uabooks.top

Було се за давніх часів, коли Мукачівський замок одиноко здіймався над цілою долиною Латориці. Княжив у ньому тоді Федір Корятович, нащадок славних подільських та литовських родів.

Старі люди розказують, що колись у повітрі колихалося щось таке, ніби м’яч-куля. Хтось її штовхнув — і вона розірвалася.

Українська народна казка

Жили собі чоловік і жінка, і була в них донька-красуня. Що мати гарна була, а дочка — ще краща. Ще дівчинка до літ не дійшла — довелося матері помирати.

Хто вона - правда?

Її ніхто не бачить, але без неї світ перестав би існувати. Кажуть мудрі люди, що з Правдою ніколи не можна розминатись, бо хто хоч раз забув про неї, загубив до неї стежку — той уже ніколи не зможе повернути у своє життя її світло.

Якщо хтось із наших сучасників вважає, що десять чи двадцять тисяч років тому люди були схожими на мавп і лазили по деревах, то дуже помиляється. Бо саме на такій глибині часу, як виявляє нині наука, творилися міфи, казки, легенди про таємниці створення світу і людини.

Усна народна творчість, або фольклор — це результат колективної творчості народу: міфи, обряди та звичаї, музика, ігри, пісні, казки, перекази, легенди, прислів’я і приказки, притчі та ін.

 Рік видання: 2022

 Видавництво: "Освіта"

 Автори: Людмила Коваленко, Ніна Бернадська

Один чоловік жив зі своєю родиною в затишному будиночку на березі річки. В їхньому саду росли яблуні, груші, вишні, калина дарувала запашний цвіт навесні й чудові ягоди восени. А коли починали щебетати солов’ї, здавалося, що й небо підспівує їм...

Молодою зеленою дібровою їхав віз із сокирами. Жахнулися молоді дубчаки від страху, так і гнуться до матері-землі. Шкода ж їм кидати сю землю, де молоде їх коріння переплуталося зі старими коренями їхніх дідів-батьків, де їм про світ Божий рання пташка щебетала, де трава така пишна та вода така чиста... Тремтять дубочки та плачуть.

І перед нею помолюся,

Мов перед образом святим Тієї Матері святої,

Що в мир наш Бога принесла...