгольського хана) Золотої Орди засноване ханом Менгу Тимуром тільки в 1277 р. До того часу Київська Русь уже існувала понад 300 років».

Після того, як у XIII ст. Русь підкорили монголи, між руськими князями тривав розбрат. Князі боролися за отримання ярлика на князювання і права на збір данини, яку відправляли ординським ханам. Часто вони намагалися залучити монгольські війська для війн один проти одного. Це, насамперед, стосується володимиро-суздальських, а згодом і московських князів.

Український Всесвіт

Український історик Олександр Палій зазначає: «У той час як Данило Галицький збирав коаліції для боротьби з монголотатарами, будував фортеці та воював з ординським темником Куремсою, володимиро-суздальський князь Александр Невський став названим сином хана Батия, сприяв розправі монголо-татар над його власним братом Андрієм, а у 1257 р. влаштував украй жорстокі кари тим мешканцям Новгорода, які не хотіли проведення перепису й виплати монголо-татарам поголовної данини».

2. ПЕРШІ МОСКОВСЬКІ КНЯЗІ

Діємо: практичні завдання

У ході роботи з текстом підручника складіть хронологічну таблицю «Територіальні надбання Москви». Який спосіб розширення територій переважав у політиці московських князів?

Московське князівство утворилося у XIII ст. Родоначальником династії московських князів був син Александра Невського — Данило Александрович (1276-1303 рр.).

За Данила відбулися перші територіальні надбання Московії: у 1301 р. він захопив у Рязанського князівства Коломну, у 1302 р. за заповітом бездітного князя оволодів Переяславом. У 1303 р. його син Юрій захопив у Смоленського князівства Можайськ.

За князя Юрія Даниловича (1303-1325 рр.) були приєднані Рязанське, Смоленське князівства. Починаючи з кінця XIII ст., посилилася боротьба за першість між сусідніми князівствами, особливо між Московським і Тверським.

3. ІВАН КАЛИТА

Після смерті Юрія московським князем став його брат Іван Калита (1325-1341 рр.). Слово «калита» означає «грошовий мішок». Це був багатий князь-скнара.

Іван Калита був розумним, хитрим і спритним правителем. У 1325 р. Іван Калита перевіз до себе на проживання митрополита галицького Петра Волинця, який був літнього віку. Через рік митрополит помер, його поховали в недобудованому Успенському соборі. Проте наявність «святих мощей» Петра і резиденції митрополита мали перетворити Москву на важливий духовний центр.

Заповітною мрією московських князів було отримати ханський ярлик на велике князювання. Зрештою, ярлик у 1328 р. дістався Івану Калиті, який використав народне повстання проти монголів у Твері. Спільні московсько-монгольські війська розгромили Твер. Московське князівство стало найбільшим і найсильнішим на північних землях.

4. КУЛИКОВСЬКА БИТВА

Наступником Калити став його онук Дмитрій Іванович (1359-1389 рр.). Дмитрій більшість питань вирішував силою, а не хитрістю і обманом. Він припинив платити данину Орді й передав владу своєму синові Василію І без дозволу Золотої Орди.

У цей час у монгольській державі панував розбрат і владу захопив Мамай. Проти заколотника виступив чингізид (нащадок Чингісхана) Тохтамиш.

У протистоянні з Мамаєм московські князі виступили на захист свого хана Тохтамиша. Але російські історики традиційно зображують бій московитів проти Мамая як героїчну битву проти панування монголів. Ця подія увійшла в російську історію як Куликовська битва (1380 р.).

Які ідеї намагався відобразити художнику своїй роботі?

За російською легендою, у цій битві монгольські хани вперше зазнали поразки. За перемогу на Куликовому полі Дмитрія Івановича прозвали Донським.

Історичні подробиці

Незважаючи на зусилля дослідників, на Куликовому полі досі не знайдено достатніх матеріальних підтверджень великої битви: залишків зброї, обладунків тощо. Історики дискутують, чи була ця битва такою масштабною, як про неї звикли писати.

І вже через два роки після легендарної Куликовської битви, яка начебто підірвала могутність Орди, Тохтамиш захопив і спалив Москву. Князь Дмитрій погодився платити данину вдвічі більшу, ніж раніше. Його малолітнього сина Василія було взято як заручника. Цікаво, що на московських монетах («дєньґах») карбували ім’я великого хана Тохтамиша.

Данину платили всі московські князі ще понад 100 років — грошима і подарунками.

Помираючи, Дмитрій Донський розділив Московське князівство на уділи між своїми синами. Старшому синові — Василію І (1389-1425 рр.) він передав у спадок Велике князівство Володи-мирське, не погодивши це із Золотою Ордою. У 1393 р. Василій І приєднав до Москви Вологду, Великий Устюг та інші Нижньогородські володіння.

У другій чверті XV ст. розпочалася жорстока міжусобна війна за участі удільних князів, бояр, з одного боку, і Великого князя — з іншого. У війну було втягнуто Новгород, Твер, почастішали набіги татар.

5. КНЯЗІВСТВО ІВАНА III

Новий князь Іван III (Великий) (14621505 рр.) продовжив політику захоплення земель навколо Москви.

У 1471 р. Іван III рушив на Новгород. На річці Шелонь відбулася битва, у якій новгородці зазнали поразки, і Новгород потрапив у залежність від Москви. У 1492 р. новгородський вічовий дзвін — символ незалежності боярської республіки — був знятий і відвезений до Москви.

Історики вважають, що до цього історичного моменту у землях сучасної Росії, був вибір системи правління: відтворювати азійську, золотоординську, одноосібну диктаторську систему, чи — європейську, новгородську, республіканську та демократичну. Поразка Новгородської республіки на багато століть визначила азійську, одноосібну систему правління Московії.

У 1485 р. владу Івана III визнала Твер. Територія Московського князівства збільшилась у шість разів. Того самого року Іван III оголосив себе «государем всея Русі», і лише тоді в офіційних документах з’являється назва «Росія».

Крім цього, Іван III одружився з візантійською принцесою Зоєю (після хрещення — Софією) Палеолог. Після загибелі Візантійської імперії Москва стала претендувати на роль центру православ’я. Відтоді з’явилася сумнівна теорія, що «Москва — то третій Рим». Для підтвердження своїх претензій Московія запозичила герб візантійських імператорів Палеологів — двоголового орла.

Поміркуймо!

Чому для московських князів було важливим породичання з Візантією?

6. ЗМІЦНЕННЯ МОСКОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

У 1476 р. Іван III перестав сплачувати данину Орді. У 1480 р., коли хан Ахмат посунув на Москву військом, Іван III вивів йому назустріч своє. Тиждень стояли два війська на протилежних берегах Угри, не наважуючись розпочати битву. Зрештою, 11 листопада 1480 р. ханське військо відступило. Цей день «стояння на У грі» частина істориків вважає датою закінчення панування Орди на землях Моско-вії та початком її боротьби за землі Орди. Московські князі вважали себе законними спадкоємцями ординської влади.

Історичні подробиці

Хан Великої Орди Ахмат був правителем лише уламка Золотої Орди, від якої відкололися Казань, Крим, Астрахань та ногаї. Проте вже через 22 роки Іван III знову визнав себе «холопом» хана Великої Орди. Розправилися з Великою Ордою не мос-ковити, а кримські татари. Саме кримці й стали правонаступниками Золотої Орди. Московія час від часу платила данину Кримському ханству аж до початку XVIII ст. — до доби Петра І.

Варто запам'ятати!

Боярська дума в Московській державі — постійний дорадчий орган при московському великому князі. До її складу входили путні бояри, які відали княжим господарством, та тисяцькі, окольничі й інші, що відали адміністративним управлінням держави.

За Івана III посилилося значення Боярської думи. Думські бояри суворо стежили за своїм місцем у Думі і не допускали менш знатних на місця, близькі до государя. Так формувалося місництво — порядок, за якого посади в державі посідали за походженням, «за породою». «Государ всея Русі» призначав бояр намісниками в містах. Вони

збирали з населення податки, стежили за виконанням державних указів. Бояри-намісники не одержували платні, а жили завдяки поборам з підвладних їм людей. Така оплата державної служби називалась кормлінням.

За Івана III у 1497 р. був створений перший збірник законів Московської держави — Судебник. У ньому було визначено повноваження посадових осіб, норми покарання за злочини. Судебник започаткував також юридичне оформлення залежності селян від їхніх землевласників. Було встановлено Юріїв день (26 листопада), за тиждень до якого і тиждень після якого селянам дозволялося переходити до нового господаря.

Знаю і систематизую нову інформацію

1. На яких землях і коли було засновано Москву?

2. Назвіть етапи зростання володінь Московського князівства.

3. Які вам відомі версії щодо ходу та значення Куликовської битви?

4. У чому полягає історичне значення Судебника Івана III?

5. Поясніть поняття: «місництво», «кормління», «Боярська дума».

6. Виконайте тренувальну онлайн-вправу «Московська держава».

7. Продовжуйте роботу з укладання синхронізованої хронологічної таблиці (завдання практичної роботи на с. 133).

1. Як ви розумієте слова російського філософа Георгія Федотова: «Татаро-монгольське ярмо тривало і після 1480 року... Хан переїхав до Кремля, тобто Москва омонголилась, і російський цар, російський великий князь — це хан».

2. Представте в класі результати роботи з хронологічною таблицею «Територіальні надбання Москви». Зробіть висновок про методи розширення володінь та впливу Москви.

1. У чому полягає символічне значення акту вивезення вічового дзвона з Новгорода? Як вплинув на життя простої людини вибір Московією азійської системи правління?

2. Користуючись підручником та додатковою літературою, складіть розповідь на тему «Москва і спадщина Русі-України».

 

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія за 7 клас Щупак

 




^