Для допитливих! Як виникали найдавніші поселення людей?

https://bit.ly/3erIKAh

1. Як виникли давньоруські міста?

Обговоріть у парі!

У чому особливість забудови давньоруських міст? Яку роль вони відігравали в суспільстві?

У VI ст. у східних слов’ян виникають гради (городища). Зазвичай вони були міжплемінними центрами, де розміщувалися пункт збору данини, загальні святилища. Окремі гради відігравали роль прикордонних укріплень. З часом населення деяких градів збільшується (туди переїжджають ремісники, купці), і вони в переростають у міста.

За повідомленням літописця, у IX — першій половині X ст. на Русі існувало 16 міст, зокрема Київ, Новгород, Чернігів, Переяслав, Вишгород, Іско-ростень та ін. Давньоруські міста були осередками влади, ремесла, торгівлі та культури. У них діяли школи, книгописні майстерні, бібліотеки, писалися ікони, виготовлялися твори прикладного мистецтва.

Поняття город/град/городище означає «обгороджену територію» (з тину або паль (палісад — посаджені палі).

Місто - великий населений пункт. У різні історичні часи роль міст відрізнялася. У середньовіччі вони були осередками влади, ремесла, торгівлі та культури. Нині переважна більшість міст є центрами районів, областей, де зосереджені державні органи влади, промислові підприємства, великі торговельні та культурні заклади.

Центром міста був дитинець — укріплена стінами, валами та ровами частина міста. Найчастіше дитинець розмішувався на узвишші чи горі. Це була свого роду міська цитадель. У цій частині міста розташовувалися величні княжі палаци та багаті боярські двори, житла дружинників. Після прийняття християнства в дитинці будували головні міські церкви та собори.

Біля дитинця розміщувався «окольний град» (іноді його ще називали «острог» чи «посад»), який також оточувався укріпленнями. У цій частині міста розташовувалися помешкання простого люду, ремісників, торговельний майдан, подвір’я купців, численні церкви та монастирі. Міські будинки в той час споруджувались переважно з дерева.

Третьою частиною великих міст були передмістя, які іноді називали «кінцями». Вони розташовувалися поза міськими укріпленнями. Здебільшого їх заселяли ремісники певної спеціальності.

Під час монголо-татарської навали (ХІІІ ст.) багато міст Русі було зруйновано і спалено.

2. Як за княжих часів жили селяни?

Більшість поселень Русі становили села, жителі яких займалися переважно землеробством, тваринництвом, різними промислами й ремеслом. Це були відкриті неукріплені поселення різні за величною — від 10 до 60 дворів. Селилися русичі здебільшого на високих місцях по берегах рік і озер, щоб водою не залило їхні поля та будинки під час весняних розливів.

Поміркуйте!

На основі тексту та ілюстрацій визначте особливості селянських жител за княжих часів.

1. Слов’янське сільське житло. Реконструкція (у розрізі)

2. Сільське житло ХІ ст. Музей народної архітектури та побуту Середньо Наддніпрянщини, м. Переяслав-Хмельницький. Реконструкція.

Село - населений пункт неміського типу, жителі якого займаються переважно сільським господарством (обробітком землі, тваринництвом).

Сільські хати будували з дерева, дах вкривали соломою. З каменю або глини робили піч, яку розміщували в кутку. Топили в печі «по-чор-ному», тобто дим виходив не через димар, а скрізь двері чи невелике вікно. У деяких селах житла спеціально заглиблювали в землю, тобто будували напівземлянки. Взимку вони швидше нагрівалися і завдяки землі довше тримали тепло, а влітку в таких помешканнях зберігалася комфортна прохолода.

3. Які особливості українського села у XIX — на початку XX ст.?

Працюємо у парі!

Роздивіться ілюстрації присвячені українському селу XIX — початку XX ст. та порівняйте їх із текстом підручника. Визначте особливості забудови українського села у XIX — на початку XX ст.

Поселення та житла людей на українських землях постійно змінювалися. У кожному з етнографічних регіонів України склалися особливості щодо планування та розташування поселень, будівництва й оздоблення житла. Щоб дізнатися більше про життя українського села того чи іншого регіону в конкретний історичний період радимо відвідати краєзнавчі музеї, музеї народної архітектури та побуту або їхні сайти в мережі Інтернет.

Село об’єднувало людей у сільську громаду. За громадою закріплювалася певна територія, податки, обов’язки перед державою. У XIX — на початку XX ст. українське село складалося із сельбища, центру, церкви, господарських та громадських споруд, освітніх закладів. Сельбище це територія всього поселення, до якого входили селянські двори, головна сільська дорога (вулиця) та інші споруди.

Традиційно центром села вважалася територія (майдан) поблизу церкви або сільської управи. Часто біля церкви розташовувалися кладовище та будинок священика. До господарських та громадських споруд належали кузня, млин, олійниця, корчма, крамниця, подекуди шпихлір — громадська будівля для зберігання зерна, муки, господарського знаряддя та інших предметів.

Освітніми закладами на селі були початкові школи (церковно-парафіяльні та державні). Наприкінці XIX — на початку XX ст. на західних землях України набули поширення хати-читальні, які споруджувалися за кошти громад. Вони були своєрідним сільським клубом, осередком народного дозвілля.

1. Вітряк із хутору Кудрявий, Сумщина. Національний музей народної архітектури та побуту України

2. Хата кінця XIX ст. із с. Шишаки Полтавської області. Національний музей народної архітектури та побуту України.

3. Воскресенська церква із села Кисоричі, Рівненська область. Національний музей народної архітектури та побуту України

Основним типом традиційного сільського житла в Україні була хата. У різних регіонах були особливості у будівництві та оздобленні хат. Переважно це затишні, білені зовні й усередині, будівлі пі д солом’яним чи очеретяним дахом. Хати північної частини України і Карпатських гір були дерев’яними та мали відкриті стіни.

Підлога в хаті була глиняною. Кожна господиня дбайливо доглядала свою хату: щоб у ній було чисто, вибілено, прикрашено квітами та пахучими лікарськими травами. У східному кутку (його називали «покуть») висіли ікони, прикрашені рушниками, цілющим зіллям та квітами. Традиційно в кутку біля вхідних дверей розміщували піч. її прикрашали різноманітними квітковими орнаментами та зображеннями птахів. Щодня в печі варили їжу переважно борщ, каші, картоплю, пекли хліб.

4. Яким було життя в містах України в ХІХ - початку ХХ століття?

Працюємо разом!

Визначте, які зміни відбулися в забудові українських міст наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. У чому їхня відмінність від міст княжої доби?

До XVIII ст. більшість міст на українських землях були невеликими поселеннями, і їхнє населення не перевищувало однієї — двох тисячі осіб. Крім ремесла й торгівлі, населення міст займалося присадибним господарством. Більшість великих міст були зосереджені на Правобережжі та в західноукраїнських землях: Львів, Луцьк, Кам’я-нець-Подільський та ін.

У XVII—XVIII ст. на українських землях збільшується кількість міст, особливо на Лівобережжі та Півдні України. Зокрема, у цей час було засновано такі міста, як Суми, Чугуїв, Харків, Ізюм, Миколаїв, Одеса, Маріуполь, Херсон та ін. Відповідно, на українських землях зростала частка міського населення.

Найпомітніші зміни в українських містах відбулися наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. Міста значно розбудовуються, розширюються їхні межі. Виникають нові квартали з багатоповерховою житловою та громадською забудовою, зокрема зводяться нові театри, бібліотеки, лікарні.

Центральні вулиці міст викладалися бруківкою, плитами, цеглою та освітлювалися електричними ліхтарями. Значну увагу приділяли озелененню міст, зокрема створювали нові міські парки, бульвари. На вулицях міст з’являються автомобілі та новий вид громадського транспорту — електричний трамвай. У 1905 р. у Києві почав діяти фунікулер. У цей час розпочалося швидке поширення телефонного зв’язку. У великих містах розгорнулося також будівництво централізованих водогонів та каналізації.

Швидке зростання міського населення призводило до майнового розшарування городян. Робітники, котрі працювали на місцевих фабриках і заводах, селилися переважно на околицях міст та жили в маленьких комірчинах. Там звичним явищем були злидні та бруд.

ПЕРЕВІРТЕ ЗАСВОЄНЕ НА УРОЦІ.

Знаю: Що означають слова: «місто», «село»?

РОЗУМІЮ	ВМІЮ	ВИСЛОВЛЮЮ ДУМКУ
1. Як виникали поселення в давнину? 2. Яку роль відігравали міста і села в суспільстві в різні історичні періоди?	1. Порівняйте умови життя, особливості забудови в сучасних містах із містами княжої доби та періоду ХІХ - початку ХХ ст. Яких змін упродовж історії зазнало життя в місті? 2. Як змінювався вигляд українських сіл протягом історії? Які зміни відбулися в умовах життя, забудові жител?	Чи згодні ви з твердженням, що роль міст у господарському й культурному житті суспільств постійно зростає? Свою думку обґрунтуйте.

ЗВ’ЯЗОК ІЗ СЬОГОДЕННЯМ

Складіть розповідь про умови життя в сучасному місті/селі. На основі інформації від дорослих, а також інших доступних джерел (фотографії, відеоматеріали тощо) визначте, як змінилося життя у вашому населеному пункті за останні 20-40 років.

Величні міста та поселення стародавнього світу.

Розгляньте історичні реконструкції поселень стародавнього світу. Спробуйте описати їх. Які спільні риси в їх забудові ви помітили? Що - відмінне? Ви-словіть власні враження від уявної подорожі стародавніми містами.

https://bit.ly/2YOa47H

 

Це матеріал з підручника "Досліджуємо історію і суспільство" 5 клас Мороз 2022