uabooks.top » Українська література » Михайль Семенко - "Місто", "Бажання"
Інформація про новину
  • Переглядів: 1759
  • Дата: 1-05-2019, 20:43
1-05-2019, 20:43

Михайль Семенко - "Місто", "Бажання"

Категорія: Українська література




Михайль СЕМЕНКО

(1892—1937)

Михайло Васильович (Михайль) Семенко народився 31 грудня 1892 року в селі Кибинцях Миргородського повіту на Полтавщині. Його батько працював волосним писарем, а мати була письменницею. Вона й прищепила синові любов до літератури, сприяла його творчому зростанню.

Середню освіту хлопець здобув у Хорольській гімназії та в Курському реальному училищі. Згодом навчався в Психоневрологічному інституті в Петербурзі. Дуже любив музику — паралельно здобував освіту в консерваторії. Із початком Першої світової війни не з власної волі потрапив до російського війська й близько трьох років перебував на Далекому Сході. Лише восени 1917 року зміг повернутися в Україну.

Віршувати почав ще за часів свого петербурзького побуту — тоді видав збірку «Prelude», витриману в дусі раннього модернізму із творами романсового й елегійного характеру. У Петербурзі зацікавився авангардизмом, що справив на молодого поета неабияке враження.

Уже в Україні М. Семенко заявив про себе як палкий прибічник футуризму — авангардистської течії, що виступала із запереченням традиційної культури й підносила натомість міську цивілізацію з її новітніми технічними досягненнями. Поет прагнув передати ритм великого міста, звертався до розкриття урбаністичних мотивів.

Збірки М. Семенка 10-х років «Дерзання», «Кверо-футуризм», «П'єро задається», «П'єро кохає», «Дев'ять поем», «Дві поезофільми», «П'єро мертвопет-лює» позначені формальними експериментами. Автор послідовно обстоює літературу майбутнього, яка, на його думку, має зруйнувати застарілі мистецькі стереотипи. Він переконаний, що з уламків старої культури слід будувати нову — відповідно до назрілих потреб індустріальної епохи.

Активно поширюючи свої ідеї, поет у різний час входив до літературних груп «Аспанфут» («Асоціація панфутуристів»), «Нова генерація», «Ударна група поетів-футуристів». Брав активну участь у виданні «Універсального журналу», журналів «Фламінго», «Нова генерація».

У 1924 році М. Семенко видав збірку під назвою «Кобзар» — розглядав її як авангардистське протиставлення Шевченковій поезії. Згодом опублікував збірки «Степ», «Маруся Богуславка», «Малий Кобзар і нові вірші».

Від початку 30-х років під тиском радянської цензури поет мусив зректися футуризму, але це не вберегло його від подальших переслідувань. За сфабрикованим обвинуваченням М. Семенко був заарештований і 24 жовтня 1937 року розстріляний радянськими каральними органами.

Коментар фахівця

Семенко як поет був не в міру плодовитий. З 1918 по 1931 рік він випустив одна за одною коло двадцяти книг... Якби була змога зібрати всю його поетичну творчість, то з неї можна б одсіяти книжку поезій свіжої думки і почуття, прегарних зразків модерної урбаністичної лірики, нових звукових асоціювань, строфічних новобудов, оновленої метафори.

Юрій Лавріненко, дослідник літератури

Опрацьовуємо прочитане

1. Які факти життєвого та творчого шляху М. Семенка вас зацікавили, вразили, здивували? Про які факти ви хотіли б дізнатися більше? У який спосіб ви могли б задовольнити свою цікавість?

2. У зручній для вас формі (тексту, плану, таблиці, схеми) складіть опорний конспект для розповіді про життєвий та творчий шлях М. Семенка .

3. Оберіть рівень складності, виконайте завдання та презентуйте свою роботу класу.

Проаналізуйте назви збірок поета й доведіть або спростуйте тезу: М. Семенко сприйняв гасло футуристів щодо заперечення традиційної культури. Проаналізуйте назви збірок М. Семенка й доведіть або спростуйте тезу: будь-яке новаторство в мистецтві ґрунтується на засвоєнні культурної спадщини.

Досліджуємо самостійно

4. Знайдіть у мережі Інтернет відеолекторій WiseCow і перегляньте лекцію про М. Семенка із циклу «Українська література в іменах» . Якими наведеними лекторкою фактами ви хотіли б доповнити розповідь про письменника? Про що ви хотіли б дізнатися більше? У який спосіб ви могли б задовольнити свою цікавість?

«кохать кахикать життєдать...» («Місто»)

Цей химерний вірш без рим — одним реченням. І майже без розділових знаків. Гамір,

людська метушня, уривчасті звуки й миготіння кольорів. А ще трамваї, автомобілі, каруселі, бензин, чад і дим... Увесь цей зовнішній хаос, нагромадження незвичних образів — насправді ніякий не хаос, а на диво злагоджений (у цьому впевнений автор) механізм дії великого міського організму.

Місто для автора — це сила й міць, місто — це майбутнє. Це новий і дивний «життєрух» індустріальної доби. І автор закохано вслухається в гамір великого міста, по вінця наповнений емоціями від споглядання можливостей і досягнень цивілізації.

А про нове й писати слід по-новому — звідси аж надто сміливі, екстравагантні й епатажні експерименти зі словом: словесні ігри, новотвори на кшталт «рухливобіги» чи «життєбензин». Якісь слова розбито на частини, інші — незвично поєднано між собою, щоб усе разом «заговорило» у єдиному динамічному ритмі міського життя.

Звичайно, цей урбаністичний вірш, написаний у 1914 році, не лише про місто і його онов-лення-перетворення. Він ще й про футуристичне відкриття автором нової доби ХХ століття з її мегаполісами і стрімким розвитком технічної цивілізації.

Читацький практикум

Прочитайте твір . Виконайте завдання.

Виявляємо літературну компетентність

1. Яке враження справила на вас ця поезія? Які емоції вона викликала у вас? Чим зацікавила?

2. які зорові образи створює поет? які асоціації, роздуми вони викликають?

3. Знайдіть у творі звукові образи . Визначте, яку роль вони виконують .

4. Знайдіть у тексті вірша неологізми. Поміркуйте, з якою метою створює їх автор .

5. Наведіть приклади словесної гри. Визначте роль цієї гри для розуміння твору.

6. Проаналізуйте композицію вірша.

7. Об'єднайтеся в малі групи, висуньте гіпотези, обґрунтуйте їх і презентуйте класу .

■ Чому твір складається з одного речення?

■ З якою метою автор порушує пунктуаційні правила і в межах речення використовує лише один розділовий знак?

■ Чому в цьому творі немає рим?

■ Яку роль у творі відіграє його назва?

8. Пригадайте, хто такий ліричний герой твору. Поміркуйте, чи наявний він у вірші М. Семенка «Місто». Наведіть аргументи на доказ своєї думки.

9. Яким настроєм пройнята поезія? У який спосіб поет створює цей настрій?

10. Знайдіть у мережі Інтернет відео- й аудіозаписи, на яких поезії М. Семенка читають професійні актори, шанувальники його поезії . Який настрій передають читці?

11. Чи змінилося ваше сприйняття поезії М. Семенка «Місто» після аналізу твору? На які свої запитання щодо поезії ви не отримали відповіді? Сформулюйте їх і винесіть на обговорення класу.

12. Ваші однолітки склали «хмарину тегів» до поезії М. Семенка «Місто» . Поміркуйте, якими словами або поняттями ви доповнили б цю схему. Які слова й поняття видаються вам зайвими? Складіть власну «хмарину тегів» до поезії.

Про перетворення світу

(«Бажання»)

Підносячи урбанізм і технологічну цивілізацію, авангард і, зокрема, футуризм віддавали перевагу конструюванню життя. Замість природної стихії — упорядковане людиною довкілля. Чом би й справді не перетворити природу — «перевернути світ»?!

В основі такого світогляду — віра в людину, а точніше, в безмежні творчі можливості людського розуму. На початку ХХ століття, до страшної катастрофи, яку принесла із собою Перша

світова війна, такий світогляд ще не сприймався як фальшивий і утопічний.

Ліричний герой поезії «Бажання» постає наївним емоційним мрійником, котрий готовий (усього лише!) «перевернути світ», «по-своєму перетворити». Радісний і, звичайно, трохи іронічний тон характеризує всю поезію. Якась ігрова легкість і простота, що нагадує майже дитяче — так само безпосереднє — ставлення до світу. Стягнути з неба місяць, а зорі віддати дітям, служницю Машу вбрати у весняні шати — лише для того, щоб її Петька покохав...

Одне слово, автор запрошує читачів приєднатися до уявної гри в «перетворення світу» та ще іронічно й самовпевнено наголошує при цьому: «Але хто мені заперечить перевернути світ?»

Верлібр — форма вірша, що не має наскрізної симетричної будови, не передбачає поділу на стопи, не має рими, унаслідок чого зникає поділ на строфи, що наближає такий твір до прози.

Читацький практикум

Прочитайте твір . Виконайте завдання.

Бажання

Чому не можна перевернути світ?

Щоб поставити все догори ногами?

Це було б краще. По-своєму перетворити.

А то тільки ходиш, розводячи руками.

Але хто мені заперечить перевернути світ? Місяця стягнуть і дати березової каші,

Зорі віддати дітям — хай граються,

Барви, що кричать весняно, — служниці Маші. Хай би одягла на себе всі оті розкоші!

Тоді б, певно, Петька покохав її, скільки було сили.

А то ходиш цим балаганом, що звуть — природа, Й молиш: о, хоч би вже тебе чорти вхопили!

1914

Виявляємо літературну компетентність

1. Які враження справила на вас ця поезія? Які літературні, мистецькі асоціації викликала? Обговоріть їх з однокласниками.

2. Знайдіть у тексті твору метафори. Які з них здалися вам особливо яскравими, оригінальними? Яка найбільше сподобалася? Чому?

3. Який фразеологізм ужив автор? Яке значення має цей фразеологізм? Поміркуйте, з якою метою його використовує поет.

4. Пригадайте, що таке іронія. Наведіть приклади іронії у вірші «Бажання». Поміркуйте, хто або що є об'єктом іронії поета-футуриста М. Семенка? Обґрунтуйте свої міркування.

5. Яким постає ліричний герой цього твору? На вашу думку, які риси вдачі йому притаманні? Обґрунтуйте свої міркування.

6. Об'єднайтеся в малі групи, висуньте гіпотези, обґрунтуйте їх і презентуйте класу .

■ Чому автор вдається до риторичних запитань?

■ Як ліричний герой ставиться до природи?

■ Чому в останньому рядку поезії поет поруч уживає слова «молиш» і «чорти вхопили»?

■ Чому твір має назву «Бажання»?

■ До якого виду лірики належить поезія М . Семенка «Бажання»?

■ Якими є тема та ідея поезії М. Семенка «Бажання»?

7. Оберіть рівень складності, виконайте завдання та презентуйте свою роботу класу.

Відобразіть поезію М. Семенка «Бажання» у «хмарині тегів».

Доведіть або спростуйте тезу «Вірш М. Семенка «Бажання» написаний верлібром» .

Напишіть тези до виступу на тему «Ліричний герой поезії М. Семенка» Напишіть есе «Михайль Семенко і його поезія».

Виявляємо обізнаність у сфері культури

8. На акварелі Анатолія Петрицького (с . 19) Михайль Семенко зображений у харківському кафе «Пок», яке в 1920-ті рр . було одним з осередків літературного життя. За спогадами сучасників, за одним зі столиків розміщувалась редакція журналу «Нова генерація» . Ця картина — «портрет представника української літературної богеми 1920-х, поета першого ряду...» (за матеріалами сайту http://artukraine . com. ua). Якими рисами, на вашу думку, наділяє поета художник? Чи притаманні йому риси ліричного героя творів Михайля Семенка?

Виявляємо творчі здібності

9. Які ілюстрації до поезії М. Семенка ви могли б запропонувати? Опишіть їх. Запрошуємо до дискусії

10. Проведіть дискусію на тему «Авангард: за і проти».

повторюємо та узагальнюємо

Щоб перевірити свої знання з теми «Літературний і мистецький авангард», пройдіть тест в електронному додатку до підручника .

Запрошуємо до бібліотеки

Завітайте до віртуальної бібліотеки в електронному додатку до підручника та прочитайте інші поезії М. Семенка. Обговоріть у класі, які нові особливості творчості поета ви відкрили.

 

Це матеріал з підручника Українська література 11 клас Борзенко (профільний рівень)

 




^