Інформація про новину
  • Переглядів: 1889
  • Дата: 10-03-2021, 14:25
10-03-2021, 14:25

4. Становлення капіталістичних відносин

Категорія: Всесвітня історія





Попередня сторінка:  3. Цивілізація доколумбової Америки. З...
Наступна сторінка:   5. Гуманізм. Відродження

Чи знаєте ви, що...

.....за деякими версіями, одним із найстаріших європейських

підприємств мануфактурного типу вважається Дрогобицька солеварня (нині у Львівській області), яка постійно працює приблизно з XIV ст.;

.....«революція цін» у Європі зумовила піднесення фільваркового господарювання в Королівстві Польському, а це, своєю чергою, вплинуло на становище підпольських українських земель та повсякдення русі в-у країн ці в.

Терміни та поняття, які варто знати й розуміти:

Буржуазія — від французького слова «буржуазі» — «містяни»; суспільна верства, представники якої володіють капіталами та/або підприємствами, займаються комерційною діяльністю, живуть на прибутки від найманої праці.

Капіталізм — від латинського слова «капіталіс» — «головний»; суспільний лад, побудований на приватній власності на ресурси, знаряддя, підприємства та на використанні найманої праці.

Мануфактура — від латинських слів «манус» — «рука» і «фактура» — «виготовлення»; спосіб товарного виробництва, що характеризується використанням ручної праці та поділом «операцій» між найманими робітниками. Найманий працівник — особа, яка найнялася на роботу до приватного власника, підприємця, уклавши усну чи письмову угоду, згідно з якою отримуватиме обумовлену грошову або натуральну винагороду.

«Революція цін» — різке підвищення цін на товари, що відбулося після Великих географічних відкриттів у країнах Європи у зв’язку з масовим напливом дорогоцінних металів із Нового світу.

https://is.qd/rJEMOm

QR 4.1. Технічні новинки Нового часу.

4.1. Які зміни відбулися в Європі

після Великих географічних відкриттів?

Як мовилося вище, у результаті Великих географічних відкриттів зустрілися цивілізації — європейська та американська. На мапах з’явилися обриси невідомих раніше материків. Науковці, правителі, духівники, мандрівники переконалися, що земля куляста. Пізнаючи й освоюючи

Америку, європейці «познайомилися» зі здобутками індіанців. Жителі Старого світу побачили невідомі рослини, придатні для їжі. Основною для них стала картопля — «другий хліб», що врятувало від голоду чимало людей. Також посмакувала кукурудза, якою ще й вигодовували худобу. Звичний раціон поповнили ананаси, стручковий перець, какао, кава, тютюн, томати, подешевшав цукор. Натомість до Нового світу доправляли пшеницю, жито, яблука, цитрусові, на неозорих просторах розводили свиней, кіз, овець, велику рогату худобу, коней. Захоплені терени освоювали не тільки збройно, а й духовно. Язичництво поступилося місцем християнству. В заокеанських володіннях відкривали місії, церкви і школи. Таким чином, дві цивілізації єдналися, збагачуючи одна одну, хоча при цьому «слабша» втрачала самобутні риси.

Порядкування в колоніях сприяло утворенню спільного ринку.

Від XVI ст. головні торгові шляхи змістилися з Балтійського та Середземного морів до Атлантики. Вплив Ганзейського союзу та італійських Венеції і Г енуї зменшувався, натомість Лісабон, Севілья, Лондон, Амстердам, інші портові міста перетворювалися в центри світової комерції. Так формувався «торговельний трикутник», який поєднував континенти. Водночас, крам, який прибував із-за океану, могли продавати лише іспанські купці. Інші сплачували особливо високі мита. Сусідні правителі заздрили мадридському двору, тому ініціювали різні способи збагачення. Скажімо, португальці зосередилися на освоєнні Африки і морських шляхів до Азії. А монархи Англії та Франції дозволяли своїм каперам («офіційним» піратам) грабувати іспанські вітрильники. Таке «робінгудське» заняття не вважалося ганебним і набуло неабиякої популярності.

Відтепер становище в багатьох країнах Європи залежало від наявності в них далеких колоній. Там новоспечені господарі порядкували по-своєму, здебільшого по-хижацьки. Передусім активно використовували копальні, де невпинно видобували дорогоцінні метали. Неперервним потоком вивозили їх на батьківщину, що вилилося в не зовсім очікуваний результат. Заморські золото й срібло надходили в таких великих кількостях, що аж... знецінилися.

Ви ж, мабуть, розумієте, що продукти й інші товари через це значно подорожчали — таке підвищення назвали «революцією цін». Вона, своєю, чергою, «запустила» інші економічні процеси, про які йтиметься далі.

1.Як змінилися світобачення, життя населення Європи та Нового світу після Великих географічних відкриттів? 2. Згадайте своє тижневе меню. Які його продукти походять із Нового світу? 3. Із заморських колоній європейці отримали немало користі. Що навзаєм позитивного вони «подарували» тубільцям?

4.2. Як зароджувався капіталізм? Що таке мануфактура?

Великі географічні відкриття спричинили зміни у взаєминах між людьми. Рицарів, які століттями завзято винищували один одного в кривавих війнах, заступали практичні, заповзятливі люди. Часто вони походили зі стану «тих, які працюють», але завдяки наполегливості накопичили певні кошти і домоглися впливовості. Королі навіть надавали цим «нешляхетним» багачам привілеї. Так з’явилися англійські джентрі — нетитуловані дрібні й середні шляхтичі, та французькі дворяни мантії, які здобували титули, виконуючи чиновницькі обов’язки. Про це йтиметься у підручнику далі.

Пожвавлення торгівлі та завезення нових товарів до Європи сприяло зосередженню в руках окремих осіб чималих статків — капіталів. Ще від XIII-XIV ст. це поняття вживали в Італії, де воно означало «цінність», «гроші, які приносять прибуток». Першими капіталістами стали купці-негоціанти, які продавали східні прянощі, та банкіри міст-республік — вони фінансували навіть королів. Однак після відкриття Америки золото виявилося надто дешевим. Водночас стрімко зростали ціни на харчі через те, що зростало населення міст, а власники садиб та угідь скорочували виробництво продовольства, орієнтуючись на вовну. Щоб і надалі багатіти, вони вкладали зароблене в покращення виробництва. Таким чином, на історичну арену вийшли буржуазія і наймані працівники.

Найманий працівник не міг, як ремісник, створювати виріб від початку до кінця. Для цього він не мав необхідних умінь, зате швидко і вправно виконував якусь одну, нескладну «операцію». Спочатку по кілька, згодом десятки, сотні таких людей працювали на підприємствах — мануфактурах, де вручну виготовляли товари для збуту. І хоча ремісничі цехи противилися

нововведенню, упродовж XVII-XVIII ст. саме таке виробництво набуло поширення в Європі. Розрізняли централізовані, змішані та розсіяні мануфактури. У централізованих обробка сировини, деталей і «складання» кінцевого виробу відбувалися в одній майстерні. Наприклад, так функціонували друкарні, де і папір пресували, і книги видавали. Змішані мануфактури утримували мережу таких собі «регіональних» відділень, у яких виконували примітивні «операції», майстрували заготовки. Опісля вони потрапляли до головного осередку, де їх припасовували докупи. Зокрема, так працювали годинникарі. Практикуючи розсіяну систему, підприємець скуповував готові вироби в самостійних ремісників, забезпечуючи їх потрібними матеріалами і знаряддями. Так діяли ювеліри. Мануфактури вважають «прабатьками» фабрик і заводів.

1. Як «революція цін» вплинула на становище землеробів? 2. Хто такі капіталісти?

3. Чим відрізнялися буржуа і феодали?

4.3. Як змінювалося повсякдення європейців упродовж Раннього Нового часу?

Ранній Новий час приніс позитивні зміни у повсякдення. Населення Європи невпинно

множилося і протягом XVI-XVII ст. досягло позначки 200 млн осіб. Переважну більшість, звичайно, становили селяни. Зросло число міст, де налічувалося понад 20 тис. мешканців. Флоренція, Венеція, Марсель, Неаполь, Рим, Лондон, Антверпен стали справжніми «мегаполісами», оскільки в них оселилося понад 100 тис. містян. Різноманітніші та якісніші продукти харчування, покращення умов життя збільшували його тривалість. Якщо в Середні віки сорокарічна людина вважалася старою, то в XVII ст. цей рубіж продовжився на десятиріччя. «Подорослішали» шлюби — хлопці створювали сім’ї у 25-26 років, а дівчата виходили заміж у 22-23 роки. Дедалі частіше молодим людям дозволяли обирати пару самостійно, без примусу батьків. Голод та епідемії усе ще забирали тисячі життів.

Медики не знали, як протистояти спалахам холери, дифтерії, грипу та інших хворіб. Часто від них рятувалися втечами. Наприклад, у 1664 р., під час пандемії чуми у Лондоні, місто покинула королівська сім’я, а за нею — чимало знатних і заможних родин. Столиця Англії спорожніла, а будинки невиліковно хворих позначали червоними хрестами.

Побут бідноти зазнав незначних змін. Зазвичай сім’я тіснилася в одній кімнаті, де на вогнищі готували просту їжу, зокрема боби, сир, яйця, пшеничні та житні каші, які запивали пивом. У свята споживали курятину, свинину. Варили в чавунних казанах, різноманітних горщиках, смажили в сковорідках. їли дерев’яними ложками з глиняних тарілок. Меблі теж не вирізнялися дороговизною: стіл, стільці, кілька дерев’яних лав, велика скриня, де зберігали одяг. Узимку до оселі заганяли худобу. Містячи намагалися утепляти помешкання. Деякі рятувалися від холоду у доволі оригінальний спосіб. Так, жебраки в місті Генуя добровільно йшли веслувальниками на галери, щоб не мерзнути на вулицях.

Знать та багатші люди жили в інших умовах. Власні помешкання оздоблювали скляними вікнами. Підлоги викладали з каменю. Згодом його замінить паркет. Прикрашені різьбленнями (подекуди — позолотою) меблі мали надзвичайно вишуканий вигляд: одні шафи слугували для зберігання одягу, інші — для посуду та всілякого начиння — ваз, свічників, годинників. Стільці та крісла обтягували шкірою, ліжка майстрували з високими узголів’ями. У XVI ст. моду диктували іспанці. Обшиті мереживами пишні одяганки з широкими рукавами поступилися стриманим та приталеним

костюмам із темного сукна. Часто їх доповнювали короткі плащі з вельми високими комірами, на які кріпили жабо. У XVII ст. запанувала французька мода — убрання вільного крою, що їх шили з кольорового шовку. Святкові та й просто обідні столи дивували делікатесами. Чай та кава теж залишалися задоволеннями для заможних. Однак належне харчування та доступний медичний догляд не рятували від хвороб. Адже, що цікаво, європейці тоді не дотримувалися щоденної гігієни. Від блощиць та вошей потерпали і багаті, й бідні. Миття у лазні навіть прописували як ліки, а ванні кімнати могли собі дозволити лише одиниці з найгрошовитіших.

1. Розгляньте картини Яна Вермера і Дієго Веласкеса. Життя яких верств відобразили митці? Що вони їли? У що вдягалися? 2. Згадайте, зіставте і порівняйте повсякдення європейців Середньовіччя та Раннього Нового часу. Що змінилося, що залишилося сталим? З.Чим різнився побут знаті та бідноти?

2. Із переліку понять: «конкіста», «зустріч цивілізацій», «революція цін», «фільварок», «мануфактура», «капіталізм», «буржуазія», «найманий працівник» поясніть ті, що необхідні для розповіді про становлення капіталістичних відносин.

3. Покажіть на мапі центри світової торгівлі в XVI ст., «торговельний трикутник». Поясніть рух товарів. Що і куди вивозили європейці? Що і звідки привозили?

4. Зіставте і порівняйте зміни в житті європейців та народів Америки, пов’язані з Великими географічними відкриттями, створенням перших колоніальних імперій, поширенням мануфактур і найманої праці.

5. Назвіть й оцініть наслідки Великих географічних відкриттів для європейської та американської цивілізацій.

6. А. Уявіть, що ви власниця / власник каравели. Які товари ви доправлятимете з Європи до Нового світу та звідти, щоб якомога вигідніше сторгуватися? Візьміть до уваги, що подорож в один бік тривала приблизно два місяці, а сприятлива пора для плавання — літо. Б. Уявіть, що ви — власниця / власник мануфактури, де шили шерстяний одяг. Укладіть послідовність виробничих «операцій» від забезпечення сировиною до отримання готової продукції. Виберіть найвигідніший вид мануфактури — централізовану, змішану або розсіяну.

J

Розділ 2

ВИСОКІ ВІДРОДЖЕННЯ РЕФОРМАЦІЯ В ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ

Стеля Сікстинської капели, художник Мікеланджело Буонарроті, 1508-1512 рр>

«Святий Ігнатій Лойола», художник Пітер Пауль Рубенс,

1620-1622 рр.

«Автопортрет», художник Альбрехт Дюрер, 1498 р,

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 8 клас Васильків, Островський (2021)

 




Попередня сторінка:  3. Цивілізація доколумбової Америки. З...
Наступна сторінка:   5. Гуманізм. Відродження



^