ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

• які зміни відбулися в економіці й суспільстві Англії в XVI ст.;
• про перебіг Реформації в країні та процес посилення королівської влади;
• як виник рух пуритан;
• про правління королеви Елізабет й особливості англо-шотланд-ських відносин;
• як Англія підкорила Ірландію та боролася з Іспанією за панування на морі.

 

Пригадайте

1. Якими були особливості розвитку Англії наприкінці XV ст.?

2. Що таке Реформація? Як поширювалися її ідеї в Європі?

3. Які держави захопили найбільшу кількість колоній завдяки Великим географічним відкриттям?

 

1. Зміни в економіці та суспільстві.

 

У XVI ст. Англія являла собою невелику за територією країну. Її володіння в Ірландії були незначними, Шотландія також не входила до її складу. Населення Англії на початку XVI ст. становило близько 3 млн осіб, а наприкінці століття збільшилося до 4 млн (без урахування Шотландії). Тогочасна Англія залишалася переважно аграрною країною: у містах проживало 10—20 % населення. Земля належала лендлордам (землевласникам) і королю. Більшість селян не мала власної землі, а за користування нею сплачувала грошову ренту.

Справжнім потрясінням для Англії стала «революція цін», унаслідок якої великі землевласники збільшили грошову ренту селян у три, п’ять, а іноді й сім разів. Селяни втрачали свої господарства, а з ними і єдиний засіб до існування, перетворюючись на жебраків.

Головною галуззю промисловості стало виробництво сукна. У 60-ті рр. XVI ст. сукно становило 80 % усього англійського експорту. Саме зі зростанням попиту на сукно пов’язано поширення мануфактурного виробництва в країні.

Унаслідок Великих географічних відкриттів Англія опинилася на перехресті торговельних шляхів між Європою та Америкою. Це стало поштовхом до зростання зовнішньої торгівлі. Поодинці купцям було ризиковано вирушати в мандрівки до далеких берегів. Тому вони об’єднувалися в компанії. Перша така компанія виникла в 70-х рр. XV ст. У XVI ст. англійські купці почали засновувати нові капіталістичні акціонерні компанії. Купці об’єднували свої капітали та ставали акціонерами компанії, отримуючи прибутки відповідно до свого внеску.

У XVI ст. швидко зростало економічне значення Лондона, який перетворився на один із великих портів світу, центр торгівлі та фінансових операцій. Почалося формування лондонського Сіті — центральної частини міста, де зосереджувалися банківські контори та великі торговельні підприємства.

Особливістю розвитку сільського господарства Англії XVI ст. став початок аграрної революції. Для розвитку вівчарства лендлорди перетворювали свої землі на пасовища. Збільшуючи площі пасовищ, вони привласнювали громадські землі, якими користувалися селянські громади, та огороджували їх. Цей процес отримав назву огороджування.

Унаслідок проведення огороджувань в Англії з’явилися нові суспільні верстви — нові дворяни та сільські наймити. Нові дворяни отримували прибутки від розведення овець і продажу вовни. Поява нових суспільних верств стала свідченням формування в сільському господарстві Англії капіталістичних відносин. Гроші перетворювалися на капітал, який його власники вкладали в розвиток господарства з метою отримання прибутку.

Про що свідчили зміни, які відбувалися в економіці й суспільстві Англії в XVI ст.? Поясніть свою думку.

Венеціанський посол, що відвідав Англію в другій половині XVI ст., повідомляв: «Виробництвом сукна займаються тут у всьому королівстві: у невеликих містах і в маленьких селах» .

Акціонерна компанія — колективне товариство, що об'єднує індивідуальні капітали пайовиків-акціонерів Аграрна революція — зміни в сільському господарстві, основним результатом яких є встановлення капіталістичних ринкових відносин огороджування — примусове позбавлення селянства землі, яку землевласники потім огороджували

Уявіть себе екскурсоводом зали англійського портрета XVI ст. Проведіть екскурсію, познайомивши відвідувачів із персоналіями на картинах (с . 91—98).

 

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

Політичний діяч Англії XVI ст. томас мор про огороджування

Ваші вівці, зазвичай такі сумирні, задоволені крихтами, тепер, кажуть, стали такими ненажерливими й невгамовними, що поїдають навіть людей. Саме в усіх тих частинах королівства, де видобувається більш тонка й тому більш коштовна вовна, знатні люди... не задовольняються тими щорічними прибутками та відсотками, які зазвичай отримували від маєтків їхні предки. Так-от, у своїх маєтках вони не залишають нічого для ріллі, відводять усе під пасовиська, зносять будинки, руйнують міста.

Отже, відтоді, як лише один ненажера, справжня кара Господня, знищує межі між полями, оточує суцільним парканом кілька тисяч акрів, він викидає геть селян, позбавляє їх, обплутаних обманом або пригнічених насиллям, навіть їхнього власного майна чи, замучивши кривдами, змушує продавати його. У будь-якому разі відбувається переселення нещасних: чоловіків, жінок, сиріт, удів, батьків із малими дітьми.

робота в парах. Обговоріть і визначте, яким було ставлення Т. Мора до огороджувань?

Влада намагалася зупинити процес огороджувань. Король генрі VIII (1509 —1547 рр.) статутом 1516 р. заборонив перетворювати орні землі на пасовища, а статутом 1533 р. дозволив одному власнику мати не більше 2 тис. овець. Статутом 1597 р. королеви Елізабет зруйновані селянські садиби мали відновити. Проте все було марним.

Мануфактурні підприємства та господарства нових дворян не могли забезпечити роботою величезну кількість позбавлених землі селян. Міста заполонили жебраки. На початку XVII ст. лише в Лондоні їх налічувалося 50 тис. осіб. Генрі VIII почав видавати закони, спрямовані проти жебрацтва. Збирати милостиню дозволялося тільки немічним і старим; тих, хто міг працювати, били батогом і зобов’язували повертатися додому. Якщо затримували вдруге — знову били та відрізали половину вуха. Кого затримували втретє — страчували як злочинця. За роки правління Генрі VIII стратили 72 тис. волоцюг і жебраків. В історію ці закони увійшли під назвою «Криваве законодавство».

Король Едвард VI (1547—1553 рр.) посилив ці закони. Людину, яка не працювала, віддавали в рабство тому, хто на неї доніс. Якщо раб тікав, то за першу втечу йому випалювали на лобі або щоці тавро й віддавали в довічне рабство. За другу втечу ставили друге тавро, за третю — страчували як злочинця.

Назвіть події, пов'язані зі здійсненням в Англії Реформації.

 

2. Королівська реформація. Зміцнення королівської влади.

 

У XVI ст. Англією правила королівська династія Тюдорів. Саме за правління другого короля із цієї династії — Генрі VIII — в Англії розпочалася Реформація.

В Англії вона здійснювалася «згори» — за активного втручання самого короля, і тому її називали королівською.

Спочатку, коли в Європі розгорнулася Реформація, Генрі VIII виступив проти неї. Проте через особисту зацікавленість у звільненні від влади та опіки Папи король змінив свої погляди. Приводом для проведення Реформації стала відмова Папи Климента VII дати дозвіл Генрі VIII на розірвання шлюбу з його першою дружиною — іспанською принцесою Катариною Арагонською. Тоді Генрі VIII змусив з’їзд англійського духовенства ухвалити рішення, за яким король очолив церкву в Англії. Після цього він без перешкод розлучився та уклав шлюб із придворною красунею Анною Болейн.

Подружнє життя Генрі VIII та Анни Болейн не склалося. Спадкоємця престолу шлюб не приніс — королева народила доньку, а син помер . Через деякий час розчарований король безпідставно звинуватив Анну Болейн у невірності, що прирівнювалося до державної зради, і наказав стратити її. Усього король був одружений шість разів

Коли Климент VII пригрозив королю за такі дії відлученням від церкви, парламент у 1534 р. прийняв Акт про супрематію (верховенство), яким оголосив про виведення англійської церкви з-під зверхності Риму й перехід її під опіку Генрі VIII. Усі католицькі догмати при цьому зберігалися.

За рішенням парламенту в Англії закривалися всі монастирі, а їхнє майно переходило до короля. За часів Генрі VIII в Англії було закрито 376 монастирів, а їхні землі й майно перейшли у власність короля. Землі купували або брали в оренду нові дворяни та буржуазія для створення на них своїх господарств. Завдяки цьому реформа церкви сприяла розвитку ринкових відносин в Англії. Одночасно із цим десятки тисяч англійських ченців опинилися без притулку й каралися «кривавими» законами проти жебраків. Від усіх англійців вимагали беззаперечності визнання англіканської церкви. За відмову від цього карали, як за державну зраду.

Наступний король Едвард VI продовжував реформування церкви. Усі відправи здійснювалися англійською мовою, було спрощено церковні обряди. Прихильниками католицизму залишалися старі дворяни й велика кількість селянства, яке пов’язувало нову церкву з огороджуванням.

Англіканська церква —

державна церква в Англії, утворена в країні в XVI ст. внаслідок Реформації. З усіх протестантських церков найближча до католицької

 

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

З акта про супрематію (1534 р.)

...Для сприяння християнській релігії в королівстві Англія, для придушення та знищення всіх зловживань, існуючих у ньому досі, нехай буде встановлено владою цього парламенту, що король, наш верховний володар, його нащадки й наступники, королі цього королівства, мають прийматися, визнаватися й поважатися єдиним у світі верховним главою церкви Англії. і має володіти імператорською короною цього королівства, і прибутками, що належать посаді вищого глави церкви . Нашому верховному володареві, його нащадкам і наступникам, королям цього королівства, має належати повне право і влада періодично інспектувати, здійснювати візити,

підтримувати порядок, придушувати, виправляти, реформувати, стримувати. усі ті помилкові думки, єресі, зловживання, вчинки й порушення порядку, що їх будь-яка духовна влада. має реформувати для добра всемогутнього Бога, для успіхів християнської релігії, для збереження миру, єдності, для спокою в королівстві. Використання будь-яких звичаїв іншої країни, іноземного закону, іноземної влади суперечить сказаному вище .

робота в парах. Обговоріть і визначте, яких прав набув за Актом про супрематію король як глава церкви

 

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

З інструкції лорда — зберігача печатки Томаса Кромвеля до англійського духовенства (1536 р.)

...Необхідно, щоб священники, вікарії та інші, усіма силами, наскільки вистачить їхніх знань і вченості, проповідували, свідчили та відкривали чисто й відверто. протягом перших трьох місяців — кожної неділі, а далі — не менше двох разів на три місяці — у своїх проповідях і бесідах, що римський єпископ узурпував свою владу та юриспруденцію, не маючи на це жодних підстав та опори в Законі Божому, був справедливо відкинутий та усунутий, що тому йому ніяк не потрібно висловлювати покору, і що король у своїх володіннях є під Богом вищої владою й монархом, якому його піддані, за Божими заповідями,

зобов'язані найчеснішим підкоренням більше, ніж будь-якій іншій владі й правителям на Землі .

Із метою знищення лицемірства й забобонів. священники не повинні вихваляти образи, мощі або дива, що слугують забобонам і розкоші, а також спонукати народ до мандрівок на честь будь-якого святого. Маючи на увазі, що будь-яке благо, здоров'я й милість необхідно просити безпосередньо в Бога. робота в парах. Обговоріть і визначте, яку інформацію про те, як влада сприяла становленню англіканської церкви, можна отримати з документа

За правління королеви мері тюдор (1553—1558 рр.), дочки Генрі VIII та Катарини Арагонської, яка дотримувалася католицизму, в Англії відбулася спроба повернутися до старої, католицької віри. Королева відновила католицьку церкву, почала страчувати протестантів, за що отримала прізвисько «Кривава Мері». Однак англіканська церква вже досить глибоко вкорінилася в суспільстві. Повертати землі й майно монастирям ніхто не хотів.

Після смерті Мері Тюдор корона перейшла до Елізабет I (1558—1603 рр.), дочки Генрі VIII та Анни Болейн. Вона відновила англіканську церкву, оскільки Рим не визнавав її прав на престол. Було видано суворі закони проти католиків. Перехід з англіканської церкви в католицьку вважався державною зрадою. Діяльність ордену єзуїтів заборонили. У 1571 р. був прийнятий англійський «Символ віри» («39 статей»), у якому проголошувалися основні принципи англіканської церкви.

Як і в лютеранстві, декларувався принцип спасіння людини вірою, але в Англії зберігалися два таїнства: хрещення та причастя. Богослужіння мало здійснюватися лише англійською мовою за особливим служебником, затвердженим урядом. В іншому нова церква нагадувала католицьку: зберігалися шанування ікон, розкішне вбрання духовенства, виконання органної музики, урочисті процесії. Порівняно з лютеранством і кальвінізмом англіканська церква мала більш поміркований характер.

Період правління Тюдорів в історії Англії пов’язаний зі становленням абсолютизму. Король генрі VII (1484— 1509 рр.) позбавив баронів можливості воювати з ним, заборонивши мати артилерію та озброєні загони. Для розгляду злочинів знаті проти держави утворили суд Зоряної палати, суд палати лордів і канцелярський суд.

За правління Генрі VIII головним органом управління країною з практично необмеженими повноваженнями стала підпорядкована королю Таємна рада. Однак, на відміну від Франції та Іспанії, де діяльність станово-представницьких органів фактично припинилася, в Англії важливе значення зберігав парламент. Крім цього, до особливостей англійської абсолютної монархії належали наявність у графствах місцевого самоврядування та відсутність постійної армії.

За що боролися пуритани?

 

 

3. ВИНИКНЕННЯ РУХУ ПУРИТАН.

 

Серед частини невдово-леної обмеженістю Реформації буржуазії поширилися ідеї кальвінізму. Ці люди виступали за «очищення» англіканської церкви від залишків католицизму. Називали їх пуританами (від латин. purus — чистий). Поступово вони порвали з англіканською церквою, вийшли з неї та почали створювати власні церковні громади на чолі з обраними старшинами (пресвітерами).

Пуритани — англійські протестанти, які не визнавали англіканську церкву; послідовники кальвінізму в Англії в XVI—XVII ст.

Пуритани сподівалися на підтримку Елізабет I, але помилилися. Королеві не сподобалися вимоги пуритан

відокремити церкву від держави й підкорити королівську владу церкві, і вона почала їх переслідувати та карати. Історія засвідчила, що королева виявилася далекозорою. У середині XVII ст. відбулася Англійська революція, яку багато істориків називають «пуританською». У ті буремні роки саме пуритани разом з англійським парламентом виступили проти короля Карла I Стюарта й засудили його до страти.

Чи можна вважати Елізабет I однією з видатних правительок в історії Англії? чому?

 

4. ПРАВЛІННЯ ЕЛІЗАБЕТ I. АНГЛО-ШОТЛАНДСЬКі ВіДНОСИНИ. ПІДКОРЕННЯ ІРЛАНДІЇ.

 

Остання королева з династії Тюдорів зуміла залишити помітний слід в історії Англії. Вона вміло маневрувала між давньою аристократією та новими дворянами, посилювала королівську владу, одночасно зберігаючи парламент і місцеве самоврядування.

Королева дотримувалася політики протекціонізму, сприяючи розвитку національного виробництва, торгівлі та торговельного флоту, надаючи привілеї торговельним компаніям, особливо Ост-Індській. Свідченням успішного розвитку торгівлі стало відкриття Лондонської біржі.

Значними були успіхи королеви і в зовнішній політиці. Вона активізувала боротьбу за включення до складу англійських володінь сусідніх Шотландії та Ірландії.

Економічно слабка, роздерта внутрішньою боротьбою Шотландія в XVI ст. перетворилася на об’єкт загарбницьких прагнень Англії. Війна проти Англії в першій половині XVI ст. тривала впродовж кількох десятиліть. У 1542 р. шотландський король, який зазнав поразки в цій війні, помер. Корона перейшла до його новонародженої доньки мері стюарт(1542 —1567 рр.). Мері відправили на виховання до Франції, де вона стала ревною католичкою. Шотландією

в той час керувала мати королеви — Марі Гіз, представниця могутнього французького роду Гізів.

У середині XVI ст. в Шотландії поширилися кальвіністські ідеї. Лідером шотландської Реформації став Джон Нокс. Свої проповіді він завжди закінчував словами: «Боже! Звільни нас від влади блудниці!», маючи на увазі Мері Стюарт.

 

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

Англійський мислитель другої половини XVI — першої чверті XVII ст. про правління королеви елізабет I

...Елізабет I і за вдачею, і за долею своєю була дивовижною особистістю...

Правління жінок у всі часи було рідкістю, ще рідше таке правління бувало успішним; поєднання благополуччя й тривалості є найрідкіс-нішим. Ця королева, однак, правила повні 44 роки.

Істина в тому, що справжню шану цій жінці склав час, якого хоча й досить багато сплинуло відтоді, але не було створено в цій половині роду людського нікого, схожого на неї в управлінні державними справами.

Робота в парах. Обговоріть і визначте: 1. У чому автор джерела вбачав заслуги та унікальність королеви Елізабет I? 2. Чи погоджуєтеся ви з його оцінкою? Чому?

мері стюарт, за свідченням сучасників, вирізнялася чарівною красою та легковажністю, а справами державного управління не переймалася, елізабет, навпаки, була непривабливою, жорстокою та хитрою, але компенсувала це природним розумом, доброю освітою та неабиякою здатністю до управління державою Мері була ревною католичкою, Елізабет — переконаною протестанткою .

Дитинство Мері було безхмарним. Корону Шотландії вона отримала з народженням, у шестирічному віці стала нареченою спадкоємця французького престолу, до 1561 р . виховувалася у Франції; 16-річна Мері Стюарт стала королевою Франції, а через рік — удовою Елізабет із дитячих років пізнала, що таке бути донькою людини, звинуваченої в державній зраді Після страти матері — Анни Болейн — Елізабет опинилася за жахливими мурами в'язниці Тауер .

Мері Стюарт була переконана, що будь-яка країна належить монарху, її не турбувало, яку саме країну очолити . Елізабет вважала, що вона сама належить Англії та її народу, що, керуючи державою, виконує волю Бога. Вона не вагалася у прийнятті рішень тоді, коли це, на її думку, мало принести користь Англії

Боротьбу кальвіністів проти католицької церкви підтримувала зброєю та грошима Елізабет I. Іспанія та Папа Римський плекали надію зробити Мері Стюарт англійською королевою замість Елізабет I і покінчити з протестантами в Англії. Після смерті свого чоловіка, короля Франції Фран-циска II, Мері Стюарт повернулася до Шотландії. Боротьба кальвіністів проти католиків спалахнула з новою силою.

Мері Стюарт підтримувала католицьку церкву, установила зв’язки з англійськими дворянами-католиками, які готували змову проти Елізабет I. Натомість остання організувала виступ кальвіністів проти неї. У 1567 р. кальвіністи, очолювані графом Мюрреєм, підняли повстання. Мері Стю-арт змушена була тікати й попросити притулку в Елізабет. Підступна королева надала притулок «своїй любій сестрі», ув’язнивши її в замку на довгі 20 років.

У Шотландії за підтримки англійської королеви до влади прийшли проанглійські сили. Королем Шотландії став син Мері Стюарт джеймс VI (1567—1625 рр.).

У 1585 р. англійський парламент прийняв закон, за яким кожен, хто брав участь у змовах проти королеви, мав бути страчений. За цим законом королівський трибунал засудив Мері Стюарт до страти за діяльність, небезпечну для Англії та королеви. У 1587 р. вирок виконали. Джеймс VI погрожував Англії війною за страту матері, але Елізабет знайшла спосіб для його приборкання. Оскільки королева не мала дітей, вона визнала Джеймса VI спадкоємцем англійського престолу. Після смерті Елізабет I він став королем

Англії під ім’ям Джеймс I (1603—1625 рр.), започаткувавши правління в країні династії Стюартів.

Процес підкорення Ірландії пришвидшився за Генрі VIII, який у 1541 р. оголосив себе її королем. Конфіскація земель у місцевої знаті стала головним засобом цього. Землі роздавали англійським колоністам за умови заселення їх англійцями.

У другій половині XVI ст. через політику англійців на півдні острова спалахнуло кілька повстань проти англійського панування. Повстанці вимагали повернути конфісковані землі, припинити утиски католиків-ірландців. У 1594 р. 16-тисячна армія повстанців повела успішну боротьбу проти англійців. Після декількох поразок англійці в 1603 р. розпочали проти ірландців війну на знищення. Вони спалювали села, убивали всіх жителів, знищували врожай на полях, залишаючи після себе спустошену землю.

Повстання завершилося поразкою, й Ірландія потрапила під контроль Англії.

Назвіть основні події боротьби Англії проти Іспанії за панування на морі.

 

5. БОРОТЬБА ПРОТИ ІСПАНІЇ ЗА ПАНУВАННЯ НА МОРІ.

 

У XVI ст. Англія розпочала спроби проникнення в Америку. Проте на її шляху була Іспанія, яка після об’єднання з Португалією мала там величезні колонії. Боротьба Англії проти Іспанії із середини XVI ст. набула форми контрабандної торгівлі з колоніями Іспанії та нападів піратів на її порти й кораблі, що перевозили золото до Європи.

У 1562 р. англійські пірати почали завозити до іспанських колоній в Америці темношкірих рабів з Африки. Фаворит королеви Елізабет I пірат і мандрівник Волтер Релі в 1584 р. відкрив і дослідив територію в Північній Америці та назвав її на честь незаміжньої королеви Вірджинією (від англ. virgin — діва). Серед англійських піратів того часу найвідомішим став «пірат її Королівської Величності», як він себе називав, мореплавець Френсіс Дрейк.

документи розповідають

Зі свідчень сучасника-англійця про загибель «Непереможної армади» у 1588 р.

(із хроніки Вільяма Кедмена «Літопис правління королеви Елізабет»)

.„В останній день місяця рано-вранці подув сильний північно-західний вітер, й іспанський флот, який намагався повернутися до вузької протоки, був знесений у напрямку до Зеландії. Англійці не переслідували його, тому що (як вважають іспанці) бачили, що вони майже приречені на загибель, оскільки за такого вітру вони не могли не наштовхнутися на піски й мілини поблизу Зеландії. Проте оскільки швидко вітер повернув на південний захід, то вони попливли за ним й, оминувши мілини, увечері почали радитися, що робити далі: за загальною

згодою було вирішено повернутися до Іспанії через Північний океан, оскільки вони багато чого потребували, особливо важкої артилерії, їхні кораблі були пошкоджені й не було надії, що герцог Пармський виставить свій флот. Тому, увійшовши в глибокі води, вони взяли курс на північ, часом вступаючи в бій з англійським флотом, який переслідував їх

Робота в парах. Обговоріть і визначте, як і чому відступив іспанський флот після Гравелинської битви

Король Іспанії Філіпп II болісно сприймав зухвалість англійської королеви. Останньою краплею, що переповнила чашу його терпіння, стала страта Мері Стюарт.

Для вторгнення в Англію Філіпп II вирішив зібрати величезний флот. Проте в 1587 р. Ф. Дрейк за наказом королеви здійснив рейд до порту Кадіс — бази іспанського флоту — і знищив більшість іспанських кораблів. Іспанцям довелося знову збирати сили. У 1588 р. «Непереможна армада» (так назвав свій флот Філіпп II) вирушила до берегів Англії. Командувати англійським флотом королева доручила Ф. Дрейку. Англійські кораблі атакували «Непереможну армаду» в протоці Ла-Манш. Битва, яку назвали Гравелинською, тривала два тижні. Важкі іспанські кораблі було розбито легкими англійськими. Залишки іспанського флоту обійшли Англію з півночі й повернулися додому.

Для Англії ця перемога започаткувала процес перетворення на країну — «володарку морів», а для Іспанії засвідчила втрату нею морської переваги.

У битві з іспанською «Непереможною армадою» флот Англії не втратив жодного корабля .

У своєму донесенні королеві Ф. Дрейк писав: «Ми виривали з хвоста іспанського птаха одне перо за одним, а жалюгідні їхні залишки розсіяли по всьому морю» На відзнаку перемоги Елізабет I наказала викарбувати медаль із написом: «Бог подув, і їх було розвіяно»

Чи погоджуєтесь ви з тим, що... чому?

• У XVI ст. економіку й суспільство Англії охопили зміни, які руйнували чимало традиційних зв'язків і відносин

• У добу правління Тюдорів в Англії відбулася королівська Реформація та сформувався абсолютизм.

• Остання королева з династії Тюдорів — Елізабет I — сприяла перетворенню Англії на впливову європейську державу

 

Працюємо з хронологією

1534 р. — прийняття парламентом Англії «Акта про супрематію» .

1588 р. — Гравелинська битва.

 

Запитання і завдання

1. Перевірте набуті знання за допомогою навчальної гри «Закінчіть речення».

Правила гри. Учитель/учителька пропонує учням та ученицям завершити речення з характеристиками подій, притаманних певному історичному явищу.

Зразок речень. 1) Головною галуззю англійської промисловості в XVI ст. стало... 2) Колективне товариство, що об'єднує індивідуальні капітали пайовиків-акціо-нерів, — це. 3) Королівська Реформація в Англії була започаткована за правління. 4) Англійський «Символ віри» («39 статей») було прийнято за правління. 5) Англійських протестантів — послідовників кальвінізму, які не визнавали англіканську церкву, називали. 6) Морську битву 1588 р., у якій загинула іспанська «Непереможна армада», називають.

2. Які зміни в економіці й суспільстві Англії в XVI ст. ви вважаєте найважливішими? Чому?

3. Назвіть основні події з історії Англії, пов'язані з розгортанням королівської Реформації.

4. Порівняйте французький та англійський абсолютизм.

5. Чому, на вашу думку, англійці називають другу половину XVI ст. «епохою Елізабет»? Які події цього періоду ви вважаєте найважливішими? Поясніть свою

думку.

6. Яку роль для розвитку Англії відіграла її боротьба проти Іспанії за панування на морі?

7. Покажіть на карті події, пов'язані з розвитком Англії в цей період.

8. Робота в парах. Про-довжте роботу над укладанням синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу» (с. 6).

9. Складіть таблицю «Діяльність королеви Елізабет I».

10. робота в парах. Уявіть, що патріотично налаштовані англієць та іспанець у XVI ст. сперечаються про своїх правителів Елізабет I та Філіппа II. Розіграйте їхній діалог і покажіть, що сказав би кожен із них

 

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 8 клас Гісем, Мартинюк (2021, поглиблений рівень)