uabooks.top » Історія України » Князювання Володимира Великого
Інформація про новину
  • Переглядів: 238
  • Дата: 28-08-2020, 20:34
28-08-2020, 20:34

Князювання Володимира Великого

Категорія: Історія України




Русь-Україна наприкінці X — у першій половині XI ст.

Прочитайте уривок із вірша Олександра Олеся «Володимир Великий» (збірка «Княжа Україна»),

Якими рисами наділив поет князя Володимира Святославича? Що автор вважав головним у політиці правителя Русі-України?

Та найгіршими катами Були орди-дикуни.

Як вони людей гнітили, Як знущалися вони!

І поклявся Володимир, Що він люто їм помстить, Що дулібів і хорватів Від недолі захистить.

Що прилучить до держави Холмщину, Галичину,

Що збудує Україну Вільну, дужу і міцну.

І воює Володимир,

І щастить йому війна,

І злились в одну родину Українські племена.

Утвердження Володимира Святославича на київському столі

Як пояснює літописець перебування майбутнього київського князя Володимира у Новгороді?

«Святослав посадив Ярополка в Києві, а Олега — у деревлян. У цей же час прийшли люди новгородськії просити собі князя: “Якщо не підете до нас, то самі знайдемо собі князя”. І рече до них Святослав: “Аби хто йшов до вас?” І відмовилися Ярополк і Олег. І говорить Добриня: “Просіть Володимира”. Володимир-бо був від Малу-ші — Ольжиної любимиці, сестри Добрині... і був Добриня дядьком Володимира» (із «Повісті минулих літ»).

По смерті Святослава між його синами почалася боротьба за владу. Олег і Володимир не хотіли визнавати великим князем київським

свого старшого брата Ярополка. У їхнє протистояння втрутився воєвода Свенельд, який служив Рюриковичам віддавна, ще за Ігоря та Ольги. Він підбурював Ярополка розправитися із братами і стати одноосібним правителем. Тож у 977 р. військо з Києва рушило до де-ревлянських земель.

Олег загинув у бою. Дізнавшись про братову смерть, Володимир не став чекати нападу Ярополка, а подався до Швеції, домігся підтримки варягів і разом із сильною варязькою дружиною вирушив на Київ. Війна між братами була нетривалою. Володимир здолав Ярополка і став великим князем київським.

Як Володимир Святославич ствердився при владі?

Внутрішня політика Володимира Святославича

У 981 р. Володимир відвоював у поляків територію Червенських міст — Волині, Червеня, Белза, Перемишля та інших. До Русі-України увійшли землі, що лежали в басейні Західного Бугу. І незабаром у Бересті з’явилася фортеця, а на Волині постало нове місто — Володимир.

Протягом 981-982 рр. князь приборкував в’ятичів, а згодом — радимичів та білих хорватів. Так під владу київського князя перейшли всі східнослов’янські землі, а отже, завершився процес формування державної території.

Пригадайте назви всіх східнослов'янських племен, які визнали владу Рюриковичів.

Володимир Святославич докладав багато зусиль для розбудови своєї держави. Так, близько 988 р. він провів адміністративну реформу. Аби влада місцевої знаті ослабла, Володимир посадив намісниками у племінних княжіннях своїх десятьох синів. Тож у найважливіших містах Русі-України постійно перебували княжі дружини.

Тривала боротьба з печенігами, які постійно напади на Русь, вимагала значних сил. Тому Володимир Святославич провів ще й військову реформу. Він зменшив вплив найманців-варягів, натомість

підвищив «мужів кращих» зі східнослов’янських племен. А щоб ускладнити просування печенізької кінноти углиб Русі-України, наказав звести потужну систему укріплень, нині відому як Змієві вали. За легендою казковий богатир запряг Змія у велетенський плуг, і від оранки залишилися величезні скиби землі. Саме їх у народі і прозвали Змієвими валами.

Археологи стверджують, що це залишки оборонних укріплень, збудованих наприкінці X — у першій половині XI ст.

Розгляньте історичну реконструкцію давніх укріплень. Поміркуйте, як використовували подібні укріплення для захисту від набігів кочовиків. Які ресурси потрібні для зведення таких споруд?

Володимир Святославич розбудовував Київ. А завдяки адміністративній та військовій реформам зростала могутність князя. Про це свідчать срібні й золоті монети Володимира — срібники і златни-ки. На одному боці монет викарбовували портрет князя Володимира з атрибутами влади (у короні, на троні) і з хрестом у руці. На зворотному ж боці карбували тризуб — герб князя.

Чому карбування монети свідчило про зростання авторитету князя? Який знак на монетах використовують у сучасній Українській державі?

Зовнішня політика

Князь Володимир не лише активно розбудовував державу. Він налагоджував міжнародні відносини, дбаючи про її інтереси. На відміну від своїх попередників, які застосовували переважно військову силу, Володимир робив ставку на дипломатію.

У ті часи рейтинг князя (як ми сьогодні називаємо рівень успіху особи в суспільстві) надзвичайно залежав від того, чи мав він хист полководця. Володимир був талановитим полководцем і за потреби застосовував силу, як-от у боротьбі з печенігами чи у протистоянні з Візантією. Князь відвоював у Польщі Червенські міста, підкорив землі племен, які жили в лісах на територіях сучасних Північно-Східної Польщі та Північної Литви.

Прагнучи захистити південні кордони Русі-України, князь провів похід на землі волзьких булгар і уклав з ними мир. У «Повісті минулих літ» згадано, що булгари підтвердили домовленості між ними і князем словами: «Хіба тоді порушимо договір свій, як камінь плаватиме, а хміль тонутиме у воді».

Поміркуйте, чому для князя було важливо врегулювати відносини з Волзькою Булгарією. Як впливало сусідство зі Степом на зовнішню політику Русі-України?

У зовнішній політиці київський князь використовував звичну для тих часів «шлюбну дипломатію», яка допомагала налагодити потрібні контакти з правителями інших країн. Так, його старший син Святополк був одружений із донькою польського короля Болеслава Хороброго, а син Ярослав став зятем шведського короля Олафа. Донька Премислава, за літописним переказом, була одружена з угорським королем Владиславом Лисим, а Предислава — із чеським королем Болеславом Рудим.

Як ви гадаєте, чому сусідні держави часом зверхньо ставилися до Русі-України?

Запровадження християнства

«Повість минулих літ» оповідає, що у 980 р. Володимир провів першу релігійну реформу — проголосив Перуна (бога — покровителя князя і дружини) замість Велеса (бога торгівлі, мистецтва й худоби) верховним богом всієї держави. Проте язичництво ставало

на заваді відносинам, що розвивалися у тогочасному суспільстві. До того ж сусідні християнські правителі ставилися до східних слов’ян як до варварів. Імовірно, усе це спонукало князя Володимира охрестити Русь-Україну. Літописець переказує нам, як вагався князь між трьома монотеїстичними релігіями (віровченнями про існування єдиного Бога): християнством, юдаїзмом та ісламом.

Прочитайте літописну історію. Чому вибір віри князем описаний так докладно?

Володимир зупинив свій вибір на християнстві візантійського зразка, і не випадково. Візантійський імператор Василій II звернувся до Володимира із проханням про військову допомогу, оскільки сам придушити змову імперської знаті не міг. Київський князь погодився, але за однієї умови — імператор має віддати за нього свою сестру Анну.

Русичі допомогли Василію II розгромити заколотників, та імператор не поспішав дотримати слова. І князь Володимир у 988 р. захопив місто Херсонес (друга назва — Корсунь) — потужну візантійську фортецю на Кримському півострові. Імператор змушений був виконати умови угоди, тож Анна прибула до Корсуня.

У літописі є оповідь про те, як Володимир на якийсь час втратив зір. І принцеса Анна запропонувала йому охреститися. Після хрестин зір князя відновився, Володимир узяв шлюб з Анною, а повернувшись до Києва, наказав охрестити всіх киян.

988 року християнство було запроваджено як державну релігію Русі-України.

Розгляньте картину Клав-дія Лебедева «Хрещення киян». Порівняйте, як цю подію описав літописець, а як — художник. Які деталі картини свідчать про важливість події для Русі-України?

Поступово візантійські священники охрестили населення й інших земель Русі-України. За літописом, усі ці події відбувалися у 988 р., проте дослідники вважають, що процес тривав довше.

Аби піднести авторитет християнської церкви, Володимир наказав звести перший кам’яний храм. І руські та візантійські майстри збудували церкву на честь Богородиці. На утримання храму князь віддавав десяту частину своїх власних статків, тому її називали Десятинною. У Десятинній церкві поховали самого Володимира і його дружину — візантійську принцесу Анну.

1. Поміркуйте, які позитивні наслідки мало прийняття християнства для Русі-України.

2. Назвіть основні реформи князя Володимира.

3. Покажіть на карті на с. 32 території, що належали Русі-Україні наприкінці князювання Володимира.

Назвіть її межі на півночі, сході, півдні й заході.

4. Виконайте онлайн-вправи.

Домашнє завдання

Д Складіть історичний портрет князя Володимира і запишіть його у зошит. На позначення важливих подій в історії Русі-України та життєписі Володимира Великого використайте піктограми. Наприклад, такі:

Або вигадайте власні

позначки.

Намалюйте ілюстрацію до біографії князя.

 

 Це матеріал з підручника Історія України за 7 клас Дудар, Гук

 





^