Пригадайте, як змінюється погода протягом року у вашій місцевості.

ОСОБЛИВОСТІ АТМОСФЕРНОЇ ЦИРКУЛЯЦІЇ В МЕЖАХ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ. Один із наймінливіших метеорологічних параметрів, інформація про який потребує постійного оновлення, — це вітер. Ви вже знаєте, що вітер залежить від змін показників атмосферного тиску. Атмосферний тиск — сила, із якою повітря тисне на поверхню Землі, безпосередньо залежить від сонячної радіації — нагрівання земної поверхні та передачі тепла повітрю.

Приблизно вздовж усієї паралелі 50° пн. ш. майже через усю Євразію від озера Байкал, де розташований центр Сибірського сезонного антициклону (майже нерухомого із центром у Євразії), до Карпатських гір через південь Франції до Піренейського півострова й далі до Азорських островів (центр

майже нерухомого Азорського тропічного антициклону) проходить смуга підвищеного атмосферного тиску. Це Велика вісь Євразійського материка, або Вісь Воєйкова (мал. 1). Цю смугу підвищеного атмосферного тиску та пов’язані з нею особливості атмосферної циркуляції над територією України вперше помітив і дослідив ще в XIX ст. Олександр Воєйков (мал. 2).

У межах України ця смуга високого атмосферного тиску проходить уздовж лінії Луганськ — Дніпро — Балта. На північ від неї переважають західні вітри, відносно теплі й вологі, які формують циклональний тип погоди, на південь — східні й південно-східні вітри, холодні (взимку) і сухі, які формують антициклональний тип погоди. Узимку дія цієї смуги посилюється внаслідок взаємодії Азорського максимуму постійної області підвищеного атмосферного тиску в тропічних широтах — над Атлантичним океаном і сезонного Азіатського максимуму над центром Азії, що виникає в результаті низхідних потоків повітря над переохолодженим материком. У теплий період року дія цієї вісі послаблюється тому, що над центром нагрітої влітку Азії формується Азіатський мінімум — сезонна область низького тиску з висхідними потоками повітря. У цей час уся територія суходолу України значно прогрівається й потрапляє в зону зниженого тиску.

Тому на більшій частині країни дмуть західні вітри й лише на півдні продовжують панувати сухі та жаркі східні вітри

2 ТЕМПЕРАТУРА Й ВОЛОГІСТЬ ПОВІТРЯ, ОПАДИ ТА ЇХ РОЗПОДІЛ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ. На розподіл територією України одного з основних кліматичних показників — температури повітря — упродовж року впливають кількість сонячної радіації, яку отримує та чи інша її частина, особливості атмосферної циркуляції, характер рельєфу та підстильної поверхні, а також близькість до Чорного й Азовського морів і віддаленість від океанів

Середні річні температури в нашій країні є додатними й коливаються від +6 °С на півночі до +11 °С на півдні. Середні температури січня коливаються від -8 °С на сході й північному сході до +4 °С на Південному березі Криму. Із заходу на схід ці температури змінюються від -4 до -8 °С. Улітку з північного заходу на південний схід і південь середні температури липня змінюються від +19 до +24 °С.

Узимку рівнинний рельєф переважної частини території України робить її незахи-щеною з північного сходу від проникнення холодного повітря. Тому саме тут було зафіксовано абсолютний мінімум температури повітря -41,9 °С (Луганщина). В останні де-

сятиліття температура повітря не опускалася нижче -30 °С. Влітку надходження сухих повітряних мас із районів Центральної Азії може підвищувати температуру до +40 °С.

За даними карти клімату України в атласі встановіть мінімальну і максимальну температуру повітря, зафіксовану в межах вашої області, та порівняйте її з показниками найбільш віддаленого від вас регіону України. Зробіть висновки.

Карпати і Кримські гори затримують повітря, що рухається з океанів і суходолу. Піднімаючись угору, воно охолоджується та утворює хмари, із яких у теплу пору року випадає дощ, а взимку — сніг. Найбільша кількість опадів випадає в Карпатах — 1600—2000 мм та Кримських горах — до 1500 мм, у Закарпатті — від 600—700 мм. На рівнинній території кількість опадів зменшується з північного заходу на південь і південний схід із 750 до 300—450 мм

Найбільша місячна кількість опадів — 580 мм — випала під час паводка в Карпатах у червні 1969 р. в селі Гута (Івано-Франківська область). Для більшої частини України це майже річна їх кількість. На метеостанції Карадаг (Автономна Республіка Крим) 2 вересня 1991 р. була зафіксована найбільша добова кількість опадів — 278 мм.

З РЕЖИМ І КОЕФІЦІЄНТ ЗВОЛОЖЕННЯ.

Крім температури повітря та атмосферних опадів, важливими кліматичними показниками є коефіцієнт зволоження та вологість повітря. Вологість повітря визначається такими основними характеристиками, як абсолютна та відносна вологість (мал. 3).

Вологість повітря в Україні змінюється як у межах окремих територій, так і за порами року. Середні її показники впродовж року становлять 65—70 %. Найвища відносна вологість повітря спостерігається на більшій частині території нашої країни в січні, навесні й восени, коли стоять тумани, найнижча — влітку (30—35 %). Загальна територіальна закономірність зменшення відносної вологості повітря є такою самою, як і в зменшенні кількості опадів, тобто з північного заходу на південний схід.

Таблиця

Відповідно до даних таблиці визначте відносну вологість повітря, якщо за температури +40 °С фактичний вміст водяної пари в повітрі становить 30 г/м³.

Вологість повітря Вимірюється психрометрами або гігрометрами
Абсолютна вологість	Відносна вологість	Точка роси
Маса водяної пари, що утримується в одиницях об'єму повітря — г/м3	Відношення абсолютної вологості до її максимального значення за певної температури повітря, %	Температура, за якої досягається насиченість повітря, — °С. Відбувається конденсація водяної пари, утворення туману та випадіння води

Мал. 3. Вологість повітря.

Вологість повітря не тільки на вулиці, а особливо в приміщенні є важливим показником. Вона визначає, наскільки комфортно почуває себе людина.

За мал. 4 оцініть вплив вологості повітря на формування комфортного рівня життя людини.

Велике значення для господарської оцінки клімату має коефіцієнт зволоження (К_зв) — показник, який використовують для визначення стану забезпеченості території вологою. К_зв є відношенням кількості опадів до випаровуваності за той самий період (найчастіше за рік). К_зв істотно визначає тип рослинного покриву території, впливає на розподіл і режим поверхневих вод, формування ґрунтового профілю. Особливо важливий він для сільськогосподарського виробництва, щоб правильно спланувати райони вирощування різних сільськогосподарських культур за їх потреби у волозі

Випаровуваність залежить від кількості сонячної радіації: чим більше надходить сонячного тепла, тим більша випаровуваність. Звичайно, що в теплий період року випаровуваність більша, ніж у холодний

Найвищий К_зв спостерігається на північному заході нашої країни — до 1,7. Це означає, що за один і той самий період часу тут випадає опадів в 1,7 разу більше, ніж може випаровуватися. Унаслідок цього тут утворюються болота, повноводні річки, озера. Інша картина спостерігається на півдні й південному сході України. Тут вологи випадає майже вдвічі менше, ніж може випаруватися, тому спостерігається її дефіцит. Отже, сільське господарство за цих умов потребує штучного зрошення, і ситуація ще більше загострюється із глобальним потеплінням. На території України коефіцієнт зволоження зменшується від 1,2—0,8 на півночі до 0,4—0,6 на півдні.

Співвідношення опадів і випаровуваності, яке відображає коефіцієнт зволоження, впливає на природні екосистеми більше, ніж абсолютна кількість опадів сама по собі Наприклад, середня кількість опадів у тропічних пустелях майже така, як у північній тайзі, а на Волині опадів менше, ніж у багатьох посушливих районах Індії

К_зв обчислюють за формулою:

Задача 1. Визначте К_зв у місті Дніпро, якщо опадів за рік там випадає 504 мм, а випаровуваність становить 800 мм. Розв’язання

Існують поняття календарної, астрономічної, кліматичної та навіть астрологічної весни. Що ви знаєте про них?

4 РІЧНИЙ І СЕЗОННИЙ ХІД КЛІМАТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ. В Україні зміна пір року чітко виражена. Зупинимося на астрономічних порах року та їх періодах (для Північної півкулі). Весна для сучасних астрономів починається зовсім не 1 березня. Астрономічна весна — це період від весняного рівнодення — 20 березня до літнього сонцестояння — 21 (20 в окремі роки) червня. Її тривалість становить майже 92 доби. Астрономічне літо — це період від літнього сонцестояння — 21 (20) червня до осіннього рівнодення — 22 (23 в окремі роки) вересня. Його тривалість становить майже 93 доби Астрономічна осінь триває від осіннього рівнодення — 22 (23) вересня до зимового сонцестояння — 21 (22 в окремі роки) грудня протягом понад 89 діб Астрономічна зима триває 89 діб і 30 хвилин: від зимового сонцестояння — 21 (22) грудня до весняного рівнодення — 20 березня

Однак нас цікавлять терміни настання метеорологічних пір року. Метеорологи вважають, що весна починається тоді, коли середньодобова температура перевищує 0 °С, наприклад, у Києві 2020 р. метеорологічна весна почалася майже на місяць раніше за астрономічну — 10 лютого. Погода в Україні навесні нестійка, нерідко трапляються пізні заморозки, які бувають навіть наприкінці травня. Їх приносить холодне повітря з Арктики, яке без перешкод проникає аж до крайнього півдня країни

Коли середньодобова температура повітря перевищує +15 °С, настає літо. У Києві

2020 р. літо почалося 5 червня (за синоптичними спостереженнями це запізнення на три тижні). Отже, кліматична весна в Києві 2020 р. тривала 116 днів — значно більше, ніж весна астрономічна

Таким чином, на тривалість пір року впливають температурні показники. На більшій частині території країни літо лагідне й тепле, а на півдні й південному сході — дуже спекотне й сухе. На півдні степової зони літо триває 120—130 днів. У цей час середні температури з північного заходу на південь, південний схід змінюються від +18...+19 °С (максимальна +36 °С, Луцьк) до +22...+24 °С (максимальна +42 °С, Луганськ). Улітку опадів найбільше. Бувають зливи, грози, інколи випадає град. Характерно, що лише в липні в Україні ніколи не буває заморозків. Однак цей місяць вирізняється потужними зливами, грозами, градом. Трапляються й руйнівні смерчі

Восени, яка у вересні є сонячною й теплою (так зване «бабине літо», коли температура повітря прогрівається знову до +23...+25 °С), уже можливі заморозки. Поступово збільшується кількість опадів, з’являються тумани, знижується середньодобова температура Коли вона наприкінці листопада стає нижчою за 0 °С — починається зима. Зима в Україні є доволі затяжною. На північному сході вона триває до 130, на південному заході — до 75 днів. Узимку погода нестійка, морозні дні чергуються з тривалими відлигами, яких буває до десяти. В окремі зими сніг випадає декілька разів, а потім повністю тане. У середньому висота снігового покриву коливається від 5 см на півдні до 30 см на півночі. У Карпатах в особливо сніжні зими кількаметровий сніговий покрив сходить із гір лавинами. У січні в напрямку з північного сходу на південь і південний захід середні температури зростають від -5.-8 до +3...+4 °С.

Континентальність клімату зростає з північного заходу на південний схід країни, що проявляється у збільшенні річних амплітуд температур і зменшенні кількості опадів Тому на території нашої держави виділяють різні кліматичні області

Крім того, через глобальне потепління та спричинені ним наслідки клімат України не є сталим і зазнає значних змін.

1. За даними мал. 5 порівняйте річну кількість опадів і середньорічну температуру

повітря Києва, Кропивницького та Ялти. Визначте пори року, коли в цих містах випадає найбільша й найменша кількість опадів, поясніть різницю та її причини.

2. Порівняйте за даними географічного порталу:

http://geo.lmz-bw.de/klima-welt/

дані кліматичних діаграм міст України та інших міст Європи. Поясніть, чим відрізняється помірний, помірно континентальний клімат України та помірний морський клімат (місто Брест, Франція; місто Порто, Португалія).

Максимальний діаметр ожеледі (207 мм) спостерігався в листопаді 2000 р. на метеостанції Затишшя (Одеська область), а найбільша висота снігового покриву (352 см) була зафіксована на гірській метеостанції Пожежевська (Івано-Франківська область) 25 березня 2006 р.

ВИСНОВКИ

Вісь Воєйкова впливає на перерозподіл тепла й вологи північно-західної та південно-східної частин України тим, що затримує західне перенесення.

Смуги зіткнення двох різних за властивостями повітряних мас називаються атмосферними фронтами. Холодні атмосферні фронти влітку приносять зливи, грози, нерідко з градом, а взимку — інтенсивні снігопади, теплі атмосферні фронти — зниження атмосферного тиску, дощі й туман.

На погоду України впливають замкнуті області низького й високого тиску — циклони та антициклони.

Найвищий коефіцієнт зволоження зафіксовано на північному заході України — Поліссі, на півдні й південному сході України спостерігається дефіцит вологи.

Середні річні температури в Україні, як і кількість опадів на рівнинній території змінюються з північного заходу на південь і південний схід.

Найбільша кількість опадів спостерігається в Карпатах (1600— 2000 мм) і Кримських горах (до 1200 мм).

Середні показники вологості повітря впродовж року становлять 65—70 %.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Доведіть, що зміни кліматичних показників важливі для сільського господарства та комфортного життя людини.

2. Обґрунтуйте за даними карти клімату України в атласі, що кількість опадів у межах України зменшується в напрямку з північного заходу на південний схід.

3. Спрогнозуйте подальший вплив глобального потепління на зміни клімату в Україні.

4. Обчисліть кількість водяної пари, яка міститься в повітрі, якщо за температури +20 °С його відносна вологість становить 65 %. Якою буде температура повітря за відносної вологості 60 % та фактичного вмісту в ньому водяної пари 5 г/м³?

Практична робота 8. Визначення особливостей клімату різних регіонів України за кліматичними діаграмами

Мета: продовжити розвиток умінь та навичок: пояснювати зміст понять «клімат», «циклон», «антициклон», «атмосферний фронт»; характеризувати особливості

клімату в межах території України; визначати причини відмінностей кліматичних показників різних її регіонів за кліматичними діаграмами

Обладнання: кліматичні карти України шкільних навчальних географічних атласів, кліматичні діаграми, електронний ресурс klimadiagramme. de.

Пам'ятка «Як працювати з кліматичною діаграмою»

1. Розгляньте кліматичну діаграму.

2. З’ясуйте особливості річного ходу тем

ператури.

3. Визначте середні температури найтеплі-

шого та найхолоднішого місяців.

4. Обчисліть річну амплітуду температур.

5. Установіть річну кількість і режим опадів.

6. Оцініть розподіл опадів за місяцями

впродовж року.

7. Визначте найвологіший і найсухіший місяці року

8. Установіть тип клімату, який охарактеризовано на кліматичній діаграмі (кліматичний пояс, область), і територію, для якої він характерний.

Завдання

1. Розгляньте кліматичні діаграми міст

Ужгород та Керч, зробіть висновки, чи змінюється (і як саме) клімат у межах території України

2. Доберіть інформацію про максимальні

та мінімальні температури повітря в межах територій, клімат яких зобра

жено на кліматичних діаграмах, за допомогою географічного атласу

Температури: абсолютний максимум; абсолютний мінімум; середня температура липня; середня температура січня.

3. Зробіть висновки щодо загальних особливостей клімату Ужгорода та Керчі. Оцініть практичне значення кліматичних ресурсів для господарської діяльності людини в регіонах, де розташовані ці міста

 

 

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Масляк, Даценко, Капіруліна (2021, поглиблений рівень)