uabooks.top » Всесвітня історія » Скандинавія в добу Середньовіччя
Інформація про новину
  • Переглядів: 113
  • Дата: 12-04-2020, 04:10
12-04-2020, 04:10

Скандинавія в добу Середньовіччя

Категорія: Всесвітня історія




Пригадайте, кого слов'яни називали варягами.

1. «Людина Півночі». До сьогодні нас приваблюють яскраві образи середньовічних мешканців півночі Європи - Скандинавського півострова. Піднявши вітрила своїх кораблів, ці сильні похмурі люди долали моря, відкриваючи нові країни й континенти. Своєю хоробрістю та безжальністю в бою вони наводили на сучасників такий жах, що ті вірили, буцімто цих воїнів наділено чаклунською силою і зброя проти них безсила.

На півночі Європи умови життя були дуже важкими. Скандинавія вирізняється суворим кліматом, у її ландшафті переважають скелясті гори й ліси. Землі, придатної для обробітку, мало, навіть в урожайні роки припасів на довгу зиму не вистачало. Скандинави використовували щедрий дар природи - море, яке й годувало, і відкривало швидкий шлях до інших країн. Предки нинішніх датчан, шведів і норвежців успішно плавали як у відкритому морі, так і вздовж своїх берегів зі звивистими затоками -фіордами.

Скандинави були також вправними суднобудівниками. Вони створили найдосконаліший на той час корабель - довгий і вузький дракар, здатний уміщувати 50-60 осіб. Корму й ніс робили однаково загостреної форми. Це давало змогу не розвертати судно, а просто переставляти весла й пливти у зворотному напрямку.

За тиждень дракар міг перетнути Північне море, а за місяць - досягти берегів Італії. Кораблям давали імена («Довгий змій», «Пожирач вітру») і ставилися до них, як до свого житла. Скандинави не знали компаса, але вміли тримати правильний курс за сонцем, місяцем, зірками, польотом птахів, рухом косяків риби.

Кам’янисті землі Швеції та Норвегії не могли прогодувати населення, що зростало. Дедалі більше чоловіків поривали зі звичним способом життя й ставали вікінгами - сміливцями, які вирушали в морські походи на пошуки слави та здобичі. У Західній Європі їх називали норманами - північними людьми, а на Русі -варягами. Повісивши щити вздовж корабельних бортів, вікінги сідали за весла, щоб невдовзі безжальними грабіжниками увірватися до чужих володінь. Період з кінця VIII до середини XI ст. у Північній Європі відомий під назвою «доба вікінгів». Пов’язані з ним події історики вважають відгомоном або останньою хвилею Великого переселення народів.

2. Походи вікінгів. У 793 р. вікінги напали на англійське узбережжя, де пограбували та спалили монастир. Так, Європа зазнала навали лютих скандинавських розбійників, які впродовж трьох століть несли із собою смерть, розруху та поневолення. Усією Європою лунала молитва: «Боже, врятуй нас від шаленства норманів!». Здебільшого набіги відбувалися влітку. Флотилії з десятків і сотень дракарів спустошували узбережжя, а потім під покровом ночі або туману входили в гирла річок і проникали в глиб країни. Висадившись на берег, вікінги грабу-

вали й знищували все на своєму шляху та швидко зникали зі своєю здобиччю в морі.

Спочатку з награбованим добром нормани поверталися зимувати додому. Згодом вікінги стали захоплювати чужі прибережні райони та будувати там свої укріплені поселення. Поступово вони прибрали до рук значну частину Ірландії та Англії і вже звідти здійснювали регулярні набіги на територію Німеччини, Франції, Італії та Іспанії.

Щоб відкупитися від норманів, по всій Західній Європі збирали «датські гроші». Вікінги їх охоче приймали, але продовжували захоплювати нові території. На завойованих землях Північної Англії вони створили Денло - область датського права, де скандинавські переселенці жили за

своїми звичаями. На початку X ст. під тиском норманів французький король віддав їм значну частину своїх володінь на півночі країни. Там виникло герцогство Нормандія. Його скандинавське населення перейшло в християнство, перейняло місцеві звичаї та мову. Згодом нащадки цих вікінгів - нормандці - відібрали у візантійців Південну Італію, а в арабів - острів Сицилію і заснували Сицилійське королівство. Пізніше воно перетворилося на могутню державу - Королівство Обох Сицилій.

Вікінги не тільки грабували та завойовували. Вони також займалися торгівлею і здійснювали мирну колонізацію. Норвежці відкрили та заселили острів Ісландія, давши йому назву «Країна льоду». У X ст. ісландець Ейрік на прізвисько Рудий знайшов «Зелену землю» - Гренландію. Його син Лейв Щасливий близько 1000 р. досяг узбережжя Північної Америки і назвав її Вінланд - «Країна винограду». Він на 500 років випередив Колумба, але з невідомих причин поселення вікінгів в Америці проіснували недовго. У самій Скандинавії дбайливо зберігали розповіді про країну Вінланд, інші ж європейці про існування далекої землі так і не дізналися. Вікінги плавали не лише на Захід, а й на Схід. Річками Русі-України вони проторували знаменитий шлях «із варяг у греки».

З XI ст. нормани дедалі частіше наражаються на серйозну відсіч. Європейські правителі створюють добре озброєні армії, укріплюють міста, будують замки, що дає їм змогу охороняти свої землі. Набіги вікінгів поступово вщухають. У 1263 р. шотландці відбили останнє вторгнення норвежців.

XIII ст. Ісландський письменник Сноррі Стурлуссон про норвезьких вікінгів

Кнут Могутній зібрався в похід. Він мав численне військо й величезні кораблі. Його особистий бойовий корабель, із визолоченою головою дракона на носі, уміщав шістдесят лав для гребців. У Хокона був інший корабель із сорока лавами для гребців і також із визолоченою головою дракона. Обидва кораблі мали вітрила в червону, синю і зелену смужки...

Бій ішов на носах кораблів, і лише ті, хто стояв там, могли рубатися мечами. Ті, хто був за ними в середній частині корабля, билися списами. Ті, хто стояв ще далі, метали дротики або каміння. А ті, хто стояв за щоглою, стріляли з луків...

Наступної весни вони спорудили кораблі і влітку відпливли до Гардариків [Русі-України]. Конунг Яріцлейв [Ярослав] добре прийняв Харальда Суворого з його людьми. Харальд став ватажком людей конунга, які охороняли країну. Харальд залишався в Гардариках декілька зим і ходив у походи Східним шляхом. А потім з

великою дружиною він вирушив у похід до Країни греків [Візантії]. У той час Країною греків правила імператриця Зоя. І коли Харальд прибув до Міклагарда [Константинополя], він вступив до неї на службу.

Як можна оцінити відносини між руськими князями, візантійськими імператорами та норманами?

У добу вікінгів у Данії, Норвегії та Швеції утворилися держави. Об’єднуючи Скандинавські країни, королі добре розуміли, якою важливою для зміцнення їхньої влади є підтримка церкви. Тому всі вони запроваджували християнство. Але християнізація наражалася на стійкий опір народу, який пов’язував захист своєї незалежності зі збереженням язичництва.

Після завершення доби вікінгів населення Північної Європи помітно зросло. Його основними заняттями були скотарство, землеробство, наземне й морське мисливство, рибальство, видобуток копалин - залізних руд і міді. Із припиненням загарбницьких набігів знать втратила головне джерело своїх прибутків і стала активно прибирати до рук землю. Частина вільних селян перетворилася на залежних і сплачувала за користування землею продуктовий оброк. Ті, кому вдалося зберегти власність на землю, вносили податки на користь держави.

Роль лідера серед Скандинавських країн належала Данії - країні, де населення було найчисленніше, земель, придатних для обробітку, -найбільше. Особливе значення мало те, що Данія володіла протоками, які з’єднували Атлантику, Північне та Балтійське моря. Це надавало їй важливих переваг у торгово-економічному й політичному житті Європи.

У XII ст. Данія вже мала лицарське військо й розпочала завоювання на Балтиці. Хрестові походи проти слов’ян Помор’я завершилися підкоренням і насильницькою християнізацією слов’ян. Швеція у той самий час приєднала частину фінських земель, а пізніше наразилася на агресію Новгорода. У XIV ст. Данія вела запеклі війни з Ганзою за панування на Балтиці, однак програла їх. Позиції німців у Данії надзвичайно посилилися.

Перед такою загрозою Данія, Швеція і Норвегія вирішили об’єднатися. У 1397 р. у шведському місті Кальмар три держави уклали Кальмарську унію (з лат. - об’єднання). Відтепер на чолі їх стояв один король, але в кожній з країн продовжували діяти свої закони. Керівну роль в унії відігравала економічно найрозвиненіша Данія. Вона ж мала із цього об’єднання і найбільший зиск, оскільки управляла величезною державою датська королева Марґрете. Згодом Швеція і Норвегія відкрито стали на шлях здобуття самостійності та зрештою вибороли свою незалежність.

Вікінги любили оповідати довгі захопливі історії про легендарні походи та битви. Героїчні пісні отримали назву «саги». Спершу саги передавали з покоління в покоління усно, потім їх стали записувати ісландські християнські ченці. Найвизначнішим твором, який у прозовій і віршованій формах містить безліч старовинних саг, є чудовий скандинавський епос «Едда».

ПЕРЕВІРЯЄМО ЗНАННЯ

1. Що спонукало вікінгів до грабіжницьких набігів і на які країни вони нападали? Чим пояснювалися успіхи норманів?

2. Чи можна вважати норманів лише завойовниками?

3. Які держави нормани створили в Європі? Чому після переселення до Нормандії їхні нащадки перейняли місцеву мову та звичаї?

4. Яке значення мала Кальмарська унія?

Удосконалюємо вміння

Розгляньте карту «Нашестя Vlll-X ст.» (с. 69), простежте напрями походів вікінгів. Покажіть на карті території, які завоювали нормани.

ДІЄМО ТВОРЧО

Робота у групах. Об’єднайтеся у групи по чотири-п’ять учнів і проведіть бліцтурнір з таких питань:

1. Що таке саги?

2. Де розташовувалася область Денло?

3. Який острів назвали «Країною льоду»?

4. Хто і коли відкрив «Країну винограду» - Вінланд?

5. Як нормани називали шлях до Русі-України?

6. На що збирали «датські гроші»?

7. Як називалися кораблі вікінгів?

8. Хто з київських князів приязно прийняв на службу Харальда Суворого?

9. Назвіть моря, якими плавали кораблі вікінгів.

Запам’ятовуємо дати

1397 р. - Кальмарська унія

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 7 клас Подоляк, Лукач, Ладиченко

 




^