uabooks.top » Всесвітня історія » Середньовічне суспільство
Інформація про новину
  • Переглядів: 78
  • Дата: 12-04-2020, 03:50
12-04-2020, 03:50

Середньовічне суспільство

Категорія: Всесвітня історія




Утворіть з означених власних імен і термінів логічні пари: Хлодвіг, Теодоріх, Карл Мартелл, Остготське королівство, Молот, «Салічна правда».

1. Спілкування людини з природою. Що віддаленіша від нас епоха, то міцніша залежність людини від природного середовища. У середні віки саме воно визначало, де розселялися люди і чим займалися, які вони мали суспільні інтереси, житло, транспорт, одяг, їжу тощо.

На світанку середньовіччя в Європі зберігався сухий і прохолодний клімат. У VIII-XIII ст. потеплішало, причому так, що, наприклад, в Англії стали закладати виноградники. Потім різко похолодало, і зниження температури тривало до XVII ст., поки не встановився клімат, який здебільшого зберігається й сьогодні.

Як зміни клімату могли впливати на життя середньовічної людини?

Надзвичайно важливу роль у житті середньовічної людини відігравав ландшафт. Існування величезних лісів давало можливість спалювати їх і використовувати попіл для удобрення ґрунту, отримувати деревину для будівництва, обігрівати житла та виготовляти знаряддя праці. У лісах збирали гриби, ягоди, мед диких бджіл, полювали, ховалися від ворогів. У річках і морях ловили рибу, водні шляхи використовували для пересування та ведення торгівлі. Гори були природними кордонами й фортецями. Недарма вважалося, що моря людей з’єднують, а гори -роз’єднують.

Середньовічні люди не лише брали те, що давала їм природа. Намагаючись полегшити своє життя, вони освоювали природне середовище: будували канали й мости, осушували болота, перетворювали на ниви ліси. Подекуди це мало вкрай руйнівні наслідки для природи. Так, було винищено ліси в Англії, Франції, Іспанії, а в Голландії про колишнє лісове багатство країни нагадує тільки її назва - «Лісова країна».

2. Рух населення. Середньовіччя знало чимало міграцій - масових переселень народів. Найбільшим серед них було вже згадуване Велике переселення IV-VII ст. Зростання населення, роки лихоліть змушували людей з процвітаючих куточків однієї країни переселятися та освоювати її віддалені райони. Це явище - внутрішня колонізація - стало масовим у середньовіччі Західної Європи.

На відміну від цього мирного процесу відбувалися воєнні колонізації - загарбання чужих земель силою зброї. Прикладом воєнної колонізації є переселення німців і голландців у Польщу, Чехію, Угорщину. У такий спосіб відбувалися освоєння околиць, обмін досвідом, розбудова міст і розвиток сільського господарства.

3. Три стани середньовічного суспільства. Уже на світанку середньовіччя в германських народів виокремилася знать, до складу якої увійшли військові вожді, їхні найближчі дружинники й вірні слуги. Згодом усе інше населення також розпалося на окремі групи. Прийняття християнства привело до утворення численного духовенства. Нескінченні війни сприяли появі професійних воїнів. Праця на землі випала на долю селян. Так на початку XI ст. виникла нова структура населення, що відрізнялася від структури як римського, так і германського суспільства.

Тогочасні освічені люди, окреслюючи ці зміни, створили теорію про три стани: «ті, що моляться» - духовенство, «ті, що воюють» - світські сеньйори, або лицарство, «ті, що працюють» - селянство. Кожній людині Бог визначив місце в певній групі. Усі стани потрібні один одному: духовенство турбується про душі в ірян, сеньйори захищають їх, а селяни

всіх годують. Щоб добре виконувати свої обов’язки, усі повинні жити в мирі та злагоді. У XII ст., з появою та зростанням середньовічних міст, до третього стану зарахували ще й містян. Один з тогочасних мудреців порівнював суспільство з людським тілом: містяни й селяни - це ноги, але хоча вони є опорою тіла, однак складають нижчий стан.

Розгляньте малюнок. Якими засобами художник показав належність зображених осіб до певного стану?

XI ст. Єпископ Адальберон Ланський про три стани

Один стан - воїни, покровителі церкви й захисники народу, усіх без винятку, як сильних, так і слабких. Другий стан - селяни; ці нещасні люди мають щось лише ціною важкої праці. Усім - грошима, одягом, харчами - забезпечують вони весь світ. Жодна вільна людина не змогла б прожити без селян. Селянин годує господаря, який стверджує, що це він годує селянина. Так дім Божий [суспільство] поділяється на три частини: перші моляться, другі воюють, треті працюють. Три частини не потерпають від своєї відокремленості: послуги, які надаються однією з них, створюють умови для праці двох інших; своєю чергою, кожна частина піклується про ціле. Так цей троїстий союз залишається єдиним, завдяки чому панує закон, а люди насолоджуються миром.

XII ст. Притча єпископа Еадмера Кентерберійського про три стани

Приклад про овець, волів і собак. Призначення овець - давати молоко й вовну, волів - орати землю, собак - захищати овець і волів від вовків. Бог береже їх, якщо кожна із цих тварин виконує свій обов'язок. Так само й стани створив Він, аби виконували різну службу в цьому світі. Він установив одним - клірикам і монахам - молитися за інших, щоб вони, сповнені добротою, наче вівці, наставляли людей молоком проповіді й вселяли в них гарячу любов до Бога добрим прикладом. Він установив селянам, щоб вони, подібно до волів, забезпечували життя собі та іншим. Насамкінець воїнам установив Він виявляти силу в необхідних межах; як від вовків, захищати від ворогів тих, хто молиться й оре землю.

1. Як єпископи Ланський. і Кентерберійський описують роль селян, лицарів та духовенства в житті суспільства?

2. Які аргументи наводять єпископи на користь того, що чинний державний устрій задовольняє всіх членів суспільства?

4. Феодалізм. Духовенство вважалося першим станом середньовічного суспільства. Але насправді провідну роль у ньому відігравали воїни,

бо саме вони захищали від ворогів короля, країну й народ. Тому головна тогочасна цінність - земля - перебувала здебільшого в руках «тих, що воюють». Вони отримували її за службу у вигляді феоду - земельного володіння з прикріпленими до нього залежними селянами. Він переходив від батька до сина разом з обов’язком нести військову чи іншу службу. Панівне становище в середньовічному суспільстві посідали великі землевласники - феодали. Відповідно тогочасний суспільний устрій називають феодалізмом.

Чому земля була найвищою цінністю для людей за середньовіччя?

В умовах постійних війн кожний великий феодал прагнув мати надійний загін важкоозброєних вершників. У нагороду за службу він роздавав їм більшу частину свого феоду. Того, хто наділяв феодом, називали сеньйором, або сюзереном, а того, хто його отримував, - васалом. Якщо останній дробив отриманий феод між своїми людьми, то вже ставав сеньйором для них. Його васали, своєю чергою, могли продовжити роздачі й теж перетворитися на сеньйорів. Отже, виникала своєрідна драбина, де кожний посідав певну сходинку й міг бути водночас васалом і сеньйором.

Такий порядок називають феодальною драбиною. Найбільшим землевласником був король. На нижчому щаблі драбини стояли звичайні лицарі. Вони вже не дробили феод, оскільки прибутків з отриманої землі лицарю ледве вистачало на військові обладунки та утримання бойового коня. Таке підпорядкування має назву васалітет. В одних країнах, насамперед у Франції, діяло правило «васал мого васала - не мій васал». В інших, зокрема в Англії, усі феодали мусили коритися королю і вважалися його васалами.

Установлення васального зв’язку накладало як на сеньйора, так і на васала певні обов’язки. Сюзерен мав брати васала під своє заступництво й захищати його від ворогів. Натомість васал забезпечував сеньйору «допомогу й пораду»: ніс військову службу і брав участь у судових засіданнях та обговоренні важливих справ при дворі сюзерена, у певних випадках надавав йому грошову допомогу.

У похід лицар вирушав у супроводі слуг і зброєносців. Обладунки (шолом, панцир, щит, спис і меч) були дуже важкими, тому їх везли на возі. Тільки перед самою битвою лицар озброювався і пересідав зі звичайного коня на бойового, здатного витримати такий тягар. Своїм виглядом вершник нагадував рухому фортецю.

ПЕРЕВІРЯЄМО ЗНАННЯ

1. Який вплив мали природно-географічні чинники, зокрема ландшафт, на життя середньовічної людини?

2. Поясніть на прикладах терміни «міграція», «внутрішня колонізація», «зовнішня колонізація». Які були їхні причини й наслідки?

3. Як склалася теорія про три стани суспільства?

4. Чому сеньйору доводилося передавати значну частину своєї землі васалам?

5. Які обов’язки мали сюзерен і васал стосовно один одного?

Удосконалюємо вміння

У зошитах схематично намалюйте середньовічну «феодальну драбину».

ДІЄМО ТВОРЧО

Попрацюйте з додатковими джерелами та поясніть на прикладах правило, яке діяло у Франції: «Васал мого васала - не мій васал».

 

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 7 клас Подоляк, Лукач, Ладиченко

 




^