uabooks.top » Природознавство » Розподіл сонячного світла і тепла на поверхні Землі
Інформація про новину
  • Переглядів: 4606
  • Дата: 16-02-2018, 19:17
16-02-2018, 19:17

Розподіл сонячного світла і тепла на поверхні Землі

Категорія: Природознавство




Вивчення параграфа допоможе вам:

• дізнатися про розподіл світла і тепла на Землі;

• зрозуміти, чому протягом року змінюється висотаСонця над горизонтом;

• з’ясувати, яка залежність існує між висотою Сонця над горизонтом, нагріванням земної поверхні і зміною пір року.

Як змінюється висота Сонця над горизонтом протягом року. Щоб з’ясувати це, пригадайтерезультати своїх спостережень за довжиною тіні,яку кидає гномон (жердина завдовжки 1 м) опівдні. У вересні тінь була однієї довжини,у жовтні вона стала довшою, в листопаді — ще довшою, у 20-х числах грудня — найбільшою. З кінця грудня тіньзнову коротшає. Зміна довжини тіні гномона свідчить, що протягом року Сонце в полудень буває на різній висоті надгоризонтом (мал. 73). Чим вище Сонценад горизонтом, тим коротша тінь. Чимнижче Сонце над горизонтом, тим довшатінь. Найвище піднімається Сонце в Північній півкулі 22 червня (у день літньогосонцестояння), а найнижче — 22 грудня(у день зимового сонцестояння).

Пори року. Розгляньте мал. 74. На ньому видно, що одна й та сама кількість світла й тепла, що надходить від Сонця, при його високому положенні

потрапляє на меншу ділянку, а при низькому — на більшу. Яка ділянка буде нагріватися більше? Звичайно, менша, тому що там скупченіпромені.

Отже, чим вище Сонце над горизонтом, тим прямовисніше падають його промені, тим більшенагрівається земна поверхня, а від неї й повітря.Тоді настає літо (мал. 75). Чим нижче Сонце надгоризонтом, тим менший кут падіння променів,тим менше нагрівається поверхня. Тоді настаєзима.

Чим більший кут падіння сонячних променів на земну поверхну, тим більше вона освітлюєтьсяй нагрівається.

Нерівномірність розподілу сонячного тепла і світла на поверхні Землі. Па поверхню кулястої Землі сонячні промені падають під різнимкутом. Найбільший кут падіння променів на екваторі. У напрямку до полюсів він зменшується(мал. 76).

Станьте дослідниками природи

Продовжимо досліди з телурієм. Поставте глобус так, щоб лампа освітлювала півкулі рівномірно (земна вісьзавжди має бути спрямована на північ). Зверніть увагу,що найяскравіше освітлення буде в районі екватора.Ближче до полюсів воно стає більш розсіяним, а самі вониледь освітлюються косими променями. Пересунемо глобус по поверхні стола проти годинникової стрілки навколо лампи, як ми це робили в попередніх дослідах, спочатку на чверть кола. Добре видно, що освітлена ділянказмістилася на північ. Світло на півночі, хоча й слабке тарозсіяне, доходить уже не лише до полюса, а й охоплюєувесь район довкола нього. Можна помітити, що і найяскравіше освітлення поверхні змістилося з екватора даліна північ. Після проходження половини кола все повториться для Південної півкулі.

Під найбільшим кутом, майже прямовисно сонячні промені падають на екваторі. Земна поверхня там отримує найбільше сонячного тепла, тому обабіч екватора жарко цілорічно й змін пір року небуває.

Чим далі від екватора на північ чи на південь, тим кут падіння сонячних променів менший. Унаслідок цього менше нагрівається поверхня й повітря. Стає прохолодніше, ніж наекваторі. З’являються пори року:зима, весна, літо, осінь.

На полюси і приполярні райони взимку сонячні промені зовсім непотрапляють. Сонце по кілька місяців не з’являється з-за горизонту,і день не настає. Це явище називається полярна ніч. Поверхня й повітря сильно охолоджуються, томузими там дуже суворі. Влітку жСонце місяцями не заходить за горизонт і світить цілодобово (ніч ненастає) — це полярний день. Здавалося б, якщо так довго триває літо,то й поверхня мала б нагріватися.

Проте Сонце там знаходиться низько над горизонтом, його промені лише ковзають поверхнею Землі і нагрівають її дуже слабко. Тому літо поблизу полюсів холодне.

Освітлення й нагрівання поверхні залежить від її розташування на Землі: чим ближче до екватора,тим більший кут падіння сонячних променів, тимсильніше вона нагрівається. З віддаленням відекватора до полюсів кут падіння променів зменшується, поверхня нагрівається менше і стає холодніше.

Значення світла і тепла для жиеюї природи.

Сонячне світло і тепло потрібні всьому живому. Навесні і влітку, коли світла і тепла багато, рослини перебувають у розквіті. З приходом осені,коли Сонце над горизонтом знижується і зменшується надходження світла і тепла, більшістьрослин скидають листя. З настанням зими, колитривалість дня мала, природа перебуває в станіспокою, окремі тварини (ведмеді, борсуки) навітьвпадають у сплячку. Коли настає весна і Сонцепіднімається дедалі вище, рослини знову починають бурхливий ріст, оживає тваринний світ. І всеце завдяки Сонцю.

Станьте дослідниками природи

Проведіть спостереження за тим, як листя кімнатних рослин реагує на сонячне освітлення.

Завдання 1. З’ясуйте, як розміщені листки кімнатної рослини, що стоїть на підвіконні. Чи не стала вона «однобокою», адже кожний листок намагається тягнутися досвітла? Запишіть у зошиті дату і результати своїх спостережень.

Завдання 2. Поверніть рослину до вікна іншим боком.

Завдання 3. Приблизно через тиждень знову розгляньте розташування листків. Які відбулися зміни? Дату і результати цього спостереження знову запишіть у зошиті.Поясніть причину змін, що відбулися.

Скарбничка знань

Кімнатні рослини, такі як монстера, фікус, аспарагус, якщо їх поступово повертати до світла, розростаються рівномірно в усі боки. Але є і такі, що погано переносять подібну перестановку. Азалія, камелія, герань, фуксія, бегоніямайже одразу скидають бутони, а то й листя. Тому під часцвітіння «чутливі» рослини краще не переставляти.

Перевірка знань

1. Від чого залежить нагрівання земної поверхні Сонцем?

2. Чому висота Сонця протягом року змінюється?

3. Чому в нашій місцевості відбувається зміна пір року?

4. Чому в напрямку від екватора до полюсів стає холодніше?

5. Поясніть, чому на екваторі немає пір року.

 

Це матеріал з підручника Природознавство 5 клас Ярошенко, Бойко

 




^