ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ЗМОЖЕТЕ:

описувати прояви агресії у спілкуванні; протистояти агресії, тиску та маніпуляціям у спілкуванні; протидіяти булінгу і кібербулінгу.

висловіть свою думку

1. Пригадайте, коли востаннє ви засмучувалися через спілкування з іншими людьми. Що стало причиною цього?

2. Як, на вашу думку, проявляється агресивність у спілкуванні?

Агресивність, тиск і маніпуляції у спілкуванні.

Не завжди наше спілкування з іншим людьми буває приємним. Іноді ми наражаємося на агресивність. Так називається поведінка, коли людина відкрито демонструє вороже ставлення, прагне створити ситуацію конфлікту, намагається завдати шкоди іншим. Ознаками агресії є підвищений тон, образливі слова, погрози та спроби перейти від розмов до дій.

словник

Агресивність — стан, за якого людина демонструє гнів, злість тощо; також риса характеру, що виражається у ворожому ставленні людини до навколишнього світу.

Агресія — поведінка людини, спрямована на пошкодження або руйнування, що у крайній формі може переростати в насильство. конфлікт — ситуація, за якої кожна сторона має позицію, несумісну з позиціями інших.

Якщо ви потрапили в таку ситуацію, наприклад під час спілкування з однолітком, найкраще докласти зусиль для зменшення агресії з боку співрозмовника. Існують різні способи досягти цього, наприклад, щоб

не провокувати поглиблення конфлікту, можна звести напружену ситуацію до жарту.

Якщо ви впевнені, що своїми попередніми словами або вчинками справді могли розлютити співрозмовника, то потрібно одразу вибачитися. Не відповідайте образами на образи, не підвищуйте тон слідом за агресивними діями співрозмовника. Ваш спокій дозволить вам виглядати гідно, а також зменшить загальний рівень напруженості.

Іноді ви можете помітити, що після спілкування з певними людьми у вас пригнічений настрій або відчувається втома. Імовірно, так трапилося тому, що ви зазнали тиску. Його може здійснювати як одна людина, так і група людей.

ВИКОНУЄМО РАЗОМ

У дикій природі тварини здебільшого проявляють агресивність, захищаючи своє життя, територію, їжу, можливість продовжити свій рід. Як ви вважаєте, чому люди демонструють агресивну поведінку?

СЛОВНИК

Тиск у спілкуванні — ситуація, за якої одна сторона у спілкуванні, долаючи опір іншої, намагається змусити її до чогось.

види тиску у спілкуванні

Фізичний	Вам натякають або прямо кажуть про можливість фізичного насильства
Емоційний	У вас намагаються викликати почуття провини, якщо ви не погодитеся виконати те, чого від вас вимагають
Інтелектуальний	Вам наведуть безліч аргументів на користь своєї думки, не даючи можливості обдумати почуте

Щоб протистояти тиску в спілкуванні, потрібно чітко усвідомлювати, що потрібно саме вам. Поставте собі запитання: «Якщо я погоджуся з іншою стороною, це збігатиметься з моїми бажаннями, із моєю метою у спілкуванні?». Саме так можна і відповісти: «Я вас розумію, але маю іншу думку».

Ще одним способом змусити вас робити те, що потрібно іншим, є маніпулювання. Зазвичай маніпулятори намагаються перекрутити правду, або передати вам лише частину інформації, або використати такі слова, щоб змусити вас повірити і зробити те, що потрібно їм, а не вам. Наприклад, вам кажуть: «Справжній друг має допомагати...», а далі йтиметься про те, щоб зробити замість цієї людини домашнє завдання, виконати неприємне доручення тощо.

словник

Маніпуляція — тут: приховане управління людиною поза її волею, яке приносить тому, хто його здійснює, певну вигоду.

Щоб не потрапити в таку ситуацію, потрібно подумати над тим, що хоче від вас людина, яку ви підозрюєте в маніпуляції, і чого ви самі хочете. Коли ви зрозумієте цю різницю, вам буде простіше розпізнати обман та уникнути його. Коли маніпулятор зрозуміє, що його викрили, насамкінець він може спробувати «помстити-ся», сказавши щось на зразок: «Я думав(-ла), що ти справжній друг/подруга, а ти виявився(-лася)...». Тут важливо не зважати на образливі слова, але й не почати виправдовуватися. Інакше маніпулятор використає ваше почуття провини, щоб і далі не давати вам спокою.

виконуємо РАЗОМ

Як зрозуміти, що вами намагаються маніпулювати?

Маніпуляторів часто порівнюють із ляльководами — людьми, які за допомогою ниток керують ляльками-маріонетками. Подібно до ляльковода, маніпулятор, смикаючи за умовні «ниточки» — емоції та реакції інших, керує їхніми діями

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Маніпуляції в рекламі

Маніпуляції бувають не лише в міжособистісному спілкуванні. Дуже часто вони трапляються в рекламі. Маніпуляції спрямовані на те, щоб змусити людей купувати не роздумуючи. Наприклад, у рекламних оголошеннях використовують слова: «поспішайте», «знижки лише сьогодні» тощо. У надії зекономити це змушує людей купувати товар, який насправді зараз їм не потрібен.

Досить часто трапляються пропозиції купити дві одиниці товару й отримати третю в подарунок, безкоштовно, але насправді її ціна вже включена в загальну вартість товару. Так людина купує більше, ніж їй потрібно. Таких маніпуляцій існує дуже багато.

2. Булінг і кібербулінг: прояви та протидія.

Іноді трапляється, що під час спілкування в колективі виникає прикра ситуація, коли один або кілька його людей стають жертвами булінгу (цькування). Унаслідок цього вони зазнають психологічного або фізичного насильства. У такій ситуації колектив ділиться на

три нерівні групи: ватажок із кількома прибічниками здійснюють психологічне або фізичне насильство щодо жертви, сама жертва (іноді кілька осіб), а більшість колективу виступає в ролі спостерігачів.

словник

Булінг (цькування) — систематичні фізичні та/або психологічні знущання й приниження, що вчиняються щодо конкретної особи.

Прояви булінгу можуть бути різними. На прикладі шкільного колективу слід назвати такі:

плітки та висміювання жертви щодо її зовнішнього вигляду, поведінки, способу життя, матеріального стану;

бойкот, ігнорування жертви (навмисне відсторонення від групи на перервах, у їдальні, під час спілкування поза межами школи тощо); примус жертви до певних дій, зазвичай у формі «доведи, що ти...»;

відбирання у слабших речей, грошей тощо; фізичне насилля над слабшими (побиття, підніжки, блокування, штовхання тощо); примус до «служіння» сильному й виконання його бажань;

із боку вчителів: усі види фізичного тиску (шарпання, спроби побиття, постановка «у куток» тощо); обговорення в класному колективі вад дитини, особливостей сім’ї, сімейних подій, про які стало відомо вчителю/вчительці; образливі прізвиська (із боку як учнів, так і вчителів).

Тривалий час вважалося, що стати жертвами булінгу найбільше загрожує тим, хто надто відрізняється від решти колективу (наприклад, за сімейним станом, зо-

внішнім виглядом тощо). Проте психологи дійшли висновку, що практично будь-яка людина може стати жертвою булінгу, навіть якщо вона на перший погляд нічим не виділяється в колективі.

Булінг найбільш руйнівний для психологічного здоров’я жертви, але не минає безслідно ані для її кривдників, ані для спостерігачів.

Булінг може розгортатися і у віртуальному просторі, тоді він має назву кібербулінг. Агресивні та образливі повідомлення в соціальних мережах, особливо якщо вони надходять систематично, є проявом кібербу-лінгу. Розповсюдження неправдивої або приватної інформації, поширення в інтернет-середовищі пліток, фотографій та відео без згоди того, хто на них зображений, також є видами кібербулінгу.

Зважаючи на те, як тісно віртуальний світ зараз пов’язаний із реальним, кібербулінг є не менш серйозним видом булінгу. Він так само може призводити до психологічних проблем.

Крім інструментів захисту, які пропонують соціальні мережі (створення «чорних списків», можливість скаржитися адміністрації на агресивні дії користувачів,

обмежити коло тих, хто може переглядати ваші публікації, переведення сторінки у «приватний» режим), важливо знайти того, із ким ви зможете поговорити про те, що вас турбує.

Кібербулінг може завдати значного психологічного дискомфорту, адже життя багатьох сучасних людей тісно пов'язане з віртуальним простором. тому варто пам'ятати, що віртуальне спілкування — лише частина життя

Ніколи не пізно розповісти дорослим, якщо вас хтось образив — у реальному чи віртуальному житті. Якщо дорослі, наприклад батьки, знаються на віртуальній реальності гірше за вас, спробуйте спочатку пояснити важливість цього питання для вас і допоможіть їм зрозуміти, що з вами відбувається. Вони можуть не мати миттєвих рішень, але завжди захочуть вам допомогти, і разом ви зумієте знайти вихід із ситуації.

ПАМ'ЯТКА

Згідно із законодавством України, за вчинення булінгу передбачене покарання кривдників, а у випадку, якщо вони не досягли 16 років, — їхніх батьків. Якщо вас принижують, знущаються у школі або в інших місцях, про це обов'язково потрібно повідомити батьків (або інших родичів) і вчителів. Батьки мають подати до адміністрації школи заяву або скаргу про булінг. Якщо школа не відреагує на цю скаргу, батьки мають право подати заяву про булінг до органів управління освітою та поліції.

Цькування з використанням електронних засобів також є бу-лінгом.

ЗАПИТАННЯ і ЗАВДАННЯ

1. Які прояви агресивності у спілкуванні ви можете перелічити? Охарактеризуйте кожен із них.

2. У який спосіб можна протистояти маніпуляціям?

3. Що таке кібербулінг?

4. Поясніть суть явища булінгу. Хто може стати його жертвою?

5. Чи є обговорення позаочі зовнішності та поведінки, наприклад однокласника, проявом булінгу? Поясніть свою думку.

6. Робота в малих групах. Обговоріть і складіть перелік правил поведінки на випадок, якщо ви зіткнулися з агресивністю у спілкуванні.

7. Робота в парах. Уявіть, що ваш друг/подруга скаржиться вам на те, що старшокласник/старшокласниця регулярно відбирає в нього/неї гроші. Якою буде ваша реакція? Що ви порадите йому/їй вчинити?

8. Проведіть дискусію на тему «Чи можливо повністю ви-корінити булінг?».

Розвиваємо моральні навички

Тетяна дюсенбаєва

«казка про культуру поведінки та спілкування»

У деякому царстві, у якійсь державі жила-була одна дівчинка. Мама дівчинки йшла вранці на роботу, а дочку відводила в дитячий садок.

Була в дитячому садку серед інших іграшок лялька. Лялька ця — красива, ошатна, у рожевій сукні, у чобітках, а в руках вона тримала блискучу сумочку. Просто так цю іграшку не давали нікому. Це була лялька для втіхи дітей, які дуже сумували за мамою і плакали.

Дівчинка добре знала: щоб отримати іграшку для розради — потрібно зробити вигляд, що їй дуже сумно без мами. Повірила вихователька дівчинці й дала їй ляльку, але попросила берегти її й на підлогу не кидати. Увесь день малятко грала з лялькою, а коли набридло, кинула її під стіл. Побачила вихователька, що лялька валяється під столом, і запитала в дівчинки:

— Кіро, а де лялька?

— Яка така лялька?

— Та, яку я тобі дала на втіху.

— Та не знаю я, десь валяється.

— Кіро, знайди лялечку і поклади її на місце. Якщо не прибереш її, вона може образитися на тебе назавжди. Це не проста лялька, а чарівна. Ось образиться вона на тебе і ніколи вже допомагати тобі не буде.

— Ну і що, ну і нехай. Лялька ця мені більше не потрібна!

Підняла чарівну ляльку інша дівчинка й акуратно поставила на підлогу.

Минуло небагато часу, і мама Кіри поїхала до іншої країни у відрядження. Сумно стало дівчинці без мами. У садок Кіру приводив тато. Сумувала дівчинка за мамою, але попросити чарівну ляльку з полиці для розради вона не могла. А їй так хотілося пограти з нею, покачати її на руках, погладити по голівці й розповісти про те, як любить вона свою маму.

Із того часу минуло багато років. Кіра виросла, вивчилася й працює в школі вчителем, виховує і навчає діток. Однак вона завжди пам’ятає про те, що не можна ображати тих, хто тобі допомагає. Своїм учням доросла Кіра говорить: «Бережіть тих, хто вас любить».

Ось і казочці кінець, а хто слухав — молодець!

ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ

1. Чи сподобалася вам казка? Чому?

2. Чого, на вашу думку, вона має навчити дітей?

Світлана Аносова

«Казка про те, як посперечалися ввічливі слова»

Жили-були ввічливі слова: здрастуйте, добрий день, дозвольте познайомитися, вибачте, спасибі й багато інших. Одного разу сперечаються слова-привітання: «Ми найважливіші та найпотрібніші! Без нас ніколи не починається розмова. Зустрічаючись, люди спочатку завжди вітаються!»

«А ось і неправда, — обурилися слова-прощання, — без нас ніхто і ніколи не зміг би красиво попрощатися. Тому ми найголовніші та найпотрібніші слова!».

Тут у суперечку вступили слова-подяки: «Без чого не обійтися, так це без нас, слів вдячності: дякую вам, дуже вдячні тобі.

«Фу! Теж мені важливість яка, подумаєш — подяка! Ми, слова-вибачення, найввічливіші. Ось послухайте: вибачте, будь ласка, прошу пробачити мене».

Тут заговорили слова-прохання: «Будьте люб’язні, дуже просимо вас, будь ласка, вислухайте нас. Ми дуже приємні «чарівні слова».

Але їх перебили слова-схвалення: «А ми хіба не потрібні? Ми даємо радість, гарний настрій». Ось послухайте: «Як ти добре виглядаєш сьогодні!», «У тебе дуже гарна лялька», «Ви дуже уважні до мене».

Суперечка тривала б дуже довго, якби до неї не втрутився старий, мудрий підручник «ввічливі слова». «Що ви даремно сперечаєтесь, ви всі без винятку дуже важливі й потрібні! Без вас не обійтися ні дорослому, ні дитині! Тільки секрет у тому, що кожне слово

потрібно використовувати за призначенням, у потрібний момент». Ввічливі слова подякували мудрому підручнику і з того часу більше ніколи не сперечалися.

ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ

1. Чого, на вашу думку, має навчити читачів та читачок зміст казки?

2. Назвіть відомі вам слова-привітання.

3. Які слова-прощання ви знаєте?

4. Чому використання названих вами слів привітання та прощання важливе для процесу спілкування?

Монгольська народна казка «Мудрий малюк»

Дуже давно жилі чоловік із жінкою та семирічним сином. Речей у них було небагато — кульгава біла кобила, три худі чорні кози і стара юрта. У великій бідноті жила сім’я, але син зростав кмітливим і розумним.

Одного разу до їхньої юрти заїхав переночувати один чиновник. Це була людина без честі й совісті, така люта, що її боялися всі. Коли він увійшов до юрти, то семирічний хлопчик сидів па ковдрі й пив кумис із великої чашки. Подивився чиновник на дитину і голосно засміявся:

— Оце так чашка! Не чашка, а справжня колода!

Хлопчик перестав пити та здивовано поглянув на

гостя:

— Шановний пане, невже в тебе так мало худоби, що її можна напоїти з такої «колоди»?

Знітився чиновник і не знайшов слів для відповіді. Уранці, коли він збирався в дорогу, виявилося, що вночі кози з’їли попругу його коня. Розлютився чиновник і каже чоловіку:

— Плати за мою втрату, інакше тобі буде погано! Мудрий малюк заступився за батька:

— Шановний гостю! Попругу твого коня з’їли кози. Ось і примусь їх сплатити за це.

Промовчав чиновник, скочив на коня і помчав геть. Але тут кінь провалився ногою в нору крота, і вершник упав на землю. Розлючений чиновник став щосили шмагати коня батогом. Побачив це малюк і став голосно сміятися.

— Чому ти регочеш, дурний хлопчисько? — закричав чиновник.

— Як же мені не сміятися? У народі кажуть: якщо хтось звик багато брехати, його кінь коли-небудь провалиться в нору крота, а сам він упаде на землю. Отже, ти брехун і обманщик!

Нічого не відповів чиновник хлопцю, який згадав давнє прислів’я, узяв коня за вуздечку й пішов своїм шляхом.

ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ

1. Чи можна стверджувати, що чиновник під час спілкування ставився до співрозмовника з повагою? Чому?

2. Чи ставився хлопчик до свого співрозмовника з повагою? Поясніть свою думку.

3. Спрогнозуйте, як би змінилася ситуація, якби чиновник ставився до співрозмовника з повагою.

4. Зробіть висновок про доцільність взаємної поваги сторін у спілкуванні.

Василь Сухомлинський «Важко бути людиною»

Діти поверталися з лісу. Вони сьогодні ходили в далекий похід. Шлях додому пролягав через невеликий хуторець, що лежить у долині за кілька кілометрів од села. Утомлені, знесилені діти ледве дійшли до хуторця. Вони зайшли в крайню хату, попросили води. Із хати вийшла жінка, за нею вибіг хлопчик. Жінка

витягла з колодязя води, поставила на стіл серед двору, а сама пішла до хати. Діти напилися, відпочили на траві. Де й узялися сили.

Відійшли з кілометр від хуторця, Марійка тут і згадала:

— А ми ж не подякували жінці за воду.— її очі стали тривожні. Діти зупинилися. Справді, забули подякувати.

— Ну що ж...— каже Роман,— це не велика біда. Жінка вже й забула, мабуть. Хіба варто повертатися через таку дрібницю?

— Варто,— наполягає Марійка.— Ну хіба тобі не соромно перед собою, Романе? Ви як хочете,— каже Марійка,— а я повернуся й подякую...

— Чому? Ну, скажи, чому це треба обов’язково зробити? — питає Роман.— Адже ми так потомилися...

— Бо ми люди. Якби ми були телята, можна було б і не вертатися.

Вона обернулася і рушила до хуторця. За нею пішли всі. Роман постояв хвилину й, зітхнувши, теж поплентався за гуртом.

ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ

1. Як в оповіданні автор пояснює значення ввічливості в людському спілкуванні? Чи згодні ви із цим? Чому?

2. Наведіть приклади, що відображають значення ввічливості для спілкування.

 

Це матеріал з підручника "Етика" 5 клас Гісем, Мартинюк 2022 читати онлайн