Інформація про новину
  • Переглядів: 1626
  • Дата: 10-03-2021, 14:27
10-03-2021, 14:27

8. Культура бароко і нова європейська наука

Категорія: Всесвітня історія





Попередня сторінка:  7. Контрреформація в Європі
Наступна сторінка:   9. Франція в XVI-XVII століття

Чи знаєте ви, що...

.....європейське бароко так змінювало художні смаки на українських

теренах, що у Львові знатних містян — як католиків, так і православних — ховали у вишуканих трунах із намальованими олійними фарбами портретами покійних;

.....українське бароко XVII ст. називають козацьким, бо саме козацтво виявилося

носієм нового стилю, а чимало тодішніх творів мистецтва створено на замовлення козацької старшини, зокрема вважають, що за кошти Івана Мазепи збудовано, реставровано чи оздоблено понад 40 церковних споруд.

Терміни та поняття, які варто знати й розуміти:

Бароко — від португальського, іспанського, французького слів, що означають «перлина неправильної форми»; напрям у європейському мистецтві (живописі, архітектурі, скульптурі, музиці, літературі) XVI-XVIII ст., для якого характерні примхливість і пишність форм та оздоблення.

https://is.qd/sqMi3t

QR 8.1. Витоки нової європейської науки.

8.1. Які митці уславили образотворче мистецтво бароко?

Доба Високого Відродження продемонструвала неймовірні можливості людської творчості. Але поступово, під впливом буремних подій, мистецькі смаки змінювалися. У моду увірвався новий напрям із притаманними йому надмірними пишністю та величчю. Його назвали бароко, що, за однією з версій, у перекладі з італійської означає «вигадливий». Упродовж XVI-XVIII ст. саме помпезність визначала «культурне» обличчя Європи. У цей період також відбулося певне зближення латинського та грецького світоглядів. Надбання бароко проникли на Схід Європи дещо пізніше, але відіграли чільну роль у наповненні духовної скарбниці тамтешніх народів.

Традиційно бароко найяскравіше представлено в образотворчому мистецтві. Ранній його період уособлював італієць Мікеланджело да Караваджо (*1571-fl610). До скарбниці світового мистецтва він увійшов як неперевершений знавець гри світла і тіні. Його роботи «Смерть Марії»,

«Ворожка», «Поцілунок Юди» приваблюють реалізмом. Іноді митець удавався до хитрощів і натурниками наймав людей із вулиці. Умінням помічати й відтворювати людські почуття вирізнявся нідерландський художник Рембрандт ван Рейн (*1606-fl669). Його пензлю належать понад 60 автопортретів та 600 картин. Водночас чимало полотен, які приписують майстрові, насправді намалювали його учні або послідовники. Цікавим є те, що картина «Юда повертає тридцять срібняків» збереглася в десяти варіантах. Сьогодні уряд Нідерландів навіть фінансує окрему програму, за якою мистецтвознавці «відсіюють» оригінальні твори художника від копій.

Іспанську золоту добу бароко в живописі представляв Дієго Веласкес (*1599-fl660% який замолоду працював при дворі короля. Його портрети виглядають настільки природно й реалістично, немов це світлини. Та найчастіше бароко в малярстві пов’язують з іменем Пітера Пауля Рубенса (*1577-fl640). Обдарований фламандець, і тут ви здивуєтеся, розпочинав з кар’єри дипломата. Його полотна вирізняються не лише вдало дібраними кольорами, а й вольностями, які він дозволяв собі, відшукуючи потрібні сюжети. Художник не соромився змальовувати оголених людей, відтворювати на картинах радощі повсякдення. Також він створював досконалі портрети. Митець «купався» в популярності, але не встигав із замовленнями. Йому допомагали учні, вони готували «чернетки», які наставник завершував, ставлячи свій підпис. Відомо майже 1400 таких його робіт.

1. Використовуючи пошукову систему «Гугл», підготуйте невеличкі (до 1 хв) усні повідомлення про художників європейського бароко. 2. Чи можна, розглянувши полотна митців бароко, розповісти про повсякдення європейців у XVI—XVIІ ст. 3. За якими характерними рисами ви впізнаєте картини Високого Відродження і бароко? Об’єднайтеся в пари. Покажіть одне одному найвідоміші твори обох періодів. Визначте (не дивлячись на підписи) їхніх авторів і приблизні дати створення.

8.2. Як розвивалися архітектура, музика, філософія бароко?

Архітектори бароко аніскі-лечки не відставали від колег по пензлю. їхні споруди були такими ж пишними й величними, як шедеври живопису. Вражав уяву імператорський палац Шенбрунн — перлина міста Відень. Архітектор Йоганн фон Ерлах (*1656-fl723) максимально використав простір, додавши вигадливих форм основним спорудам. Видатний італійський зодчий і скульптор Лоренцо Берніні (*1598-fl680) прославився проектом масштабного «ансамблю» перед собором Святого Петра в місті Рим. Ідея митця полягала в тому, щоби паломники та віряни, які приходили молитися, відчули єднання з Богом і між собою. Він вирішив збудувати площу у вигляді овалу, оперезаного колонами, обелісками та фонтанами. Величезні розміри та вдале планування дозволили вміщувати натовпи людей, які з висоти виглядають мурахами.

Джерелом новизни в музичному житті Європи в ту пору стала Італія, яка була і батьківщиною опери. В 1637 р. у Венеції відкрився перший платний оперний театр. Венеційський композитор, скрипаль-віртуоз Антоніо Вівальді (*1678—f 1741) увійшов в історію культури як автор понад 40 опер. А його «Чотири пори року» донині лунають по світу. Щоправда, наприкінці життя музикант хворів, бідував, про нього дещо призабули. Зірка його згасла надовго. Слухачі заново відкрили італійця лише в XX ст. Свого часу ним

захоплювався Йоганн Себастьян Бах (*1685-fl750). Уродженець міста Айзенах, що в Німеччині, композитор, органіст, він увійшов до «зали» музичної слави як автор кантат — вокальних творів релігійної тематики. Український геній Тарас Шевченко згадав його ім’я та симфонію в повісті «Варнак». Уважається, що творчість Йоганна Баха — вершинне досягнення органної музики. Та й ви, мабуть, неодноразово чули його «Аве Марія».

У період бароко не обійшлося без «універсальних людей». Йдеться про француза Жана Бодена (*1530-fl596) — політолога, юриста, історика, економіста, філософа, письменника. У праці «Шість книг про республіку» він стверджував, що кращою формою існування держави є монархія, але без свавілля. На його думку, можновладець мав дослухатися порад досвідчених чиновників, які повинні були дбати про порядок. Парламент теж мав би ухвалювати лише дорадчі рішення. Релігійні громади, негоціанти, урядники міст підлягали волі правителя, над яким тільки закон природи. Саме вона могла зупинити життя одного монарха і, відповідно, «призначити» наступного. Такі погляди не видавалися дивними в Ранньомодерну добу.

1. Використовуючи пошукову систему «Гугл», підготуйте невеличкі (до 1 хв.) усні повідомлення про архітекторів і композиторів європейського бароко. Озвучте їх у класі. 2. Зіставте і порівняйте споруди європейського та українського бароко. Назвіть спільні й відмінні риси. 3. Знайдіть в інтернеті і послухайте один із творів Антоніо Вівальді або Йоганна Себастьяна Баха.

8.3. Як народжувалася нова європейська наука?

Великі географічні відкриття не лише змінили погляди на довколишній світ, а й заохочували до наукових досліджень. Учені прагнули осягнути будову планети і розкрити таємниці людської природи. Період XVI-XVIII ст. став проривом у пошуку знань. Польський астроном Миколай Коперник (*1473-fl543) у творі «Про обертання небесних тіл» висунув теорію геліоцентризму, згідно з якою Земля оберталася навколо Сонця. Церква дотримувалася протилежної думки, тому автор боявся публікувати свої тексти. їх оприлюднили лише в день смерті вченого. Його погляди поділяли винахідник телескопа Галілео Галілей (*1564-fl642) та дослідник Всесвіту Джордано Бруно (*1548-fl600). Інквізиція переслідувала обох, змусивши

першого публічно покаятися. А другий не зрікся своїх переконань навіть після восьми років ув’язнення. Вислухавши вирок суду, він промовив: «Ви, мабуть, із більшим жахом проголошуєте ці слова, ніж я їх слухаю!» У 1600 р. його спалили на площі Квітів у місті Рим. Через 289 років саме там встановили пам’ятник із надписом: «Джордано Бруно — від століття, яке він передбачив, на тому місці, де запалили вогнище».

Засновник сучасної фізики Ісаак Ньютон (*1643—f1727) певний період керував монетним двором в Англії та проводив грошову реформу. Але його приваблювала наука. Учений займався математикою і фізикою та ввійшов в історію як першовідкривач сили тяжіння. За легендою, коли він сидів під деревом, йому на голову впало яблуко, що осяйнуло його на відкриття. Водночас, Ньютон довів, що тяжіння існує не лише на Землі, а й у космосі, завдяки чому, наприклад, Місяць рухається навколо нашої планети.

Науковці Раннього Нового часу намагалися пізнати таємниці людського існування. Передусім свої міркування про це висловлювали філософи. Англієць Френсіс Бекон (*1561—f1626) переконував у тому, що експеримент — основа будь-якої науки. Автор крилатого вислову «Знання — це сила» підкреслював: лише інформація,

отримана у результаті дослідів, заслуговує на довіру. Француз Рене Декарт (*1596-fl650) стверджував, що значно вагомішим у пізнанні є розум, бо саме він — мірило істини. Свої висновки він пояснював формулою: «Мислю, отже, я існую». Погляди обох

учених мали величезний вплив на науку, яка змінювала суспільство, позбавляючи людину абсолютної залежності від природи.

1.Як змінювалися зацікавлення науковців упродовж Середньовіччя та Раннього Нового часу? 2. Доберіть по кілька слів чи словосполучень для розповідей про Миколая Коперника, Галілео Галілея, Джордано Бруно, Френсіса Бекона, Рене Декарта. Дізнайтеся, сучасниками яких відомих правителів вони були. Результати роботи запишіть. 3. Як співіснували наука і церква у Ранньому Новому часі?

2. А. Чому мистецькі здобутки Високого Відродження та бароко потрапляли на терени України, «запізнюючись» майже на століття? Обговоріть у групах. Б. Поясніть значення усталених висловів: «Знання — це сила», «Мислю, отже, я існую».

3. А. Обчисліть, скільки століть тривало європейське бароко. Б. Покажіть на мапі культурні центри Європи Раннього Нового часу.

4. А. Чи впливали на розвиток мистецтв і наук події Реформації та Контрреформації? Як саме? Доведіть фактами. Б. Чи є у вашому місті/селі будівлі в стилі бароко? Поясніть, за якими архітектурними елементами це можливо визначити.

5. Об’єднайтеся в пари або групи. Обговоріть твердження: «Бароко — це період усвідомлення людиною складності, багатоманітності та мінливості світу».

6. А. Використовуючи пошукову систему «Гугл», дізнайтеся, як виглядали автографи козацьких гетьманів у період бароко. Напишіть своє ім'я та прізвище «бароковими» літерами. Б. Укладіть п’ятірку: а) наукових і технічних досягнень Раннього Нового часу; б) видатних пам’яток бароко.

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 8 клас Васильків, Островський (2021)

 




Попередня сторінка:  7. Контрреформація в Європі
Наступна сторінка:   9. Франція в XVI-XVII століття



^