uabooks.top » Економіка » Підприємництво як особливий вид діяльності: функції, інтереси тасоціальна відповідальність підприємця
Інформація про новину
  • Переглядів: 307
  • Дата: 17-04-2019, 20:11
17-04-2019, 20:11

Підприємництво як особливий вид діяльності: функції, інтереси тасоціальна відповідальність підприємця

Категорія: Економіка




Історія підприємництва сягає корінням Середніх віків. Перші купці, ремісники, торговці вже були підприємцями-початків-цями. Підприємництво зародилося ще в Київській державіу формі торгівлі та промислів. Першими підприємцями в Україні можна вважати дрібних торговців і купців. Пізніше, у XVII—XVIII ст., було створено мануфактуру, бурхливо розвивалися гірнича, суконна, полотняна промисловість. На початку XX ст.підприємництво на території України стало масовим явищем,зростав ринок робочої сили, відкривалися акціонерні банки, великі промислові й торговельні об’єднання. Проте в 1920—1930-ті рр. за часів радянської влади були націоналізовані всівеликі підприємства та майно підприємців, а вільна підприємницька діяльність не заохочувалася державою. Тільки в 1990-ті рр.після здобуття Україною державної незалежності було відновлено в правах усі форми власності та підприємницька діяльність.

Що ж слід розуміти під поняттями «підприємництво» і «підприємець»? Їх уперше вжив англійський економіст Річард Кан-тильйон (1680—1734), за визначенням якого підприємець — це людина, яка на свій страх і ризик спрямована до ринкового обміну з метою отримання прибутку.

Підприємець, на думку Адама Сміта (1723—1790) та Девіда Рі-кардо (1772—1823), як власник капіталу заради реалізації певної комерційної ідеї та отримання прибутку йде на ризик, компенсацією якого і є підприємницький прибуток. Цікавим є твердження проте, що підприємець — це людина, яка планує, контролює, організує та володіє підприємством. Отже, використовуючи сучасні поняття, можна сказати, що в підприємцеві вбачали особу, яка поєднуєв собі функції власника капіталу й управління цим капіталом.

Пізніше відомий французький економіст Жан Батіст Сей (1767—1832) дав оригінальне тлумачення суті підприємця: це економічний агент, який, комбінуючи фактори виробництва (земля,праця, капітал), «перетягує» ресурси зі сфери низької продуктивності та прибутковості до галузей, у яких вони можуть дати найбільший результат (прибуток, дохід). Більше того, він указувавна активний, інноваційний характер підприємництва, пов’язаний

не лише з пошуком, але й із необхідністю створення нових факторів виробництва.

лише на межі ХК—XX ст. починається усвідомлення значення та ролі підприємництва. Французький економіст Андре Маршалл(1907—1968) першим додав до згаданих трьохфакторів виробництва четвертий — організацію. Відтоді поняття підприємництва розширюється, як власне і функції, що йому надаються.

Значний внесок у теорію підприємництва зробив відомий американський вчений Пітер Друкер (1909—2005). На його думку,під підприємцем слід розуміти людину, якавідкриває власний бізнес, створює новий ринок, формує нових покупців.

Із цього випливає, що:

1. Підприємець — це власник капіталу, його керівник, що часто поєднує функції власника з особистою продуктивною працею.

2. Мотивом підприємницької діяльності є отримання прибутку шляхом виробництва економічних благ і їх реалізації з урахуванням попиту на них.

3. Підприємець бере на себе всі види ризиків, які можуть виникнути в процесі виробничої діяльності.

4. Підприємницька діяльність — це інноваційна діяльність. Підприємці постачаютьна ринок нові товари або послуги, відкривають нові ресурси (або використовуютьстарі на новий лад), сприяють розвиткунових технологій, створюють нові ринки,реорганізують існуючі підприємства.Таким чином, підприємець виконує чотири функції, властиві саме цьому виду діяльності: ресурсну, управлінську, інноваційнута ризикову.

• Ресурсна функція полягає в тому, що підприємець бере на себе ініціативу поєднання ресурсів у процесі виробництва товаручи надання послуги, організує виробництво, розподіляє засоби виробництва татрудову діяльність.

• Управлінська функція підприємця полягає в прийнятті управлінських рішень навсіх стадіях виробничої та збутової діяльності, здійснення організації, планування, мотивації та контролю виробництва.

• інноваційна функція передбачає здійснення інновацій (нововведень), освоєння но

вої продукції, нових технологій і нових форм організації виробництва та праці,пошук нових ринків збуту, нових засобівзадоволення потреб споживача, перехідвід традиційних до нових форм господарювання, які не мають аналогів у господарській діяльності.

• Ризикова функція полягає в необхідності прийняття рішень, які спрямовані на досягнення успіху, але не гарантують йогочерез невизначеність і мінливість економічної ситуації. Підприємець ризикує нелише своєю власністю, вкладеними коштами, а також своєю працею, часом, діловою репутацією.

Для успішного здійснення підприємницької діяльності підприємцю необхідно знати законодавство, яке регулює цю діяльністьу країні. У Господарському кодексі Українизазначається, що «підприємницька діяльність (підприємництво) — це систематична,на власний ризик діяльність по виробництвутоварів, послуг із метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими у порядку,встановленому законодавством».

Підприємця з-поміж решти людей вирізняють три особливості: прагнення незалежності, підвищене прагнення досягнення мети та схильність до ризику. Підприємці — це люди, що живуть за принципом: «Можеш —зроби». Психологи стверджують, що підприємці готові взяти на себе відповідальність задопущені помилки, так само, як і винагороду за досягнуті успіхи. Вони ніколи не ставляться до невдачі як до фіналу, а лише якдо набутого досвіду, на якому ґрунтуватиметься подальший успіх.

Дійсно, характер підприємницької діяльності висуває певні вимоги до особистості підприємця. Тому підприємець повинен мати не лише бажання або схильність до підприємництва, але й певні ділові якості тариси характеру, а саме: впевненість у собі,здатність ризикувати, рішучість і сміливість,уміння знаходити нестандартні рішення таоцінювати перспективність нових ідей.

Багато людей вважають, що єдиною метою підприємця є отримання прибутку, але це не так. Відомий американський економістЙозеф Шумпетер (1883—1950) стверджував,

що підприємець — це людина особливого складу. На його думку, прибуток для ньогоє лише символом успіху, а найголовніше —стати на незвіданий шлях, далекий від усталених рішень.

Соціологічні дослідження свідчать, що на першому місці серед мотивів діяльності підприємців опинилися можливість діяти самостійно, бажання проявити власні здібностіта займатися улюбленою справою, і вже потім — отримання прибутку.

У підприємницькій діяльності поєднуються приватний і суспільний інтереси. Підприємецьпередусім реалізує свій особистий, приватнийінтерес. Він організує власну справу таким чином, щоб отримати від неї найбільшу вигоду.У гонитві за максимальною вигодою підприємець може заощаджувати на умовах праці своїх службовців, забруднювати навколишнє середовище, зловживати рекламою.

Безумовно, інтереси підприємців, громади й суспільства можуть збігатися за певних умов, а в інших випадках між ними мо-

же виникати суперечність і навіть конфлікт. Наприклад, у разі виготовлення суспільнихтоварів і послуг із мінімальними витратамиінтереси підприємців узгоджуються із суспільними, але вступають у конфлікт із ними у разі виготовлення неякісних товарів,завищення цін, ухиляння від сплати податків, створення фіктивних фінансових трас-тів, нелегального вивезення товарів і капіталу за кордон, виготовлення та продажутоварів, які загрожують здоров’ю та життюнаселення, тощо.

Однак роль бізнесу не завжди обмежується зароблянням грошей. Прибуток для підприємства — це як кисень для людини; але якщо вона думатиме тільки про дихання, точимало втратить. Бізнес повинен мати щеякусь мету, окрім прибутку. Прибуток — несамоціль, а засіб зробити щось корисне дляінших. Підприємці за сучасних умов маютьбільш активно залучатися до розв’язанняпроблем, які постають перед країною та світом, бути більш соціально відповідальними.

НАВЧАЄМОСЯ РАЗОМ

Визначте, чи правильним є твердження, що поняття «підприємець» і «менеджер» —це синоніми.

Відповідь. Дійсно, нерідко ці поняття збігаються, оскільки підприємці-новатори на початку своєї справи виконують і функціюменеджерів. Крім цього, чимало менеджерівстали власниками або співзасновниками керованих ними підприємств. Проте загалом це твердження не є коректним, адже один ізних — власник, а інший — управлінець, дофункцій якого належить організація діяльності підприємства. До того ж важливимиознаками підприємця, на відміну від менеджера, є економічна відповідальність за діяльність підприємства та ризик.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Як розвивалося вчення про підприємництво? Назвіть вчених, які зробили внесок у розвиток теорії підприємництва.

2. Дайте визначення поняття «підприємництво».

3. Які функції виконують підприємці?

4. Які якості властиві сучасному підприємцю?

5. Наведіть приклади успішних підприємців зі світовим ім'ям.

 

Це матеріал з підручника Економіка 11 клас Крупська (профільний рівень)

 




^