Інформація про новину
  • Переглядів: 1466
  • Дата: 1-05-2019, 20:52
1-05-2019, 20:52

Літературне життя Західної України

Категорія: Українська література





Попередня сторінка:  Володимир Свідзинський - "Холодна тиш...
Наступна сторінка:   Богдан-Ігор Антонич - "Зелена Євангелі...

До початку ХХ століття західні українські землі — Східна Галичина, Північна Буковина й Закарпаття — входили до складу Австро-Угорської імперії. По завершенні Першої світової війни імперія припинила своє існування. Натомість у 1918 році постали нові держави, серед яких була й Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР) зі столицею у Львові.

Унаслідок агресії польського війська ця українська держава в 1919 році припинила своє існування. Східна Галичина потрапила до складу Польщі, Північну Буковину окупувала Румунія, а Чехословаччина захопила Закарпаття.

Перед українським населенням постала загроза культурної асиміляції. Українські школи було перетворено на польсько-українські, а у Львівському університеті припинено роботу українських кафедр. Польська адміністрація всіма способами придушувала український визвольний рух, що був природною реакцією на національні обмеження й переслідування.

За цих умов громадська роль літератури відчутно зросла. Письменники підтримували культурний розвиток західноукраїнського населення та сприяли піднесенню національної самосвідомості. Не обмежуючись ідейними пошуками, вони збагатили літературу новими художніми знахідками: сміливо сприймали зарубіжні традиції, зокрема такі мистецькі напрями, як імпресіонізм, символізм, експресіонізм, сюрреалізм.

Існували й літературні організації. У Львові діяла група «Митуса», до якої входили Р. Купчинський, О. Бабій, В. Бобинський, Ю. Шкрумеляк та ін. Письменники християнського спрямування об'єднались у групу «Логос» (Г. Лужицький, С. Семчук, В. Мельник, О. Назарук та ін.). Діяли також творчі об'єднання «Дажбог» (Б.-І. Антонич, Б. Кравців, Є. Пеленський), «Горно» (В. Бобинський, С. Тудор, Я. Кондра, О. Гаврилюк), «Дванадцятка» (Б. Нижанківський, З. Тар-навський, А. Курдидик, В. Гірний, В. Ковальчук та ін.).

Письменники звертались майже до всіх літературних жанрів. Високого рівня досягла лірична поезія — громадянська, пейзажна, інтимна. У ліриці повною мірою розкрився талант видатного поета Б.-І. Антонича. Набула значного поширення історична проза, зокрема повісті О. Назарука, Ю. Опіль-ського, А. Чайковського. Завоювала популярність проза І. Вільде, що збагатила літературу новими жіночими образами. З'явилось немало драматичних творів: «Гетьман Мазепа» В. Пачовського, «Голгофа» Г. Лужицького, «Самсон» Д. Николишина та ін.

Одне слово, незважаючи на несприятливі умови, література на Західній Україні була важливим чинником духовного і громадського життя. Вона плекала й поширювала національні ідеали, підтримувала оптимізм, залучала читачів до нових художніх досягнень.

Опрацьовуємо прочитане

1. Обговоріть у малих групах і презентуйте висновки класу.

■ Якими були умови розвитку української літератури в Західній Україні?

■ Які літературні організації діяли в Західній Україні?

■ Про що свідчить існування в українській літературі Західної України різних мистецьких напрямів?

2. У зручній для вас формі занотуйте відомості про літературу Західної України .

 

Це матеріал з підручника Українська література 11 клас Борзенко (профільний рівень)

 




Попередня сторінка:  Володимир Свідзинський - "Холодна тиш...
Наступна сторінка:   Богдан-Ігор Антонич - "Зелена Євангелі...



^