Інформація про новину
  • Переглядів: 3138
  • Дата: 4-05-2021, 18:45
4-05-2021, 18:45

3.6. Деталі та методи кріплення верху й низу взуття

Категорія: Продаж непродовольчих товарів





Попередня сторінка:  3.5. Організація торговельно-технологі...
Наступна сторінка:   3.7. Організація торговельно-технологі...

Взуття складається з окремих деталей, з’єднаних швами, клеєм, струмом високої частоти (рис. 49-55). Форма, розмір і кількість деталей визначають вид взуття. Залежно від розміщення деталей взуття поділяють на дві групи: деталі верху взуття — зовнішні, внутрішні, проміжні; деталі низу взуття — зовнішні, внутрішні, проміжні.

Різновиди підборів за формою показано на рис. 56. Залежно від висоти підбори бувають: низький (до 25 мм); середній (26-45 мм); високий (46-60 мм); особливо високий (понад 60 мм). Конструкцію підбора зображено на рис. 57. Взуття може мати різну форму носка (рис. 58).

Методи кріплення взуття. Метод кріплення підошви з верхом взуття, який визначає міцність, зручність, гігієнічні ознаки, залежить від виду та призначення взуття, матеріалу верху та низу, а також від інших факторів.

Методи кріплення взуття поділяють на групи: клейові — клейовий, стрічечно-клейовий, гарячої вулканізації; ниткові — рантовий, сандальний, допельний, парко, прошивний, виворітний, вточений, бортовий; гвинто-цвяхові — цвяховий, гвинтовий, дерев’яно-шпилечний; комбіновані — рантоклейовий, допельно-кле-йовий, рантовий гарячої вулканізації та ін.

Клейові методи кріплення взуття. Особливістю цього методу є те, що підошву прикріпляють клеєм до заготівки верху, тому кріплення міцне, а взуття легке, гнучке й витончене.

Особливість стрічечно-клейового методу кріплення полягає в тому, що підошву прикріпляють клеєм до обтяжки, з’єднаної нитками із заготівкою верху, устілка м’яка, вточена. Характерними ознаками такого взуття є високі ергономічні й естетичні властивості.

За використання методу гарячої вулканізації підошву прикріпляють до заготівки верху у вулканізувальних пресах з одночасним формуванням підошви. На підошві в носковій та п’ятковій частинах помітні сліди від пресу. Взуття відрізняється високою носкістю та герметичністю.

Ниткові методи кріплення взуття. Особливістю рантового методу кріплення є прикріплення підошви до верху взуття та устілки за допомогою проміжного елемента — ранта. Взуття гнучке, міцне, красиве, має високі гігієнічні та теплозахисні властивості.

Особливість сандального методу кріплення полягає в прикріпленні підошви по всьому периметру нитками до накладного ранта та заготівки верху, відігнутої на зовнішній бік від ребра сліду колодки, розташованої горизонтально. Взуття недостатньо надійне у використанні.

За напівсандального (допельного) методу кріплення підошву до п’яткової частини прикріпляють сандальним методом, а п’яткову частину заготівки прикріпляють до устілки цвяхами. Взуття легке й гнучке.

Метод кріплення «парко» використовують для виготовлення тільки дитячого взуття. Особливість методу — прикріплення підошви нитками до ранта, з’єднаного ними із заготівкою верху по всьому периметру, або до п’яткової частини. Взуття легке, гнучке й гігієнічне.

Виворітний метод кріплення полягає в прикріпленні підошви нитками до заготівки потайним швом. Взуття легке й гнучке, але недостатньо міцне. Цим методом виготовляють спортивне й домашнє взуття.

Рантопрошивний метод кріплення. Рант пришивають до заготівки верху й устілки наскрізним однониточним швом, а потім до нього прикріпляють підошву. Взуття легко відрізнити за наявністю шва на устілці. Цей метод має обмежене використання.

Особливістю бортового методу кріплення є прикріплення сформованої підошви до заготівки верху нитками або сплетенням за допомогою шнура. Взуття легке, зручне, з хорошими гігієнічними властивостями.

Гвинто-цвяхові методи кріплення взуття. Цвяховий метод кріплення полягає в прикріпленні підошви до устілки та заготівки верху цвяхами. Таке взуття міцне (кінці цвяхів загинають на устілці), але жорстке.

За дерев’яно-шпилечного методу кріплення підошву прикріпляють до заготівки верху за допомогою дерев’яних шпильок, які можна побачити з боку ходової частини поверхні підошви.

Запитання та завдання

1. Що таке вид взуття?

2. На які дві групи поділяють деталі взуття залежно від їхнього розміщення?

3. На які групи поділяють деталі верху взуття?

4. Які форми має носова частина взуття?

5. На які групи поділяють методи кріплення підошви з верхом взуття?

6. Які методи кріплення належать до: а) клейових; б) ниткових; в) комбінованих.

7. Взуття з яким методом кріплення ви запропонуєте покупцю для весняно-осіннього сезону носіння?

8. Яким методом кріплення виготовляють дитяче літнє взуття?

Підготуйте письмову відповідь на запитання.

1. Які особливості взуття із стрічечно-клейовим методом кріплення?

2. Які особливості взуття, виготовленого методом пресової вулканізації?

3. У чому полягають особливості рантового методу кріплення? Назвіть переваги взуття із цим методом кріплення.

4. Яке взуття виробляють методом «парко»?

5. Яким методом кріплення виробляють спортивне взуття? У чому переваги цього взуття?

Виконайте практичну роботу.

1. Назвіть і покажіть зовнішні деталі черевика.

2. Назвіть і покажіть внутрішні та проміжні деталі черевика.

3. Назвіть і покажіть зовнішні деталі напівчеревика.

4. Назвіть і покажіть зовнішні деталі чобота.

5. Назвіть і покажіть деталі туфлі.

6. Назвіть і покажіть різновиди підборів за формою і висотою.

 

Це матеріал з підручника "Інтегрований курс підготовки продавця непродовольчих товарів" Жарікова 2020






Попередня сторінка:  3.5. Організація торговельно-технологі...
Наступна сторінка:   3.7. Організація торговельно-технологі...



^