1. Повсякденне життя української шляхти

Прочитайте тексти джерел 1-5, дайте відповіді на запитання. 1. Чим, на думку автора джерела 1, зумовлений особливий статус шляхтича? 2. На основі текстів джерел 2, 3, 4 визначте, які зміни у становищі верстви, що мала «владу і зброю», відбулися на кінець XVI - початок XVII ст. порівняно з попередніми часами. Із чим це було пов’язано? 3. Зробіть висновок про стан магнатського землеволодіння (за матеріалами джерела 5). 4. Як наведені факти позначилися на становищі українських селян? 5. Роздивіться картину В. А. Стриєвського «Польська шляхта в Гданську». Представників яких суспільних верств ви бачите на картині? Які почуття вона у вас викликає? До якої з наведених цитат, на вашу думку, ця картина найбільше підходить?

1. «Шляхтич завжди веселий у своєму королівстві, співає й танцює вільно, не маючи над собою жодних примусових обов’язків, бо не винен королеві, своєму вищому володареві, нічого, окрім титулу, двох грошей з лану і військової служби. Четвертого ж над шляхтичем немає нічого, що б псувало йому настрій у Королівстві».

Український мислитель С. Оріховський-Роксолан

2. «Руська шляхта поміж ними дуже нечисленна, наслідує польській і, схоже, соромиться того, що належить до іншої, аніж римська, віри, щоденно переходячи до неї, хоча вся знать і всі ті, що титулуються князями, вийшли з грецької віри».

Французький інженер Г. Л. де Боплан

3. «Шляхта все подорожує. До приятелів і кревняків їздять часом за сто миль, і це проходить їм легко, бо мають доволі коней і повозів, й ними везуть усе, чого їм у дорозі потрібно».

Німецький мандрівник У. фон Вердум

4. «Раніше вважалося обов’язком селянина обробляти землю, а купцеві займатися міськими справами. Шляхтич же займався лицарським ділом і безперервно воював. Тепер у нас нема вояків, нема людей мужніх і героїв, проте є корчмарі, гендлярі й посередники... Найбільшим геройством у них вважається знати

дорогу, якою гонять биків з маєтку до Гданська, бо всі заможні торгують волами, кіньми, вином, медом, горілкою, перцем, оселедцями, рибою, дичиною і всяким хлібом... Усе, що мають їхні підлеглі у своїх домах на продаж, вони велять принести на панський двір, скуповують за найнижчими цінами і відправляють до міста... Туди ж вони відвозять і свої власні продукти».

Польський учений-енциклопедист Ш. Старовольський

5. «Там, де було 20 селян, лишилося 8 або 10. Має (селянин) доволі землі, забирають її під фільварок... Усіх можуть зігнати із землі і фільварок там заснувати».

2. Особливості повсякденного життя українських містян Львова

Прочитайте текст джерела 6 і дайте відповіді на запитання. 1. Що ви довідалися з джерела про мешканців та мешканок західноукраїнських міст, які належали до громад: 1) русько-української; 2) єврейської; 3) вірменської; 4) польської? 2. Які факти свідчать про багатоетнічний та багатоконфесійний склад населення західноукраїнських міст? 3. Що є прикладом толерантного співжиття та віротерпимості?

6. «У Русі багато віросповідань. Є християнська релігія, підпорядкована римському первосвященникові. Вона панує і переважає, хоча представники її нечисленні. Друга віра, руська, яка зберігає грецький обряд, більш поширена й охоплює всю Русь. Третя віра - іудейська; її прихильники, іудеї, - не лихварі, як у християнських землях, а ремісники, землероби або великі купці, які часто тримають у своіх руках громадські побори й податки. Четверта віра - вірменська, переважно в містах Кам’янці та Львові. Вірмени - досить досвідчені купці, які доходять зі своїми товарами до Кафи, Константинополя, єгипетських Александра, Алькаїра й країн Індії. В одязі та церковній службі русини наслідують греків. У них є своє письмо й алфавіт на зразок грецького, дуже з ним подібний. Євреї користуються єврейським письмом і грамотою; займаються також і науками: астрономією та медициною. Вірмени мають свій обряд і своє письмо. Зі святих вони найбільше шанують апостола Фадея, переконуючи, що він навернув вірмен у християнство.

...Уруських церквах при богослужінні читають і співають... слов’янською мовою; у вірменських церквах - вірменською мовою; в іудейських синагогах моляться єврейською мовою. Християни ж римського обряду співають, моляться й читають латинською мовою».

М. Маховський. «Трактат про дві Сарматії». 1517 р.

Прочитайте тексти джерел 7, 8, дайте відповіді на запитання та виконайте завдання. 1. Що передбачав привілей короля Сигізмунда ІІ Августа 1572 р. (джерело 7)? У чому конкретно виявлялися його положення? Дайте відповідь, завершивши речення: «За привілеєм короля Сигізмунда ІІ Августа 1572 р., українці Львова здобули право...» Чи став привілей 1572 р. реальністю в житті української громади міста? Свої міркування доведіть, навівши рядки з джерела 8. 2. Випишіть із тексту джерел опорні слова-історизми, за якими будете характеризувати повсякденне життя у Львові. 3. Порівняйте зміст фрагментів джерел 7 і 8. Яке з них най

достовірніше засвідчує становище українських містян на західноукраїнських землях наприкінці XVI ст.? Чому так вважаєте? На яких особливостях релігійної ситуації у Львові наприкінці XVI ст. наголошено у джерелі 8? Якими явищами та подіями зумовлене таке становище містян-українців? Яку роль, за свідченням джерела, відіграє Львівське Успенське братство в повсякденному житті львів’ян?

7. «...Хочемо та постановляємо, щоб українці нарівні з іншими міщанами та перед міщанами поляками римської віри вживали всіх прав, привілеїв, вільностей, прерогатив та імунітетів, наданих місту Львову з різних нагод і різними способами найяснішими нашими попередниками королями Польщі, князями Русі та всіма іншими володарями і достойниками, і користувалися ними без будь-яких винятків.

Священники їхні церкви грецького обряду, які тепер живуть і будуть у майбутньому, повинні бути вільними та звільнені від будь-яких податків, якої б назви вони не були, - як від грошових, так і від будь-яких інших, належних львівській раєцькій колегії. Ці ж священники грецького обряду не будуть зобов’язані підлягати та підкорятися іншій юрисдикції та зверхності, тільки львівському владиці. Усім згаданим українцям грецького обряду надається львівське міське право. Також на уряди бурмистрів, лавників та інші префектури у цьому місті можна та треба нашому теперішньому й майбутньому старості обирати та призначати [українців], скільки разів би відбувалися вибори райців; своїх синів [українці] можуть та мають право давати та посилати для навчання вільних мистецтв до початкових шкіл, гімназій та вищих шкіл, які існують як у нашому місті, так і будь-де в королівстві та в наших володіннях; вони можуть вивчати будь-які, без винятку, цехові ремесла та в них працювати, навчати товаришів та учнів будь-якого ремесла, засновувати цехи та ремісничі братства і, згідно із звичаєм, бути у них старшими і сеньйорами, а майстри будь-яких польських ремесел зобов’язані приймати та допускати українців до цього роду ремесла та цехів. Вільно також їм українцям будь-якого роду товарами, як би вони не називалися, у всьому Польському Королівстві, Великому князівстві Литовському та на Волині, в Києві, на Підляшші та в інших наших володіннях продавати сукно та будь-які інші купецькі та крамарські товари; вільно їм у приватних будинках, так і на будь-яких публічних місцях завжди та в будь-яку пору виставляти на продаж вина, виготовляти мед, пиво та будь-які інші напої іншого роду та шинкувати ними в такий спосіб та таким чином, як це роблять польські міщани».

З привілею короля Сигізмунда ІІ Августа. 1572 р.

8. «...Насамперед змушувала рада м. Львова великим насильством нас, осілих міщан, наших дітей і нашу челядь, до послуху папського костьолу, до свят нового календаря, мордуючи в’язницями й караючи штрафами. Вранці, в день св. Мар-гарити, пославши своїх міських слуг, насильно виволокли й вкинули до темної в’язниці у вежі під ратушею Василя, учня сідляра Юрія Рогатинця, а також челядників, кушніра Юська, кушнірчика Івана та учня Іванка. Майстри й челядники прийшли до пана бурмистра, питаючи, з якої причини їх слуг з дому похапали під час їхньої відсутності. На це пан бурмистр відповів: “Причина та, що ви не святкуєте наших свят, не буваєте на казаннях в нашому костьолі й не слухає

те, коли ксьондзи заповідають свята. Отже, ідіть і ви сидіти”. Потім, на прохання й вимогу наших братів та своїх сусідів, арештовані були випущені. Однак члени ради обіцяли самі зберегти мир лише при тій умові, якщо звільнені з-під арешту, під страхом сурової урядової кари, не протестуватимуть і не почнуть судової справи. А такого навіть у поганській державі не терпить християнський народ...».

Зі скарги Львівського Успенського братства. Січень 1593 р.

3. Історичні джерела про повсякденне життя українських селян

Прочитайте тексти джерел 9-11, дайте відповіді на запитання й виконайте завдання. 1. На яких особливостях становища українських селян наголошують автори джерел? Чи заслуговує на співчуття становище селян? Як становище селян (джерело 10) вплинуло на формування нової верстви - козацтва? З яким проблемами стикалися українські селяни, які мешкали на межі зі Степом? 2. Чи достатньо свідчень у поданих джерелах, аби вповні відтворити картини тогочасного повсякденного життя селян? Як ви гадаєте, чому документів про життя селян не було багато? 3. Проаналізуйте одне із джерел відповідно до правил роботи з історичними джерелами (с. 5-6).

9. «У селянських хатах руських місцевостей нема димарів, а лише піч, у якій чи перед якою на вогнищі все готують. По два боки в стінах хати є кілька отворів - вікна, які, залежно від вітру, відкривають чи зачиняють, щоб ними дим виходив надвір...».

«Димарі з жовтої глини, приміщені між дерев’яними ґратами, стирчать на даху, як грубі вежі, а хто більш дбайливий, обтикає їх назверх соломою або дошками, щоб вберегтися від дощу...

Діти бігають або цілком голі, або тільки в сорочці, аж доки доростуть, що можуть працювати в полі. Тоді дають їм, як ціле убрання й пару чобіт. А до того часу скачуть при печі, що є немов замком свободи, й дуже зручно видряпуються на неї й з неї, навіть зовсім малі, що не вміють ще вільно ходити по рівній землі».

Зі щоденника німецького мандрівника У. фон Вердума.

Початок 70-х років XVII ст.

10. «Селяни тут надзвичайно бідні, бо мусять тричі на тиждень відбувати панщину своїми кіньми й працею власних рук. Крім того, залежно від розмірів наділу повинні давати відповідну кількість зерна, безліч каплунів, курей, гусей і качок перед Великоднем, Зеленими Святами (Трійцею) і на Різдво. До того ж мають возити своєму панові даром дрова та відбувати багато інших робіт, яких не мали б робити. Ще вимагають від них грошових податків, крім того, десятину з баранів, поросят, меду, усіляких плодів, - а що три роки - й третього волика. Одне слово, селяни змушені віддавати своїм панам усе, що тим лише заманеться вимагати. Не дивно, що цим злидарям у таких тяжких умовах не залишається нічого для себе. Але це ще не все: пани мають безмежну владу не тільки над селянським майном, а й над їхнім життям; такою великою є необме

жена свобода польської шляхти (яка живе наче в раю, а селяни наче в чистилищі), що коли селяни потрапляють у ярмо до такого пана, то опиняються в гіршому становищі, ніж каторжанин на галері. Таке рабство є причиною того, що багато селян тікає, а найвід-важніші з них подаються на Запорожжя, яке є місцем притулку козаків на Борисфені. Проживши тут певний час і взявши участь у морському поході, вони стають запорозькими козаками. За рахунок таких селян-утікачів козацькі загони вельми зростають».

Г. Л. де Боплан. «Опис України». 1660 р.

11. «Збройний орач засіває і жниво збирає при зброї,

Завжди за спиною він повний трима сагайдак.

Кров’ю оплачене збіжжя привозять селяни додому,

Щоб зберегти його - теж кров проливають свою.

Кидають часто сніданок, бо ворог вже звичний приходить.

Ворогові вже не раз вариться в полі обід.

Звикли людей грабувати ординці, народ нечестивий.

Що на оселі наскоки робить не раз.

Бродом навчились вони Борисфену проходити хвилі, -Справжньому морю, бува, рівна води глибина.

Села плюндрують вогнем, а тих всіх, кому старість чи неміч Взятись за зброю не дасть, стрілами тут-таки вб’ють.

Швидко на конях летять, щоб стріл уникати, куди лиш Огирі їх понесуть, вихор куди їх порве».

С. Кленович. «Роксоланія»

Роздивіться ілюстрації «Одяг шляхтянки, містянки та селянки XVI-XVII ст.». 1. Як відрізнявся одяг жінок різних верств тогочасного суспільства? 2. Які деталі одягу привертають увагу?

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Сформулюйте кілька тверджень про статус та спосіб життя української шляхти наприкінці XVI - на початку XVII ст.

2. Зробіть висновок про повсякденне життя українських міщан Львова наприкінці XVI - у першій половині XVII ст.

3. На основі наведених текстів джерел визначте особливості повсякденного життя українських селян.

4. Пригадайте, у чому полягали особливості становища основних верств українського суспільства за доби Русі-України та литовської доби. Чи змінилося воно наприкінці XVI - у першій половині XVII ст.? У чому це виявилося? Якими були причини?

5. Які факти з повсякденного життя різних верств українського суспільства наприкінці XVI - XVII ст. вразили вас найбільше? Чим саме?

Перевірте, чого навчилися з теми

ДАТИ ТА ПОДІЇ

1. Установіть хронологічну послідовність подій.

Створення Острозької Біблії; Третій литовський статут; заснування Острозької академії; Берестейська унія; затвердження королем Владиславом IV «Пунктів для заспокоєння руського народу»; створення Пересопницького Євангелія.

ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО

2. Установіть, про що йдеться в текстах джерел. Дайте історичний коментар зазначеним подіям.

A. «Волею Божою, порадою й повелінням святійшого Кирила, архієпископа Константи-нограда, Нового Риму, і Вселенського Патріарха, і благословенням архієпископа, митрополита київського, галицького та всієї Русі, отця Йова Борецького, в місті Луцьку при церкві Воздвиження Чесного й Животворящого Хреста Господнього утворилася школа грецька та руська. Згідно зі стародавніми звичаями та порядками святих отців закону грецького, великим дбанням, і накладом, і пильністю міщан луцьких руського народу святого закону грецького, і милостинями всіх православних християн, як стану духовного, так і осіб княжих, панських, шляхетських і всього посполитого народу аж до вбогих удовиць, думаючи про всяку недостачу законної науки, що чиниться через нестаратливих людей».

Б. «Згадані два єпископи (Іпатій Потій та Кирило Терлецький) прийшли в грецькому одязі, що його носять у їхніх країнах, уклякнувши в просторі поміж лавами, вони, за їхнім звичаєм, поцілували землю, а згодом те саме зробили посередині цього вільного простору, а третій раз перед стопами Папи і їх, наприкінці, з пошаною поцілували; а перший з них, що називався Іпатій, дав Папі листи... Тоді... вчинили ісповідь віри, і то перший -який знав латинську мову - відчитав її латиною, а другий, Кирило, що не знав латинської мови, вчинив їїпо-грецьки чи руськи».

B. «Хочуть... панове міщани львівські школи заснувати для навчання дітей християнських усіх станів, які би мали вчитися Письма Святого грецького й слов'янського, щоб не був їхній християнський рід неначе безсловесним через свою невченість. І також купили друкарню, потрібну для тієї школи».

Г. «Ось розповідь про те, звідки почалася і як було створено цю друкарню: "Коли я оселився в славетнім місті Львові, обходив я багато разів багатих і благородних у світі, прохаючи від них допомоги... І це не раз, не двічі, а багато разів я робив... Знайшлися деякі невисокого священницького чину, а також незнатні з мирян, що подали допомогу. Не думаю, що робили це з достатку"».

Д. «Польське Королівство і Велике князівство Литовське становлять неподільне тіло, одно зібрання, один народ... Головний сейм завжди повинен бути один, а не окремі; крім того, повинен бути один ніколи не роздільний сенат для всіх справ і потреб тих народів і ніколи вже не повинен він бути іншим, тобто не повинен складатися лише з сенаторів того чи того народу».

ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ

3. Користуючись матеріалом підручника і додатковими ресурсами, знайдіть інформацію про Галшку Гулевичівну та Галшку Острозьку. Скориставшися схемою на с. 5-6, складіть історичний портрет кожної з них, порівняйте діяльність цих жінок. Висловіть припущення, що спонукало українських шляхтянок опікуватися культурою українських земель Речі Посполитої.

ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ

4. Поясніть поняття й терміни і складіть з ними речення.

Фільварок; магдебурзьке право; гравюра; православні братства; полемічна література; греко-католицька церква; рента; панщина.

ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВІ ЗВ’ЯЗКИ

5. Використовуючи наведені дані, вкажіть подію і установіть причинно-наслідковий зв'язок.

ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТКА

6. Роздивіться зображення історичних пам'яток і дайте відповіді на запитання.

Де, коли, за яких обставин, навіщо (для кого / для чого, на честь кого / чого) було створено наведені пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва? Що відомо про їхнє призначення? Які країни, на вашу думку, мали найбільший вплив на створення пам'яток такого стилю? Відповідь обґрунтуйте. Зробіть висновок про рівень розвитку культури доби.

 

 

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Власов, Панарін, Топольницька (2021)