Пригадайте причини та сутність політичної роздробленості Русі-України.

1. Середньовічне королівство. За тисячоліття свого існування середньовічні держави подолали великий і складний шлях.

Конунги германських племен, які здійснювали напади на Західну Римську імперію, були звичайними військовими вождями. Вождь очолював дружину лише доти, доки вміло і вдало командував нею.

Якщо ж йому не таланило, то його негайно усували і могли навіть убити.

На відміну від племінних вождів, королів не обирали. Їхня влада переходила у спадок усередині одного зі знатних родів.

Правителі варварських королівств не мали постійного місця проживання і весь час переїжджали з одного поселення до іншого. Вони жили за рахунок підлеглих, а також з прибутків, які давав власний домен - спадкове земельне володіння.

Постійних податків тоді ще не існувало.

Усі свої скарби король возив у великих скринях за собою. Навіть у Кар-ла Великого не було столиці, хоча найдовше він залишався у своєму палаці в Аахені.

Дуже довго середньовічні королівства не мали постійних і чітких кордонів. Король вважав свою державу воєнною здобиччю. Він ділив її на частини між синами-спадкоємцями, а ті, своєю чергою, перекроювали володіння померлого батька.

До чого призводив поділ держави між синами - спадкоємцями короля?

Помітне розширення Франкської держави на початку IX ст. призвело до змін в її управлінні. На чолі великих племен стояли герцоги, власники спадкової влади. Решту території складали близько 200 графств, де розпоряджалися графи, яких призначав король.

Крім того, широкі права в управлінні окремими територіями отримували й деякі феодали. По суті, вони перетворилися на повноправних володарів, хоча й залишалися васалами короля. До кінця XI ст. в більшості європейських країн ця феодальна вольниця мала перевагу над королем. Уже за наступників Карла Великого запанувала феодальна роздробленість, де діяв принцип: «Кожен барон - король у своїх володіннях». До короля стали ставитися як до «першого серед рівних».

У XII ст. королівська влада помітно зміцніла. Вона почала перетворюватися на грізну силу, що легко ламала опір непокірних. Що ж спричинило такі важливі зміни? По-перше, стрімке зростання міст. Вони стали надійними й багатими союзниками королів у боротьбі з феодальними сеньйорами. Міські гроші, отримані від торгівлі та ремесел, відчутно поповнили королівську скарбницю. По-друге, було впорядковано податки і забезпечено їхнє регулярне надходження в розпорядження короля. Він отримав можливість оплачувати працю чиновників, які відстоювали інтереси корони. По-третє, короля підтримали дрібні феодали. Вони розуміли, що тільки міцна центральна влада здатна захистити їх від сваволі можновладних сеньйорів. По-четверте, об’єднання навколо трону прискорилося через загрозу зовнішніх війн. Адже в неспокійному середньовічному світі така небезпека існувала постійно.

Отже, влада зосередилася в руках короля. При ньому існувала королівська рада. До неї входили: канцлер - перший міністр, скарбничий -відповідальний за фінанси, маршал - головнокомандувач війська тощо. Почали діяти судові палати, сформувалася мережа чиновницького управління на місцях.

2. Становлення представницьких монархій. На зламі ХІІІ-ХІУ ст. систему управління доповнили органи, що складалися з представників трьох станів: духовенства, дворян і містян. У різних країнах вони мали різні назви: в Англії - парламент (з франц. - говорити), у Франції -Генеральні штати, у Німеччині - рейхстаг, в Іспанії - кортеси тощо. Право представництва надавалося лише окремим групам населення або окремим територіям. Кожна країна йшла до нової форми правління власним шляхом. Відповідно формувалися особливості парламентів окремих держав.

Так, у 1302 р. у Франції виникли Генеральні штати - орган для обговорення державних справ і затвердження запропонованих королем податків. Поряд із церковною і світською знаттю до участі в них допустили багатих містян - від імені «тих, що працюють». Кожний стан засідав окремо і мав один голос. Разом збиралися лише для ухвалення спільного рішення. Оскільки інтереси двох перших станів зазвичай збігалися, під час голосування вони мали перевагу над містянами, хоча ті й становили більшість населення країни. Генеральні штати стали надійним помічником короля в управлінні державою. Але те, що король скликав їх не регулярно, а лише в разі потреби і не звітував перед ними у своїх діях, робило Генеральні штати залежними від королівської влади.

Чому Генеральні штати стали надійним помічником короля в управлінні державою?

В Англії парламент було започатковано під час громадянської війни в 1265 р., він допомагав королю керувати державою. Парламент протистояв домаганням знаті, забезпечував вчасне збирання податків, повідомляв короля про потреби станів. Згодом у парламенті утворилися дві палати. Вище духовенство і знать входили до верхньої палати лордів, у нижній палаті громад засідали по два лицарі від кожного графства і по два містянина від великих міст. Англійський парламент не тільки встановлював податки, а й брав участь в ухваленні законів. Виникнення парламенту перетворило Англію на сильну державу зі становим представництвом.

Ще в ХІ ст. в іспанській Кастилії (тоді незалежній державі) склався звичай скликати вищу світську та церковну знать для обговорення нагальних державних проблем. Потім у таких зборах стали брати участь представники міст і вільного селянства. Так виникли органи станового представництва - кортеси. Згодом вони почали діяти й в інших іспанських державах.

На зразок інших західноєвропейських країн у Польщі також склалася станова монархія. Король правив, спираючись на орган станового представництва - сейм.

Так у Європі виникли станові монархії - форма правління, де поряд з королем діяли органи станового представництва. Зазвичай їм дозволяло-

ся лише давати королю поради. Але навіть у такому вигляді вони допомагали узгодити цілі короля з інтересами повноправних станів королівства. Станові органи були першими паростками європейської демократії.

ПЕРЕВІРЯЄМО ЗНАННЯ

1. У чому відмінність між племенними вождями та королями?

2. Чому середньовічні королівства не мали чітких кордонів?

3. Хто входив до королівської ради?

4. Як відбувалася робота Генеральних штатів у Франції?

5. Як було започатковано парламент в Англії?

6. Визначте функції станово-представницьких органів влади у країнах Західної Європи.

Удосконалюємо вміння

1. У зошитах запишіть причини зміцнення королівської влади з XII ст.

2. У зошитах складіть порівняльну таблицю представницьких органів Англії та Франції - парламенту й Генеральних штатів - за рубриками: 1) дата створення; 2) структура; 3) повноваження; 4) значення для країни.

ДІЄМО ТВОРЧО

Робота в парах. Поясніть одне одному суть висловів: «Кожен барон -король у своїх володіннях» (1) і «Васал мого васала - не мій васал» (2).

Це матеріал з підручника Всесвітня історія 7 клас Подоляк, Лукач, Ладиченко