Обговоріть у парі!

Яку роль відіграють освіта і наука в суспільстві?

1. Роль освіти і науки в суспільстві

Освіта і наука відігравали велику роль у розвитку суспільства в усі історичні періоди.

Через освіту суспільство передає свою культурну спадщину (накопичені знання, цінності, навички) від одного покоління іншому.

Відповідно до своїх здібностей та зусиль у навчанні людина отримує певний фах, професію. Таким чином, освіта допомагає людині реалізувати свої здібності та бажання.

Важливим чинником розвитку суспільства є наука. Наукова діяльність спрямована на здобуття нових знань про природу і суспільство. Без науки неможливий розвиток різних галузей промисловості, енергетики, транспорту, сільського господарства, сфери послуг. Завдяки відкриттям у науці ми можемо користуватися такими звичними речами, без яких складно уявити сучасне життя, як комп’ютер, телефон, телебачення, фотографія тощо. Наукові здобутки в медицині дають змогу успішно лікувати різноманітні хвороби, що раніше важко піддавалися лікуванню чи були невиліковними. І цей перелік щодо ролі науки в житті людини й суспільства можна продовжувати нескінченно.

1. Видатний біолог Ілля Мечников за роботою (лауреат Нобелівської премії, випускник Харківського університету і завідувач кафедри зоології Одеського університету)

2. Микола Михайлович Амосов - український хірург-кардіолог. Автор-винахідник низки нових методів хірургічного лікування вад серця, оригінальних моделей апаратів штучного кровообігу

3. Микола Іванович Пирогов - видатний хірург, засновник військово-польової хірургії, започаткував використання анестезії при оперативних втручаннях.

2. Як розвивалися освіта і наука в княжі часи?

Активний розвиток освіти і науки на Русі-Україні розпочався після запровадження християнства. При церквах та монастирях почали відкриватися школи, де навчали читати, писати, рахувати, співати церковних пісень.

Поміркуйте!

Чому руські князі турбувалися про розвиток освіти.

Для допитливих!

Вважається, що першу школу в Києві заснував князь Володимир. У «Повісті минулих літ» записано, що Володимир «почав брати у визначних людей дітей й давати їх у книжну науку». Вчителями й вихователями в той час було освічене духовенство. Школи при монастирях та церквах існували також в інших руських містах.

Про поширення наукових знань та освіти дбав князь Ярослав Мудрий. За його наказом до країни завозили книжки з інших держав із різних питань пізнання світу. У «Повісті минулих літ» зазначається: «Любив Ярослав книги... Зібрав скорописців багато, і перекладали вони із грецької на слов’янське письмо. Написали вони книг велику силу, ними повчаються вірні люди і насолоджуються плодами глибокої мудрості...».

Значного розвитку на Русі набули також знання з географії, медицини, хімії, математики. Це було зумовлено практичною діяльністю людини. Так, пі д час зведення будівель застосовувалися знання з математики. Під час виготовлення скла, мозаїк, виконання фрескових розписів храмів потрібно було знати хімічні властивості різних матеріалів.

3. Які навчальні заклади виникали на українських землях у XVI — XVIII ст.?

Виникнення та поширення книгодрукування на українських землях позитивно вплинули на розвиток освіти і науки. У XVI ст. на українських землях відкривається чимало шкіл. Практично в кожному великому селі, у містечках і містах були школи. Оскільки навчання було безкоштовним, діти всіх верств могли вчитися, зокрема й сироти. Як стверджував мандрівник Павло Алеппський (у 1654 р.), серед українців у державі Богдана Хмельницького «всі або майже всі вміють читати і знають порядок молитов і співів, навіть більшість їхніх жінок і дочок».

Працюємо в парі!

Складіть план тексту та перекажіть його один одному

У 1576 р. князь Костянтин Василь Острозький заснував у Острозі першу науково-освітню установу на українських землях — Острозьку академію. Для роботи в ній було запрошено фахівців із кількох європейських країн.

Визначною подією в розвитку освіти і науки на українських землях стало заснування в 1632 р. Києво-Могилянської колегії (Києво-Могилянської академії). З часом вона стане великим науково-освітнім центром України, випускниками якої буде чимало вчених. До академії могли вступити всі бажаючі незалежно від походження. Навчання в ній тривало 12 років.

У 1661 р. було засновано Львівський університет, який готував священиків, чиновників для суду, прокуратури та державних установ, шкільних учителів, лікарів. На межі ХІХ—ХХ ст. він був одним із найбільших освітніх та наукових центрів Галичини. У ньому працювали чимало відомих науковців. Зокрема, кафедрою загальної історії і історії країн Східної Європи з 1894 по 1914 р. завідував професор Михайло Грушевський.

4. Якими були особливості розвитку освіти та науки в ХІХ столітті?

Поміркуйте!

На основі тексту встановіть, які навчальні заклади відкривалися на українських землях у ХІХ ст. Чим це було зумовлено?

ХІХ століття характеризується подальшим розвитком освіти і науки. Розвиток промисловості та сільського господарства вимагав освічених людей, які б володіли певним фахом. У великих містах відкриваються нові навчальні заклади — ліцеї, гімназії, професійні школи, реальні та промислові училища, які готували спеціалістів у певній галузі. Зокрема, біля Харкова було відкрито землеробську школу, на Чернігівщині — школу бджільництва, в Одесі — садівничу, у Єлисаветграді — медичну школу, у Києві — фельдшерське училище, у Миколаєві — артилерійське і штурманське училища та ін.

У 1805 р. відкривається Харківський університет, при якому діяли лабораторії, клініки, астрономічна обсерваторія, ботанічний сад,

бібліотека, ветеринарна школа, що згодом стала самостійним інститутом. Університет відіграв помітну роль в українському національному відродженні — тут велися дослідження народного побуту, історії та мови, розгорталася літературна діяльність, формувався україномовний театр.

1. Церковно-парафіяльна школа з Наддніпрянщини (Київщина). Музей народної архітектури та побуту України (м. Переяслав)

2. Перше приміщення Харківського університету. Поштівка.

Університет - вищий навчальний та науковий заклад, який здійснює підготовку фахівців вищої кваліфікації з різних напрямів та спеціальностей різної спрямованості. Також в університетах проводяться наукові дослідження.

У 1834 р. було засновано університет у Києві. Чимало його випускників стали видатними педагогами та вченими, літераторами й громадськими діячами. У 1859 — 1870-х роках при університеті діяв аматорський театр, у якому працював видатний етнограф Павло Чубинський.

У другій половині ХІХ ст. на українських землях було засновано ще два університети — в Одесі та Чернівцях. Утім, прискорений розвиток економіки потребував дедалі більшу кількість висококваліфікованих працівників. Це зумовило виникнення цілої мережі вищих спеціалізованих закладів освіти, зокрема було засновано Київський політехнічний інститут, Вище гірниче училище в Катеринославі, Харківський ветеринарний інститут, Глухівський учительський інститут та ін.

5. Які винаходи були зроблено завдяки українським вченим?

Українські вчені зробили вагомий внесок у скарбницю світової науки. Чимало їхніх розробок використовувалися в промисловості, сільському господарству, медицині, авіації, ядерній енергетиці, транспортній та космічній галузях. Наведемо лише кілька прикладів.

Обговоріть у класі!

Як взаємопов’язані освіта та наука? Чи можливими були б винаходи українських науковців без розвитку освіти?

Київський авіаконструктор, який емігрував до США, Ігор Сікор-ський є винахідником гелікоптера. Уродженець Житомира Сергій Ко-рольов вважається засновником космонавтики. Під його керівництвом було запущено перший штучний супутник Землі, здійснено перший політ людини в космос та вихід у відкритий космос. Найбільший транспортний літак у світі Ан-225 «Мрія» був спроєктований і побудований у Києві. За праці про імунітет Ілля Мечников (спільно з німецьким лікарем та вченим Паулем Ерліхом) у 1908 р. став лауреатом Нобелівської премії у галузі фізіології та медицини. Значний внесок у лікування хвороб серця зробив Микола Амосов. ^У

1. Ігор Сікорський під час випробувального польоту на гелікоптері. 1941 р.

2. Сергій Корольов

3. Перше дітище С. О. Лебедєва - Мала електронна лічильна машина

4. Найбільший транспортний літак у світі Ан-225 «Мрія»

У 1951 р. в Україні під керівництвом Сергія Лебедєва було створено перший у континентальній Європі комп’ютер, який називався Малою електронною лічильною машиною. Незважаючи на назву, ця електронна лічильна машина займала велику площу і мала 6000 радіоламп. Одночасно над розробленням обчислювальних машин працювали науковці з інших країн. Саме ці дослідження визначили подальше спрямування розвитку комп’ютерної техніки в усьому світі й поклали початок у 1960-х роках комп’ютеризації — масовому використанню комп’ютерів у виробництві, обороні та інших сферах життя суспільства.

Україна має потужний науковий потенціал, і наведений далекі неповний перелік винаходів — доказ цього. Найбільшим центром на укових досліджень є Національна академія наук України. Крім того великими науковими центрами є національні галузеві академії т університети.

ПЕРЕВІРТЕ ЗАСВОЄНЕ НА УРОЦІ.

Знаю: 1. Що означає термін «університет»? 2. Які винаходи було зроблено українськими вченими?

РОЗУМІЮ	ВМІЮ	ВИСЛОВЛЮЮ ДУМКУ
1. Висловіть судження про роль освіти в суспільстві. Чи можливий розвиток науки і техніки без освіти? 2. Як розвивалися освіта і наука в княжі часи? Поміркуйте, чому руські князі турбувалися про розвиток освіти.	1. На основі тексту підручника визначте особливості розвитку освіти та науки на українських землях у XVI—XVIII ст. 2. Чим було зумовлено відкриття нових навчальних закладів на українських землях у ХІХ ст.?	1. Висловіть судження: чи може людина в сучасному світі реалізувати свої здібності та потреби без освіти? Свою думку обґрунтуйте. 2. Поміркуйте, у чому важливість науки для розвитку суспільства. Без яких наукових винаходів складно уявити сучасне життя?

ЗВ’ЯЗОК ІЗ СЬОГОДЕННЯМ

Запитайте в дорослих (батьків, бабусь і дідусів, вчителів): Як освіта вплинула на їхнє життя? Чи допомогла вона реалізувати їх здібності та потреби?

 

Це матеріал з підручника "Досліджуємо історію і суспільство" 5 клас Мороз 2022