Пригадайте назви кочових племен, які жили на теренах сучасної України. Хто з них контактував зі східними слов'янами?

Печеніги

Про появу печенігів поблизу Русі-України йдеться у літописному повідомленні про 915 р.: «Уперше прийшли печеніги на Руську землю і, вчинивши мир з Ігорем, пішли до Дунаю».

Печеніги у той час підтримували союз із Візантією і нападали на ті держави, які хотів тримати в покорі візантійський імператор.

Чому зовнішня політика князя Святослава сприяла посиленню печенігів?

Святослав Ігорьович під час походів на хозар не мав конфліктів із печенігами, але згодом ситуація змінилася. У 968 р. вони взяли в облогу Київ, а у 972 р. влаштували засідку на дніпрових порогах, де Святослав Ігорьович і загинув. Володимир Великий та його наступник Ярослав Мудрий звели мережу прикордонних укріплень, яка виявилася доволі ефективною.

Пригадайте, хто із князів розгромив печенігів.

У середині XI ст. посилився тиск на печенігів зі сходу. На землі Північного Причорномор’я під тиском половців вторглися гузи (торки). Вони відтіснили печенігів до Нижнього Подунав’я. Візантійці підкупили половецьких ханів і спільно з ними розгромили печенігів у 1091 р. А у XII ст. печеніги перестали існувати як окремий народ.

Опишіть побут печенігів так, як ви його уявляєте. На які особливості повсякденного життя вказує реконструкція на с. 81 зовнішнього вигляду печенізьких воїнів?

Про побут печенігів відомо із писемних та археологічних джерел. Кочовий спосіб життя сприяв розвитку скотарства і торгівлі. Печеніги розводили в’ючних тварин, коней та овець. Русичі купували у кочовиків худобу, а візантійський Корсунь — шкури та віск. Завдяки вправній кінноті печеніги контролювали торговельні шляхи і стягували гроші за перехід караванів через підвладну їм територію.

Торки

У «Повісті минулих літ» ідеться: «У рік 985 рушив Володимир на Болгар з Добринею, вуєм своїм, у човнах, а торків берегом [Волги] привів на конях, і так переміг болгар».

Якими були відносини між торками і київськими князями?

Торки — літописна назва тюркомовних племен.

Імовірно, київські князі використовували торків як військову силу. Та в XI ст. під тиском половців торки значно наблизилися до південних кордонів Русі-України. Тож у 1060 р. князі Ізяслав, Святослав та Всеволод Ярославичі спільно з полоцьким князем Всеславом Брячиславичем змусили їх відійти до балканських володінь Візантії. Частина ж кочовиків залишилася в лісостеповій зоні і згодом стала васалами руських князів. У Пороссі торки заснували свою столицю — місто Торчеськ. А у середині XII ст. вони увійшли до союзу Чорних клобуків.

Чорні клобуки — в ХІ-ХІІ ст. назва об’єднання тюркських родів печенігів, торків, берендеїв та ковуїв, які з дозволу київських князів осіли у лісостеповій частині Русі-України. Це об’єднання зумовила потреба у спільній обороні від половців.

Про побут торків відомо небагато. Вони були кочовиками, та життя поруч зі слов’янами, на думку вчених, суттєво вплинуло на їхній побут.

Половці

Коли в літописі вперше згадано половецькі племена? Знайдіть на карті на с. 56 територію, підконтрольну половцям.

Перші зіткнення з половцями для русичів закінчилися невдачею. Однак кочовики після цього не нападали на Русь-Україну майже двадцять років. Після відносного спокою активізувалося русько-половецьке протистояння у 1093-1117 рр.

Після невдалої спроби домовитися про мир у 1095 р. руські князі оголосили війну половцям. Володимир Мономах запропонував об’єднати зусилля дружин всієї Руської землі і перейти від оборони до активного наступу на кочовиків.

Два ворожих табори — Мономаховичів та Ольговичів — вели непримиренну боротьбу. На боці Мономаховичів виступали Чорні клобуки. Ольговичі спиралися на східних половців.

Після смерті Мстислава Великого кочовики відновили напади на руські землі. Походи ж русичів не мали бажаних наслідків.

Спроба новгород-сіверського князя Ігоря Святославича у 1185 р. організувати власний похід завершилася поразкою, і хани Кончак та Гзак розорили Переяславщину і землі поблизу річки Сейм.

Розгляньте зображення. Що, на вашу думку, може символізувати ця кам'яна скульптура?

Половецька баба — надмогильна кам’яна статуя, пам’ятка сакрального мистецтва IX—XIII ст. Символізувала предків. її встановлювали зазвичай на вершинах високих курганів або пагорбів.

Половці поділялися на кілька орд (племен). На чолі орд стояли лідери зі спадковою владою, яких прийнято називати ханами. Важливо пам’ятати, що половці мали торговельні зв’язки з усіма сусідами, зокрема і з Руссю-Україною. Із 1090-х років відомі випадки, коли руські князі одружувалися з доньками половецьких ханів. Основу господарства цих кочових племен становило скотарство: розведення коней, великої та дрібної рогатої худоби. Важливими були полювання та рибальство. Житло половців — це юрти двох типів: наземні та встановлені на візки. Високого рівня досягли ремесла: оброблення металу, шкіри, кістки, дерева, каменю. Археологічні знахідки на територіях, де жили половці, — це переважно спорядження вершника та коня.

1. Чим побут половців відрізнявся від побуту їхніх попередників? Що спільного у політиці кочовиків щодо Русі-України?

2. Виконайте онлайн-вправу.

Домашнє завдання

Визначте спільні й відмінні риси у політиці печенігів, торків та половців щодо руських князівств.

Які виклики і вигоди мало сусідство Русі-України зі степом?

 Це матеріал з підручника Історія України за 7 клас Дудар, Гук