Осмислення української історії

Богдан Лепкий

(1872—1941)

Богдан Лепкий (повне ім'я — Богдан Теодор Нестор Лепкий) народився 9 листопада 1872 року в селі Кривенькому на Тернопільщині в сім'ї священика. Початкову освіту здобув удома, згодом навчався в школі та в гімназії в Бережанах.

Навчаючись у гімназії, написав перші літературні твори, захопився малярством. Після гімназії вступив до Віденської академії мистецтв, але невдовзі перейшов на філософський факультет Віденського університету, вивчав мовознавство та історію літератури. Після другого курсу продовжив студії у Львівському університеті. Саме тоді перші твори Богдана Лепкого з'явилися в періодичних виданнях.

Закінчивши в 1895 році університет, Богдан Лепкий працював учителем у Бережанській гімназії, активно займався громадськими справами. Багато часу приділяв і творчості: за чотири роки він написав чимало прозових, поетичних та драматичних творів.

У 1899 році Богдана Лепкого запросили до Ягеллонського університету в Кракові. Там він викладав українську мову і літературу, одночасно був учителем у міській гімназії. Мав творчі контакти з відомими польськими авторами, співпрацював з літературним об'єднанням «Молода Польща».

Краківський період став чи не найбільш плідним у творчому зростанні письменника. Тоді вийшли збірки оповідань «З села», «Щаслива година», «В глухім куті», «По дорозі життя», «Кидаю слова», а також поетичні книжки «Стрічки», «Листки падуть», «Осінь», «На чужині», «Для ідеї», «З-над моря». Твори Богдана Лепкого перекладали польською, чеською, німецькою, угорською та сербською мовами.

Із початком Першої світової війни письменник виїхав до Угорщини, а потім до Відня. Невдовзі його мобілізували до війська, призначили на культурно-освітню роботу. А в 1925 році він повернувся до викладацької праці у Ягел-лонському університеті, де обійняв посаду професора. У цей час письменник працював і над романами про Івана Мазепу.

Коли під час Другої світової війни університет припинив роботу, письменник залишився без засобів до існування. Заробляв на життя журналістською працею та перекладами. Помер Богдан Лепкий 21 липня 1941 року в Кракові.

Виявляємо читацьку, літературну компетентності

У зручній для вас формі (тексту, таблиці, плану, схеми) запишіть відомості про письменника. За своїми записами підготуйте усну розповідь про Богдана Лепкого, висвітливши такі питання: де й коли народився письменник; де він навчався; де й ким він працював; коли почав писати літературні твори; які твори складають творчий доробок письменника, якими мовами вони перекладені.

Романна епопея про Івана Мазепу

Ще в 1908 році Богдан Лепкий написав вірш «Мазепа», у якому порушив проблему національно-визвольної боротьби. Згодом, у другій половині 20-х років, він зобразив Івана Мазепу в епічному творі, що складається з п'яти книг («Мотря», «Не вбивай», «Батурин», «Полтава», «З-під Полтави до Бендер»). Змальовуючи відомого історичного діяча, письменник звернувся до романної форми.

Роман — це великий і складний за своєю будовою епічний твір, у якому зображено життя багатьох героїв, а сама дійсність представлена широко й різнобічно.

Одним із різновидів цієї епічної форми є роман історичний, який осмислює події минулого. Це не наукове дослідження історії, а художній твір. Тому в розкритті основної теми він поєднує історичну правду з художнім вимислом. Персонажі історичного роману можуть мати реальних історичних прототипів, однак письменник, зображуючи їх, керується власними ідейними переконаннями, віддає перевагу художній правді.

Отже, історичний роман — це великий епічний твір на історичну тему, що поєднує історичну правду з художнім вимислом. Перший історичний роман у світовій літературі створив шотландський письменник Вальтер Скотт («Веверлі»), а в українській — Пантелеймон Куліш («Чорна рада»).

Богдан Лепкий урахував художній досвід своїх попередників. Вивчивши історичні факти й документи, автор трилогії достовірно відтворив особливості епохи, якій належав Іван Мазепа, і водночас вдався до художнього вимислу — зобразив драматичний світ роздумів і переживань українського гетьмана.

Виявляємо читацьку, літературну компетентності

1. Коли письменник працював над епопеєю про Мазепу?

2. З яких книг вона складається?

Виявляємо літературну компетентність, обізнаність у сфері культури

3. Пригадайте, які історичні романи ви читали, вивчали на уроках української та зарубіжної літератури. У чому своєрідність історичного роману?

Роман «МОТРЯ»

Історична основа роману

Трилогію Богдана Лепкого відкриває роман «Мотря». У центрі цього твору — Іван Мазепа, український політик і державний діяч, який дістав гетьманську булаву в 1687 році. Він зміцнив козацьку державу, над усе прагнув позбутися залежності від Москви, а в 1708 році підтримав шведського короля Карла ХІІ у війні проти Росії.

Мазепа ввійшов в історію як меценат: жертвував великі кошти на будівництво церков, підтримував освіту й мистецтво. За його правління

сягнув розквіту стиль українського бароко, що виявився в багатьох видах мистецтва, насамперед в архітектурі, музиці й літературі. Київ став визнаним освітнім осередком: відкривалися нові школи, а Києво-Могилянський колегіум набув престижного статусу академії.

Сам гетьман був людиною освіченою й навіть творчою. Йому, зокрема, належить авторство пісні «Всі покою щиро прагнуть», у якій звучить заклик до єдності й боротьби за волю України.

Окрім політичної й державотворчої діяльності гетьмана, у романі представлено й деякі епізоди його особистого життя. У 1704 році вже немолодий Іван Мазепа посватався до дочки генерального судді Василя Кочубея, але її батьки відмовили йому. Мотря Кочубеївна закохалася в гетьмана й утекла до нього, коли її збиралися віддати до монастиря. Щоб уникнути конфлікту, Мазепа мусив повернути дівчину до батьків.

Деякий час закохані таємно листувалися, а згодом Мотрю видали заміж за козака Івана Чуй-кевича.

Історичну інформацію письменник використав лише частково — щось домислив, чомусь надав суб'єктивного трактування. Він залучив до твору чимало достовірних побутових та етнографічних деталей, що допомогли відтворити дух старосвітської України.

Виявляємо читацьку, літературну компетентності

1. На які часи припало життя Івана Мазепи?

2. На що була спрямована його діяльність?

3. Коли гетьман посватався до Мотрі Кочубеївни?

4. Чому не відбувся їхній шлюб?

Читаємо взірці української художньої літератури

Прочитайте роман Богдана Лепкого «Мотря». Звірте власні враження від твору з матеріалом, запропонованим у статтях підручника.

В електронному додатку до підручника на сайті interactive.ranok.com.ua ви знайдете повний текст твору.

Тема і проблематика

Основною темою роману є висвітлення суспільних і політичних процесів, у центрі яких опинився Іван Мазепа. Письменник розкрив мотиви, якими керувався гетьман у своїй державотворчій діяльності. Він докладно зобразив стосунки свого героя з дочкою генерального судді Василя Кочубея.

У романі проблема патріотизму тісно погоджена з іншою — проблемою влади й відповідальності. Іван Мазепа та його оточення зображені як патріоти, готові боротися за рідну землю: «Не пожалуємо нічого, щоб постояти за права наші, за волю й за славу України».

Навіть образ Мотрі Кочубеївни не обмежений лише особистими почуттями. Звертаючись до батька, вона рішуче промовляє: «Я не турбуюся собою, моя турбота — Україна». А гетьманський канцелярист Чуйкевич, безнадійно закоханий у Мотрю, у своїх роздумах теж поєднує патріотичний обов'язок та особисте почуття:

«Так думав собі козак, і в його душі образ Мотрі зливався з образом України, — любов ставала неподільна».

Показово, що гетьман свою владу розглядає як важливе покликання й випробування долі: «Це не булава, а хрест, хрест, котрий, може, прийдеться двигати на нову, українську Голгофу». Для нього влада — ще й велика відповідальність за майбутнє України.

Саме у цьому контексті — патріотизму, відповідальності та громадянського обов'язку — представлено в романі особисті стосунки Івана Мазепи та Мотрі Кочубеївни. Їх єднає ще й духовна спільність — почуття любові до рідної землі й бажання не словом, а ділом захищати волю України.

Автор порушив ще й складну філософську проблему — людського призначення й покликання, сенсу життя, служіння високим ідеалам.

виявляємо читацьку, літературну компетентності

1. До якої теми звернувся прозаїк? Яка проблема в романі є головною?

2. Яку роль у творі відіграє любовний сюжет?

Художня організація

Роман складається з двох частин. У першій більше уваги приділено образам Івана Мазепи й козацької старшини, натомість у другій наперед висувається образ Мотрі Кочубеївни — повніше розкривається її характер, висвітлюються стосунки дівчини з гетьманом та батьками.

Автор зобразив багатьох персонажів — як і має бути в романі. Це переважно однодумці головного героя. Серед них реальні історичні особи: племінник гетьмана Войнаровський, керівник канцелярії Орлик, полковники Апостол, Кожухівський, Андріяш, генеральний хорунжий Сулима. Зустрічаємо чимало епізодичних постатей, які представляють інтереси різних суспільних та політичних груп.

Основні події відбуваються в Києві, Бату-рині, Бахмачі та в селі Ковалівці, що належить Кочубею.

На початку твору подано докладний опис перебування царя Петра І в київській резиденції гетьмана. Російський монарх та його слуги морально непривабливі, а їхня поведінка навіть відразлива. Надалі таке зображення росіян зберігається. Воно проходить через увесь роман завдяки залученню низки епізодів, у яких російські військові та урядовці постають грабіжниками й жорстокими вбивцями, котрі лише знущаються з мирних жителів. Особлива роль відведена описам суперечок і збройних зіткнень козаків із російськими ратниками, котрі

нагадують злочинців. Окремо накреслено протистояння Івана Мазепи й генерального судді Василя Кочубея. За авторською версією, опозицію до гетьмана очолює не сам Кочубей, а його дружина. Вона робить усе, щоб очорнити Мазепу в надії здобути підтримку царя й одержати булаву для свого слабовольного чоловіка.

У романі знайдемо чимало колоритних побутових описів та фольклорного матеріалу, переважно прислів'їв і приказок. Завдяки цьому формується загалом достовірна атмосфера козацької України з її самобутніми звичаями і традиціями.

Виявляємо читацьку, літературну компетентності

1. Яких історичних осіб зобразив автор?

2. Де відбуваються події?

3. Як зображено російського царя Петра І.

4. Як автор змалював протистояння гетьмана й генерального судді?

Образ гетьмана

Віддаючи належне заслугам Івана Мазепи, письменник відчутно ідеалізував цього персонажа. Перед читачами постає мудрий державець і патріот, а також розумний дипломат, здатний на компроміси, наділений витримкою й політичним талантом.

Цей образ розкривається не лише в діях та спілкуванні з іншими, а й через інформативні внутрішні монологи. Наприклад, Мазепа

розмірковує про потребу загальнонародної єдності. «Ось що ми вміємо, — сказав шепотом гетьман, — співати! На жаль, у нас тільки в пісні згода, в житті дисонанс, а як життя перетворюється в пісню, виходить гармонія чудова».

Він рішуче виступає проти анархії й безвідповідальності, нарікає також і на брак державної мудрості: «Привикли оглядатися на когось — на короля, на восточного царя, на султана,

навіть на хана, щоб тільки не на свого власного володаря, забулися княжі часи, а новий державний дух ще не родився».

Автор вкладає в уста персонажа роздуми про історичну долю народу: «В тім-то й біда, що Господь посадив нас не між горами та між морями, а на велетенському суходолі, на безбережних степах. Куди не скоч, скрізь двері. Нам треба заволодіти степом». Степ тут ще й метафора: «Степом назверх і всередині, бо наша душа теж степ. Степ — ворог держави».

Маючи далекосяжні плани, Мазепа готується розірвати союз із Московським царством. До цього його підштовхує ще й органічне неприйняття російської політичної культури: «Гетьман не любив Петра. Це був варвар, а Мазепа ненавидів варварства». Саме кривди, що їх терпіло українське населення від навали росіян, підштовхували гетьмана до союзу зі шведським королем Карлом ХІІ, супротивником російського монарха.

Письменник виділив в образі Івана Мазепи чимало інших рис — показав його в стосунках із матір'ю, із друзями й однодумцями. І звичайно, особистість гетьмана розкривається у його ставленні до Мотрі Кочубеївни. У ній він цінує не лише красу, а й душевне багатство та розум. Закоханий гетьман постає людиною чуйною й уважною, щирою у своїх почуттях.

Мотря Кочубеївна

Змальовуючи героїню, автор вийшов поза межі любовної історії. У її образі він виділив самостійність, рішучість, патріотизм. Козак Іван Чуйкевич, закоханий у Мотрю, дав їй промовисту характеристику: «У неї жіноча врода, але мужеська вдача».

Мотря по-справжньому закохалась у гетьмана, коли він гостював у Ковалівці, маєтку Кочубеїв. Особливо полонила її серце пісня у виконанні Мазепи («Мотря не зводила з нього очей, як зачарована»). Вона відчула душевну й духовну спорідненість із гетьманом, була захоплена його внутрішньою силою.

У дівчини загострилися стосунки з батьками, особливо з владною матір'ю. Кочубей не був категорично проти шлюбу дочки з гетьманом, однак мусив рахуватися з волею дружини:

«Василь Леонтійович, людина м'ягка й добросердна, хитався поміж гетьманом і своєю жінкою, схиляючись то на його бік, то на її, залежно від того, під чиїм впливом оставався».

Відхиливши сватання Мазепи, батьки відправили дочку до монастиря, однак вона втекла до свого коханого. Дівчина добре усвідомлювала, що не зможе й надалі йти проти волі батьків. До того ж її матір скористалась із втечі доньки й обвинуватила гетьмана у викраденні.

Аби не давати підстав для наклепів та інтриг проти Мазепи, Мотря зрештою повернулася під батьківську опіку.

Автор розкрив внутрішню драму героїні, яка опинилась у непростій ситуації, коли мусила обирати між своїм обов'язком перед батьками й коханням.

Виявляємо читацьку, літературну компетентності

1. Якими рисами автор наділив головного героя?

2. У чому бачить своє головне призначення гетьман?

3. Чому він негативно ставиться до російського царя?

4. Яким гетьман постає у взаєминах з Мотрею Кочубеївною?

5. Коли Мотря закохалась у гетьмана?

6. Що найбільше в ньому привабило дівчину?

7. Як поставились її батьки до сватання Івана Мазепи?

8. Чому Мотря після втечі мусила повернутися до батьків?

9. Відомий дослідник літератури Ф. Погребенник назвав твір Б. Лепкого «Мотря» «своєрідним лірико-драматичним заспівом» до епопеї «Мазепа». Як ви розумієте таке визначення? Чи згодні ви з ним? Наведіть аргументи на доведення або спростування тези вченого.

10. Характеризуючи роман «Мотря», більшість дослідників сходиться на думці, що у творі подається «широка й колоритна панорама життя на Україні, зокрема художньо-самобутнє відтворення деяких важливих подій того часу». Доведіть, що в романі відтворено панораму життя України початку ХІІІ століття. У чому, на вашу думку, полягає художня самобутність відтворення подій?

Виявляємо підприємливість, уміння мислити критично

11. У романі створена галерея образів історичних постатей. Який образ найбільше зацікавив вас? Знайдіть у мережі Інтернет або в історичних енциклопедіях інформацію про цього діяча. З'ясуйте, чи збігається авторський погляд на історичну особу з оцінками істориків, біографів. Представте результати свого дослідження у вигляді таблиці або схеми й ознайомте з ними однокласників.

 

Це матеріал з підручника Українська література 10 клас Борзенко, Лобусова