1. Як виник новий суспільний устрій - феодалізм?

В епоху Середньовіччя в Європі склалися особливі суспільні відносини, які називають феодальними. Як же ці відносини сформувалися?

Середньовіччя - це епоха, яка насичена постійними війнами. Кожен правитель намагався створити сильне військо, насамперед важку кінноту. Це вимагало величезних коштів, і не кожен воїн був спроможний придбати коня і обладунок.

Тоді королі, які були власниками всієї землі в державі, почали передавати найвищому прошарку знаті у довічне володіння земельні наділи (бенефіції) разом із прикріпленими до неї селянами. За це знать зобов’язувалася нести військову службу та виконувати певні обов’язки. З часом такі наділи стали спадковими і почали називатися феодами. Відповідно, власників землі, які пули також иредсташі и кам и клади. називають феодалами. Саме через це Середньовічне суспільство називають також феодальним.

феод - спадкове земельне володіння в епоху Середньовіччя, надане сеньйором своєму васалові, за яке потрібно було нести службу (переважно військову). феодалізм - суспільний устрій епохи Середньовіччя, основою якого є власність феодалів на землю та залежність від них селян.

2. На які стани поділялося суспільство в Європі в період Середньовіччя?

Протягом Раннього Середньовіччя в Європі сформувалася нова структура суспільства. Воно поділялося на три стани: 1) «тих, хто моляться» (духівництво), 2) «тих, хто воюють» (світські феодали (рицарі), 3) «тих, хто працюють» (міщани та селяни).

Вважалося, що суспільство розділене на три стани Богом, який визначив місце кожної людини в одному з них. Так, духівництво мало піклуватися про душі людей та молитися перед Богом за них. Обов’язком світських феодалів було воювати, захищати короля та його підданих. Обов’язком третього стану було працювати й утримувати два вищі стани.

■ Працюємо в парі!

Прочитайте уривки з творів Адальберона Ланського та Етьєна де Фужера про три стани суспільства. Дайте відповіді на запитання: 1. Як автори пояснюють такий поділ суспільства? 2. Які обов’язки мав кожен стан?

Уривок з поеми Адальберона Ланського про три стани суспільства (ХІ ст.)

«Перший стан - воїни, захисники церкви і народу, усіх без винятку, як сильних, так і слабких... Другий стан - селяни; ці нещасні люди отримують щось лише ціною важкої праці. Усім - грошима, одягом, харчами - забезпечують вони увесь світ. Жодна вільна людина не змогла б прожити без селян... Селянин годує господаря, який стверджує, що це він годує селянина... Так дім Божий (суспільство) поділяється на три частини: одні моляться, інші воюють, ще якісь працюють. Три... частини не потерпають від своєї відокремленості: послуги, надані однією з них, створюють умови для праці двох інших; відповідно кожна частина піклується про ціле. Так цей троїстий союз залишається єдиним, завдяки чому панує закон, а люди насолоджуються миром.»

XII ст. Етьєн де Фужер про три стани мовою поезії

«Священника уділ - за всіх молитися.

А рицаря - на полі бою битися.

І славою в борні покритися.

Обов’язок селян - трудитися.»

■ Обговоріть у класі!

Розгляньте зображення, яке ілюструє уявлення французького суспільства ХІІІ ст. про основні верстви населення: «ті, хто моляться», «ті, хто воюють», «ті, хто працюють». Як ви вважаєте, чому перелік подано саме в такому порядку? Поясніть свою думку.

Суспільні стани - усталені групи людей, які відрізняються своїми спадковими правами та обов’язками, місцем у суспільстві. Належність до певного стану регулювалася нормами писаного і звичаєвого права (традицією).

3. Що таке «васалітет» та

феодальна драбина?

Важливу роль у середньовічному суспільстві відігравали «ті, хто воюють», тобто світські феодали. У їхньому середовищі сформувалася система відносин - васалітет, свого роду ієрархія - феодальна драбина.

На вершині феодальної драбини був король. Він вважався верховним сеньйором (або сюзереном) усіх феодалів. Нижче розмістилися найвища знать - герцоги, маркізи, графи. За службу вони отримували від короля феоди - земельні наділи. Вони вважалися васалами самого короля. Найвища знать своєю чергою могла надати феоди баронам, а ті -рицарям.

Взаємини між різними прошарками феодалів були чітко визначені взаємним підпорядкуванням. Той, хто займав вищий щабель, називався сеньйором, а підлеглий йому феодал - васалам. Васали були зобов’язані нести військову повинність, викуповувати сеньйора з полону, виконувати його певні доручення тощо. Своєю чергою сеньйор брав васала під заступництво та захищав його від посягань ворогів. Отже, відносини між феодалами нагадували своєрідну драбину, де кожен займав певний щабель і одночасно міг бути васалом одного і сеньйором інших феодалів.

■ Працюємо в парі!

За текстом та уривками з документів встановіть, якими були взаємовідносини між сеньйорами та васалами. Напишіть від імені сеньйора листа васалу, а потім навпаки: від васала - сеньйору.

Феодальна драбина (ієрархія) -

система взаємного підпорядкування між феодалами, заснована на відносинах «сеньйор - васал». На вищих «щаблях» перебували найбільші, на нижчих - середні, ще нижчих - дрібні феодали.

Наприклад, герцог міг бути васалом короля й сеньойо-ром котрогось барона чи рицаря. Бувало, що й король міг бути васалом папи римського чи іншого короля. Васали присягали на вірність своїм сеньойорам; проте діяло правило безпосереднього підпорядкування: «Васал мого васала -не мій васал». Це означало, що кожен сеньйор міг розраховувати лише на своїх васалів. У разі війни васали повинні були допомагати сеньйору та привести із собою загін воїнів (своїх васалів). Тобто король (як сеньйор) не втручався у стосунки між герцогами (як васалами) та маркізами (які були васалами герцога, а не короля) і т. д.

«Рицарі Христа» (фрагмент вівтаря собору Св. Бавона в Генті, розписаного Яном ван Ейком, 1426-1432 рр.)

Практично всі представ -ники військового стану володіли землями (окрім найбід-

ніших рицарів - переважно молодших синів, які залишилися без спадку). Великими землевласниками були також монастирі.

Здебільшого підпорядкування між сюзереном (королем) і васалами (герцогами та графами) було формальним, адже вони мали право оголошувати мир і війну, карбувати монети, чинити суд на своїй території. Інколи це призводило до того, що васал міг оголосити війну сюзерену. Найнижчий щабель феодальної драбини займали рицарі, що не мали своїх васалів.

Відносини між сеньйором (сюзереном) та васалами складали систему васалітету. Вона виникла у VIII-IX ст. і проіснувала до ХШ-ХГУ ст. У цілому ж взаємини між феодалами були досить заплутаними - землі могли бути отримані від різних сеньйорів чи навіть сюзерена, рицарі подеколи залишалися без спадку і службою на нового сеньйора намагалися здобути собі землю тощо. Це призводило до постійних військових сутичок та земельних суперечок, що здебільшого шкодило селянам, адже на їхні інтереси ніхто не зважав.

ПРАКТИЧНА РОБОТА!

Уривок із листа єпископа Шартрського до герцога Аквітанії про взаємні обов’язки васала і сеньйора (XI ст.)

«Хто клянеться у вірності своєму сеньйорові, завжди повинен пам’ятати про такі шість (зобов’язань): не завдавати шкоди тілу сеньйора; не видавати його таємниць і не нищити його укріплень... не чинити перешкоди праву, суду й усьому, що стосується його становища і прав... не завдавати шкоди його володінням... не заважати йому досягати того, чого він легко може досягти, а також не робити для нього неможливим те, що насправді можливе. Якщо відданий (васал) убережеться від цих шкод, як того вимагає справедливість, то й (тоді) не заслуговує він за це феоду, бо не досить не чинити зла, треба робити благо. Крім того, щоб, виконуючи згадані шість (зобов’язань), давав пораду і допомагав своєму сеньйорові без обману, якщо хоче бути нагороджений феодом, а також завжди зберігати відданість, у якій заприсягнувся. І сеньйор у всьому повинен поводитися так само щодо свого підданого (васала)».

Сеньйори й васали за Жанном Ібеліном

«...Ніхто, вступивши вже раз у васальну залежність, не може потім стати васалом іншого, не застерігши вірності своєму першому сеньйорові й не діставши на те в нього дозволу... Кожний васал... повинен захищати й охороняти свого сеньйора проти всіх... Ставиться йому... в обов’язок не підіймати і не примушувати підіймати руки на особу сеньйора, а також не терпіти і в міру сил не допускати, щоб хтось інший робив це.».

■ Працюємо в парах!

Прочитайте уривки з документів. Визначте основні взаємні обов’язки васалів і сеньйорів.

ПЕРЕВІРТЕ ЗАСВОЄНЕ НА УРОЦІ

Знаю: 1. Які суспільні стани існували в середньовічному суспільстві?

РОЗУМІЮ	ВМІЮ	ВИСЛОВЛЮЮ ДУМКУ
1. Як ви розумієте поняття «суспільний стан», «феод», «феодалізм», «васалітет», «феодальна драбина»? 2. Як ви розумієте вислів: «Васал мого васала - не мій васал»? 3. Чому суспільний устрій епохи Середньовіччя називають феодальним?	1. Охарактеризуйте соціальне становище і роль кожного з основних станів середньовічного суспільства. 2. Визначте особливості феодалізму. 3. Що спільного і відмінного в структурах середньовічного та античного суспільств?	1. Які особливості були у відносинах між феодалами в Середньовіччі? Чи можна їх назвати гармонійними? 2. Висловіть своє ставлення до теорії про три стани суспільства. Як, на думку середньовічних мислителів, були розподілені обов’язки між різними станами суспільства?

ЗВ’ЯЗОК ІЗ СУЧАСНІСТЮ:

1. Які сучасні твори, фільми про рицарів ви знаєте? Опишіть свої враження від них. Пов’яжіть інформацію, отриману з цих творів, із тим, про що ви довідалися на цьому уроці.

ГОТУЄМОСЯ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ!

Об’єднайтеся у малі групи та оберіть для дослідження одну із тем (кожну може досліджувати кілька груп). Використовуючи наведені в підручнику матеріали (текст, ілюстрації, уривки з історичних документів) та додаткові джерела, виконайте поставлені завдання. Дотримуйтеся пам’ятки щодо роботи в малих групах. Результати свого дослідження представте однокласницям та однокласникам на уроці у вигляді усного повідомлення чи мультимедійної презентації.

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія за 7 клас Мороз