uabooks.top » Правознавство » Злочин. Ознаки, склад, види злочинів. Неосудність
Інформація про новину
  • Переглядів: 204
  • Дата: 24-04-2019, 17:45
24-04-2019, 17:45

Злочин. Ознаки, склад, види злочинів. Неосудність

Категорія: Правознавство




Злочин — передбачене кримінальним кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.

У кожному складі злочину виділяють його елементи. Ними є: об’єкт злочину, об’єктивна сторона злочину, суб’єкт і суб’єктивна сторона злочину. У своїй єдності ці об’єктивні та суб’єктивні ознаки й утворюють склад злочину.

завдання. поміркуйте. Яка дія або бездіяльність не є злочином?

Склад злочину — сукупність встановлених у кримінальному законі юридичних ознак

(об’єктивних і суб’єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як злочинне.

Ознаки злочину:

■ протиправність, тобто передбаченість кримінальним законодавством;

■ суспільна небезпечність — злочин завдає шкоди чи створює загрозу спричинення такої шкоди об’єктам, що охороняються кримінальним законодавством;

■ винність — злочин є діянням, що вчиняється умисно або з необережності;

■ це діяння, вчинене суб’єктом злочину.

Класифікація злочинів за ступенем тяжкості та передбачене покарання

Невеликої тяжкості

позбавлення волі на строк не більше двох років або інше, більш м'яке покарання, за винятком основного покарання у вигляді штрафу в розмірі понад 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Середньої тяжкості

Штраф у розмірі не більше 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років

Тяжкі

Штраф у розмірі не більше 25 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років

Особливо тяжкі

Основне покарання у вигляді штрафу в розмірі понад 25 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі

Поняття неосудності є похідним від поняття осудності: особа, яка перебуває в стані неосудності, не підлягає кримінальній відповідальності й покаранню за вчинене суспільно небезпечне діяння, оскільки вона не є суб’єктом злочину. У Кримінальному кодексі поняття неосудності трактується за допомогою двох критеріїв:

1. Медичного — це психічні захворювання, що істотно впливають на свідомість і волю людини. У частині 2 статті 19 Кримінального кодексу зазначено чотири види психічних захворювань:

1) хронічна психічна хвороба, яка є прогресуючою, важковиліковною або взагалі невиліковною (наприклад шизофренія, епілепсія, параноя, прогресивний параліч, маніакально-депресивний психоз тощо);

2) тимчасовий розлад психічної діяльності — це гостре короткочасне психічне захворювання, що відбувається, як правило, у вигляді нападів (зокрема, патологічні

афекти, алкогольні психози, біла гарячка та інші);

3) недоумство (олігофренія) — постійне, стійкий вид порушення психіки, що вражає розумові здібності людини. Формами слабоумства є ідіотія, імбецильність та дебільність;

4) інший хворобливий стан психіки — це такий хворобливий розлад психіки, який не охоплює раніше названі види психічних захворювань. До них належать тяжкі форми психастенії, явища абстиненції при наркоманії та інше.

2. Юридичного, що включає в себе дві ознаки:

1) інтелектуальну — особа не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність), тобто фактичну сторону діяння та не розуміє справжнього змісту своєї поведінки, а тому не може розуміти і його суспільну небезпечність або ж особа не розуміє, що її дії або бездіяльність мають суспільно небезпечний характер.

2) вольову — особа не могла керувати ними.

1. Що таке злочин? Які його ознаки? 2. Надайте визначення поняття «склад злочину». Які елементи входять до складу злочину? 3. на підставі якого критерію здійснюється розмежування злочинів за тяжкістю? 4. Що таке неосудність? назвіть критерії, що покладені в основу

цього поняття. 5. поясніть, чому предмет злочину не може вважатися самостійним елементом складу злочину. 6. поясніть, чому в конкретних кримінально-правових нормах найбільш повно законодавцем закріплюються ознаки саме об'єктивної сторони складу злочину.

 

Це матеріал з підручника Правознавство 11 клас Лук’янчиков

 




^