Інформація про новину
  • Переглядів: 2124
  • Дата: 5-09-2019, 16:39
5-09-2019, 16:39

Неінфекційні захворювання нервової системи

Категорія: Біологія





Попередня сторінка:  Неінфекційні захворювання основних с...
Наступна сторінка:   Імунна система та імунітет

Поміркуйте

Які фактори можуть впливати на розвиток і стан нервової системи людини протягом її життя?

Згадайте

• Нервова тканина • Збудження

• Гальмування • Вища нервова діяльність

Причини виникнення неінфекційних захворювань нервової системи

Як ви вже знаєте, нервова система людини складається з центральної та периферичної частин. До складу центральної нервової системи входять головний і спиний мозок, а до складу периферичної — нерви, які з’єднують центральну нервову систему і всі органи тіла. Порушення роботи нервової системи стають причиною порушення функціонування інших систем організму.

Неінфекційні захворювання периферичної нервової системи переважно виникають як наслідок травматичних пошкоджень, порушень обміну речовин (наприклад, у випадку такого гіповітамінозу, як пелагра) або ураження токсинами (наприклад, тетродоток-сином). Проблеми з цією частиною нервової системи також можуть бути наслідками спадкових порушень або уроджених вад.

Неінфекційні захворювання центральної нервової системи проявляються у вигляді психічних розладів — порушень мислення, емоцій і поведінки. Їх зовнішніми проявами часто стають психосоматичні й тривожні розлади, депресії, манії, галюцинації тощо. Вони можуть мати важкі наслідки як для життя самої людини, так і для членів її родини та інших членів соціуму.

Причини виникнення неінфекційних захворювань нервової системи людини можуть бути різними. Ними стають як порушення у процесах самого організму, так і вплив певних зовнішніх факторів.

Найбільш поширеними причинами є такі:

• механічні пошкодження (черепно-мозкові травми);

• дія психічних факторів;

• нераціональне харчування;

• спадкові захворювання;

• порушення процесів обміну речовин;

• отруєння (з ураженням токсинами нервових клітин);

• онкологічні захворювання.

Але зазвичай такі захворювання виникають у результаті поєднання низки факторів, як зовнішніх, так і внутрішніх.

Епілепсія

Епілепсія є спільною назвою для групи розладів, які стають причиною судомних нападів. Такі напади можуть бути майже непомітними, а можуть тривати довго і з великою силою. У більшості випадків причина епілепсії залишається невідомою, але доведено, що на розвиток захворювання може впливати вживання алкоголю та наркотичних речовин.

Наявність епілептичних нападів не впливає на розумову діяльність людини і становить більшу проблему для неї самої, ніж для інших. Але люди з такою особливістю часто потерпають від негативного ставлення до них, соціальної ізоляції та дискримінації.

Шизофренія

Шизофренія є психічним розладом розумової діяльності. Її проявами є галюцинації, марення, дивні манії, параноя. Характерні дезорганізованість мови та мислення. Такі люди формують у своїй уяві власну реальність, яка не відповідає реальному життю. Це стає причиною значних соціальних проблем і виникнення конфліктів з оточенням. Шизофренія часто починає проявлятися у молодому віці (16-30 років). З часом вона може прогресувати і набувати більш важкої форми.

Причини розвитку шизофренії досі однозначно не з’ясовані. Але відомо, що на її розвиток і перебіг можуть впливати спадкові та екологічні фактори.

Хвороба Альцгеймера

Захворювання було названо на честь А. Альцгеймера — німецького психіатра та невропатолога, який уперше описав комплекс симптомів цього захворювання. Симптомами хвороби Альцгеймера є порушення пам’яті, абстрактного мислення, мови. У людини виникають проблеми з оперуванням предметами та процесами впізнавання.

Безпосередня причина цих змін — ураження клітин сірої речовини мозку, що стає причиною їх загибелі. Це відбувається в результаті накопичення в клітинах мозку білків з аномальною конформацією. Виникнення захворювання залежить як від спадкових особливостей, так і від дії зовнішніх факторів.

Хвороба Паркінсона

Захворювання було названо на честь англійського лікаря Дж. Паркінсона, який першим описав відповідні симптоми. Характерними особливостями хвороби Паркінсона є тремор (тремтіння) кінцівок, зниження спонтанної рухової активності (людина може дуже довго бути нерухомою), монотонна мова тощо.

Причиною патологічних змін є загибель нейронів, які виробляють нейромедіатор до-фамін. Розвиток захворювання зумовлює комплекс факторів, до якого належать спадкова схильність та дії середовища.

Хвороба Гантінгтона

Захворювання було названо на честь Дж. Гантінгтона — американського лікаря, який уперше описав комплекс симптомів цього захворювання. Захворювання розвивається у віці 35-50 років. Результатом патологічного процесу є дегенерація тканин головного мозку, у тому числі й кори.

Причиною захворювання є мутація одного з генів четвертої хромосоми, у якому відбувається дуплікація.

Розсіяний склероз

Це захворювання належить до групи ауто-імунних. Його причиною є атака імунної системи організму на мієлін клітин власного мозку. Втрата мієліну порушує зв’язок ділянок мозку між собою і стає причиною різноманітних симптомів цього захворювання.

Безпосередня причина захворювання поки не визначена, але відомо про участь у її розвитку спадкової схильності та дії зовнішніх факторів.

Профілактика неінфекційних захворювань нервової системи

Як і у випадках неінфекційних захворювань інших систем організму, профілактика захворювань нервової системи спрямована на ліквідацію причин виникнення проблем. Одним із найефективніших механізмів для цього є здоровий спосіб життя. У тому числі такі його аспекти, як раціональне харчування та оптимальне чергування праці й відпочинку. Але для цієї системи організму вкрай важливим аспектом є турбота про психічне здоров’я та взаємодія конкретної особи з іншими людьми.

Негаразди у взаємодії з іншими людьми можуть провокувати розвиток захворювань, до яких у людини є спадкова схильність. Тому створення комфортного психологічного середовища є гарним профілактичним заходом.

Дотримання правил безпеки дозволяє уникати черепно-мозкових травм, а турбота про інші системи організму запобігає опосо-редкованому ушкодженню нервової системи (наприклад, у результаті розладу роботи ендокринної чи імунної систем).

Ще одним важливим заходом профілактики таких захворювань є генетичне консультування, яке дозволяє розраховувати ризик народження дітей із відповідною спадковою схильністю.

Ключова ідея

Неінфекційні захворювання нервової системи організму можуть виникати з різних причин. Вони часто мають важкі наслідки як для здоров'я людини, так і для її соціальної взаємодії. До найбільш поширених захворювань цієї групи належать епілепсія, шизофренія, хвороба Альцгеймера, хвороба Паркінсона тощо.

Запитання та завдання

1. Чи можуть співпадати симптоми в захворювань, які уражають центральну нервову систему, але мають різну природу? Відповідь обґрунтуйте. 2. У випадку хвороби Гантінгтона дефектний білок синтезується в усіх частинах тіла. Але патологічні зміни виникають тільки в певних структурах мозку. З чим це може бути пов'язано?

 

 

Це матеріал з підручника Біологія і екологія 11 клас Задорожний (профільний рівень)

 




Попередня сторінка:  Неінфекційні захворювання основних с...
Наступна сторінка:   Імунна система та імунітет



^