uabooks.top » Біологія » Надходження газів до організму тварин
Інформація про новину
  • Переглядів: 416
  • Дата: 17-09-2018, 17:25
17-09-2018, 17:25

Надходження газів до організму тварин

Категорія: Біологія




Поміркуйте

Шкіра у ропух більш зроговіла, ніж у жаб, а їхні легені мають більш складну будову порівняно із жабами. З чим це може бути пов'язано?

Органи дихання тварин

Надходження газів до організму тварин забезпечує дихальна система, функцією якої є постачання до організму кисню і виведення з нього газоподібних продуктів обміну, насамперед вуглекислого газу.

Дифузія газів через поверхню тіла відбувається у дрібних тварин — водних (ракоподібних, червів) або наземних, які мешкають у вологих умовах (червів, амфібій). У наземних видів покриви зволожені, із великою кількістю залоз, пронизані густою мережею кровоносних капілярів.

Еволюція дихальної системи у безхребетних тварин

Нижчі безхребетні

У нижчих безхребетних (кишковопорожнинні, плоскі та круглі черви, більшість кільчастих червів) органи дихання відсутні, газообмін здійснюється дифузно всією поверхнею тіла

Морські

кільчасті

черви

Уперше дихальна система з’являється в морських кільчастих червів; на їхніх параподіях є спеціалізовані органи дихання — зябра (епітеліальні вирости з капілярами). При цьому значний газообмін відбувається і через поверхню тіла

Молюски

У більшості молюсків органами дихання є зябра. Наземні молюски втратили зябра і здобули легені — видозмінену мантійну порожнину, стінки якої пронизані кровоносними судинами

Членисто

ногі

У членистоногих будова органів дихання залежить від умов проживання.

Органами дихання ракоподібних є зябра, які розташовані на ніжках і ногощелепах, де вони постійно омиваються водою.

Дихальна система павукоподібних представлена або легенями, або трахеями, які відкриваються назовні отворами (стигмами) на бічних частинах члеників.

У комах дихання здійснюється за допомогою трахей

Еволюція легень у хребетних

Амфібії

Легені з’являються в амфібій як у перших хребетних, що вийшли на суходіл. Вони формуються у вигляді парних виростів черевної частини глотки. Повітря в легені потрапляє з ротової порожнини за рахунок ковтальних рухів. Легені крупнокомірчасті, мають невелику дихальну поверхню. Тому газообмін ще значною мірою (60-70 %) здійснюється через шкіряні покриви, які пронизані кровоносними капілярами і забезпечені слизовими залозами

Рептилії

У рептилій у зв’язку з остаточним виходом на суходіл дихальна система ускладнюється. Шкірне дихання зникає. Дихальна поверхня дрібнокомірчастих легеневих мішків збільшується. Формуються повітроносні шляхи: трахея і бронхи. Дихання здійснюється за рахунок скорочення міжреберних м’язів, які зумовлюють рух грудної клітини

Зябра — органи дихання водних або на-півводних тварин (рак оподібних, молюсків, риб, амфібій). У безхребетних зябра є виростами поверхні тіла, у хребетних розвиваються з отворів у стінці глотки. Зябра мають розгалужену поверхню і рясно пронизані кровоносними капілярами. Кожна тварина, яка має зябра, має те або інше пристосування, що забезпечує омивання їх водою.

Трахеї — органи дихання дрібних наземних безхребетних (комах, павукопобідних). Трахеї є системою дихальних трубочок, що пронизують усе тіло і відкриваються на поверхні тіла дихальцями. Повітря втягується

в трахеї під час розширення тіла і видавлюється під час його стиснення.

Легені — органи дихання наземних тварин (деяких черевоногих молюсків, амфібій, рептилій, птахів, ссавців). Еволюційно виникли як вирости травного тракту. Часто мають коміркову будову і повітроносні шляхи. Густо обплетені кровоносними судинами. Повітря в легені активно нагнітається роботою м’язів.

Птахи

У птахів легені мають численні перегородки з мережею кровоносних капілярів. Від трахеї йде бронхіальне дерево, яке закінчується бронхіолами. Частина бронхів виходить за межі легенів і утворює повітряні мішки. Під час польоту кров насичується киснем і під час вдиху, і під час видиху (подвійне дихання). У стані спокою птах дихає шляхом розширення і стискання грудної клітки (мал. 31.1)

Ссавці

Ссавці мають легені альвеолярної будови, завдяки чому їхня поверхня в 50-100 разів більша за поверхню тіла. Трахея розділяється на бронхи, які деревоподібно розгалужені й закінчуються тонкостінними бронхіолами з ґронами альвеол, густо обплетених кровоносними капілярами. Основним м’язом у процесі дихання є діафрагма (мал. 31.2)

Етапи еволюції зябрового апарату у хордових:

• зменшення числа зябрових щілин (від 150 пар зябрових щілин у ланцетника до 4-7 пар зябрових мішків у кісткових риб);

• збільшення дихальної поверхні шляхом утворення зябрових пелюсток;

• розвиток у кісткових риб зябрових кришок, які нагнітають потік води.

Етапи еволюції легень у хребетних:

• відокремлення дихальних шляхів від кишечника;

• збільшення дихальної поверхні шляхом утворення складної системи розгалужених бронхів і комірчастих легень;

• ускладнення будови повітроносних шляхів;

• удосконалення системи нагнітання повітря.

Ключова ідея

У дрібних тварин газообмін здійснюється дифузно через поверхню тіла. Спеціалізовані органи дихання безхребетних мають епітеліальне походження, а органи дихання хордових за походженням пов'язані з кишечником. Еволюція дихальної системи у хребетних відбувалася шляхом збільшення дихальної поверхні й удосконалення системи нагнітання потоку води (зябра) або повітря (легені).

Запитання та завдання

1. Чому трахейна дихальна система поширена серед дрібних тварин, таких як комахи й павукоподібні, і не трапляється у великих тварин? 2. У повітрі міститься значно більше кисню, ніж у воді. Чому ж більшість риб не можуть дихати на суходолі? 3. Навіщо організмам потрібен кисень?

 

Це матеріал з підручника Біологія і Екологія 10 клас Задорожний

 




^