uabooks.top » Географія » Україна й процеси транснаціоналізації світової економіки. Україна та ринки ресурсів
Інформація про новину
  • Переглядів: 353
  • Дата: 19-11-2018, 00:59
19-11-2018, 00:59

Україна й процеси транснаціоналізації світової економіки. Україна та ринки ресурсів

Категорія: Географія




1. Охарактеризуйте природні ресурси України. 2. Які природні ресурси сприяють, а які — гальмують подальший соціально-економічний розвиток нашої країни?

1 ПРОЦЕСИ ТРАНСНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ Й УКРАЇНА. Транснаціоналіза-ція — якісно новий етап інтернаціоналізації господарського життя. Це процес посилення ролі ТНК, переміщення капіталу з країн із його відносно надмірною кількістю до країн, які не можуть раціонально використати наявні там інші фактори виробництва (трудові, мінеральні, агрокліматичні ресурси) через брак капіталу. Процеси транснаціоналізації випливають із притаманних нині тенденцій глобалізації всіх сфер життя світового співтовариства.

Пригадайте визначення поняття «глобалізація», наведіть приклади її проявів, а також позитивні та негативні наслідки.

Глобалізація посилює взаємозалежність країн світу, призводить до відмирання інституту політичних кордонів країн, перетворює світове господарство на єдиний світовий (глобальний) ринок. Про це свідчить світова статистика: за останні роки в декілька десятків разів збільшився світовий експорт, а прямі іноземні інвестиції зросли більше ніж у 20 разів (див. таблиці 1, 2).

Проаналізуйте дані таблиць 1, 2 та зробіть відповідні висновки.

Глобалізацію можна розглядати як сукупність пов’язаних між собою процесів, характерних як для світового співтовариства загалом, так і для його окремих структурних і територіальних підрозділів: поширення транскордонних переміщень товарів, людей, капіталів, послуг, інформації, технологій тощо. Відбувається переорієнтація фірм у виробництві товарів і наданні послуг із національного на світовий ринок, зростають роль і значення ТНК у світовому господарстві.

Міжнародна економічна інтеграція, усебічна транснаціоналізація світової економіки має як переваги, так і недоліки. Країни, залучені до цього процесу, постійно балансують між двома полюсами, намагаючись максимально скористатися перевагами та мінімізувати недоліки, що не завжди вдається. Прикладом є вихід Великої Британії з ЄС після багатьох років поглиблення інтеграційних процесів у межах цього регіонального об’єднання.

Транснаціоналізація й НТП неминуче впливають на дію чинників розміщення виробництва. Змінюється не лише його структура, але й територіальна організація. Провідним чинником розміщення господарства стало його територіальне тяжіння до центрів науки й освіти, кваліфікованої робочої сили. Водночас ТНК усе частіше переносять свої підприємства, особливо екологічно небезпечні, до країн, що розвиваються, де є дешева робоча сила, сировина й ліберальне екологічне законодавство.

Сучасні найпотужніші ТНК є не лише ядрами світового господарства, а й розробниками ідеології подальшого соціально-економічного розвитку людства. Вони виробляють уже понад 60 % промислової продукції та послуг світу. Розширення й поглиблення економічних зв’язків між підприємствами різних секторів економіки провідних країн світу залучає в цей процес й Україну.

ТНК інвестують кошти у власні дослідні центри й найпередовіші сектори господарства.

Україні вигідно використовувати ці досягнення, адже таке співробітництво сприяє її інтеграції в глобальну торгівлю, банківську й страхову сфери, дає можливість залучити інвестиції в розвиток передових сфер господарства, транспортної інфраструктури, створює нові робочі місця, сприяє підвищенню рівня життя населення.

Політична та соціально-економічна ситуація в Україні, корупція, відсутність стабільного законодавства у сфері оподаткування, недосконала судова система, низький рівень доходів громадян не дозволяють найбільш потужним ТНК світу відкривати власні виробництва в нашій державі.

Понад 25 років в Україні у сфері харчової промисловості працює американська ТНК «Кока-Кола» (1600 робочих місць і 4,9 млн грн прибутків на рік, 0,25 % ВВП України). Нам також відома продукція французької компанії «Данон» (її українські бренди «Рас-тішка», «Простоквашино», «Живинка», «Да-ніссімо»). У 1994 р. ця компанія вже мала філії в 46 країнах світу, а з 1998 р. працює і в Україні. Цього ж року в Україні розпочала роботу відома в понад 100 країнах світу німецька хімічна компанія «Хенкель». Із 2001 р. в секторі будівельних матеріалів в Україні працює німецька компанія «Хайдельберг Цемент».

Підготуйте інформацію про діяльність та історію створення компаній «Кока-Кола», «Данон», «Хенкель», «Хайдельберг Цемент». Скористайтеся даними їх офіційних сайтів: coca-cola.ua/ ua/home/, danone.ua/, henkel.ua/, heidelberg-cement.com/en.

Передбачається розширення співробітництва з ТНК у галузі машинобудування, аерокосмічної техніки, військово-промислового комплексу, хімічної та металургійної промисловості, сфері рекреації і туризму тощо.

2 УКРАЇНА Й РИНКИ РЕСУРСІВ. Україна на світовому ринку відома як постачальник сировини та напівфабрикатів. Така товарна структура експорту не є сприятливою для держави.

Поясніть, чому саме торгівля сировиною та напівфабрикатами економічно невигідна як для нашої держави, так і для інших держав, що на цьому спеціалізуються.

Україна має об’єктивні переваги перед іншими державами на світовому ринку з поставок руд металів (чорних і кольорових), адже в надрах країни зосереджено понад 50 % світових запасів марганцевих руд, без яких неможливо виготовити якісну сталь. В Україні зосереджені значні запаси залізної руди. Проте ця сировина на світовому ринку дешевша за виготовлені з неї напівфабрикати, наприклад сталевий лист, балки, швелери, рейки тощо. Найраціональніше виготовити дорогу готову високотехнологічну продукцію — машини й обладнання.

Система управління, яка склалася в Україні, не сприяє розвитку високотехнологічних секторів господарства, адже значні інвестиції в них необхідно вкладати зараз, а віддачу можна буде отримати лише через багато років. Тому підприємствам вигідно масово продавати дешеву сировину й отримувати від цього надприбутки сьогодні. Таким чином, збиткова для країни й суспільства сировинна орієнтація України на світовому ринку не є сталою, вона залежить від моделі політичного й соціально-економічного устрою держави.

Наша держава є одним із провідних учасників на ринках зерна пшениці та жита, кукурудзи, соняшникового насіння та олії, меду, ріпаку, сої, бурякового цукру, волоських горіхів. Щорічні збори зерна наближаються до 70 млн т, а для внутрішнього споживання потрібно лише 6 млн т.

Україна також входить до складу світових і європейських лідерів із виробництва й продажу нової продукції АПК. Проте система участі України в постачанні на світовий ринок сільськогосподарської продукції, переважно сировини, коли кінцевий споживач навіть не уявляє, що вона була вироблена в Україні, не сприяє створенню позитивного іміджу держави. Зерно — це дешева сировина. Дорожчим є напівфабрикат — борошно, а ще дорожчими — макарони, локшина й кондитерські вироби. Звичайно, швидше можна продати дешеву сировину й не перейматися будівництвом підприємств із її переробки. Однак чи раціонально так робити? Зробіть висновок самі.

Оцініть місце України на світових ринках ресурсів, товарів та послуг. Спрогнозуйте подальші перспективи місця нашої країни в МПП.

висновки

• Посилення ролі ТНК, переміщення капіталу з країн із його надмірною кількістю до країн, які не можуть раціонально використати власні фактори виробництва, називають транснаціоналізацією.

• Розширення й поглиблення зв'язків між підприємствами різних секторів економіки провідних країн світу залучає в процес транснаціоналізації Україну. Використання досягнень ТНК сприяє інтеграції, залученню інвестицій, створенню нових робочих місць, підвищенню рівня життя населення.

• На світовому ринку Україна є постачальником сировини та напівфабрикатів, що не сприяє розвитку держави. Збиткова для країни та суспільства сировинна орієнтація не є сталою й залежить від моделі політичного й соціально-економічного устрою.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Поясніть та оцініть міжнародну спеціалізацію України.

2. Наведіть приклади прояву транснаціоналізації в економіці України.

3. Оцініть можливі зміни міжнародної спеціалізації України, пов'язані з інтеграцією до Європейського економічного простору.

4. Які підприємства вашого регіону мають перспективи щодо входження на європейський і світовий ринок?

 

Це матеріал з підручника Географія 10 клас (профільний рівень) Довгань, Стадник

 




^