ПРИГАДАЙТЕ

Основні типи поселень в Україні.

Назвіть тип поселень, де проживає більшість населення України.

Міські населені пункти. Місто - це населений пункт, який віднесений згідно із законодавством держави до категорії міст з певною людністю, що виконує специфічні функції - адміністративно-політичні, промислові, транспортні, культурні. Міста класифікують за різними ознаками. Наприклад, за зовнішнім виглядом виділяють міста європейського, північноамериканського, азіатського типу. За господарськими функціями розрізняють промислові (Тяньцзінь у Китаї), транспортні міста (Роттердам у Нідерландах), наукові (Кембридж у США) і курортні центри (Пхукет в Таїланді), торговельні (Дубай), адміністративні (Бразиліа в Бразилії) тощо.

Утім, більшість сучасних міст виконують одразу кілька функцій як у виробничій сфері, так й у сфері послуг.

Єдиних у світі критеріїв міста немає. У кожній державі існують свої стандарти міста, які передусім ураховують чисельність населення та структуру його зайнятості. Зважаючи на це, містом зазвичай називають населений пункт, який має значну кількість жителів і густоту населення, що зайняте переважно несільськогосподарською діяльністю. Крім цього, для міста характерна компактна забудова та високий рівень благоустрою.

За рекомендаціями ООН, містами запропоновано визнавати всі поселення, які мають 20 тис. жителів і більше. Однак у різних країнах нижній кількісний критерій для міста коливається від кількох сотень до десятків тисяч. Так,

у європейській країні Данії містом уважають поселення, що має понад 250 жителів. Водночас у Японії, щоб потрапити до категорії міста, населений пункт має налічувати понад 50 тис. осіб. Азійська країна Малайзія визнає містом населений пункт з кількістю жителів понад 1 тис., Ісландія - понад 2 тис. У США містом є населений пункт, де проживає понад 25 тис. осіб.

В Україні населений пункт може отримати статус міста лише за окремим законом, якщо в населеному пункті проживає не менше як 10 тисяч жителів, переважна більшість яких має бути зайнята в галузях поза сільським господарством. За кількістю жителів міські поселення України поділяють на такі групи: малі - до 50 тис. осіб, середні - 50-100 тис. осіб, великі - 100-500 тис. осіб, дуже великі - 500-1000 тис. осіб, міста-мільйонери - понад 1 млн осіб.

Із 461 міста України більшість - це малі та середні міста. Прикладом великих є Миколаїв, Маріуполь, Севастополь, Луганськ, Вінниця, Макіївка, Сімферополь та ін. Серед дуже великих - Донецьк, Запоріжжя, Львів, Кривий Ріг. За станом на 2020 р. в Україні чотири міста-мільйонери, а саме: Київ (2965 тис. осіб), Харків (1443 тис. осіб), Одеса (1015 тис. осіб.), Дніпро (1003 тис. осіб).

В Україні є також і селища міського типу - населені пункти з кількістю населення понад 2 тис. осіб, з яких не менше двох третин становлять робітники, службовці та члени їхніх родин. Станом на 1 січня 2020 р. таких населених пунктів в Україні існувало 882.

Міста класифікують не тільки за кількістю населення, а й за функціями, які вони виконують у суспільстві. Так, столиця України м. Київ, безперечно, здійснює адміністративно-політичні функції. Промислові функції виконують Кривий Ріг, Нікополь, Горлівка, Макіївка та ін. Функції транспортних вузлів покладені на Фастів, Жмеринку, Здолбунів, Козятин тощо. Добре відомі своїми курортно-оздоровчими функціями Євпаторія, Моршин, Трускавець, Хмільник, Миргород та ін. Водночас є багатофункціональні міста, до яких належать центри адміністративних областей і АР Крим.

Сільські населені пункти. Існують дві основні форми сільського розселення - групова та розсіяна. Групова форма (села, хутори, станиці тощо) поширена у Східній Європі, зокрема в Україні. Така форма розселення характерна також для Китаю, Японії та більшості країн, що розвиваються.

Розсіяна форма розселення вирізняється проживанням людей на окремих фермах - зазвичай це приватне господарство. Виникнення ферм пов’язано з особливостями освоєння території і характерно передовсім для США, Канади, Австралії, Південно-Африканської Республіки тощо.

В Україні сільським поселенням є населений пункт, де проживають люди, залучені переважно до сільського господарства. В Україні за станом на 01.01.2020 р. налічують 28 376 сільських населених пунктів. Найбільше їх у Полтавській (1805), Харківській (1673) і Житомирській (1613) областях. Натомість у Чернівецькій області лише 398 сільських населених пунктів.

Сільські поселення відрізняються від міських меншою чисельністю. Часом в них проживає менш ніж 200 осіб. В Україні такі сільські поселення вважають малими. Якщо у сільському поселенні налічують від 200 до 500 осіб, то його визнають середнім. Великими сільськими поселеннями є ті, що налічують від 500 осіб до 3 тис. мешканців. І нарешті, поселення, які мають від 3 до 5 тис. мешканців і більше, належать до значних.

Крім сільських населених пунктів, в Україні існує ще й хутір - відокремлене

від села самостійне сільське поселення, у якому проживає сім’я або кілька селянських сімей, що працюють переважно в сільському господарстві.

Сільські поселення так само можуть виконувати різні функції - організаційно-економічні (наприклад, центри розміщення міжгосподарських підприємств), виробничі (сільськогосподарські, лісопромислові, з промислової переробки сільськогосподарської продукції), соціальні (сфера послуг, освіти, культури), рекреаційні та ін.

Міське населення. Чисельність населення міст в усьому світі становить 4,3 млрд осіб (близько 56 % усього населення Землі) і, за прогнозами, поступово зростатиме. Зростання чисельності міського населення в основному буде припадати на країни Азії та Африки, особливо Китай, Індію і Нігерію.

Більшість населення України проживає саме в міських поселеннях. Частка міського населення в Україні зростає. За переписом 1989 р., у містах проживали 66,7 % українців, за переписом 2001 р. - 67,2 %, станом на 01.01.2020 р. у містах мешкає понад 69 % населення країни.

Частка міського населення закономірно більша в промислових областях. Наприклад, у Донецькій області міське населення становить понад 90 % загальної чисельності населення, у Луганській - близько 87 %, у Дніпропетровській - 84 %, у Харківській - 81 %. Натомість у Закарпатській області найменша частка міського населення - 37 %; у Чернівецькій - 43 %, в Івано-Франківській - 44 %.

Сільське населення. До сільського населення відносять таке, що проживає в сільських поселеннях і працює переважно в сільському господарстві.

Чисельність сільського населення в усьому світі перевищує 3 млрд 363 млн осіб (44 % усього населення Землі). У 2050 р. чисельність сільського населення знизиться до 3,2 млрд осіб, що становитиме менше третини від загальної кількості жителів планети. Левова частка кількості сільських мешканців (93 %) припадатиме на країни, що розвиваються.

За рівнем сільського населення серед регіонів лідером є Африка, де його частка становить 57 %. Високим рівнем сільського населення також вирізняється Азія, де 49 % мешкає у сільських поселеннях. У Європі частка сільського населення становить значно менше половини (25 %). Але у Східній Європі, де розташована й Україна, вона складає близько ЗО %. Зовсім невелика частка сільського населення в Північній Америці - близько 18 % - і в Австралії, де в сільських поселеннях живе 14 %.

Нині найбільшу у світі чисельність сільського населення має Китай (577 млн, або 40 % населення країни) та Індія (477 млн, або 65,5 % усього населення).

Сільське населення загалом в Україні становить меншість. Тільки в деяких областях (Закарпатській, Рівненській, Івано-Франківській, Тернопільській і Чернівецькій) у сільських населених пунктах проживає понад половину населення. Водночас, наприклад, у Дніпропетровській області на сільське населення припадає 16 %, у Луганській - 13 %, а в Донецькій - лише 9 %.

Нині найгостріша проблема українського села - це проблема працевлаштування. Неможливість забезпечити заробіток і гідний рівень життя найвідчутніша саме серед сільського населення. Мільйони селян у пошуках роботи змушені були приєднатися до лав внутрішніх мігрантів. При цьому, якщо раніше це були здебільшого маятникові заробітчани, то нині переважають ті, хто виїжджає на заробітки на тривалий час.

Одна з особливостей сучасного етапу розвитку сільської інфраструктури -зміни в приміських і рекреаційних територіях, які освоюють заможні міські жителі, будуючи тут житло та облаштовуючи садиби. Завдяки цьому низка сіл отримала сучасні під’їзні шляхи, асфальтовані та освітлені вулиці, постачання природного газу, торговельні заклади та ін. Виросли також нові поселення з невизначеним поки що статусом - котеджні містечка.

ВАША ДУМКА

Інфраструктура сільської «глибинки» продовжує занепадати. А тому через погіршення умов життя триває процес знелюднення, особливо віддалених сільських місцевостей. У 2001-2019 рр. з карти України щорічно зникало в середньому по 19 сіл (в 1990-х роках - у середньому по 11 сіл на рік). Сільське населення скорочується головним чином через трудову та освітню міграцію молоді.

Що, на вашу думку, передусім слід змінити в житті селян для відродження українського села?

ПІДСУМУЄМО!

Місто - населений пункт, який має значну кількість жителів, що зайняті переважно несільськогосподарською діяльністю.

Більшість населення світу та України проживає в містах.

Частка міського населення в Україні більша в промислових областях.

Сільське населення проживає в сільських поселеннях, працює переважно в сільському господарстві й дотримується сільського стилю життя.

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ

Місто, сільські населені пункти, селище міського типу, міське населення, сільське населення.

ПЕРЕВІРТЕ СВОЇ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ!

1. Чи запам’ятали? Чим відрізняються міста від інших населених пунктів?

2. Чи зрозуміли? У чому полягає суть соціальних проблем в українських селах?

3. Чи можете застосувати? Поясніть, до якої категорії належить ваш населений пункт.

4. Чи можете проаналізувати? Визначте природні та соціально-економічні чинники, які сприяють (або перешкоджають) формуванню у вашій місцевості значних сільських поселень.

5. Чи можете оцінити? За додатковими джерелами інформації наведіть приклади міст у вашій області, що виконують різні функції.

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Пестушко, Довгань, Уварова 2021 (поглиблений рівень)