Розвиток людства завжди був пов’язаний з отриманням (обміном), використанням та зберіганням інформації.

У наш час, коли існують книги, журнали, газети, мобільний зв’язок, фото- та відеотехніка, телебачення, комп’ютер, різноманітні копіювальні прилади, мережа Інтернет, здійснювати пошук інформації, передавати її на відстань та зберігати зовсім не важко. Але як діяли в таких випадках наші предки коли не було сучасних технічних засобів? Тож здійснимо мандрівку в минуле світу інформації та медіа.

Медіа (англ. media, від лат. medium — посередник) — засоби поширення та зберігання інформації, призначені для її донесення в часі та просторі

Слово «інформація» походить від лат. informatio (роз’яснення) й означає відомості про осіб, навколишнє середовище, факти, явища, події, що відбуваються в ньому.

1. Яким було значення винайдення писемності в історії людства?

З виникнення найдавніших держав наприкінці IV тис. до н. е. з’являється й писемність. Вона була необхідна для записів і поширення законів, ведення державних справ, листування між державами, поширення знань тощо.

Виникнення писемності як своєрідного засобу спілкування має величезне значення для розвитку людства. Вона допомогла людям подолати простір

і час. Завдяки писемності люди можуть передавати інформацію на великі відстані та зберігати її протягом багатьох років та навіть тисячоліть.

Для допитливих!

Як первісні люди здобували та поширювали інформацію

https://bit.ly/3JfClGH

Поміркуйте!

На основі тексту визначте значення писемності в історії людства.

Невід’ємною ознакою писемних джерел інформації є текст. Текст фіксується на певному носії (камені, глиняній табличці, папірусі, пергаменті, берестяній

грамоті, папері, електронному носії тощо) і несе певну інформацію.

Тексти писемних пам’яток зберігають людський досвід, передаючи його з покоління в покоління.

Також писемність відіграла об’єднуючу роль в суспільстві і є необхідною умовою існування держави.

Завдяки писемності люди могли записувати і поширювати по всій державі укази правителів, закони та інші важливі державні документи, повідомлення, вести діловодство, облік майна та виконаних робіт тощо. Це давало змогу оптимально організувати управління державою, суспільне життя, виробництво, торгівлю, розвивати науку.

Писемність — засіб передавання мови людини за допомогою спеціальних знаків (літер, ієрогліфів, клинців тощо).

Текст — це група речень, об’єднаних спільним змістом (темою), головною думкою та граматичними засобами.

1. Давньоєгипетські ієрогліфи висічені на камені

2. Сувої з папірусу. В одному з музеїв зберігається сувій завдовжки понад 40 м

3. Давньокитайські бамбукові дощечки з написами

Для допитливих! Чи цікаво вам, друзі, дізнатися якою була писемність в стародавні часи? А як виглядали тогочасні книжки?

Якщо так, то здійснимо уявну подорож у світ писемності епохи стародавнього світу. Для цього пропонуємо скористатися QR-кодом або відповідним покликанням. ²

https://bit.ly/3DQpbx5

2. Як виникло книгодрукування?

Були часи, коли людство не мало копіювальної техніки — друкарських верстатів, ксероксів, принтерів, тому кожна книга писалася вручну й коштувала дуже дорого. Втім, розвиток господарства, освіти та культури підвищував попит на книжки. Тож одним із найбільш значущих в історії людства винаходів стало книгодрукування.

У середині XV ст. німецький винахідник Йоганн Гутенберг винайшов друкарський верстат і спеціальну фарбу для літер. Близько 1445 р. він видав першу друковану Біблію.

Друкований пристрій верстата складався з двох плит. На нижню плиту вкладали друкарську форму (набраний металевими літерами текст), На друкарську форму наносили спеціальну фарбу. Потім за допомогою гвинтового пристрою та верхньої плити притискали паперовий аркуш до набраного тексту. За допомогою друкарського верстата можна було виготовити до 100 відбитків на годину.

Винайдення книгодрукування мало величезне значення в історії людства. Раніше написання текстів та виготовлення книги вимагали багато часу (декілька місяців, а то й років), терпіння й майстерності, адже робилося це все від руки². Відповідно, книги були рідкістю і коштували вони дорого. Після винаходу Гутенберга рукописні книги змінилися друкарськими.

Поміркуйте!

На основі опрацювання тексту встановіть, яку роль відіграло винайдення книгодрукування для середньовічного суспільства.

1. Йоганн Гутенберг

2. Рухомі металеві літери і пристрій для набору тексту (верстатка), уперше створені Гутенбергом

3. Ручний друкарський верстат Гутенберга

Протягом кількох десятиліть друкарство поширилося в багатьох європейських країнах. Книг стало більше, ціни на них різко знизилися. Друковані видання стали доступнішими, а це істотно збільшило кількість читачів. З розвитком друкарства зросла і грамотність населення. Подальший розвиток друкарства зумовив появу друкованих листівок, газет, журналів і, зрештою, розвиток сучасної преси. ²

Працюємо в парі

Порівняйте роботу літописця та працівників друкарні часів Гутенберга. Які відмінності у процесі підготовки книг ви помітили?

² Тривалий час книги в середньовічній Європі виготовляли з пергаменту. Перші паперові книги в Європі з'явилися значно пізніше, лише в ХІІІ ст. їх писали від руки. На виготовлення однієї книги витрачали багато часу - декілька місяців, а то й років.

1. Нестор-літописець за роботою (сучасний малюнок)

2. Друкарня часів Гутенберга. Гравюра XIX ст.

Першу відому в Україні книгу було надруковано у Львові Іваном Федоровим (Федоровичем) у 1574 р. Тут він облаштував власну друкарню й надрукував «Діяння та Послання Святих Апостолів». У тому самому році Іван Федоров надрукував перший східнослов’янський Буквар.

1. «Дії і Послання Святих Апостолів», надруковані Іван Федоровим у Львові в 1574 р.

2. Буквар Івана Федорова

Працюємо разом!

Перегляньте ілюстрації параграфа. Порівняйте засоби передавання інформації минулого і сучасності, якими ми користуємося в повсякденному житті. Завдяки чому, на вашу думку, відбулися такі зміни?

4. Які є сучасні види джерел інформації?

Винаходи ХІХ-ХХ ст. (телефон, телеграф, фотоапарат, радіо, телебачення, комп’ютери, супутниковий зв’язок, мобільний телефон) змінили світ інформації. Відтепер вона поширювалася набагато швидше, ніж у попередні епохи. З’явилися нові джерела інформації - фотографії, кіноплівки, платівки, магнітні оптичні диски, флеш-накопичувачі.

У цей час набувають розвитку такі засоби масової комунікації (масме-діа), як преса (газети, журнали, книжки), радіо, телебачення, кінематограф, реклама та ін.

Масова комунікація (англ. mass communication) — процес одночасного та швидкого поширення інформації на великі спільноти людей за допомогою засобів масової інформації (преси, радіо, телебачення, кіно, Інтернету).

1. Телефонний апарат Белла (1877 р.)

2. Мартін Купер американський інженер та фізик, який у 1973 р. здійснив перший дзвінок по мобільному телефону. В руках у нього одна з перших моделей стільникового телефону

Наприкінці XX ст. створено всесвітню систему комп’ютерних мереж Інтернет (Всесвітня павутина). Цей винахід змінив основи створення, поширення і використання інформації у світі. Завдяки Інтернету виник єдиний інформаційний простір.

Нові медіа (Інтернет, телебачення, кінематограф та ін.) поєднують у собі різні знакові системи створення і передачі інформації: слово, зображення, звук. їхньою особливістю є те, що вони передають інформацію одночасно на чисельно великі групи людей. За текстом, призначеним для великої кількості людей, закріпилася назва медіатексту. До медіатексту належать: газетний, новинний текст, телепередача, реклама, листівки, буклети, радіотекст, інформація на сайті та ін.

В Інтернеті розміщено величезні обсяги різноманітної інформації, тому без певної допомоги та сортування знайти потрібну інформацію було б дуже важко. Нині існує чимало пошукових інтернет-систем (Google, Yahoo, Bing, Baidu, META, ukr.net та ін.). їхнє завдання - за ключовими словами відібрати й подати користувачеві сайти з необхідною інформацією.

Медіатекст — усний чи писемний твір, призначений для комунікації та розрахований на великі спільноти людей. Він є продуктом діяльності засобів масової інформації (масмедіа): преси, кіно, радіо, телебачення, Інтернет тощо. Суть медіатексту — конкретна інформація, що розповсюджується з метою впливу на громадську думку, переконання.

Також Інтернет є зручним способом комунікації. За допомогою електронної пошти (е-mail) можна пересилати, отримувати листи та документи з різних кінців світу за частку секунди. Соціальні мережі та месендже-ри дають змогу знайомитися та спілкуватися з великою кількістю людей, дізнаватися багато цікавого.

Водночас Інтернет, як і будь-яке явище, має недоліки. У Всесвітній павутині розміщено чимало недостовірної і шкідливої інформації. Відповідно, інформацію з мережі варто ретельно перевіряти на достовірність. Інтернет-шахраї можуть використати інформацію про особу з корисною метою. Тому слід з обережністю розміщувати відомості про себе та своїх рідних. Однак зазначене вище не применшує ролі Інтернету в житті сучасної людини.

ПЕРЕВІРТЕ ЗАСВОЄНЕ НА УРОЦІ

Знаю: 1. Що означають такі слова інформація писемність текст медіатекст ?

РОЗУМІЮ	ВМІЮ	ВИСЛОВЛЮЮ ДУМКУ
1. Поміркуйте, чому ви-	1. За допомогою пошуко-	1. Висловіть судження, у
никнення писемності збіг-	вих інтернет-систем знай-	чому полягає значення пи-
лося в часі з виникненням.	діть цікаву інформацію	семності для людства.
найдавніших держав. 2. Як винаходи ХІХ-ХХ ст.	про діяльність Йоганна Гутенберга та Івана Федо-рова. Представте результа-	2. Обговоріть питання про значення книги для людини.
змінили світ інформації? 3. Наведіть кілька прикладів важливості інформації	ти свого пошуку однокласникам. 2. Охарактеризуйте спо-	3. Яку роль відіграє Інтер-нет у житті людини та суспільства? Чи може Інтер-
для людини і суспільства в	соби збереження та пе-	нет замінити для людини
минулому і тепер.	редавання інформації в	книги? Свою відповідь об-
	минулому і тепер.	ґрунтуйте.

ЗВ’ЯЗОК ІЗ СЬОГОДЕННЯМ

Яку роль відіграє інформація у твоєму житті, житті твоєї родини? Поміркуй, чому сучасне суспільство часто називають інформаційним.

 

Це матеріал з підручника "Досліджуємо історію і суспільство" 5 клас Мороз 2022