uabooks.top » Історія України » 10. Політичний та соціально-економічний розвиток
Інформація про новину
  • Переглядів: 29
  • Дата: 7-10-2020, 01:07
7-10-2020, 01:07

10. Політичний та соціально-економічний розвиток

Категорія: Історія України




1. Політичний устрій

Упродовж періоду володарювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого завершується розбудова держави. Завдяки їхнім зусиллям було зламано спротив місцевої племінної знаті. Уся влада в центрі й на місцях зосереджувалася в руках родини Рюрикови-чів. Спостерігалося зміцнення монархічної форми правління, чому сприяло запровадження християнства. Тепер князівський рід претендував на статус царственого (пригадаймо зображення Володимира на монетах). Вступ до кола «християнської сім’ї» європейських правителів узаконював як владу руського монарха, так й існування власне самої держави (з точки зору християнських країн).

Діяльність великих князів спрямовувалася на зміцнення єдиновладдя (одноосібної влади) та централізацію держави. Утверджувалася ідея старійшинства одного із князів роду Рю-риковичів, що надавало йому право на верхо-

вну владу (київський стіл) у Русі. Заповіт Ярослава передбачав передачу верховної влади старшому з його синів, тобто київським князем мав послідовно ставати кожен із братів у порядку старшинства. Важливу роль в управлінні державою продовжувала відігравати князівська рада; досить помітним залишався вплив дружини.

До Русі було приєднано величезні території, населені як слов’янськими, так і неслов’янськими народами і племенами, яких силою підпорядковано владі київського князя. Привілейоване становище в суспільстві посідали руси. Зовнішня політика держави спрямовувалася на захоплення нових земель. Важливу політичну роль відігравало військо, за допомогою якого вирішувалася більшість внутрішніх і зовнішньополітичних питань.

2. Формування основних суспільних верств

та посилення залежності селян

З прийняттям християнства й утвердженням Київської митрополії започатковується процес формування нової верстви суспільства - духовенства (служителів церкви). Попервах його більшість становили вихідці з балканських країн (болгари, македонці, серби), а починаючи від правління Ярослава значно зросла кількість священників з місцевого населення. З утворенням монастирів у Русі з’являються ченці. Духовенство переважно утримувалося за рахунок десятини, що збиралася на користь церкви.

Зміцнювалися позиції «людей війни» - професійних воїнів, які становили привілейовану групу суспільства. Набуває рис середньовічної верстви селянство, а з розвитком міст формується соціальна група містян.

З кінця X ст. прискорюється утвердження суспільних середньовічних відносин. На відміну від Центральної і Західної Європи, де утвердилося велике приватне землеволодіння, у Русі панувала державна власність на землю. Лише в X ст. зароджується великокнязівське землеволодіння, що дістало назву князівського домену. У наступному столітті з’являється особисте князівське землеволодіння, що мало умовний ха-

рактер. Великий князь надає іншим князям волості, але не у приватну власність, а в тимчасову, бо земля належала не йому особисто, а «княжому столу». Виникають передумови перетворення волості на феод. Поширюється система васальної залежності. Однак вона не мала розмаїття форм, бо не існувало приватної земельної власності. Лише наприкінці ХІ ст. виникає боярське землеволодіння.

Селяни потрапляють у залежність від заможних землевласників, що зумовлює формування нової системи податків і повинностей. У другій половині Х ст. полюддя перетворюється на особливий податок для київського князя. На користь держави збирається податок з окремого господарства - «диму», пізніше виникає поземельний податок - від плуга чи рала. Податки виплачувалися як у натуральній формі, так і у грошовій. До повинностей належали «по-воз» - надання коней і транспорту для потреб князя чи його адміністрації, а також будівництво міст і зведення укріплень. Упроваджуються відро-бітки залежних селян на користь власників феодів.

У чому літописець убачав основне завдання духовенства?

3. Сільське господарство

Основним заняттям русів (за винятком лісової смуги) залишалося рільництво. На зміну підсічній і перелоговій системам землекористування приходять дво- і трипільна. У техніці обробки землі відбуваються істотні зміни. Якщо в ІХ-Х ст. панувало рало, яке лише розпушувало ґрунт, то з ХІ ст. набуває поширення плуг із череслом. Під час оранки він підрізав і перевертав ґрунт. Це сприяло надходженню вологи з нижніх шарів у верхні й збагачувало їх повітрям. При цьому також знищувалося коріння бур’янів. Плуг міг використовуватися й для заорювання добрива. Ці властивості плуга відкрили шлях до освоєння важких чорноземів і розширення посівів пшениці, жита, проса, вівса, льону, конопель. За його допомогою сім’я могла обробити значно більшу ділянку. Тягловою силою традиційно залишалися воли, а з кінця ХІ ст. до оранки почали залучати коней. Це дало можливість перейти до товарного виробництва борошна

й хлібопродуктів. Мололи за допомогою жорен, із часом з’явилися млини. Значного поширення набули городництво та садівництво.

Важливою галуззю сільського господарства було тваринництво. Найбільше розводили великої рогатої худоби і свиней, третє й четверте місця посідали конярство й розведення кіз і овець. Займалися й птахівництвом. Помітну роль у господарстві відігравали промисли: переробка продуктів сільського господарства (зерна, льону, конопель, м’яса, молока тощо), збиральництво, полювання, рибальство, лісохімічні промисли (виробництво смоли, дьогтю, деревного вугілля), бортництво.

4. Розвиток міст, ремесел і торгівлі

Наприкінці X ст. інтенсивно розбудовуються старі й засновуються нові міста. Це зумовлювалося розвитком сільського господарства, ремесел і торгівлі. В XI ст. окреслюється виробнича спеціалізація міст. Наприклад, Овруч виготовляв шиферні прясла, натільні хрестики, іконки, Городеськ уславився виробами з металу, Галич - сіллю. Як центри торгівлі зростали Вітачев, Воїнь, Дорогочин, Берестя.

Помітного успіху досягли ремесла, що розвивалися як у містах, так і в селах. Важливою галуззю залишалася металообробка. Обробка заліза й виготовлення з нього виробів здійснювалися в ковальських майстернях. Зроблені ковалями мечі хорезмський учений XI ст. Аль-Біруні називав «чудовими й винятковими». Ювелірні майстри оволоділи мистецтвом витончено оздоблювати речі емаллю й черню. Поширювалися склоробство, гончарство, набували розвитку спеціальності, пов’язані з будівельною справою тощо. У селі також розвивалися різні ремесла: залізодобувне виробництво, ковальська справа, виготовлення кераміки та ін.

емаль - тонкий шар склоподібної речовини на поверхні керамічних або металевих виробів.

чернь - чорні чи темно-сірі зображення, нанесені на метал способом гравірування й заповнення штрихів особливим сплавом.

Зростала роль внутрішньої і зовнішньої торгівлі.

Збільшення виробництва продуктів сільського господарства й ремесла сприяло формуванню міських ринків. Розвивалася й зовнішня торгівля. Спочатку її головним напрямом був східний. Грецький (шлях із варяг у греки) вів до Візантії, а Залозний - до Кавказу й Арабського Сходу. Через Соляний шлях велася торгівля з країнами Центральної і Західної Європи.

На міжнародні ринки поставляли рабів, хутро, зброю, прикраси із золота й срібла, мед, віск, шкурки. Ввозили прянощі, ювелірні й скляні вироби, мідь, зброю, коштовні тканини, вино тощо.

Виробництво товарної продукції, розвиток торгівлі сприяли зростанню ролі грошей. Переважно використовувалися арабські й візантійські монети. Власних карбувалося небагато. Для розрахунків застосовувалися й срібні злитки -гривні масою від 95 до 197 г.

5. Повсякденне життя різних верств населення

У зв’язку із запровадженням християнства відбувалася зміна традиційних норм побуту, звичаїв і навіть окремих принципів моралі. Доводилося виконувати заповіді Божі, що стосувалися основних сфер життя, молитися, ходити до церкви на богослужіння, відзначати нові свята, не працювати в неділю тощо. І якщо до середини ХІ ст. князі, бояри, дружинники, містяни вже прийняли християнство, то в багатьох селах частина жителів ще притримувалася язичництва.

Князі й бояри займалися розв’язанням різних політичних, адміністративних чи судових справ; якщо ж випадав вільний час - виїжджали на лови чи просто «поїздити» на конях. Між цими справами знаходили час для виховання дітей, при цьому особливу увагу приділяли синам. З різної нагоди (свята, зустрічі гостей, весілля та ін.) руська знать влаштовувала обіди й бенкети, на яких з коштовного посуду смакували десятки страв, пили різноманітні напої. У міжособистісних стосунках у вищих колах вироблявся етикет, котрий обов’язково враховував статус тих чи інших персон.

Зовсім іншим було щоденне життя селянина. Вставати доводилося вдосвіта (до схід сонця) усім членам сім’ї. Помолившись і нашвидкуруч поснідавши, селяни поспішали поратися по господарству (біля волів, корів, коней, свиней, свійської птиці). Усі члени селянської родини, включно з дітьми, виконували свою роботу. Навесні, улітку й ранньої осені чоловіки здебільшого працювали в полі. Лише пізнього вечора сім’я збиралася на вечерю.

Тяжка фізична праця й злиденні умови життя більшості селян виснажували їх і робили вразливими до хвороб. Багато з них помирали у відносно молодому віці або швидко старіли. Особливо жахливими для простолюду були роки недородів, голоду й епідемій.

Об'єднавшись у пари, укладіть список ремесел, які були розвинені в Русі наприкінці Х - на початку ХІ ст. Доберіть по кілька прикладів виробів, які виготовляла кожна з галузей. Результати роботи оформіть у вигляді таблиці.

Поміркуйте, як географічне розташування міста (зокрема, наявність корисних копалин) пов'язане з розвитком того чи іншого ремесла.

Поміркуйте про зовнішню торгівлю за часів правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Як міжнародні зв’язки Русі позначилися на її розвитку? Чи мало це вплив на внутрішню торгівлю?

1. Коли духовенство сформувалося як суспільна верства?

2. Зовнішня торгівля Русі проходила трьома торговими шляхами: Грецьким, Соляним і Залозним. Визначте напрями цих шляхів. Який товар руські купці поставляли до інших країн, а який - купували?

3. Використовуючи знання з курсу всесвітньої історії, порівняйте суспільний устрій Русі та держав середньовічної Європи.

4. Як розвиток ремесел пов’язаний з розвитком міст?

5. Як прийняття християнства вплинуло на повсякденне життя різних верств населення? Від чого їм доводилося відмовитися і якими були нововведення?

 

Це матеріал з підручника Історія України за 7 клас Смолій

 




^