uabooks.top » Біологія » Зміни біорізноманіття
Інформація про новину
  • Переглядів: 1065
  • Дата: 17-09-2018, 16:59
17-09-2018, 16:59

Зміни біорізноманіття

Категорія: Біологія




Інтродукції та їхні причини й наслідки

Інтродукція — це цілеспрямоване переселення людиною одного з видів живих організмів за межі його ареалу в нові умови існування. Вид, який потрапив в екосистему шляхом інтродукції, називають інтродукова-ним, або чужорідним видом. Процес адаптації інтродукованого виду до нових умов існування називають акліматизацією.

Найчастіше причиною інтродукції є потреба в певній продукції, джерелом якої є живі організми. Це продукти харчування, сировина для виробництва одягу, будівельні матеріали тощо. Часто інтродукція проводиться з естетичних потреб (наприклад, для створення парків з екзотичними для певної місцевості рослинами). У деяких випадках інтродукція може вирішувати транспортні проблеми (коні, верблюди, віслюки, собаки).

Інтродукція нових видів людиною може мати різні наслідки. У деяких випадках ін-тродуковані види не здатні вижити без підтримки людини. Тоді вони залишаються в новому регіоні тільки у складі агроценозів і самостійно не поширюються. Але інколи вид, який потрапив на нову територію за допомогою людини, може адаптуватися до нових умов існування і почати поширюватися в екосистемі самостійно, без допомоги людини. Це може бути причиною великих проблем для місцевої екосистеми. Так, заселення багатьох островів козами практикувалося мореплавцями не менш ніж кілька сотень років. Таким чином вони розрахову-

вали мати самовідновний запас м’яса, яким можна було користуватися кожного разу, пропливаючи повз такі острови. Але на островах у кіз не було природних ворогів, і вони починали безконтрольно розмножуватися, знищуючи місцеву рослинність і викликаючи екологічну катастрофу. Так, дуже сильно постраждали від таких дій Галапа-гоські острови.

Прикладами інтродукованих видів для України є кукурудза, пшениця, біла акація, клен ясенелистий, дуб червоний, кавун, тов-столоб, білий амур, кішка, коза, шовковичний шовкопряд.

Інвазії та їхні причини й наслідки

Інвазія — це переселення одного з видів живих організмів за межі його ареалу в нові умови існування, в результаті якого вид закріплюється у складі нової екосистеми й утворює новий (вторинний) ареал. Інвазія може відбуватися без участі людини або здійснюватися людиною несвідомо і випадково.

Вид, якому вдалося ввійти до складу нової екосистеми і сформувати новий ареал, називають інвазійним. Інтродуковані людиною види також можуть утворювати вторинний ареал і закріплюватися у складі нової екосистеми. У такому випадку вони теж стають інвазійними.

Причини інвазій можуть бути різними. Інвазії без участі людини відбуваються, коли якийсь вид починає розширювати ареал свого існування. Так може статися через успішне розмноження особин виду внаслідок гарних умов існування і збільшення внутрішньовидової конкуренції в межах старого ареалу. Також причиною такого поширення може стати виникнення доступу до нових територій у результаті геологічних процесів. Це відбулося, наприклад, під час формування перешийка між Північною і Південною Америкою.

Людина також є важливим чинником для виникнення інвазій. Частіше за все вона випадково завозить види у нові регіони. Або ці види є синантропними і весь час живуть по-

ряд з людиною. За умови потрапляння в нові умови вони просто супроводжують людину, а потім починають освоювати нові території вже самостійно.

Такі випадкові інвазії дуже часто призводили до катастрофічних наслідків. І не тільки для місцевих екосистем, але й для самої людини. Характерними прикладами є потрапляння непарного шовкопряда в Північну Америку, а колорадського жука і виноградної філоксери — в Європу.

В Україну шляхом випадкової інвазії потрапило багато видів. Так, суттєвої шкоди екосистемі Чорного моря завдав молюск рапана, якого в кінці 40-х років ХХ століття випадково завезли з Далекого Сходу. Він фактично знищив великі колонії двостулкових молюсків (особливо постраждали устриці), що різко погіршило фільтрацію морської води. Катастрофічною була і поява в Чорному морі реброплава мнеміопсиса 1982 року. Цей вид потрапив у Чорне море з баластними водами кораблів від узбережжя Флориди і за короткий термін знищив значну частину зоопланктону, що підірвало кормову базу багатьох промислових риб і різко знизило їх чисельність.

Але не всі такі інвазії мають катастрофічний характер. Австралійський гриб кві-тохвістник Арчера був випадково завезений у Європу в першій половині ХХ століття. Він цілком нормально ввійшов до складу лісових біоценозів і поширився територією Європи, досягнувши й України.

Біорізноманіття як ресурс і основа збереження життя на Землі

Біорізноманіття є одним із основних ресурсів нашої планети, який забезпечує її існування. Різноманіття екосистем з великою кількістю видів у кожній з них робить біосферу нашої планети стійкою до різноманітних змін і катаклізмів. Саме за рахунок діяльності живих організмів на планеті іс-

нують умови, сприятливі для життя людини. А от зменшення кількості видів і різноманіття екосистем різко підвищує ризик екологічних криз. Біологічні системи з невеликим різноманіттям є уразливими до несприятливих факторів і набагато легше руйнуються внаслідок їхньої дії.

Тому одним із найважливіших завдань людини є збереження максимального різноманіття як екосистем, так і видів у цих екосистемах. Одним з ефективних методів відновлення біорізноманіття людиною є ре-інтродукція.

Реінтродукція — це переселення видів на територію, яка раніше була частиною їхнього ареалу, але потім з якихось причин була ними залишена. Дуже часто причиною втрати частини ареалу є діяльність людини, і реінтродукція — це гарний спосіб упоратися з негативними наслідками такої діяльності. Прикладами успішної реінтродукції є переселення вівцебиків на півострів Таймир, відновлення популяції зубра на півночі й заході України, формування популяції куланів у заповіднику Асканія-Нова і на острові Бірючий.

Практична робота

Вивчення динаміки рослинності екосистем з використанням ботанічного моніторингу

1. Виберіть ділянку місцевості певної екосистеми площею приблизно 1 га (100x100 м), за якою ви мали можливість спостерігати кілька років, та визначте видовий склад рослинності цієї ділянки.

2. Оцініть, як змінювалася рослинність цієї ділянки. Виявіть ознаки й ступінь забруднення (руйнування) досліджуваної екосистеми.

3. Зробіть припущення про причини динаміки рослинності досліджуваної екосистеми та спрог-нозуйте подальший розвиток цієї екосистеми.

4. Сформулюйте висновок.

Ключова ідея

Живі організми можуть змінювати свій ареал, як збільшуючи, так і зменшуючи його. Потрапляння нових видів в екосистеми може суттєво впливати на стан їхнього біорізно-маніття.

Запитання та завдання

1. Наведіть приклади чотирьох-п'яти інвазійних видів, які можна побачити у вашій місцевості. 2. Якими можуть бути причини того, що потрапляння нових видів у Чорне море часто стає причиною катастрофічних наслідків? 3. Використавши додаткові джерела, визначте причини інтродукції вказаних у параграфі видів на територію України.

Критерії класифікації живих істот

Критерії

Приклади ознак

Приклади систем органічного світу

Анатомо-

морфологічні

Одно- або багатоклітинність, рухливість, типи росту й розвитку

Традиційні системи: Лінней (1758), Мюнхгаузен (1763), Неккер (1783), Геккель (1866), Копленд (1938), Уайттейкер (1965), Маргуліс (1971), «Шкільна» чотирицарствова класифікація 1980-1990-х рр.

Еколого-

фізіологічні

Тип живлення, місце в екосистемі

Цитолого-

біохімічні

Будова та хімічний склад клітини

Молекулярно-

філогенетичні

Спорідненість, встановлена шляхом порівняльного аналізу біополімерів

Сучасні системи: Едл та ін. (2012), Буркі (2016), Браун та ін. (2018)

Неклітинні форми життя

Прокаріотичні організми

Бактерії

Археї

Ознаки:

• Одноклітинні, колоніальні або багатоклітинні

• Клітинна стінка з муреїну

• Мембрана завжди двошарова

• Геном не містить гістонів

Ознаки:

• Одноклітинні

• Клітинна стінка із псевдомуреїну, S-білків тощо

• Мембрана може бути двошаровою або одношаровою

• У геномі присутні гістоноподібні білки

Представники:

ціанобактерії, протеобактерії, грампозитивні бактерії, актиноміцети, ріккетсії, хламідії, спірохети, планктоміцети

Представники:

евріархеоти (галоархеї, метаноархеї), кренархеоти, наноархеоти, асгардархеоти

Викликані хвороби:

чума, холера, тиф (висипний, поворотний, черевний), правець, сибірка, бруцельоз, лепра, гангрена, ботулізм

 

Еукаріотичні організми

Екскавати

Діафоретики

Аморфеї

Ознаки:

• одноклітинні

• джгутиків переважно 4, 6, 8; зрідка 1-2 передні

• мітохондрії часто редуковані, або з дископодібними кристами

• статевий процес відсутній

• гетеротрофні (за винятком деяких евглен)

Ознаки:

• одноклітинні, колоніальні або багатоклітинні

• джгутиків переважно 2, передні або бічні

• мітохондрії з трубчастими або пластинчастими кристами

• автотрофні та гетеротрофні

Ознаки:

• одноклітинні, колоніальні або багатоклітинні

• джгутик переважно 1, задній

• мітохондрії з трубчастими або пластинчастими кристами

• гетеротрофні

Представники: евглени, трихомонади, трипаносоми, лямблії, акразієві слизовики

Представники: бурі, діатомові, червоні, зелені водорості, вищі рослини, несправжні гриби, інфузорії, споровики-апікомплекси, радіолярії, форамініфери, сонцевики

Представники: типові амеби, справжні слизовики, справжні гриби, комірчасті джгутиконосці, багатоклітинні тварини, у т. ч. людина

Класифікація клітинних організмів

Класифікація еукаріотів

Класифікація вищих рослин

Класифікація багатоклітинних тварин

 

 

Це матеріал з підручника Біологія і Екологія 10 клас Задорожний

 




^