Інформація про новину
  • Переглядів: 1525
  • Дата: 10-04-2021, 00:35
10-04-2021, 00:35

7. Контрреформація в Європі

Категорія: Всесвітня історія





Попередня сторінка:  6. Реформація в Німеччині
Наступна сторінка:   8. Народження нового Європейського мис...

Назвіть ключові імена, дати та події історії Реформації в Німеччині.

1. Орден єзуїтів. За всю свою довгу історію католицька церква не знала такого глибоко потрясіння, яким стала для неї Реформація. За підтримки правителів католицьких країн папський Рим почав активну боротьбу з «протестантською єрессю». Система заходів, які було спрямовано на припинення та викорінення реформаційних ідей і рухів, отримала назву Контрреформація.

Початок наступу на Реформацію ознаменувався відродженням середньовічної інквізиції, у вогнищах якої загинули сотні «протестантських єретиків». Без дозволу інквізиції не можна було надрукувати жодного твору, а «шкідлива» література підлягала спаленню.

Надійним провідником політики Контрреформації в життя стало «Товариство Ісуса», або орден єзуїтів, яке заснував у 1534 р. Ігнатій Лойола (1491-1556). Головне завдання «Товариства Ісуса» - зміцнення католицької церкви в боротьбі з єрессю. На відміну від членів інших чернечих орденів, єзуїти не мали монастирів і жили поряд зі звичайними людьми. Вони могли володіти майном і повністю підпорядковувалися владі Папи, беззаперечно виконували всі його розпорядження. В ордені панувала жорстка сувора дисципліна, очолював його довічно обраний генерал.

Ігнатій Лойола походив зі знатного іспанського роду й в юності вів доволі легковажне життя молодого придворного. Ставши офіцером, колишній паж виявив справжні чудеса хоробрості, але в одній з битв отримав важке поранення, яке надовго прикувало його до ліжка. У замку брата, де Лойола лікувався, не знайшлося жодного з улюблених лицарських романів, що змусило його читати «Житія святих».

Ця книжка справили на Лойолу величезне враження. Він розпочав нове життя: відмовився від розкоші та вступив до університету, де стійко терпів глузування студентів зі своєї «темноти» і поважного віку. Невдовзі Лойола вирішив заснувати новий орден.

1549 р. Із твору Ігнатія Лойоли «Духовні вправи»

Хоча дуже похвально служити Богові із чистої любові, однак потрібно старанно показувати також і страх перед Божественною величчю, і не лише той страх, який ми звемо синовнім, але й той страх, який зветься рабським.

Потрібно, аби віра в Бога була такою великою, що людина, не вагаючись, вирушила б у море на дошці, якщо в неї немає корабля!

Якщо церква стверджує, що те, що нам здається білим, є чорним, - ми повинні негайно визнати це!

Треба відмовитися від нашої власної волі для того, щоб перейнятися Божественною волею, яку висловив начальник... У цьому полягає найвища ступінь покори: треба не лише хотіти так, як хоче начальник, треба відчувати так само, як він...

Папі потрібно підкорятися без заперечень, навіть заради гріха, і треба вчинити гріх, смертний чи простий, якщо начальник того вимагає в ім’я Господа нашого Ісуса Христа.

Підлеглий повинен дивитися на старшого, як на самого Христа. Він повинен коритися старшому... як палиця, яка підкоряється всілякому рухові, як куля з воску, яку можна змінювати й розтягувати в усіх напрямках...

Розкажіть, у чому вбачав істинну службу Богові Ігнатій Лойола.

У боротьбі за душі та уми вірян важливим напрямом діяльності ордена стала освіта. Єзуїтські школи відкривалися по всій Європі. їхня популярність пояснювалася високою якістю навчання, яке до того ж було безкоштовним. «Воїни Христові» активно займалися і місіонерством. У XVI-XVII ст. вони потрапили в Індію, Японію, Китай, Південну Америку та інші країни, де проповідували католицтво серед місцевого населення. Велику увагу орден приділяв благодійності: він створив мережу лікарень і притулків для людей похилого віку та дітей-сиріт.

Єзуїти вирізнялися освіченістю, вишуканими манерами, здатністю виконувати відповідальні таємні доручення. Вони потрапляли в оточення монархів і в інтересах папства впливали на державну політику. Їхні спритність і вміння підпорядковувати людей своїй волі зробили орден дуже впливовим.

Які позитивні та негативні риси виховували у членів ордену «Товариство Ісуса»?

2. Тридентський собор. Реформація розколола католицький світ навпіл, але в середині XVI ст. чимало європейців сподівалося, що ситуацію ще можна

виправити. Потрібно лише, щоб у пошуках примирення обидві сторони зробили крок назустріч одна одній. Так думали не лише звичайні віряни, а й частина кардиналів та єпископів. З їхнього середовища дедалі наполегливіше лунали голоси тих, хто закликав святий престол до проведення реформи церкви.

Римські папи довго вагалися, перш ніж погодитися на перетворення. Нарешті в 1545 р. Папа Павло III скликав у місті Тренто (латинізована назва -Тридент) вселенський Тридентський собор, який з перервами засідав до 1563 р., тобто 18 років.

Рішенням Тридентського собору було закріплено основні положення католицької віри, які хотіли знищити протестанти:

• непорушність церковної ієрархії, меси та сповіді;

• збереження семи таїнств, поклоніння святим та іконам;

• підтвердження посередницької ролі церкви;

• верховенство влади Папи Римського.

Тридентський собор заклав підвалини для оновлення католицизму та зміцнення церковної дисципліни. Він довів, що розрив із протестантизмом став остаточним.

3. Релігійні війни в Німеччині та Франції. Католицька церква частково змогла повернути собі вплив на суспільство. Протиборство з протестантами в Європі зростало: масштабне воєнне зіткнення ставало неминучим.

У Німеччині наймасштабнішим релігійним конфліктом стала Селянська війна, що завершилася поразкою протестантів. У 1530-1531 рр. протестантські князі та міста уклали оборонний Шмалькальденський союз. Між союзом та імператором Карлом V спалахнула війна. Низка конфліктів протягом всього XVI ст. зрештою призвела до перемоги протестантських князів.

У першій половині XVI ст. у Францію активно проникали реформаційні ідеї, здебільшого із сусідньої Швейцарії. Найбільшої популярності набув кальвінізм. Французьких кальвіністів називали гугенотами (від нім. «айдгеноссе» - спів-товариш). Ними ставали переважно містяни - від заможних бюргерів до дрібних ремісників і торгівців. Кальвіністську віру сповідували також селяни й чимало дворян.

Французький король Карл IX (1560-1574) і королева-мати Катерина Медічі намагалися дотримуватися політики віротерпимості. Гугенотам дозволялося проводити богослужіння, але тільки за межами міст. Це не задовольняло їх: адже серед гугенотів переважали містяни. Водночас поступка викликала обурення католиків. У такій атмосфері загального занепокоєння сталася підступна різанина мирних гугенотів, які зібралися для спільної молитви в місті Вассі. У відповідь протестанти жорстоко розправлялися з католиками. Почалися релігійні війни (1562—1598), які також називають громадянськими, оскільки в їхньому вогні брат ішов на брата, а син - на батька. Країна поринула у вир насильства.

Задля загального примирення вирішили укласти шлюб між сестрою короля Маргаритою Валуа й лідером гугенотів Генріхом Бурбоном. Для участі у святкуванні весілля до Парижа з’їхалися сотні дворян-гугенотів. Вони й гадки не мали, що після декількох днів урочистостей на них чекає розправа. У ніч на 24 серпня 1572 р., у свято Св. Варфоломія, із дзвіниць усіх паризьких церков пролунав набат - сигнал до дій. Почалося безжальне вбивство неозброєних гугенотів, будинки яких заздалегідь позначили білими хрестами. Різанина продовжувалася декілька днів і перекинулась у провінції. Загалом загинуло близько 30 тисяч осіб, серед яких один з лідерів гугенотів - відважний адмірал Колінь”.

Розгляньте репродукцію картини. Із чого можна зрозуміти, що напад на гугенотів стався для них раптово й був абсолютно безжальний?

У самий розпал релігійних війн новим королем Франції став Генріх ІІІ. У столиці спалахнуло повстання. Після смерті короля від руки фанатичного монаха-домініканця законним спадкоємцем престолу став Генріх Бурбон. Він зробив блискучий політичний крок: заявив, що «Париж вартий меси», і прийняв католицтво. Без опору він увійшов до столиці та став королем Франції під іменем Генріха ІУ (1589-1610). На французькому троні утвердилася династія Бурбонів.

Поясність, як ви розумієте вислів «Париж вартий меси». Що означають ці слова? У чому, на вашу думку, полягала мудрість Генріха Бурбона, який прийняв католицтво?

4. Аугсбурзький релігійний мир. У 1530 р. на рейхстазі в місті Аугсбурзі найближчий соратник Лютера - Філіпп Меланхтон (1497-1560) вручив імператору документ, відомий під назвою «Аугсбурзьке віросповідання». У ньому було викладено основи лютеранства - найпоширені течії протестантизму, яка заснована на ідеях Лютера. Главою церкви замість Папи ставав князь. Помітно спрощувались обряди: зберігалися тільки два таїнства - хрещення та причастя, а пишна католицька меса замінювалася проповіддю священника. Проповідь посідала центральне місце в церковній службі. Лютеранська церква ставала «дешевою»: відмовлялася від надмірного оздоблення, розкішного вбрання, вшанування ікон і святинь.

Карл У відхилив пропозицію і разом з католицькими князями почав війну проти лютеран. Німеччина розкололася на два ворожі релігійні табори. Виснажлива боротьба закінчилася лише в 1555 р. підписанням Аугсбурзького релігійного миру. Імператор був змушений визнати рівноправність католиків

і лютеран. Карл V дозволив кожному з князів вводити у своїх землях ту релігію, якої дотримувався сам місцевий правитель. У життя увійшов принцип: «Чия влада, того й віра». Частина князівств, розташованих переважно в центрі й на сході Німеччини, стали протестантськими, решта залишилася католицькими. Це остаточно закріпило роздробленість Німеччини й на тривалий час поховало сподівання на її політичне об’єднання.

1. Що таке Контрреформація?

2. Яку роль у Контрреформації відіграв орден єзуїтів?

3. Чому папству довелося скликати вселенський собор і проводити реформу католицької церкви?

4. Чи можна вважати, що Тридентський собор укріпив владу Папи?

5. Як розгорталися релігійні війни в Німеччині?

6. Чому релігійні війни у Франції можна вважати громадянськими?

7. Які наслідки мав для Німеччини Аугсбурзький релігійний мир?

1. У зошитах складіть таблицю «Церква в Європі у XVI ст.», у якій порівняйте католицьку, лютеранську та кальвіністську церковні організації за такими критеріями: 1) церковна ієрархія; 2) основи віровчення; 3) монастирі; 4) церковна атрибутика у храмах (ікони, свічки, скульптури тощо).

2. Виконайте онлайн-вправу «Контрреформація в Європі»:

https://cutt.ly/1

gNCjFC

1. За допомогою прийому «Мікрофон» за чергою дайте відповідь на запитання: «Чи можна з матеріалів параграфа дійти висновку, що лютеранство сприяло збереженню роздробленості Німеччини»? Відповідь обґрунтуйте.

2. Перегляньте відео «Контрреформація». У загальному колі обговоріть, якими засобами католицька церква боролася з Реформацією. Чи були такі засоби, на вашу думку, виправданими?

https://cutt.ly/Xg

MpUwJ (тривалість 02 хв 22 с)

 

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 8 клас Ладиченко (2021)

 




Попередня сторінка:  6. Реформація в Німеччині
Наступна сторінка:   8. Народження нового Європейського мис...



^