Інформація про новину
  • Переглядів: 1181
  • Дата: 19-11-2018, 00:51
19-11-2018, 00:51

Країни Південної Америки. Загальна характеристика

Категорія: Географія





Попередня сторінка:  Мексика (Мексиканські Сполучені Штати...
Наступна сторінка:   Бразилія (Федеративна Республіка Браз...

1. Пригадайте особливості природи материка Південна Америка. 2. Під впливом яких чинників та подій сформувався сучасний склад населення материка?

1. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. ПРИРОДНІ УМОВИ ТА РЕСУРСИ. У Південній Америці розташовано 12 держав і три залежні території. Вони мають вихід до Тихого або Атлантичного океанів (за винятком двох країн).

За допомогою карти атласу назвіть країни Південної Америки, які мають вихід до океанів, ізольовані країни, залежні території. Поясніть переваги географічного положення першої групи країн.

Найбільшою і найвпливовішою країною субрегіону є Бразилія, площа якої становить 5,7 % суходолу, найменшою — Суринам. У суб-регіоні немає країн-монархій. Майже всі країни — колишні колонії Португалії та Іспанії.

Найбільша частина субрегіону розташована в умовах екваторіального та субекваторіального клімату.

Проаналізуйте умови екваторіального та субекваторіального кліматичних поясів. Чи сприятливі вони для життя людей і ведення сільського господарства?

Економіка Південної Америки значною мірою залежить від гірничодобувної промисловості. Загалом субрегіон багатий на мінеральні ресурси, які дуже локалізовані, тому лише деякі країни мають значні їх запаси. В Уругваї та Парагваї вони майже зовсім відсутні.

Значні запаси нафти й природного газу зосереджені в кількох районах: озеро Маракайбо, Карибське море, захід Амазонського регіону, південь Патагонії та Вогняна Земля. Незначні

запаси вугілля розташовані в Колумбії, Аргентині, Бразилії, Чилі. Залізну руду (1/5 загальносвітових запасів) використовують у власному металургійному виробництві, а частина йде на експорт. Найбільші її поклади мають Бразилія (штати Мінас-Жерайс, Пара й Мату-Гросу-ду-Сул) та Венесуела (Серро-Болівар, Ель-Пао та підніжжя Гвіанського нагір’я), а також Перу, Чилі, Колумбія та Аргентина. На руди кольорових металів (1/4 загальносвітових запасів) багаті Перу (хроміти), Чилі (мідь та молібден), Болівія й Бразилія (олово, свинець, цинк), Гаяна й Суринам (боксити).

Для постійного використання в сільському господарстві придатна тільки 1/8 частина земельних ресурсів континенту. Їх площа збільшується за рахунок вирубування та випалювання лісів, що спричиняє знеліснення.

2 НАСЕЛЕННЯ. Серед населення субрегіону найбільш поширені дві мови — іспанська та португальська. Близько 82 % населення — християни римо-католики. Найбільша кількість нащадків корінних народів кечуа та аймара проживають у Болівії та Перу. Нащадками європейців визнає себе переважна частина населення Аргентини, Уругваю та Чилі. Метисів найбільше в Парагваї, Венесуелі, Колумбії. Найчисленніші японська, китайська та корейська діаспори утворилися в Бразилії.

Поясніть причини найбільшого поширення європейських мов і мішаних рас у субрегіоні.

У субрегіоні високий рівень урбанізації (80 %), половина найбільших міст сформувалася в Бразилії, а найбільшими мегаполісами є столичні Сан-Паулу, Буенос-Айрес, Ліма, Богота, Сантьяго та Каракас. Кількість населення в них коливається від 5,5 до 22 млн осіб.

Природний приріст населення субрегіону додатний (найбільший має Болівія — 16 осіб на тисячу жителів за рік).

Порівняйте піраміди статево-вікової структури населення Аргентини та Парагваю (мал. 1). Укажіть зміни в природному прирості населення, які відбулися в цих країнах за останні 20 років.

Економічний розрив між багатими й бідними в Південній Америці більший, ніж на інших континентах. Тут майже кожна 11-а людина живе менше ніж на 2 дол. на день (за ПКС).

З ГОСПОДАРСТВО. Найбільш промислово розвиненими країнами Південної Америки є Бразилія, Аргентина, Чилі, Колумбія, Венесуела та Уругвай. Дві перші входять до складу країн «Великої двадцятки» та становлять 75 % економіки субрегіону. Основними сферами господарства країн субрегіону є електроніка, автомобілебудування, металургія, авіація, легка, текстильна й харчова промисловість. Бразилія експортує половину всієї продукції цих виробництв.

Енергетика субрегіону працює на відновлюваних джерелах і вуглеводнях. За останні роки зведені та будуються сонячні (Аподі, Бразилія), вітрові (Вайра-1, Перу) та геотермальні (Серро Павейон, Чилі) електростанції. Із 41 ГЕС субрегіону найбільшими є Ітайпу (Бразилія—Парагвай), Гурі (Венесуела), Тукуруї (Бразилія), що входять до п’ятірки найбільш потужних електростанцій світу.

Основними аграрними культурами є експортні соя й пшениця, а овочі, кукурудза й бобові орієнтовані на внутрішнє споживання. Тваринництво та експорт м’яса є важливою складовою економік Аргентини, Парагваю, Уругваю та Колумбії. У тропічних регіонах Бразилії, Колумбії та Еквадору важливими культурами є кава, какао й банани. Тростинний цукор на експорт виробляють Бразилія, Перу, Гаяна й Суринам, а бавовник вирощують у Перу та Бразилії.

Майже половина території Південної Америки вкрита лісами (23 % лісових площ світу),

а лісозаготівельна промисловість орієнтується переважно на внутрішні ринки. Цінну деревину Амазонії, призначену на експорт, експлуатують ТНК. Майже 94 % лісових ресурсів субрегіону розташовані на території Бразилії, Болівії, Перу, Еквадору, Колумбії, Венесуели, Гаяни й Суринаму.

Тихоокеанські прибережні води Південної Америки є найбільш важливими для промислового рибальства Перу й Чилі, а атлантичні — Бразилії (анчоуси, тунець, ракоподібні тощо).

Розвивається в регіоні й третинний сектор: транспорт, освіта і наука, фінанси, туризм. Найвищий рівень освіти мають Чилі, Аргентина та Уругвай. У більшості країн регіону шкільна освіта триває 12 років. Найбільш передовою вважають вищу освіту, здобуту в Аргентині або Бразилії.

Середня тривалість життя в країнах субрегіону коливається від 70 до 80 років. Найвищі показники індексу здоров’я населення мають Чилі та Уругвай, найнижчі — Болівія. Проте значна кількість населення не має доступу до якісного медичного обслуговування, особливо в сільській місцевості, а найкращі клініки є приватними з високою вартістю послуг.

У Південній Америці активно розвивається й туризм. Міста Пунта-дель-Есте, Флоріанопо-ліс і Мар-дель-Плата є найважливішими курортами Південної Америки. Найбільша кількість туристів відвідує Бразилію та Аргентину.

Складіть перелік туристичних об'єктів континенту, які найбільш привабливі особисто для вас як майбутнього туриста. Скористайтеся сайтом whc.unesco.org/ru/list/.

4 ЗОВНІШНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ. Основним інтеграційним об’єднанням країн Південної Америки є економічний союз МЕРКОСУР (постійні члени: Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай і Венесуела; асоційовані члени — Болівія, Чилі, Колумбія, Перу, Гаяна й Суринам).

Знайдіть додаткову інформацію про Тихоокеанський союз країн Південної Америки (alianz-apacifico.net/#inicio). Коли і з якою метою він був створений?

Економіка субрегіону більше орієнтується на внутрішнє споживання, ніж на експорт (у середньому 16 % ВВП) порівняно із середньосві-товими показниками (25 % ВВП). Економіка

Бразилії (сьома за величиною у світі) та Чилі приваблює найбільше зовнішніх інвесторів.

Країни субрегіону мають тісні економічні зв’язки між собою та зі США, Китаєм, Японією, країнами ЄС. Головними продуктами експорту країн субрегіону є нафта, природний газ та інші корисні копалини, тропічні фрукти, автомобілі та інша продукція машинобудуван

ня, кукурудза, пшениця, м’ясо, соя, кава, морепродукти, деревина, фанера й паперова маса.

На континенті спостерігаються значне зростання й урізноманітнення більшості сфер економіки. Експорт сільськогосподарської продукції має важливе значення для балансу торгівлі в більшості країн, але значна частина продукції призначена для місцевого споживання.

висновки

• У Південній Америці розташовано 12 держав, майже всі вони мають вихід до Тихого або Атлантичного океанів. Найбільша й найвпливовіша країна — Бразилія. Вона має найбільші природні та людські ресурси, що становить (разом з Аргентиною) 75 % економічного потенціалу субрегіону.

• Субрегіон багатий на різноманітні мінеральні ресурси, а його економіка залежить від гірничодобувної промисловості. Масштабне зне-ліснення материка відбувається через вирубування лісів для збільшення площ сільськогосподарських земель.

• Високоурбанізоване населення субрегіону має додатний природний приріст, розмовляє переважно іспанською та португальською мовами, сповідує християнську релігію.

• У субрегіоні розвинені всі сектори господарства. У вторинному секторі провідні позиції належать металургії, машинобудуванню, електроенергетиці, хімічній, легкій та харчовій промисловості.

• Економіка субрегіону більше орієнтується на внутрішнє споживання. Економічними партнерами країн Південної Америки є США, Китай, Японія, ЄС.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Поясніть причини залежності економіки субрегіону від гірничодобувної промисловості.

2. Проаналізуйте проблеми третинного сектору економіки субрегіону та спрогнозуйте можливі перспективи його розвитку.

3. Поясніть причини орієнтації економіки субрегіону на внутрішнє споживання.

4. Чому країни Південної Америки не мають проблем із наявністю трудових ресурсів?

5. Які види промислової та сільськогосподарської продукції представляють субрегіон на світовому ринку й чому?

 

Це матеріал з підручника Географія 10 клас (профільний рівень) Довгань, Стадник

 




Попередня сторінка:  Мексика (Мексиканські Сполучені Штати...
Наступна сторінка:   Бразилія (Федеративна Республіка Браз...



^