uabooks.top » Українська література » Максим Рильський - "Солодкий світ!", "Добре бути молодим", "У теплі дні збирання винограду"
Інформація про новину
  • Переглядів: 5972
  • Дата: 1-05-2019, 20:48
1-05-2019, 20:48

Максим Рильський - "Солодкий світ!", "Добре бути молодим", "У теплі дні збирання винограду"

Категорія: Українська література




Максим РИЛЬСЬКИЙ

(1895—1964)

Максим Тадейович Рильський народився 19 березня 1895 року в Києві. Батько майбутнього поета — етнограф, публіцист, громадський діяч Тадей Рильський — походив із багатого і шляхетного польського роду. Мати Максима Рильського, Меланія Федорівна, була селянкою. У родині Рильських частими гостями були композитор М. Лисенко, етнографи і фольклористи

О. Русов, Д. Ревуцький, актор і режисер П. Саксаганський. 1902 року Тадей Рильський помер, і родина змушена була переїхати з Києва до родинного маєтку в Романівці (нині Житомирська область). Коли Максимові виповнилося вісім років, його віддали до приватної гімназії в Києві. Під час навчання він жив і виховувався в родинах М. Лисенка та О. Русова.

Закінчивши гімназію, навчався спочатку на медичному, а потім на істо-рико-філологічному факультеті Київського університету. Писати почав рано, у 1910 році видав збірку «На білих островах». Далі були книжки «На узліссі», «Під осінніми зорями».

Події революції не дозволили здобути повну університетську освіту. Поет залишив Київ і вчителював по селах до осені 1923 року. Тоді й написав свої найкращі твори, що склали збірку «Синя далечінь» (1922).

Повернувшись до Києва, М. Рильський викладав у школі, багато писав. Випустив книжки «Крізь бурю й сніг», «Тринадцята весна», «Де сходяться дороги», «Гомін і відгомін». Належав до товариства «київських неокласиків». Незалежна літературна позиція поета викликала роздратування влади. У 1931 році М. Рильського заарештували. Після кількамісячного перебування у в'язниці він був змушений піти на компроміс. Збірка «Знак терезів» (1932), написана після ув'язнення, засвідчила лояльність автора до панівного режиму.

У численних наступних збірках М. Рильський не виходив поза межі ідеологічних заборон. Лише після смерті радянського диктатора Й. Сталіна в 1953 році поет зміг виявити своє справжнє (здавалося, безнадійно втрачене) поетичне світобачення. Були написані книжки «Троянди й виноград» (1957), «Далекі небосхили» (1959), «Голосіївська осінь» (1959), «В затінку жайворонка» (1961).

А ще М. Рильський увійшов в історію української культури як непере-вершений майстер художнього перекладу. Йому належать переклади з французької, польської та російської літератур.

Помер Максим Рильський 24 липня 1964 року, похований на Байковому кладовищі в Києві.

Перекладацька діяльність

Максим Рильський наголошував, що художні переклади виходять далеко за межі літератури й культури. Це «знаряддя спілкування між народами, знаряддя поширення передових ідей і обміну культурними цінностями, знаряддя зміцнення і зросту інтернаціональної свідомості».

Поет займався перекладацькою працею від 20-х років минулого століття. Переклав чимало різних творів, що склали більш як п'ятдесят книжок. І ці переклади відіграли неабияку роль у нашому культурному житті. Ось лиш один із прикладів: поетові належить високохудожній переклад «Слова о полку Ігоревім» сучасною українською мовою. Школярі й сьогодні знайомляться з давньою пам'яткою за посередництвом М. Рильського.

Бездоганно володіючи французькою мовою, поет переклав відомі твори П. Корнеля, Ж. Расіна, Н. Буало, Вольтера, П.-Ж. Беранже, В. Гюго, С. Маларме, П. Верлена та ін. Він познайомив українських читачів із творчістю багатьох визначних англійських, італійських, іспанських, норвезьких майстрів слова.

А особливою вправністю позначені переклади М. Рильського зі слов'янських літератур: польської, російської, білоруської, болгарської, чеської, словацької. Він постійно й наполегливо вдосконалював свою майстерність. Для прикладу: над перекладом поеми А. Міцкевича «Пан Тадеуш» М. Рильський працював понад сорок років — прагнув досягти максимальної точності й літературної довершеності.

Опрацьовуємо прочитане

1. Які факти життєвого та творчого шляху М. Рильського вас зацікавили, вразили, здивували? Про які факти ви хотіли б дізнатися більше? У який спосіб ви могли б задовольнити свою цікавість?

2. Пригадайте, які із цих творів ви прочитали в перекладі М. Рильського: «Слово о полку Ігоревім», «Кримські сонети», «Пан Тадеуш» А. Міцкевича, «Євгеній Онєгін», «Я пам'ятник собі воздвиг нерукотворний...» О. Пушкіна, «Так тихо серце плаче.» П. Верлена . Яке враження справили переклади М. Рильського? Чи відчували ви, що читаєте твір, написаний іншою мовою? Поділіться своїми враженнями з однокласниками.

3. Об'єднайтеся в малі групи, висуньте гіпотези й обґрунтуйте їх (за потреби зверніться до довідкової літератури, матеріалів мережі Інтернет). Презентуйте свої гіпотези класу.

■ Які факти біографії письменника допомагають зрозуміти, чому поет належав до неокласиків?

■ Чому М. Рильський стільки уваги приділяв перекладацькій роботі?

■ Які факти біографії М. Рильського допомагають зрозуміти витоки надзвичайної музикальності поета, його творів?

4. У зручній для вас формі (тексту, плану, таблиці, схеми) складіть опорний конспект для розповіді про життєвий та творчий шлях М. Рильського.

досліджуємо самостійно

5. Знайдіть у мережі Інтернет відеолекторій WiseCow і перегляньте лекцію про М. Рильського із циклу «Українська література в іменах». Якими наведеними лекторкою фактами ви хотіли б доповнити розповідь про письменника? Про що хотіли б дізнатися більше? У який спосіб ви могли б задовольнити свою цікавість?

Образ поета

По-справжньому неокласичними є дух і філософія творчості М. Рильського 1920-х років. Рівновага, спокій, тиша, простота — ось її прикмети. Революції, війни, перевороти — лише прикре марнування днів людського життя. Здається, звичайний мисливський відпочинок та рибальські будні поет цінує вище за бурхливі громадські дискусії.

Простота в поезії М. Рильського виступає своєрідним еквівалентом правди, перевіреної часом. Йому близький ідеал приватного життя людини, що відверто дисонує з панівними громадськими настроями. Ось у 1920 році він пише «Рибальське посланіє...», ніби свідомо дистанціюючись від актуальних тем.

Поет пояснював: «Коли звернемось до моїх речей, то справді дивно читати в 1922—23 рр. про рибальство, спокій і т. д. Це не значить, проте, що я в час революції лиш спокійно ловив рибу, а тільки вказує на одну особливість моєї психології: я можу одгукуватись ліричним віршем тільки на минуле, на те, що "одстоялось" у душі і може мати прозору форму, питому моїй манірі. Інакше писати не можу».

М. Рильський лише наполягає на своєму праві самостійно вибудовувати стосунки з життям. То він перейнятий радісним переживанням цього «веселого світу», то виступає палким адептом мистецтва — малої картини, «що більша над увесь безмежний світ», то, нарешті, утомлений «велемудрими книгами», знаходить розраду в простоті елементарних насолод, обравши «мисливський переливний ріг». У цій розмаїтості проявів його образ постає як безсумнівна цілість у радісному та щирому прийнятті життя, узятого в перспективі хоч і простих, але одвіку повторюваних речей, на тлі яких поновлюється людина у своїй позачасовій реальності.

Філософічність — стильова риса твору; звернення автора до філософських роздумів про сенс життя, призначення й покликання людини, щастя, про життя і смерть, добро і зло тощо.

Коментар фахівця

Подібно як античні класики, Рильський великим духовним зусиллям, що не раз обривалось одчаєм, виніс спокій із осереддя бурі, солодкість світу — із його отруйної гіркоти, світло і ясність — із кромішньої тьми і хаосу, прозорість — із каламутної повені його доби, рівновагу — із катастрофи.

Юрій Лавріненко, літературний критик

досліджуємо самостійно

1. Знайдіть у мережі Інтернет і послухайте вірші М. Рильського в авторському виконанні. Зосередьтеся на своїх враженнях від голосу поета, його інтонацій. Чи зазнав змін створений у вашій уяві образ поета Максима Рильського? Яких нових рис він набув?

2. Як ви зрозуміли оцінку, що її дав Максимові Рильському літературний критик Ю. Лавріненко? Беручи до уваги події з біографії М. Рильського, підтвердьте або спростуйте твердження Ю. Лавріненка про поета .

3. Чого ви очікуєте від прочитання творів Максима Рильського?

З любов'ю до життя

(«Солодкий світ!.. »)

Вірш «Солодкий світ!..» був написаний 1919 року, а згодом потрапив до збірки «Синя далечінь». Епіграф «Сладок світ...», обраний автором, відсилає до біблійної книги Екклезіаста, або Проповідника. Ось як це в Біблії: «Солодке світло, і приємно для очей бачити сонце. Якщо людина проживе і багато років, то нехай веселиться вона упродовж усіх їх, і нехай пам'ятає про дні темні, яких буде багато: усе, що буде, — суєта».

Цим епіграфом поет налаштовує на глибше сприйняття твору — підкреслює його філософічність. І оптимізм обертається тут на справжню життєву філософію, на щось по-справжньому вистраждане й пережите — внутрішнє «прозріння» після непростих випробувань, набуття важливого для самоусвідомлення духовного досвіду «по довгих муках безсердечних літ».

Є люди, які постійно нарікають на життя, а є й ті (можливо, мудріші), котрі воліють просто насолоджуватись життям — навіть і дуже простими його принадами. Небо, сонце, весна, приязні люди поруч — чи не достатньо всього цього, щоб почуватися щасливими?

Українська традиція знає немало видатних особистостей, котрі сповідували філософський оптимізм. Таким був, скажімо, мандрівний філософ і поет Григорій Сковорода, який шукав щастя, щиро радів кожному новому дню й обстоював самопізнання, духовну свободу та споріднену працю. Його погляди постали на основі народних традицій та на античній і християнській мудрості. Й оптимізм Максима Рильського теж, певно, із тих самих джерел — він хоч і зріс в іншу епоху, а проте так само несе в собі глибоку віру в людину та її «солодкий світ».

Опрацьовуємо прочитане

1. Які особливості вірша М. Рильського «Солодкий світ!.. » виділено в тексті?

2. Які очікування від художнього твору у вас виникли під час читання статті?

Читацький практикум

Прочитайте поезію. Виконайте завдання.

«Сладок свпт...»

Солодкий світ! Простір блакитно-білий І сонце — золотий небесний квіт.

Благословляє дух ширококрилий Солодкий світ.

Узори надвесняних тонких віт,

Твій погляд, ніби пролісок несмілий,

Немов трава, що зеленить граніт,

Неначе спогад нерозумно-милий...

Солодкий світ.

Чи янголи нам свічі засвітили По довгих муках безсердечних літ,

Чи ми самі прозріли й зрозуміли Солодкий світ?

1919

Виявляємо літературну компетентність

1. Яке враження справила на вас поезія? Які емоції ви відчували під час її читання?

2. Визначте тему, провідні мотиви вірша. За допомогою яких образів поет їх розкриває?

3. Якими засобами поет створює ці образи? Наведіть приклади. Прокоментуйте кожний приклад: чого досягнув автор за допомогою використаного художнього засобу.

4. Об'єднайтеся в малі групи, висуньте гіпотези, обґрунтуйте їх і презентуйте класу.

■ Знайдіть у тексті повтори. З якою метою використовує їх поет?

■ Чому поезія починається окличним реченням?

■ Чому поезія завершується питальним реченням?

■ Поезія «Солодкий світ!.. » була написана 1919 р . Чи відчувається у творі дух часу, коли він був створений?

■ Іноді «Солодкий світ!.. » називають сонетом . Поміркуйте, які для цього є підстави. Доведіть або спростуйте тезу: «Солодкий світ!.. » є сонетом» .

■ Яку роль виконує у творі епіграф?

5. Оберіть рівень складності, виконайте завдання та презентуйте свою роботу класу .

Знайдіть у вірші «Солодкий світ!.. » епітети. Визначте їхню роль у творі . Знайдіть у тексті метафори. Яка з них видалася вам найяскравішою? Наведіть аргументи на доказ своєї думки.

У зручній для вас формі (тексту, таблиці, схеми) представте художні засоби, до яких вдається М. Рильський у поезії «Солодкий світ!.. ».

У формі есе або власного висловлення обґрунтуйте тезу: «У поезії «Солодкий світ!.. » виявилася справжня поетична майстерність автора» .

6. Узагальніть і запишіть свої спостереження над текстом твору «Солодкий світ!.. » у зручній для вас формі (тексту, таблиці, схеми).

«Добре бути молодим...»

(«У теплі дні збирання винограду...»)

Про молодість і кохання написано багато: поети різних епох поверталися й повертаються до цих вічних тем. У М. Рильського нібито теж про це, але вже з наголосом на філософській ноті: зустріч двох людей, розмова — легкий флірт, а в підсумку все ж таки «добре бути молодим», що скеровує до роздумів про сенс людського життя — про його найбільш щасливу пору.

Здається, щось подібне могло статися будь-де й будь-коли. Але позачасову легкість порушує згадка про Кіпріду (одне з імен Афродіти, богині вроди й кохання), і ця алюзія непрямо залучає додаткові мотиви, зокрема мандрів і розлуки.

Про твір М. Рильського знавець античної літератури Андрій Содомора зауважив: «Тут уже знаємо, хто це він, а хто вона: блукач Одіссей і дочка феакійського володаря Алкіноя — «біло-раменна» Навсікая. Вона — з того казкового краю, острова Схеріт, куди не сягають життєві бурі... Він — чудом після кораблетрощі врятований скиталець, той, хто довго світом блукавши, «всяких людей надивився, міста їх і звичаї бачив.». Зустріч, закоханість і... розлука, адже через тугу за батьківщиною Одіссей мусив залишити Навсікаю та продовжити свої мандри.

У поезії М. Рильського зображено всього один епізод. Зустріч і короткий діалог, що поклав

початок взаємній приязні: жодних зайвих слів, лиш одне запитання й відповідь. Сільська ідилія «теплихднів збирання винограду» і простота образів. Повніше схарактеризована «вона» — «ясна, як сад, і радісна, як сміх». Легка й безпосередня: сміливо розмовляє з незнайомцем, гукає «свіжо й весело на мулів», рушаючи в путь. Простота і щирість закоханості — сказано мало й водночас багато.

Саме таку легкість, зовнішню простоту, емоційну рівновагу передбачає сонетний жанр. Як і решта «київських неокласиків», М. Рильський дуже любив сонет і не раз до нього звертався. Цей ліричний жанр вимагає від автора лаконізму, емоційної стриманості, високої майстерності.

Сонет має чотирнадцять рядків п'ятистопного або шестистопного ямба та чітку строфічну організацію: зазвичай складається з двох катренів (чотирирядкова строфа) та двох терцетів (строфа на три рядки). Так побудовані класичні італійські сонети доби Відродження. Існує, правда, і менш поширений варіант строфічної будови: три чотиривірші та дистих. Таку строфічну організацію сонета зазвичай називають «англійською», бо саме вона представлена у творчості В. Шекспіра.

Сонетна організація дисциплінує думку й почуття, потребує неабиякої технічної вправності. Проте сонет М. Рильського легкий та органічний, аж ніяк не силуваний результат формальних вправ. Це один із кращих зразків його інтимної лірики зі збірки «Синя далечінь».

Ділимося читацьким досвідом

1. Спираючись на прочитані твори української й зарубіжної літератури, під-твердьте або спростуйте думку про те, що молодість і кохання є вічними темами в літературі .

2. Пригадайте й назвіть твори української та зарубіжної літератури, що належать до жанру сонета .

Читацький практикум

Прочитайте художній твір . Виконайте завдання.

У теплі дні збирання винограду її він стрів. На мулах нешвидких Вона верталась із ясного саду,

Ясна, як сад, і радісна, як сміх.

І він спитав: — Яку б найти принаду, Щоб привернуть тебе до рук моїх? Вона ж йому: — Світи щодня лампаду Кіпріді добрій. — Підняла батіг,

Гукнула свіжо й весело на мулів,

І чутно уші правий з них прищулив, І знявся пил, немов рожевий дим.

І він потягся, як дитина, радо І мовив: — Добре бути молодим У теплі дні збирання винограду.

1922

Виявляємо літературну компетентність

1. Розкажіть про свої враження від прочитаного тексту. Який настрій він викликав?

2. Які зорові образи створює поет? Яке емоційне забарвлення мають ці образи?

3. Визначте звукові образи . Які асоціації вони у вас викликають?

4. Об'єднайтеся в малі групи, висуньте гіпотези, обґрунтуйте їх презентуйте класу .

■ Чому в поезії переважають зорові образи?

■ Чому поезія починається і закінчується рядком «У теплі дні збирання винограду»?

■ Якого значення в поезії набуває відповідь дівчини: «Світи щодня лампаду Кіпріді добрій»?

■ Чому поет обрав для свого твору античний сюжет?

■ Як ви пам'ятаєте, в античності не було жанру сонета . Він виник у Середньовіччі, а набув популярності й досконалості в добу Відродження. Чому для викладу античного сюжету поет обирає форму «італійського сонета»?

5. Оберіть рівень складності, виконайте завдання та презентуйте свою роботу класу. Знайдіть у творі епітети та метафори. Визначте їхню роль у творі.

Знайдіть у тексті діалог. Який підтекст криється в ньому? Обґрунтуйте свої міркування.

Доведіть, що в поезії містяться образи, які набувають значення символів .

У формі есе чи власного висловлення доведіть або спростуйте тезу «Сонет М. Рильського «У теплі дні збирання винограду...» оспівує всепереможну радість життя».

Досліджуємо самостійно

6. Відвідайте сайт Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського (http://ruLskiy.kiev.ua/). Проведіть віртуальну екскурсію до музею: розкажіть про його розташування, експонати, наукову роботу, заходи. Оцініть сайт музею з погляду його сучасності, зручності в користуванні, актуальності наповнення.

Виявляємо обізнаність у сфері культури

7. Знайдіть у мережі Інтернет і перегляньте фільм М. Харшана із циклу «Як на духу», присвячений М. Рильському (2008). Які епізоди фільму справили на вас найбільше враження? Чому?

8. Знайдіть у мережі Інтернет і послухайте твори композиторів Л . Ревуцького, В . Берковського, О . Білаша, літературною основою яких стали поезії М. Рильського. У якому творі поєднання музики і слів, на вашу думку, є найбільш органічним? Який твір вам сподобався найбільше? Чому?

 

Це матеріал з підручника Українська література 11 клас Борзенко (профільний рівень)

 




^