Інформація про новину
  • Переглядів: 3277
  • Дата: 4-04-2019, 17:44
4-04-2019, 17:44

Сфери практичного застосування ГІС. Дистанційне зондування Землі

Категорія: Географія





Попередня сторінка:  Функціональні можливості ГІС. Джерела...
Наступна сторінка:   Аерофототопографічні та космічні зйо...

1. Пригадайте основні джерела даних у геоінформатиці. 2. Поясніть значення ГІС для пересічної людини.

СФЕРИ ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ГІС. ГІС та геоінформаційні технології мають зараз широке застосування в різноманітних сферах і напрямках діяльності: кадастр (земельний, лісовий, нерухомості тощо); містобудування та муніципальне управління; проектування, будівництво, експлуатація об’єктів; геологічні дослідження; сільське, лісове та водне господарство; вивчення й прогнозування погоди; охорона здоров’я; природокористування та екологічний моніторинг; торгівля та маркетинг; демографія та дослідження трудових ресурсів; планування та прогнозування; оборона, безпека й надзвичайні ситуації; політика й управління державою; туризм; освіта та наука тощо.

Поцікавтеся, як ГІС змінює світ: gisgeography. com/gis-applications-uses/

Застосування ГІС-технологій дає змогу накопичувати й аналізувати просторову інформацію, оперативно знаходити потрібні дані й відображати їх у зручному для використання вигляді, різко збільшувати оперативність та якість роботи порівняно з традиційними «паперовими» методами (мал. 1).

ГІС використовуються для вирішення завдань управління та планування, пов’язаних з аналізом великої кількості географічних даних, частиною яких є так звані позиційні дані, що можуть характеризувати сьогодення, минуле або майбутнє місце розташування об’єктів. Ці дані необхідні для вирішення завдань, пов’язаних із географічним простором.

Зараз геоінформаційні технології об’єднані з іншою потужною системою отримання й подачі географічної інформації — даними дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) із космосу, літаків та інших літальних апаратів. Отримана у такий спосіб інформація в сучасному світі стає більш точною та різноманітною, а можливість її отримання й відновлення більш легкою й доступною. Десятки орбітальних систем передають високоточні космічні знімки з будь-якої території нашої планети. Уже створені архіви й банки даних цифрових знімків величезної території земної кулі. Їх відносна доступність для користувача (пошук, замовлення й отримання в системі Інтернет), проведення зйомок будь-якої території за бажанням користувача, можливість наступної обробки й аналізу фотографій із космосу за допомогою різних програмних засобів, інтегрованість із ГІС-пакетами та ГІС-системами перетворюють союз ГІС—ДЗЗ на новий потужний засіб географічного аналізу — перший і найбільш реальний напрямок сучасного розвитку ГІС.

Другий напрямок розвитку — спільне й широке використання даних високоточного глобального розташування певного об’єкта, отриманих за допомогою систем GPS (США) або ГЛОНАСС (Росія). Ці системи, особливо GPS, широко застосовуються в морській навігації, повітроплаванні, геодезії, військовій справі та інших галузях людської діяльності.

ДИСТАНЦІЙНЕ ЗОНДУВАННЯ ЗЕМЛІ. За допомогою ДЗЗ можна отримати інформацію про поверхню та об’єкти на ній, атмосферу, океани, верхній шар земної кори безконтактними методами, за яких реєструючий прилад віддалений від об’єкта досліджень на значну відстань. Сучасні системи ДЗЗ дозволяють вирішувати з космосу такі завдання:

• створення й оновлення топографічних та спеціальних карт і планів, у тому числі до масштабу 1 : 2000;

• створення цифрових моделей рельєфу із точністю 1—3 м по висоті;

• інвентаризація та контроль за будівництвом об’єктів інфраструктури транспортування та видобутку нафти й газу;

• лісовпорядні роботи, точна автоматизована інвентаризація й оцінювання стану лісів;

• інвентаризація сільськогосподарських угідь, створення планів землекористування, точне землеробство;

• моніторинг стану посівів, оцінювання засміченості, виявлення шкідників і хвороб сільськогосподарських культур, прогнозування врожайності;

• автоматизоване створення великомасштабних карт і планів рослинності, ландшафтів та природокористування;

• оновлення топографічної підоснови для розробки проектів генеральних планів перспективного розвитку міст, схем територіального планування муніципальних районів;

• інвентаризація й моніторинг стану транспортних, енергетичних, інформаційних комунікацій;

• широке коло завдань у галузі охорони навколишнього середовища.

До матеріалів дистанційного зондування належать будь-які дані, отримані за допомогою сенсорів, сканерів, оптичних пристроїв, радарів і фотоапаратів, установлених на супутниках або літаках (мал. 2).

Споживачами даних ДЗЗ є державні та урядові відомства, національні військові та розвідувальні органи, наукові установи, організації з контролю різних відомств, виробничі фірми, у тому числі держави, які не мають власних засобів ДЗЗ.

Указом Президента України від 29.02.1992 р. було створено Національне космічне агентство України (із 2011 р. — Державне космічне агентство України — ДКАУ), одним з основних пріоритетних завдань якого є розвиток національної системи спостереження Землі з космосу.

Поцікавтеся, яку дослідну роботу виконує ДКАУ сьогодні: nkau.gov.ua/NSAU/nkau.nsf

Перевагами ДЗЗ можна вважати оперативність; незалежність від погодних умов, добового або сезонного періоду; можливість дослідження великих територій, у тому числі важкодоступних місць; можливість проведення комплексного моніторингу, що охоплює різні характеристики досліджуваних об’єктів;

відображення динаміки процесів; картографування потенційно небезпечних ділянок.

Ера ДЗЗ із космосу почалася після виведення на орбіту 23 липня 1972 р. американського супутника дистанційного зондування Землі Landsat1. Він був обладнаний камерами для

отримання фотографічного зображення Землі у видимому та ближньому інфрачервоному діапазоні. 18 жовтня 2001 р. на орбіту було виведено перший комерційний супутник QuickBird американської компанії DigitalGlobe, дані якого на комерційних засадах стали доступними всім охочих.

ВИСНОВКИ

■ ГІС та геоінформаційні технології сьогодні вийшли за межі географії та картографії й мають широке застосування в різноманітних сферах і напрямах діяльності — від кадастру до туризму, освіти й науки.

■ Отримання інформації про поверхню Землі та об'єкти на ній шляхом ДЗЗ дозволяє вирішувати з космосу різні практичні завдання — від створення й оновлення карт і планів до вирішення проблем у сфері охорони навколишнього середовища.

■ Із 1992 р. в Україні працює Державне космічне агентство, одним з основних завдань якого є розвиток національної системи спостереження Землі з космосу.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Доведіть, що практично застосовувати ГІС може будь-яка пересічна людина.

2. Обґрунтуйте, чому існує можливість використання даних ДЗЗ державами, які не мають власних засобів.

3. Спрогнозуйте подальші напрямки діяльності Державного космічного агентства України.

4. Оцініть основні переваги ДЗЗ.

6. Проаналізуйте можливості використання ГІС у сфері туризму.

 

Це матеріал з підручника Географія 11 клас Масляк (профільний рівень)

 




Попередня сторінка:  Функціональні можливості ГІС. Джерела...
Наступна сторінка:   Аерофототопографічні та космічні зйо...



^