uabooks.top » Історія України » Правління князя Ігоря та княгині Ольги. Русь за князювання Ігоря Рюриковича (912-945)
Інформація про новину
  • Переглядів: 647
  • Дата: 3-04-2020, 07:00
3-04-2020, 07:00

Правління князя Ігоря та княгині Ольги. Русь за князювання Ігоря Рюриковича (912-945)

Категорія: Історія України





Попередня сторінка:  Утворення Русі-України. Роль Києва у в...
Наступна сторінка:   Історичний портрет князя Святослава. ...

На відміну від Олега, образ якого оповитий легендами, князь Ігор - цілком реальна історична постать. Здобувши владу після смерті Олега в 912 р., син Рюрика правив у Києві до 945 р.

Як і Олегові, йому довелося упокорювати підвладні племена. Найзатятішими виявилися деревляни. На початку правління Ігор приборкав їх, обклавши даниною, більшою за Олегову. Не бажали визнавати владу київського князя й уличі, за що заплатили високу ціну - після трьох років збройної боротьби мусили залишити обжиті місця й відійти в межиріччя Південного Бугу та Дністра. Силу зброї застосував Ігор і проти тиверців.

Щороку князь із дружиною об’їжджав підвладні території і збирав данину, яку називали полюддям. То були продукти й мисливська здобич: мед, віск, хутра тощо.

Прочитайте фрагмент джерела про збір полюддя руськими князями. 1. Що, на вашу думку, спонукало князів вирушати на збір полюддя у листопаді? 2. Чи справедливою, на вашу думку, була така система оподаткування у русичів? Як полюддя впливало на матеріальне становище підвладних племен? Обґрунтуйте відповідь.

«Коли настане листопад місяць, князі їхні одразу виходять з усіма русами з Києва і відправляються у полюддя, що називається кружлянням (тобто круговий об'їзд), а саме в слов'янські землі деревлян, дреговичів, кривичів, сіверян і решти слов'ян, що платять данину русам. Годуючись там протягом цілої зими, вони у квітні місяці, коли розтає лід на річці Дніпро, знову повертаються в Київ».

Константин Багрянородний. «Про управління імперією»

Зібравши данину, князь прагнув вигідно її продати. Грішми й заморським крамом він розраховувався з найманими воїнами і власними дружинникам. Тож, повернувшись до Києва, князь віддавав наказ лаштувати торговельні кораблі до Царгорода. Але дозвіл на торгівлю з візантійською столицею доводилося здобувати військовою силою. За свідченням літописця, Ігор мусив поновлювати умови русько-візантійської угоди після смерті Олега. Він здійснив два воєнні походи проти Царгорода. Перший, 941 р., був невдалим. Візантійці спалили човни русичів «грецьким вогнем». У 944 р. князю Ігорю вдалося зібрати нове військо і знову вирушити в похід. Та на Дунаї його зустріло візантійське посольство і запропонувало мир. Про цей договір докладно оповідає літописець. Свідчать про нього й візантійські джерела.

«Грецький вогонь» («рідкий вогонь») - горюча суміш, що застосовувалася у військових цілях за середньовіччя. Вперше була вжита візантійцями. Над розкриттям таємниці суміші працювало чимало вчених. Один із них - француз Дюпре - у 1758 р. оголосив, що відкрив таємницю «грецького вогню». Учений провів випробування, в результаті яких спалив дерев’яний корабель, що знаходився далеко у відкритому морі. Король Людовик XV, вражений і переляканий дією цієї зброї, викупив у Дюпре всі його папери і знищив їх. «Грецький вогонь» став прообразом сучасних вогнеметів.

Умови русько-візантійського договору 944 р. були записані на пергаменті у двох примірниках. Один із них зберігався в Константинополі, другий - у Києві. За умовами договору, держави обмінялися посольствами, поновлювали торговельні відносини. Угода була менш вигідною для Русі, ніж угода Олега. Зокрема, князь був зобов’язаний надавати військову допомогу Візантії. Можливо, саме тому князь Ігор у 944 р. мусив воювати на Закавказзі.

Прочитайте уривок із джерела й роздивіться малюнок з літопису. Дайте відповіді на запитання. 1. Чому, на вашу думку, частина дружинників присягає окремо від князя та його дружини? Відповідь обґрунтуйте. 2. Порівняйте умови русько-візантійських угод Олега й Ігоря. Чим вони відрізнялися? Яка з них була вигідніша Русі, а яка - Візантії? 3. Висловіть припущення, чому князь Ігор погодився на такі умови угоди.

Скріплення договору між Візантією та Руссю. Присяга Ігоря та його воїнів-язичників на вірність Візантії перед фігурою Перуна, а християн-візантійців біля церкви Святого Іллі. Мініатюра XV ст.

«І на другий день призвав Ігор послів і прийшов на пагорби, де стояв Перун. І поклали руси оружжя своє, і щити, і золото, і присягнув Ігор, і мужі його, і скільки було поган-русів. А християн-русів водили присягати в церкву святого Іллі... І великий князь наш Ігор, і князі, і бояри його, і всі руські послали нас до великих царів грецьких утвердити дружбу з самими царями, і з усім боярством, і з усіма людьми грецькими на весь час, доки сяє сонце і весь світ стоїть. 1. Великий князь руський і бояри його хай посилають у Грецію до великих царів грецьких скільки хочуть кораблів з послами і купцями, як установлено для них. (Раніше) посли носили печаті золоті, тепер же князь ваш узнав, що треба (купців) посилати із княжими грамотами до нашого царства (до Візантії)... 2. І нехай входить Русь у місто через одні ворота з царським чиновником, без зброї, і торгує, як їм треба, і знову виходить; і чиновник царства нашого хай охороняє їх.... 3. У разі ж наше царство захоче мати від вас (допомогу) у війні проти ворогів наших, то ми напишемо князеві вашому, і він пошле до нас (допомогу), скільки ми захочемо, і з цього побачать інші країни, яку дружбу мають Греки з Руссю. Ми ж договір цей написали на двох грамотах, одна грамота залишається у царства нашого, на ній написаний хрест і наші імена, а на другій грамоті (імена) послів ваших і купців ваших».

Константин Багрянородний. «Про управління імперією»

У зовнішній політиці Ігор мусив зважати не лише на Візантію, а й на печенігів, які уперше наблизилися до кордонів Русі в 915 р. Князь уберіг Русь від нападів кочовиків - запросив їх до себе на військову службу, за яку обіцяв щедро платити.

Постійні військові походи, а також утримання великої армії потребувало значних матеріальних затрат. Нестача коштів спонукала князя постійно збільшувати данину. Як свідчить літописець, така ситуація склалася восени 945 р. Коли для частини найманців-дру-жинників не вистачило зібраної данини, військові переконали князя вирушити до деревлян, аби зібрати позачергове полюддя. Проте й повторно зібраного податку князю виявилося замало, тому він повернувся, аби взяти ще. Літопис свідчить про надзвичайно жорстоку розправу розгніваних деревлян з Ігорем. За наказом їхнього князя Мала Ігоревих дружинників перебили, а самого князя прив’язали до двох дерев та розіп’яли.

Роздивіться картину. 1. Кого художник зобразив на ній окрім князя? Поясніть, чому ви дійшли такого висновку. 2. Як сплачували данину в той період? Чим піддані сплачували данину князеві? 3. Поміркуйте, чому населення не могло швидко підготуватись до повторної сплати данини?

Ігор збирає данину з деревлян. 945 р. Художник М. Лєбєдєв. 1903 р.

Внутрішнє життя Київської держави за правління княгині Ольги (945-964)

Після загибелі князя Ігоря державу очолила його дружина Ольга, адже їхній син Святослав був іще зовсім малий. Вчені вважають, що деревляни убили Ігоря не лише через непомірну данину, а й тому, що прагнули захопити владу в Києві. За свідченням літописця, бунтівники навіть відрядили до Києва послів, які запропонували Ользі одружитися з їхнім князем Малом.

Ольга мусила упокорити бунтівні племена. За наказом княгині було спалено місто Іскоростень - центр племінного княжіння. Розправившись із князем Малом, Ольга приєднала деревлянську землю до київських володінь.

Приборкавши деревлян, Ольга впорядкувала збір данини, аби запобігти спалахам невдоволень через надмірні побори. Було встановлено фіксовані розміри данини - уроки. Визначено спеціальні місця, де представники князя регулярно збирали данину, - погости. Так Ользі вдалося забезпечити постійне поповнення державної скарбниці, а це сприяло посиленню князівської влади.

Відносини Русі з Візантією за князювання Ольги

Найважливішим зовнішньополітичним партнером Руської держави за часів Ольги залишалася Візантія. Про це свідчить візит київської княгині до Царго-рода. Історики вважають, що подорож Ольги до Константинополя відбулася 957 р., хоча літописець називає інший рік. Візантійський імператор Константин Багрянородний, який приймав київську володарку, залишив спогади про цю подію. Він докладно описав два імператорських прийоми руської княгині: назвав дати і дні тижня, на які припадали зустрічі.

Попри урочистість і пишність прийомів, княгиня Ольга, як свідчить «Повість минулих літ», залишилася невдоволеною відвідинами Константинополя. У літописі розповідається, що, прибувши до Константинополя, княгиня стала християнкою і що її хрещеним батьком був сам імператор. Щоправда, Константин Багрянородний про хрещення Ольги у спогадах не згадав жодним словом.

«Повість минулих літ» свідчить: імператор Константин Багрянород-ний, побачивши княгиню, вирішив одружитися з нею. Ольга поставила умову, що перед одруженням має охреститись, а за хрещеного батька зажадала самого імператора. Після хрещення Констан-тин знову почав розмову про одруження, але у відповідь почув: «Чи може дочка одружуватися з батьком?»

_ Імператор сидить ліворуч на троні в парадному одязі. Поруч - два охоронці, озброєні списами і щитами. Праворуч - княгиня Ольга з почтом. На голові княгині поверх білого прозорого плата одягнена стемма, але не корона, яку за візантійським правом могли носити тільки імператриці. Крім того, Ольга стоїть, у той час як Константин сидить. Відповідно до придворного етикету, в присутності імператора усі мали стояти, схрестивши руки на грудях і опустивши рукави. Право ж сидіти перед імператором вважалося винятковим привілеєм, який зрідка надавався коронованим особам з особистого дозволу василевса.

Княгиня Ольга на прийомі в Константина Багрянородного. Фреска Софійського собору у Києві. 1040-ві - початок 1050-х рр. Реконструкція С. Висоцького, Ю. Ко-ренюка

Вирушаючи до Царгорода, княгиня Ольга мала на меті поновлення мирного договору між Руссю та Візантією - адже за звичаями тих часів угода діяла доти, доки живими були володарі, що її уклали. Смерть князя Ігоря й спонукала Ольгу вирушити до Константинополя по новий договір. Та, очевидно, укладено його не було. А відносини Русі й Візантії стали прохолоднішими.

Німецький напрямок зовнішньої політики княгині Ольги

Деяке погіршення відносин із Візантією змусило Ольгу шукати іншого сильного союзника. У західноєвропейських джерелах є свідчення про посольство княгині Ольги до майбутнього імператора Священної Римської імперії Оттона І у 959 р. Руські посли просили надіслати до Києва єпископів для поширення християнства, а також шукали «миру і дружби» у міждержавних відносинах. Оттон І задовольнив прохання княгині й 961 р. надіслав до Києва кількох священників на чолі з єпископом Адальбертом. Та розгорнути діяльність у руських землях вони не змогли, ймовірно, через спротив язичницького населення Русі. Німецьке посольство було навіть змушене рятуватися втечею.

Невдала спроба Ольги поширити християнство на руських землях, вочевидь, завдала удару її авторитету. Тож, під тиском язичницької опозиції Ольга відійшла від державних справ, передавши управління Руссю князю Святославу.

ПІДСУМОВУЮЧИ ВИВЧЕНЕ

Я ВЖЕ ЦЕ ЗНАЮ

По смерті Олега на київському столі утвердився син Рюрика - Ігор. Попри спроби, князеві не вдалося розширити кордони Київської держави і приборкати племена деревлян. У зовнішній політиці Ігор продовжив традицію попередників, здійснивши кілька походів проти Візантії і уклавши письмовий договір із імперією.

Княгиня Ольга, яка правила від імені малолітнього княжича Святослава, уславилася виваженими й мудрими заходами внутрішньої і зовнішньої політики. Здійснила податкову реформу, упорядкувала збір данини, приборкала непокірні племена. Підтримувала дипломатичні відносини з Візантією, намагалася налагодити взаємини з німецьким імператором. Другою серед київських князів прийняла хрещення за візантійським обрядом.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Що відбулося раніше: прийняття християнства князем Аскольдом чи князювання Ольги? Скільки років минуло між цими подіями?

2. Землі яких східнослов'янських племінних союзів та неслов'янських народів охоплювали терени Русі-України за часів Ігоря?

3. Виберіть слова та словосполучення, які стосуються подорожі княгині Ольги до Константинополя.

Імператор Константин Багрянородний, уроки та погости, деревлянський князь Мал, хрещення Ольги, імператор Оттон І, єпископ Адальберт, деревляни, вигідний договір, затока Золотий Ріг.

4. Дайте відповіді на запитання.

♦ Що визначало особливості князювання Ігоря? ♦ Якою була мета подорожі Ольги до столиці Візантійської імперії? ♦ Які події під час правління Ігоря та Ольги сприяли зростанню могутності та міжнародного авторитету Київської держави?

5. Установіть послідовність подій.

Поява на кордонах Русі печенігів, перший русько-візантійський договір, німецька місія княгині Ольги, перше використання «грецького вогню» візантійцями проти руського флоту.

6. Скориставшись інтернетдодатком, ознайомтеся з уривком із «Повісті минулих літ», де йдеться про помсту Ольги деревлянам. Письмово опрацюйте документ за вже відомими вам правилами роботи із історичними джерелами.

 

 

Це матеріал з підручника Історія України за 7 клас Власов

 



Попередня сторінка:  Утворення Русі-України. Роль Києва у в...
Наступна сторінка:   Історичний портрет князя Святослава. ...



^