uabooks.top » Біологія » Шляхи вирішення екологічних проблем
Інформація про новину
  • Переглядів: 72
  • Дата: 5-09-2019, 17:05
5-09-2019, 17:05

Шляхи вирішення екологічних проблем

Категорія: Біологія




Поміркуйте

Що таке раціональне природокористування? Чому можливість подальшого існування людства часто пов'язують із цією концепцією?

Згадайте

• Екологія • Сталий розвиток

• Природокористування • Охорона природи

Природоохоронне законодавство

В Україні створено систему законів та постанов, які забезпечують охорону природи. Держава має охороняти й регулювати використання природних ресурсів. На законодавчому рівні заборонена діяльність, яка може шкідливо вплинути на стан ґрунтів, повітря, водойм або знищити тварин і рослин чи цінні природні об’єкти. Україна також уклала міжнародні угоди в галузі охорони довкілля.

Для збереження біорізноманіття створені природоохоронні території (заповідники, природні парки, заказники, пам’ятки природи тощо) та затверджені необхідні державні документи. Одним із таких документів є Червона книга України — офіційний перелік видів та підвидів організмів, які перебувають під загрозою зникнення на території України. Також створено ще один перелік — Зелену книгу України. У ньому наведено список рідкісних і типових природних угруповань, які

потребують охорони на території України. На жаль, існує і так званий чорний список видів. Це перелік видів організмів (починаючи з 1600 року), які вимерли вже в наш час. Зараз до цього списку занесено більше 800 видів.

Потреба в екологічних знаннях

Фраза «Незнання закону не звільнює від відповідальності» є особливо актуальною по відношенню до екологічних знань. Можна не знати законів екології та особливостей взаємодій в екосистемах, але тоді слід бути готовими до ситуації, коли дія без урахування такого закону стане причиною катастрофічних наслідків.

Наприклад, у середині ХХ ст. в Радянському Союзі панувала думка, що хижі птахи заважають мисливцям, які масово полювали на дичину. Тому було розгорнуто компанію під гаслом «Убивайте хижих птахів». Але екологічні закони політичною постановою не відмінити. Знищення хижих птахів стало причиною спалаху розмноження гризунів, чисельність яких вони контролювали. Як результат — колосальні втрати врожаю і нова компанія під гаслом «Бережіть хижих птахів».

Не менш масштабною помилкою стало і завезення в Австралію кактуса опунції для створення живих огорож. Без контролю чисельності природними регуляторами вид став масово розростатися і перетворив поля країни на кактусові хащі (мал. 107.1). У цих хащах

не могли проїхати навіть трактори. Вирішити проблему вдалося лише завезенням з Америки природного регулятора чисельності опунції — метелика кактусової молі. Личинки цієї комахи живляться тканинами опунції і можуть контролювати її поширення.

Екологічне мислення

Для врахування законів екології людині в сучасному світі слід розвивати своє екологічне мислення. Екологічне мислення — це розгляд явищ і подій та прийняття рішень з урахуванням взаємодій людини і людства з природним середовищем.

Екологічне мислення дозволяє розуміти, що всі організми та процеси на нашій планеті пов’язані між собою. Відповідно, стає зрозумілою потреба в міжнародній співпраці для вирішення екологічних проблем, бо поодинці це зробити неможливо.

Екологічне мислення сприяє критичному сприйняттю інформації. Воно стимулює робити правильні висновки і приймати адекватні рішення, що дозволяє людині зберігати як своє життя і здоров’я, так і життя та здоров’я інших людей.

Практичне застосування екологічного мислення

Сучасні засоби масової інформації подають велику кількість відомостей, зокрема й тих, що пов’язані з екологічною проблематикою. Але ця подача здебільшого спрямована на досягнення певної мети — найчастіше політичної або економічної. Подаючи інформацію певним чином, можна впливати на прийняття рішень. Екологічне мислення дозволяє критично сприймати надані відомості та приймати правильні рішення.

Гарним прикладом можливості застосування екологічного мислення є аналіз історії про міфічну тварину чупакабру, яка нібито

була завезена в Україну з Коста-Ріки. За відомостями засобів масової інформації, вона живилася кров’ю тварин, була розміром із собаку та не мала шерсті. Подальша практика показала, що всі сліди чупакабри належать звичайним хижакам (наприклад, рисі), а спіймані екземпляри виявилися собаками або лисицями, ураженими хворобою шкіри.

Однак усе це можна було передбачити і без ловлі чупакабр. Треба було тільки трішки подумати. По-перше, дивувало саме виживання тварини з тропічного лісу в зимових лісах України. А по-друге, з точки зору законів екології, така тварина не має шансів на виживання. Усі відомі тварини-кровососи невеликого розміру тіла є паразитами, а не хижаками. Вони не вбивають жертву під час полювання. Їм це не вигідно, бо вони зможуть використати не більше 5 % її маси тіла (це якщо висмокчуть більшу частину крові). А звичайний хижак з’їсть не менше половини тіла здобичі, тобто його споживання харчового ресурсу буде не менш ніж у 10 разів більш ефективним, ніж у чупакабри. При споживанні однакових ресурсів хижаки-кровососи неодмінно будуть програвати конкурентну боротьбу звичайним хижакам і вимирати.

Практична робота

Розрахунок екологічних збитків через забруднення довкілля, знищення мисливських видів та видів, занесених до Червоної книги України

1. Виберіть ситуацію, щодо якої здійснюватимете розрахунок (забруднення довкілля або знищення організмів).

2. Запишіть основні параметри оцінювання збитків, згідно з якими здійснюватимете розрахунок.

3. Здійсніть розрахунок і обчисліть завдані екологічні збитки.

4. Сформулюйте висновки.

Ключова ідея

Для вирішення екологічних проблем України обов'язковою умовою є дотримання природоохоронного законодавства. Але одного законодавства недостатньо. Для ефективного вирішення проблем українцям потрібні хоча б мінімальні екологічні знання і навички екологічного мислення.

Запитання та завдання

1. Наведіть власні приклади виникнення екологічних проблем, пов'язані з незнанням законів екології. 2. Складіть перелік із десяти тварин або рослин, занесених до Червоної книги України, які живуть у вашому регіоні.

Основні положення теми «Сталий розвиток та збалансоване природокористування»

Природокористування

Природокористування — це галузь наукової і виробничої діяльності людини, сукупність усіх засобів суспільства для використання та відновлення природного середовища та природних ресурсів для розвитку продуктивних сил і забезпечення сприятливих умов для життєдіяльності людини.

Види природокористування

Характер використання природних ресурсів

За характером використання природних ресурсів виділяють:

• землекористування

• водокористування

• лісокористування

• використання мінеральних ресурсів тощо

Деякі закони природокористування

Назва закону

Зміст закону

Закон Комонера

Усе пов’язано з усім. Усе повинно кудись діватися. Природа знає краще. За все доводиться платити

Зміни внутрішньої динамічної рівноваги

Зміни в одному компоненті природного середовища неодмінно викликають зміни в усіх інших компонентах

Правило

«охрімової свити»

Еколого-економічний потенціал екосистеми є величиною відносно стабільною. Якщо в одному місці збільшиться, то в іншому зменшиться

Закон розвитку

за рахунок зовнішнього

середовища

Будь-яка природна система є відкритою і може існувати лише в умовах надходження енергії та речовини з навколишнього середовища. Виходячи з цього, можна стверджувати: абсолютно безвідходне виробництво неможливе, природні системи Землі існують не тільки за рахунок планетарних, але й космічних ресурсів

Закон спільної

дії природних чинників

Величина врожаю залежить не від одного, навіть лімітованого, чинника, а від сукупності всіх чинників, які діють одночасно

Закон максимуму

У певному природному комплексі може утворитися біомаса або родючий шар ґрунту не більший, ніж властивий цій системі, за умови поєднання ідеальних умов

Екологічні проблеми

Екологічна проблема — це зміна природного середовища, наслідком якої є порушення структури і функціонування природних екосистем.

Поділ екологічних проблем за масштабом

 

 

Це матеріал з підручника Біологія і екологія 11 клас Задорожний (профільний рівень)

 




^