uabooks.top » Економіка » Організаційні форми колективних підприємств і підприємств державної власності
Інформація про новину
  • Переглядів: 347
  • Дата: 17-04-2019, 20:15
17-04-2019, 20:15

Організаційні форми колективних підприємств і підприємств державної власності

Категорія: Економіка




Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників). Тобто це означає, що підприємствоналежить колективу співвласників (засновників, учасників), які діють як один суб’єктправа колективної власності.

Підприємствами колективної власності є виробничі кооперативи, збутові, підприємства споживчої кооперації, підприємства громадських і релігійних організацій, інші підприємства, передбачені законом.

Виробничим кооперативом вважається добровільне об’єднання громадян із метою спільної виробничої або іншої господарськоїдіяльності, яке базується на їх особистій трудовій участі та об’єднанні майнових пайових внесків, участі в управлінні підприємством і розподілі доходу між членамикооперативу відповідно до їх участі в йогодіяльності. Виробничі кооперативи можутьздійснювати свою діяльність у різних сферах виробництва, але основними видами кооперативів є виробничий, заготівельно-збутовий, постачальницький, сервісний тощо.

Виробничий кооператив за своїми зобов’язаннями відповідає всім майном, що йому належить. Члени виробничого кооперативу несуть за зобов’язаннями кооперативу додаткову відповідальність своїм майном у розмірі, неменшому за їхній пайовий внесок. Перевагоювиробничого кооперативу є те, що прибутоккооперативу розподіляється між його членами не пропорційно їхнім паям, а відповіднодо їх трудового внеску. У такому самому порядку розподіляється майно, що залишилосяпісля ліквідації кооперативу та задоволеннявимог його кредиторів. Такий порядок розподілу матеріально зацікавлює кожного членакооперативу більш сумлінно ставитися до своєї праці. Позитивним є й те, що законодавством не обмежується кількість членів кооперативу, що надає великі можливості дляфізичних осіб для вступу до кооперативу.

До того ж забезпечуються рівні права всіх членів в управлінні кооперативом, оскільки кожен із них має тільки один голос.

Недоліки ж полягають у тому, що кількість членів у кооперативі має бути не менше ніж п’ятеро осіб, а це істотно обмежує можливості їх створення.

Збутовий кооператив — організація співвласників, яка здійснює заготівлю, зберігання, передпродажну обробку, продаж продукції, надає маркетингові, рекламні послуги тощо.

Найбільшого поширення вони набули в сільському господарстві, займаючись продажем сільськогосподарської продукції, їїзберіганням, сортуванням, сушкою, миттям,розфасовкою та транспортуванням. Збутові кооперативи створюють не лише селяни(фермери), але й ремісники та кустарі. Цітовариства торгують промисловими або сільськогосподарськими продуктами через гуртівні та мережу власних роздрібних крамниць.У власності членів цих кооперативів поручіз крамницями можуть бути склади та транспортні засоби (вантажівки, баржі тощо).

У реаліях сьогодення ми можемо також бачити об’єднання самостійних виробниківу збутово-переробний кооператив. Залежновід спеціалізації цих виробників такому кооперативу може належати молокозавод, бійня,млин, пекарня, консервний завод, спиртозавод, винарня тощо. Продукцію цих підприємств кооперативи збувають торговельниморганізаціям, у тому числі кооперативним,або через мережу власних крамниць.

Головна мета таких кооперативів — підвищення ефективності індивідуальної господарської діяльності його членів і зростання їхніх доходів.

Споживчим кооперативом визнається заснована на засадах членства організація, створена для задоволення матеріальних таінших потреб учасників шляхом об’єднанняними майнових внесків. Тобто, на відмінувід зазначених вище, споживчі кооперативистворюються не для спільної виробничої або

іншої господарської діяльності, а для задоволення споживчих інтересів своїх членів. Тому вони не передбачають обов’язкової особистої участі своїх членів у спільних справах, але потребують об’єднання їх майнових внесків. Це дає можливість людині одночаснобрати участь у кількох споживчих кооперативах, у тому числі однорідних за характером діяльності (житлових, садівничих тощо).

До споживчих належать такі кооперативи, як житлові та житлово-будівельні, гаражні, дачні, садівницькі товариства, споживчі товариства, товариства взаємного кредиту («каси взаємодопомоги»), товариства взаємного страхування та інші.

Кожен учасник споживчого кооперативу незалежно від розміру пайового внеску володіє одним голосом при прийнятті рішеньна загальних зборах. Він має право братиучасть в управлінні справами кооперативу,у тому числі у складі її виконавчих органів,а також отримувати в користування пропорційну своєму паю частину кооперативногомайна для задоволення відповідних потреб.Законодавство не забороняє здійснення споживчим кооперативом деяких видів підприємницької діяльності (наприклад здачав оренду невикористаного майна або реалізація виробленої його членами продукції),доходи від якої за рішенням загальних зборів можуть розподілятися між його членами або спрямовуватися на загальні потреби.

Ще однією організаційною формою колективних підприємств є кредитна спілка. Кредитна спілка — неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об’єднаннями на кооперативнихзасадах, щоб задовольнити потреби членівспілки у взаємному кредитуванні та наданніфінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Кредитна спілка е юридичною особою, має самостійний баланс, банківські рахунки, яківідкриває та використовує згідно із законо

давством у самостійно обраних банківських установах, а також печатку, штамп і бланкизі своїм найменуванням, власну символіку.Управління кредитною спілкою відбуваєтьсяза демократичним принципом — на загальнихзборах спілки один член має один голос. Цедає можливість кожній людини, яка є членомкредитної спілки, впливати на її діяльність.У кредитній спілці можна проконсультуватися щодо вартості тих чи інших фінансовихпослуг або дізнатися, як правильно планувати бюджет своєї родини, отримати допомогув складанні бізнес-плану тощо.

Як в умовах командної економічної системи, так і в умовах ринку значним суб’єктом господарювання є державне підприємство (Українаперебуває на перших місцях у списку країн,де держава володіє великою частиною підприємств). Оскільки державна власність маєдва рівні — загальнодержавний і комунальний, то, відповідно, функціонують і два видипідприємств. Про них уже йшлося раніше.

Майном і виробничо-комерційною діяльністю загальнодержавних підприємств розпоряджається вищий орган державної влади. Згідно із Законом України «Про підприємництво», діяльність, пов’язана з виготовленнямі реалізацією військової зброї та боєприпасівдо неї, видобуванням бурштину, охороноюокремих особливо важливих об’єктів правадержавної власності, перелік яких визначається у встановленому Кабінетом МіністрівУкраїни порядку, а також діяльність, пов’язаназ проведенням криміналістичних, судово-медичних, судово-психіатричних експертиз і розробленням, випробуванням, виробництвом таексплуатацією ракет-носіїв, у тому числі з їхкосмічними запусками з будь-якою метою,може здійснюватися тільки державними підприємствами та організаціями.

Комунальні підприємства є власністю адміністративно-територіальних одиниць влади, які використовують їхній потенціал у власних інтересах.

1. Визначте переваги та недоліки виробничого кооперативу.

2. Поясніть специфічні особливості збутового та споживчого кооперативу.

3. Чи діють у вашій місцевості кредитні спілки?

4. Пригадайте види державних і комунальних підприємств.

 

Це матеріал з підручника Економіка 11 клас Крупська (профільний рівень)

 




^