uabooks.top » Українська література » Євген Плужник - "Ніч… а човен — як срібний птах!", "Вчись у природи творчого спокою"
Інформація про новину
  • Переглядів: 2404
  • Дата: 1-05-2019, 20:50
1-05-2019, 20:50

Євген Плужник - "Ніч… а човен — як срібний птах!", "Вчись у природи творчого спокою"

Категорія: Українська література




Євген ПЛУЖНИК

(1898—1936)

Євген Павлович Плужник народився 14 грудня 1898 року в слободі Канте-мирівці Богучарського повіту Воронезької губернії (тепер Воронезька область Росії). Початкову освіту здобув у Кантемирівській школі, навчався в гімназії. Працював сільським учителем на Полтавщині, пізніше перебрався до Києва. Там вступив до Музично-драматичного інституту, але через хворобу мусив залишити навчання.

Поезію почав писати в гімназії — тоді ще російською мовою. А коли жив у Києві, перейшов на українську. Перші вірші опублікував у журналі «Глобус» під псевдонімом Кантемирянин. Входив до київських літературних організацій «АСПИС» (Асоціація письменників), «Ланка» і «Марс». За життя поета побачили світ збірки «Дні» й «Рання осінь». Він також підготував до друку поетичну книжку «Рівновага». А ще Є. Плужник написав роман «Недуга» і три драматичні твори.

У 1934 році Є. Плужника заарештували і за сфабрикованим обвинуваченням засудили до розстрілу, згодом їх замінили десятьма роками ув'язнення. Невдовзі після арешту та слідства хворий на туберкульоз поет потрапив до радянського концентраційного табору на Соловецьких островах, що в Росії. Помер Є. Плужник у тюремній лікарні 2 лютого 1936 року.

Сторінками спогадів

Поет з Євгена Плужника був блискучий: емоційний і розумний, не кажучи вже про досконалу версифікацію. Не знаю, як поезію Плужника судять теперішні читачі й критики, але тоді — не перебільшую — в нашому колі він ішов зразу за Тичиною.

Юрій Смолич, письменник

Коментар фахівця

Усе в постаті Євгена Плужника позначено прикметами трагічної краси. Він був приречений на короткий вік спадковим туберкульозом. Він помер на 38-му році життя. Але большевики ще встигли винести йому смертний вирок, потім замінити 10-річним ув'язненням (зберігся лист про радість поверненого життя), потім завезли його на Соловки, де він помер 2 лютого 1936 року зі словами: «Я вмиюся, згадаю Дніпро і вмру».

Євген Сверстюк, поет і філософ

опрацьовуємо прочитане

1. Які факти з біографії письменника привернули вашу увагу? Про що ви хотіли б дізнатися більше? У який спосіб ви могли б задовольнити свою цікавість?

2. У зручній для вас формі занотуйте відомості про життя та творчість Є . Плужника .

3. Які риси Плужника-поета і Плужника-людини приваблюють Ю. Смолича?

4. Порівняйте особливості біографій М. Рильського, Є. Плужника . Чому цих авторів можна віднести до митців «розстріляного відродження»?

Ліричний герой

(ліричне «я», ліричний суб'єкт)

Лірика — це особливий і найбільш суб'єктивний рід літератури. У ній переважають емоції й роздуми, враження від дійсності, вольові імпульси, відчуття та прагнення людини. Уся система художніх засобів у ліричному творі підкоряється розкриттю цілісного руху людської душі.

Ліриці чужа нейтральність — у ліричному мовленні експресія стає панівним складником, а логічна впорядкованість витісняється десь на периферію. Неминучий «ліричний безлад» ліричного твору обумовлений його спрямованістю до потаємних глибин людської свідомості — головним чином ірраціональних, не завжди пояснюваних за допомогою логіки.

Та при цьому лірика не замикається у сфері внутрішнього життя. Вона відтворює душевні стани, емоції, що постали внаслідок зосередження особистості на «зовнішній» реальності. Лірична поезія художньо засвоює й навколишню дійсність, наприклад, у філософських, пейзажних та громадянських творах.

У ліриці носієм переживання виступає ліричний герой (синоніми — ліричне «я», ліричний суб'єкт). Це немовби художній двійник автора-поета. Біографічна особистість і її ліричний герой співвідносяться між собою як прототип і художній тип: дійсні життєві факти зазнають естетичного перетворення й узагальнення. Адже лірика не лише фіксує почуття людини, а й трансформує їх, збагачує — ніби створює заново. Буває, в авторській уяві виникають такі психологічні ситуації, яких у реальності навіть не існувало. Тому й не слід в усьому ототожнювати поета і його ліричного героя: вони дуже схожі, але аж ніяк не ідентичні.

А щоб сприйняти ліричний твір, бажано якомога глибше пізнати всі умонастрої поета, відчути й пережити їх уже як щось своє, особисте. Тому й важлива тут наявність спільного духовного досвіду: лірика пробуджує в читачів асоціації й образи, наявні в культурній свідомості народу, для багатьох уже знайомі та звичні.

Опрацьовуємо прочитане

1. Визначте основні особливості лірики. Складіть «хмарину тегів» до теми «Лірика».

2. Як ви зрозуміли поняття автор, ліричний герой? Відобразіть на схемі . Ділимося читацьким досвідом

3. Наведіть приклади ліричних творів, які ви читали на уроках української та зарубіжної літератури або самостійно. Поділіться своїми враженнями від них. Що вказує на наявність у цих творах ліричних героїв? Які риси мають ці герої?

Захоплений світом

(«Ніч... а човен — як срібний птах!.. »)

Лірична поезія «Ніч... а човен — як срібний птах!..» належить до збірки «Рівновага», що її автор не встиг видати, бо був заарештований. Невеличкий вірш і лише декілька образів. Ніч і човен.

А ще місяць — силует човна у світлі місяця нагадує срібного птаха. Які найперші асоціації може викликати ця картина? Які спогади вона навіює?

Можна пригадати народну ліричну пісню «Місяць на небі, зіроньки сяють.», адже в ній

теж є ніч, місяць і човен. А можна й твір Михайла Старицького «Виклик» («Ніч яка, Господи! Місячна, зоряна.»). А ще відомі рядки з «Причинної» Тараса Шевченка: «І блідий місяць на ту пору / Із хмари де-де виглядав, / Неначе човен в синім морі, То виринав, то потопав». Напевно, ще багато-багато чого з мистецького досвіду українців.

Звичайно, Євген Плужник, пишучи твір, спирався на рідний культурний досвід, який єднав його із читачами й читачками. Однак поет ним не обмежився, а пішов далі — поза традицію, розвинув її, ускладнив і збагатив. Твір через це набув філософської місткості й глибини.

Традиційний образ човна символізується й уподібнюється до людської одиниці в стихійному світовому русі. А ліричний герой поезії постає як вдумливий спостерігач, котрий немовби відкриває в собі доти незнану рису — здатність інтуїтивно проникати в сутність буття. Це окрилений, охоплений радісним передчуттям дива оптиміст із щирим серцем, що сповнене світлих емоцій.

Читацький практикум

Прочитайте художній твір і виконайте завдання до нього.

* * *

Ніч... а човен — як срібний птах!.. (Що слова, коли серце повне!)

.Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне!

І над нами, й під нами горять світи.

І внизу, і вгорі глибини.

О, який же прекрасний ти,

Світе єдиний!

Виявляємо літературну компетентність

1. Яке враження справив на вас вірш? Які емоції ви відчували під час читання? Які образи вірша привернули вашу увагу? Які асоціації вони породжували? Які запитання у вас виникли після прослухування твору?

2. Які зорові образи постають у творі? Якими художніми засобами поет їх створює? Якого емоційного забарвлення набувають ці образи?

3. Назвіть контрастні образи вірша . Якої мети досягає автор за їх допомогою?

4. Яким постає ліричний герой цього твору?

5. На вашу думку, до якого виду лірики — філософської, інтимної, громадянської, пейзажної, релігійної — належить цей твір? Обґрунтуйте свої міркування.

6. Об'єднайтеся в малі групи, висуньте гіпотези, обґрунтуйте їх і презентуйте класу. Ваші однолітки провели цікаве дослідження. Вони прочитали поезію Є. Плуж-

ника «Ніч___а човен — як срібний птах!.. » 20 особам різного віку (від 16

до 65 років) і запитали: «Які літературні асоціації виникали під час читання?» . Найпершими асоціаціями 89 % опитуваних був рядок з поезії М. Ста-рицького «Виклик», тільки у варіанті, що став народною піснею («Ніч яка місячна, зоряна, ясная»), або рядок пісні «Місяць на небі, зіроньки сяють...» .

■ Поміркуйте, чому виникли саме ці асоціації.

■ Поет жодного разу не вжив слів «місяць», «місячний», але в уяві тих, хто сприймав поезію, поставала саме місячна ніч. Чому?

7. На які свої запитання щодо поезії ви не отримали відповіді під час її аналізу? Сформулюйте їх і винесіть на обговорення класу.

Ділимося читацьким досвідом

8. Пригадайте (за потреби перечитайте) вірш М. Старицького «Виклик», уривок з поеми Т. Шевченка «Причинна». Що об'єднує їх із віршем Є. Плужника

«Ніч___а човен — як срібний птах!.. »? У чому відмінності у творчій манері

поетів? Чим, на вашу думку, зумовлені ці відмінності?

Виявляємо творчі здібності

9. Уявіть себе...

■ художником, якому замовили ілюстрації до поезії Є . Плужника. Опишіть картину, яку ви створили б до вірша «Ніч___а човен — як срібний птах!.. ». За ба

жання намалюйте її.

■ композитором, який пише музику до вірша Є. Плужника «Ніч___а човен — як

срібний птах!.. ». Якою була б ваша композиція — мінорною чи мажорною? Який темп для виконання свого твору ви обрали б? Обґрунтуйте свій творчий задум . Презентуйте свої роботи класу.

осінні роздуми

(«Вчись у природи творчого спокою_»)

Вірш «Вчись у природи творчого спокою...» увійшов до другої збірки Є. Плужника «Рання осінь» (1927). Справді рання, бо тут мова йде про «вересневі дні».

Цій ліричній поезії властива емоційна стриманість і виваженість. Твір організовано як монолог ліричного героя, звернений на «ти» (щоб посилити щирість і сповідальність) до уявного співрозмовника. Виклад не без повчання, але без нав'язливого менторства. Швидше таки нагадує запрошення до дружнього діалогу, бо й головний аргумент про «певний шлях» висловлено за допомогою питальної, а не наказової,

імперативної інтонації. Внутрішній стан ліричного героя — спокій і рівновага. Та й основна думка теж про спокій, тільки творчий. А культ природи («вір і наслідуй») допомагає виділити мотив гармонії, універсального усталеного ритму — ось та навіяна спогляданням вересневої природи проста мудрість «певного шляху», до якої приходить людина, уже поблукавши життєвими манівцями.

Можливо, поза цим — авторська вітаїстич-на віра в могутній природний плин усього сущого, часткою якого є й людина з її творчими амбіціями?

Коментар фахівця

Виражальні засоби поетичної мови Евгена Плужника урізноманітнюються, його лексика легка, рухлива, точна, рима свіжа, ловлена на слух, рядок елегантно зупиняється, наче завмирає у високості, щоб вибухнути вражаючим смисловим акцентом. Поет удосконалює поетику образного зіткнення смислових контрастів і антитез, довірливо, акварельно чисто передає психологічні стани...

Микола Жулинський, критик, історик літератури

Читацький практикум

Прочитайте художній твір і виконайте завдання до нього.

* * *

Вчись у природи творчого спокою В дні вересневі. Мудро на землі,

Як від озер, порослих осокою,

Кудись на південь линуть журавлі.

Вір і наслідуй. Учневі негоже Не шанувати визнаних взірців,

Бо хто ж твоїй науці допоможе На певний шлях ступити з манівців?

1927

Опрацьовуємо прочитане

1. Яке враження справила на вас ця поезія? Який настрій викликала? Які запитання щодо цього поетичного тексту у вас виникли? Запропонуйте обговорити їх у класі .

2. До чого закликає ліричний герой твору? Як ви зрозуміли його заклик?

3. Об'єднайтеся в малі групи, висуньте гіпотези, обґрунтуйте їх і презентуйте класу.

■ Які асоціації викликає у вас слово «творчий»? А «спокій»? Складіть асоціативне ґроно до кожного із цих слів . Як ви розумієте словосполучення «творчий спокій»? На вашу думку, якого значення набуває «творчий спокій» у цій поезії?

■ Чому поет пропонує вчитися в природи «творчого спокою» саме «в дні вересневі»?

■ Які асоціації викликає у вас образ журавлів, що «на південь линуть»? Які значення може мати цей образ у поезії «Вчись у природи творчого спокою...»?

4. Знайдіть у поезії дієслова наказового способу . Як ви пам'ятаєте, застосовуючи наказовий спосіб, ми маємо можливість спонукати до дії у формі наказу, прохання, поради, заклику, застереження тощо. Визначте, яку форму спонукання виражає кожне з дієслів наказового способу, ужитих поетом у вірші «Вчись у природи творчого спокою.». Обґрунтуйте свої міркування.

5. Оберіть рівень складності, виконайте завдання та презентуйте свою роботу класу. Прочитайте коментар фахівця щодо поетичної мови Є. Плужника. Наведіть приклади з вивчених поезій на підтвердження думки М. Жулинського: «...його <...> рима свіжа, ловлена на слух...»

«Поет удосконалює поетику образного зіткнення смислових контрастів і антитез...»

«...рядок елегантно зупиняється, наче завмирає у високості, щоб вибухнути вражаючим смисловим акцентом»

«Поет <...> довірливо, акварельно чисто передає психологічні стани...»

6. Пригадайте твори українських та зарубіжних поетів про осінь . Які із цих творів, на вашу думку, близькі до поезії Є . Плужника своєю ідеєю? Обґрунтуйте ваші міркування.

Досліджуємо самостійно

7. Визначте спільне і відмінне в поезії П. Тичини і Є . Плужника . Відобразіть результати свого дослідження в таблиці чи схемі .

8. З'ясуйте, які наукові статті, монографії присвячені Є . Плужнику. (Для цього ви можете скористатися пошуковими системами Інтернет, електронними каталогами міських та університетських бібліотек). Зробіть висновки про інтереси науковців . Запропонуйте свою тему дослідження.

Запрошуємо до бібліотеки

Завітайте до віртуальної бібліотеки в електронному додатку до підручника та прочитайте інші поезії Є. Плужника, його поему «Галілей», роман «Недуга» . Обговоріть у класі, які нові особливості творчості поета ви відкрили .

 

Це матеріал з підручника Українська література 11 клас Борзенко (профільний рівень)

 




^