Писемність та освіта

Поміркуйте, чому запровадження християнства мало такий великий вплив на розвиток культури Русі-України.

Історики вважають, що в XI ст. східні слов’яни мали власну писемність, яку називать руськими письменами. Наприклад, слов’янський просвітник Кирило Солунський розповідав, що на початку 960-х років він бачив у Херсонесі писані руськими письменами Євангеліє і Псалтир.

Із запровадженням християнства у Русі-Україні поширилася винайдена учнями братів-просвітників Кирила і Мефодія абетка — кирилиця. Одночасно виникла церковнослов’янська (або старослов’янська) мова, яка обслуговувала переважно культові (церковні) потреби.

Після запровадження християнства держава й церква дбали про розвиток освіти. Учені припускають, що за князювання Володимира Святославича в Києві вже діяла школа. У ній навчалися діти найближчого оточення князя. Можливо, існувала школа й при Софійському соборі. При ньому було закладено першу відому на Русі-Украї-ні бібліотеку й відкрито книгописну майстерню. Тут книги, привезені з Візантії та Болгарії, переписували й перекладали.

Розгляньте ілюстрацію. Поміркуйте, чому поява графіті на стінах собору свідчить про широке поширення писемності серед різних верств населення Русі-України.

Загалом саме церкви й монастирі стали осередками освіти. Та духівництво підтримувало також розвиток літератури і мистецтва. Так, до нашого часу дійшли билини — народні перекази про подвиги богатирів.

Розгляньте зображення богатиря. Поміркуйте, якими мали бути герої билин. Кого із київських князів називали Володимиром Красним Сонечком?

А ще духівництво запровадило новий літературний жанр — церковні проповіді. Однією з найдавніших проповідей, що дійшли до нас у рукописному вигляді, є «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона.

Архітектура і образотворче мистецтво

Збережені шедеври руської культури — це кам’яні споруди храмів. Житла ж, оборонні споруди, а подекуди і церкви будували з дерева, тож більшість із них мала недовгий вік.

Пригадайте, який князь звів перший кам'яний храм у Києві.

За часів правління Ярослава Мудрого у Києві було збудовано Софію Київську, Золоті ворота, Георгіївську та Ірининську церкви.

Будівництво розгорталося не тільки у Києві. У Чернігові князь Мстислав Володимирович заклав Спасо-Преображенський собор.

Розгляньте світлини. Що спільного у зовнішньому вигляді Софійського собору в Києві та Спасо-Преображенського собору в Чернігові?

Найпоширеніші пам’ятки тогочасного образотворчого мистецтва — це мозаїки та фрески, якими оздоблювали храми. Мозаїку викладали на стінах із різнобарвних (близько ста вісімдесяти відтінків кольорів!) шматочків смальти — сплаву свинцю та скла. Світовим культурним надбанням є мозаїки Софійського та Михайлівського Золотоверхого соборів у Києві. Фрески ж малювали мінеральними фарбами по мокрому тиньку.

1. Поміркуйте, чому мозаїки збереглися краще за фресковий розпис.

2. Виконайте онлайн-вправи.

Домашнє завдання

Визначте основні риси розвитку культури Русі-України.

Намалюйте постер, комікс або створіть інфографіку про пам’ятку культури, про яку ви дізналися із параграфа.

Практична робота

Працюємо з картою

1. Розгляньте карту. Який період історії Русі-України вона характеризує?

2. Позначте на відповідній контурній карті об’єкти, які дають змогу зробити висновки про хронологічні рамки, у межах яких можна застосовувати цю карту.

Аналізуємо історичне джерело

«Скликав Володимир бояр своїх і старців городських і сказав їм: “Осе приходили до мене болгари, кажучи: “Прийми закон наш”. [...] Так що ви врадите? Що відповісте?”

І сказали бояри і старці: “Ти знаєш, княже, що своє ніхто не хулить, а хвалить. Якщо хочеш ти розізнати гаразд, то маєш у себе мужів. Пославши їх, розізнай у кожного про їхню службу і як хто служить Богові”» (із Руського літопису, 973-987 рр.).

Знайдіть у тексті свідчення того, що Русь-Україна була централізованою монархією. Із ким радився князь? Як називали такий орган влади?

«Заложив Ярослав город — великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. [...] І до книг він мав нахил, читаючи [їх] часто вдень і вночі. І зібрав він писців многих, і перекладали вони з гречизни на слов’янську мову і письмо [святеє], і списали багато книг... Отець бо його Володимир землю зорав і розм’якшив, себто хрещенням просвітив, а сей великий князь Ярослав, син Володимирів, засіяв книжними словами серця віруючих людей, а ми пожинаєм, учення приймаючи книжнеє» (із Руського літопису, 1037-1067 рр).

Які політичні кроки Ярослава Володимировича описує літопис?

Творимо

Складіть план невеликої екскурсії містом Володимира або Ярослава (на вибір) і підберіть до нього ілюстрації.

Узагальнення і тематичний контроль

Порівняйте зовнішню чи внутрішню політику Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Накресліть у зошиті діаграму Вена, де до різних площин запишіть те, що відрізняло правління князів, а до площини посередині на перетині кіл внесіть спільні риси.

Виконайте тестові завдання. Відповіді запишіть у зошит.

1. Подія, відображена на мініатюрі з літопису, пов’язана з діяльністю великого київського князя

А Ігоря Рюриковича.

Б Володимира Святославича.

В Мстислава

Володимировича.

Г Ярослава Володимировича.

2. У 1036 р. князь Ярослав Володимирович

А змінив систему престолонаслідування.

Б захопив землі ятвягів.

В провів переможний похід проти Візантії.

Г остаточно розгромив печенігів під Києвом.

3. За правління якого князя відбулася подія, описана в уривку з історичного джерела: «І за цим священним правилом — єпископи поставили Іларіона, русина, митрополитом Києва і всієї землі Руської...»?

А Ігоря В Володимира Великого

Б Святослава Г Ярослава Мудрого

4. «Руська правда» — історичне джерело доби Русі-України, що є А збірником норм давньоруського права.

Б твором, де за роками викладено події давньоруської історії. В розпорядчою грамотою великого київського князя.

Г збіркою церковно-релігійних текстів.

5. Зображення або візерунок, зроблений з окремих, щільно припасованих один до одного і закріплених на спеціальному розчині різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців,— це

А фреска. В мозаїка.

Б графіті. Г книжкова мініатюра.

6. Установіть хронологічну послідовність подій.

А взяття Володимиром Корсуня

Б будівництво Софійського собору

В висвячення на митрополита Іларіона, автора «Слова про закон і благодать»

Г зведення Десятинної церкви

7. Установіть відповідність між подією, описаною в уривку з історичного джерела, та іменем князя, який був до неї причетний.

1 «І мовив... Аскольдові та Дірові: “Ви оба д Олег

не є князі. Ні роду княжого. Я є роду g j_rQp княжого... А се - син Рюриків...”» _{в Св}я_Тослав

2 «Із города Іскоростеня вийшли проти Г Володимир

нього деревляни й убили [його] і дру- Великий жину його, бо було їх мало...» Д Ярослав

3 «...любив книжки й, багато їх переписав- Мудрий ши, поклав у церкві Святої Софії».

4 «...віддав Корсунь грекам як викуп за царицю, а сам повернувся в Київ...»

8. Які поняття і терміни доречно застосовувати у характеристиці правління Ярослава Мудрого?

1 уроки 5 монастирі

2 збірник права 6 Хозарський каганат

3 златники і срібники 7 язичництво

4 бібліотека

Визначте, якого князя характеризують літописні цитати.

«Зібрав він воїнів і прийшов до Києва, і вчинив мир із братом своїм Мстиславом. І розділили вони по Дніпру Руську землю: собі узяв сю сторону, а Мстислав — ту. І перестала усобиця в землі Руській...»

«І повелів він поскидати кумирів — тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому узвозу на ручай...»

Визначте найважливіші наслідки запровадження християнства як державної релігії.

 

 

 Це матеріал з підручника Історія України за 7 клас Дудар, Гук